Ухвала

від 26.06.2022 по справі 183/2289/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2289/21

№ 1-кс/183/273/22

У Х В А Л А

26 червня 2022 року м.Новомосковськ

Слідчий суддяНовомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,представника юридичноїособи,яка єпотерпілою ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,підозрюваного ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 07 квітня 2021 року за № 12021041350000119, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утримані малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, зі слів маючого вищу освіту,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

слідчим Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 07 квітня 2021 року за № 12021041350000119, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області слідчим Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 подано клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив про встановлення досудовим розслідуванням, що згідно з наказом № 175 від 31 серпня 2020 року ОСОБА_6 призначено на посаду комірника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФРОСТ» (ЄДРПОУ 41488513) та покладено певні обов`язки.

Згідно з посадовою інструкцією комірника № 1І, ТОВ «ЕКОФРОСТ», затвердженою 03 серпня 2020 року:

п.1.3. Комірник несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за збереження матеріальних цінностей, що перебувають у віданні комірника під час виконання трудових обов`язків на підприємстві. У зв`язку з цим, між підприємством та комірником обов`язково укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

п.2. Обов`язки комірника. Комірник зобов`язаний:

- дбайливо ставитися до переданих йому матеріальних цінностей підприємства та вживати заходів щодо відвернення їх пошкодження, знищення та інш.;

- своєчасно повідомляти підприємство всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженні довірених йому матеріальних цінностей, у разі, якщо комірник не повідомив підприємство про такі обставини, він не може посилатися на них як на такі, що виключають його вину у разі заподіяння майнової шкоди підприємству;

- не допускати ситуацій, що можуть спричинити виникнення нестачі, розкрадання, знищення, псування, втрату матеріальних цінностей;

- приймати на склад, зважувати, перераховувати, сортувати і розподіляти в приміщеннях складу матеріальні цінності, а також відпускати зі складу продукцію за накладними;

- забезпечувати збереження матеріальних цінностей, створювати умови на складі для запобігання псуванню і втратам продукції, сировини, матеріалів, виробів, палива тощо.

п.4. Відповідальність. Комірник відповідає за:

- незабезпечення цілісності та схоронності матеріальних цінностей, що знаходяться у його віданні;

- допущення невідповідності фактичної облікової наявності матеріальних цінностей;

- збитки, завдані з вини інших працівників, коли така шкода заподіяна внаслідок порушення, невиконання та/або неналежного виконання покладених на нього посадових та функціональних обов`язків, безпосередньо пов`язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей;

- втрату, відсутність, нестачу, зіпсуття, знищення матеріальних цінностей, які перебували у віданні комірника для зберігання, використання на підставі первинних документів, інвентаризаційних описів (актів інвентаризації), інших належним чином оформлених документів.

Так, 04 вересня 2020 було складено акт прийому передачі матеріальних цінностей від директора ТОВ «ЕКОФРОСТ» ОСОБА_8 ОСОБА_6 , згідно з яким ОСОБА_6 приймає матеріальні цінності, що зберігаються на складі, згідно залишкам по бухгалтерії та проведеного переобліку станом на 04 вересня 2020 року.

07 вересня 2020 року з ОСОБА_6 було підписано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за збереження матеріальних цінностей, що були передані йому ТОВ «ЕКОФРОСТ».

01 березня 2021 року на складі ТОВ «ЕКОФРОСТ», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Комплексна, 1 А було проведено інвентаризацію фактичної наявності матеріальних активів, за результатами якої встановлено, що надлишків, нестач або пересорту товарів не виявлено. Після цього у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на розтрату майна у великих розмірах, що перебуває в його віданні.

Реалізуючи свій злочинний умисел в проміжок часу з 02 березня 2021 року по 02 квітня 2021 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді комірника ТОВ «ЕКОФРОСТ», будучи матеріально відповідальною особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи всупереч своєї посадової інструкції, вивіз зі складу, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Комплексна, 1 А, майно, що перебувало в його віданні, а саме:

- Холодоагент R 410А (11,3кг) 3824780000 брендований(інв. № 00000259)(маркування ZA180601) в кількості 122 шт.;

- Холодоагент R134А (13.6кг/балон) 2903399000 брендований (інв. № DD0001512) (маркування KSDI 191123-2) в кількості 47 шт.;

- Холодоагент R134А RF (13.6кг/балон) 2903399000 не брендований (інв. № DD0002327) (маркування ZA191122) в кількості 39 шт.;

- Компресор AE 2410Y 1SAES37 (інв. № 01215 ) в кількості 1 шт.;

- Компресор AE 2412E 1SAE26T (інв. № 01231 ) в кількості 10 шт.;

- Компресор CA 2428E 1SAE32C (інв. №01247 ) в кількості 30 шт.,

після чого розпорядився вказаним майном на власний розсуд.

