Рішення

від 21.06.2022 по справі 183/6682/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6682/20

№ 2/183/620/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Шевченко О.М.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхового товариства «Гарантія», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», третя особа ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2020 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням уточнень від 07.06.2021 року, позивач ОСОБА_1 просить стягнути:

-з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на його користь різницю між заподіяним йому збитком та страховим відшкодуванням у розмірі 117348,08 грн., витрати на проведення експертного дослідження по визначенню матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки Ауді, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 5000 грн., витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 2500 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн.;

-з Приватного акціонерного товариства «Страхового товариства «Гарантія» страхове відшкодування у розмірі 6949,17 грн.;

позивач ОСОБА_2 просить стягнути :

-з Приватного акціонерного товариства «Страхового товариства «Гарантія» шкоду, пов`язану з втратою працездатності у розмірі 14046,93 грн., моральну шкоду у розмірі 702,35 грн.;

-з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» моральну шкоду у розмірі 39297, 65 грн.;

позивач ОСОБА_3 просить стягнути:

-з Приватного акціонерного товариства «Страхового товариства «Гарантія» шкоду, пов`язану з втратою працездатності у розмірі 14173,60 грн., шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої у розмірі 2176,86 грн.; моральну шкоду у розмірі 817,52 грн.;

-з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» моральну шкоду у розмірі 39182, 48 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивачі посилається на те, що 20 серпня 2020 року приблизно о 12 годині 50 хвилин працівник СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_4 , керуючи на підставі посвідчення водія серія НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію транспортного серія НОМЕР_3 та серія НОМЕР_4 , вантажним автомобілем марки DAF XF модель 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зі спеціалізованим напівпричепом марки WIELTON модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_6 , що належать СТОВ «Батьківщина», рухався по а/д «М-04» 243 км, Новомосковського району, Дніпропетровської області, зі сторони м. Дніпро в напрямку м. Павлоград по правій смузі руху, де вирішив здійснити маневр розвороту в протилежному напрямку у невстановленому для цього місці.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху України відбулося зіткнення з автомобілем марки AUDI, модель A6, реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку по лівій смузі руху.

Автомобіль марки AUDI, модель A6, реєстраційний номер НОМЕР_7 отримав механічні пошкодження, а пасажири зазначеного автомобіля ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження.

Відомості за фактом ДТП, що мала місце 20 серпня 2020 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були внесені до ЄРДР за №120200403350001161, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Постановою слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 29 вересня 2020 року було закрито кримінальне провадження №120200403350001161 від 20.08.2020 року за фактом ДТП, яка сталася 20.08.2020 року за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , матеріали направлені до Срібнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП гр. ОСОБА_4 .

Постановою Срібнянського районного суду Чернігівської від 12.11.2020 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за обставин ДТП, що мала місце 20.08.2020 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Автомобіль марки AUDI модель A6 реєстраційний номер НОМЕР_7 належить на праві власності позивачеві ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована, згідно полісу № AO2533403.

В свою чергу, цивільно-правова відповідальність автомобіля марки DAF XF модель 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зі спеціалізованим напівпричепом марки WIELTON модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_6 гр., під керуванням ОСОБА_4 , була застрахована, згідно полісу №АР/4393534, який на момент ДТП був чинним, а також згідно полісу АР/4393539, який на момент ДТП був чинним.

Позивач ОСОБА_1 повідомив Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» про настання страхового випадку та ДТП по телефону та письмово.

Згідно висновку експерта ОСОБА_5 № 3909/20/20 автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ від 28.09.2020 року:

-вартість відновлювального ремонту КТЗ - автомобіля марки AUDI модель A6 реєстраційний номер НОМЕР_7 склала - 989672,44 грн.

-ринкова вартість КТЗ - автомобіля марки AUDI модель A6 реєстраційний номер НОМЕР_7 складає - 247348,08 грн.

Із зазначеного висновку експертизи вбачається, що матеріальний збиток, заподіяний власникові автомобіля дорівнює ринковій вартості автомобіля: 247348,08 грн., внаслідок чого відновлювати цей транспортний засіб є недоцільним, тому позивач ОСОБА_1 наполягає у позові на тому, що йому заподіяно матеріальний збиток у розмірі 247348,08 грн., а за послуги експерта ОСОБА_5 він сплатив 5000 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем СТОВ «Батьківщина» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія», за яким страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн., а франшиза 0 грн., з боку ПРАТ «Страхове товариство «Гарантія» 25.01.2021 року, після відкриття провадження у цій справі на користь ОСОБА_1 , було сплачено страхове відшкодування у розмірі 123050,83 грн., розмір якого був розрахований виходячи з того, що 247348,08 грн. (ринкова вартість автомобіля до ДТП, визначена експертом Дроздовим) -1 26797,25 грн. (утилізаційна вартість після ДТП згідно звіту про оцінку №4491 від 11.11.2020 року) = 120550,83 грн.+2500 грн. (витрати на евакуацію)=123050,83 грн.

Між тим, у зв`язку з частковою сплатою ПРАТ «Страхове товариство «Гарантія» страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 123050,83 грн., позивач ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, наполягає на тому, що автомобіль марки AUDI модель A6 реєстраційний номер НОМЕР_7 20.08.2020 року, є фізично знищеним внаслідок ДТП, що мала місце 20.08.2020 року. При цьому позивач заявляє та підтверджує, що не бажає залишати собі залишки цього автомобіля та згоден передати залишки автомобіля особі, яка має право на них.

За таких обставин, ОСОБА_1 наполягає на тому, що на його користь підлягає стягненню шкода у загальному розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП.