Внаслідок вказаних умисних злочинних дій, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді комірника ТОВ «ЕКОФРОСТ», вчинив розтрату чужого майна, яке перебувало в його віданні, спричинивши ТОВ «ЕКОФРОСТ» матеріальну шкоду, яка більше ніж в двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що є вчинена у великих розмірах на загальну суму 548920 гривень.

Таким чином, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто розтраті чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчиненій у великих розмірах.

07 квітня 2021 року вказаний факт внесено до ЄРДР за № 12021041350000119 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

22 липня 2021 року слідчим Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, шляхом надіслання повідомлення про підозру поштовим зв`язком на адресу місця реєстрації ОСОБА_6 , а також вручення його рідній бабі ОСОБА_9 .

Слідчий вказує, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення, попередньо кваліфікованого за ч. 4 ст. 191 КК України. Ураховуючи особу підозрюваного, слідчий вважає наявними ризики, визначені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтовуючи наявність ризику, слідчий вказує, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, скоєного у великих розмірах, усвідомлюючи, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів та у разі визнання його в подальшому судом винним йому може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі строком від 5 до 8 років може вчинити дії щодо переховування від органів досудового розслідування з метою запобігання притягненню його до кримінальної відповідальності за скоєння зазначеного кримінального правопорушення. З урахуванням наявності вказаного ризику забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання вказаному ризику можливо лише застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть достатньою мірою обмежити свободу його пересування.

Під час судового розгляду прокурор заявлене клопотання підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним слідчим у клопотанні письмово.

Представник юридичної особи, яка є потерпілою - ОСОБА_4 в судовому засіданні просила задовольнити клопотання слідчого. Зазначила, що окрім ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні також і ризики, встановлені п. 2 п. 5 ч. 1 ст. 177. Зокрема, підозрюваний, достовірно знаючи про наявність досудового розслідування даного кримінального провадження, тривалий час, свідомо, переховувався від органів досудового розслідування. З аналізу даних ЄДРСР вбачається, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, в тому числі і щодо залишення місця ДТП, чим підтверджуються ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує, що додатковим ризиком є наявність воєнного стану на території України, що надає змогу підозрюваному переховуватися на непідконтрольних Україні територіях, перетнути державний кордон України. Представник вказує, що підозрюваний знає свідків, які є колегами та однією з яких є співмешканка підозрюваного, має вищу юридичну освіту, внаслідок чого має реальну можливість впливати на свідків. Більш того, частину привласненого у потерпілої юридичної особи майна на момент розгляду клопотання не знайдено, що вказує на можливість знищити, спотворити, приховати докази, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окремо представник просила визначити в якості альтернативного запобіжного заходу заставу в розмірі 548920,00 грн. Оскільки розмір завданої у кримінальному правопорушенні, в якому підозрюється ОСОБА_6 , шкоди, сукупність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та обставин, передбачених ч. 1 ст. 178 КПК України, вказують на наявність виключного випадку, коли застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків. Вказала на те, що потерпілою юридичною особою буде подано цивільний позов у кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є обґрунтованою. Також, відсутні належні докази повідомлення ОСОБА_6 про підозру, оскільки бабуся підозрюваного не є юридично обізнаною особою. Зазначив, що клопотання слідчого в частині наявності ризику переховуватися від слідства та суду не обґрунтоване, оскільки ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має вищу юридичну освіту, має місце постійного проживання та реєстрації в м. Дніпро, має безперешкодний доступ до свого житла, маючи ключі від квартири. Просив застосувати домашній арешт до підозрюваного, оскільки застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою є не виправданим.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказав на те, що не переховувався від органів досудового розслідування. Про виклики слідчого та підозру не знав. Перебував в м. Києві у відрядженні для проходження підвищення кваліфікації, де був затриманий близько 09:00 год. 25 червня 2022 року. Зазначив, що проживає в м. Дніпро та має безперешкодний доступ до житла, в якому зареєстрований. Зазначив, що має вищу юридичну освіту, має двох малолітніх дітей, однак на його утриманні вони не перебувають. Від надання пояснень щодо підозри відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Вислухавши позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, виходжу з такого.

07 квітня 2021 року до ЄРДР за № 12021041350000119 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

22 липня 2021 року слідчим Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12021041350000119, шляхом надіслання повідомлення про підозру поштовим зв`язком на адресу місця реєстрації ОСОБА_6 , а також вручення його рідній бабі - ОСОБА_9 .

Як визнано підозрюваним та прокурором, 25 червня 2022 року, близько 09 годині 00 хвилин ОСОБА_6 затримано на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначено обов`язок слідчого судді, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

З заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07 квітня 2021 року, протоколу огляду місця події від 07 квітня 2021 року, показань представника потерпілого, звіряльних відомостей результатів інвентаризації запасів, протоколу огляду речей від 07 квітня 2021, показань свідка ОСОБА_10 , наказу № 175 від 31 серпня 2020 року, договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, протоколу обшуку від 29 квітня 2021 року, висновку експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи від 16 червня 2021 року, посадової інструкції комірника, показань свідка ОСОБА_11 , протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 від 13 липня 2021 року, показань свідка ОСОБА_9 , повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 22 липня 2021 року, показів свідка ОСОБА_12 , у їх сукупності вбачається наявність підстав для обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

При розгляді доказів, наданих слідчим в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою та для відхилення аргументів сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.

При цьому, посилання сторони захисту щодо не вручення підозри, не повідомлення підозрюваного належним чином про виклики до слідчого слідчим суддею не приймаються до уваги в силу ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111 КПК України та ч. 2 ст. 135 КПК України, відповідно до якої, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Оскільки матеріали клопотання містять докази /а.п.35, 36/ того, що повідомлення про підозру та повістки вручені іншій особі, яка проживає з підозрюваним ОСОБА_9 та яка є бабусею ОСОБА_6 , останній є належним чином повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та про виклики до органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством

Так, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого та прокурора, представника юридичної особи, яка є потерпілою щодо імовірності виникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, скоєного у великих розмірах та усвідомлюючи, що у разі визнання його в подальшому судом винним, йому може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі строком від 5 до 8 років, може вчиняти дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду з метою запобігання притягненню його до кримінальної відповідальності за скоєння зазначеного кримінального правопорушення. на наявність вказаного ризику вказує і те, що ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про підозру і про необхідність явки до органу досудового розслідування, тривалий час ухилявся від органів досудового розслідування /а.п.34-35, 36, 38/.

Виходячи із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Водночас, не знайшли свого підтвердження твердження представника юридичної особи, яка є потерпілою про наявність ризиків, передбачених п. 2 п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки доказів можливості підозрюваного впливати на свідків матеріали клопотання не містять, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 впливав на свідків не надано. Також, відсутність інформації щодо місцезнаходження частини привласненого майна не вказує на ймовірність його знищення або перетворення підозрюваним. Наявність воєнного стану, вищої юридичної освіти підозрюваного і притягнення до адміністративної відповідальності, само по собі, не вказує на можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має освіту та зареєстроване місце проживання, однак враховує також і те, що ОСОБА_6 не працює, офіційного джерела доходу не має, не одружений, у зв`язку з чим стійкі соціальні зв`язки у нього відсутні. Пояснення підозрюваного про наявність у нього двох неповнолітніх дітей належним чином не підтвердженні, крім того, підозрюваним вказано, що діти на його утриманні не перебувають. Таким чином, з урахуванням реальної наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та виходячи з обставин вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та належної поведінки можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки запобігання вищезазначеному ризику застосуванням більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

При цьому, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому підозрюється останній, виходячи з обставин ухилення обвинуваченого від явки до органів досудового розслідування та неможливість забезпечити запобігання наявному ризику більш м`якими запобіжними заходами.

Визначаючи строк дії запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що строк досудового розслідування неодноразово зупинявся для розшуку підозрюваного, підозрюваного затримано на підставі ухвали слідчого судді 25 червня 2022 року, а тому вважає за необхідне строк дії запобіжного заходу встановити в межах строку досудового розслідування, тобто до 03 серпня 2022 року включно.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального провадження, відсутність доказів на підтвердження майнового стану підозрюваного, враховуючи його сімейний стан, положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, а також розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, яке інкримінується підозрюваному, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі - 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому,розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням неможе бутивизначальною обставиноюпри визначеннірозміру альтернативногозапобіжного заходуу видізастави уданому кримінальномупровадженні,враховуючи обставиникримінального правопорушення,в якомупідозрюється ОСОБА_6 , даніпро матеріальнийстан підозрюваного,обставин,які йогохарактеризують,встановленого ризику,передбаченого п.1ч.1ст.177КПК України,який врахованослідчим суддеюпри обраннізапобіжного заходу.Означене вказуєна відсутністьпідстав вважати,що заставау максимальномурозмірі,передбаченому п.2ч.5ст.182КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,182, 183,194, 197 КПК України,

У Х В А Л И В:

застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Дніпропетровська, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 серпня 2022року включно, взявши його під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпропетровська заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) з`являтися на виклики до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з міста Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Попередити ОСОБА_6 , що в разі невиконання, покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а суд вирішує питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали суду надати підозрюваному ОСОБА_6 та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 12:45 годині 27.06.2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1