Водночас розрахунок розміру страхового відшкодування, свідчить про те, що він виконаний для випадку, коли потерпіла особа не визнає належний йому автомобіль фізично знищеним і не погоджується передати його залишки, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не погоджував суму здійсненого йому страхового відшкодування та не заявляв і не визнавав, що він не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, а навпаки.

За підрахункамипозивача ОСОБА_1 ,з оглядуна те,що страховевідшкодування обмеженовиплатою у130000,00грн., та наразі ПРАТ «Страхове товариство «Гарантія» добровільно сплатило ОСОБА_1 123050,83 грн., останнє, на думку позивача, повинно доплатити йому 6949,17 грн., як суму недоплаченого страхового відшкодування.

Посилаючись на вимоги ст.1194 ЦК України, ОСОБА_1 просить стягнути з СТОВ «Батьківщина» найого користьрізницю міжфактичним розміромшкоди істраховою виплатою(страховимвідшкодуванням)- у розмірі 117348,08 грн.

Для проведення експертного дослідження ОСОБА_1 поніс витрати у розмірі 5000 грн., які також підлягають стягненню з СТОВ «Батьківщина».

Також ОСОБА_1 поніс витрати на евакуацію належного йому транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до Новомосковського ВП ГУНП у Дніпропетровській області у розмірі 2500 грн., тому ці витрат, на думку позивача, також підлягають стягненню з СТОВ «Батьківщина».

Крім того, ОСОБА_1 просить стягнути зі СТОВ «Батьківщина» моральну шкоду у розмірі 10000 грн., та зазначає, що внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, він зазнав моральних страждань, оскільки для придбання вказаного автомобіля він приклав значних зусиль та матеріальних витрат. Після пошкодження автомобіль фізично знищений, а життя позивача істотно змінилося, оскільки він тривалий час позбавлений можливості пересуватись на власному транспорті та вимушений вести не той спосіб життя, який склався у нього у зв`язку з володінням власним транспортом. Позивач був вимушений користуватись послугами таксі та громадського транспорту, хоча мав у власності власний автомобіль. Всі ці події викликали у позивача душевні хвилювання, постійні думки про те, що сталося, нервове потрясіння.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свої вимоги обґрунтовують наступним.

20 серпня 2020 року сталася ДТП за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . На момент ДТП ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували у якості пасажирів у автомобілі марки AUDI модель A6 реєстраційний номер НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_1 , який зіткнувся з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_4 , що порушив ПДР України, внаслідок чого позивачі отримали тілесні ушкодження.

Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком експерта №427/Е від 23.09.2020 року, згідно з яким вона отримала тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми, у виді струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу, синця навколо правого ока, розтягнення м`язів шийного відділу хребта, у своєї сукупності, за своїм характером, відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я та виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля, при автомобільній травмі, та за давністю утворення можуть відповідати даті події вказаній в постанові та потерпілою (20.08.2020 року), що підтверджується даними медичних документів.

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком експерта №427/Е від 23.09.2020 року, згідно з яким вона отримала тілесні ушкодження у виді саден в правій лобно- тім`яній області голови, забійних ран на верхньому повіку лівого ока, синця навколо лівого ока, струсу головного мозку, різаних ран на правому плечі, що у своїй сукупності, відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я. Усі тілесні ушкодження в області голови спричинені тупими твердими предметами, можливо частинами салону автотранспорту. Різані рани заподіяні предметами з гострими ріжучими краями, якими в даному випадку могли бути фрагменти лобового скла. Усі тілесні ушкодження по давності утворення відповідають даті пригоди 20.08.2020 року.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля марки DAF XF модель 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зі спеціалізованим напівпричепом марки WIELTON модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_6 гр. ОСОБА_4 була застрахована у ПРАТ «Страхове товариство «Гарантія», згідно полісу №АР/4393534, та згідно полісу АР/4393539, які на момент ДТП був чинними.

СТОВ «Батьківщина» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс №АР/4393534) з ПРАТ «Страхове товариство «Гарантія», згідно з яким страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 260000 грн., а франшиза 0 грн.

Посилаючись на вимоги п.22.1. ст. 22, п.23.1. ст. 23, п.24.1. ст. 24, ст.. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1195, 1197 ЦК України, позивачі зазначають, що ОСОБА_2 у період з 23.08.2020 року по 01.09.2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні у КП «Першотравенська ЦМЛ`ДОР» - 10 днів, з яких 6 днів є робочими, що також підтверджується довідкою про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді від 08.10.2020 року (оригінал знаходиться у позивача).

Згідно довідки про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді, виданої позивачеві ОСОБА_2 КНП «Петропавлівський центр первинної медико-санітарної допомоги», вона перебувала на амбулаторному лікуванню з 03.09.2020 року по 17.09.2020 року 15 днів, з яких 11 днів є робочими.

Виходячи з довідки про доходи ОСОБА_2 , якою визначено її середньомісячний заробіток (дохід) за три останні календарні місяці роботи, виходячи з терміну лікування, розмір не отриманого доходу, становить 14046,93 грн.

Згідно довідки про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді від 07.10.2020 року, виданої позивачеві ОСОБА_3 , вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 20.08.2020 року по 31.08.2020 року 11 днів, з яких 7 днів є робочими.

Згідно довідки про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді №444 від 21.0.2020 року, виданої позивачеві ОСОБА_3 , вона перебувала на амбулаторному лікуванні з 01.09.2020 року по 11.09.2020 року 11 днів, з яких 9 днів є робочими.

За підрахунками позивача ОСОБА_3 розмір не отриманого доходу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, становить 14173,60 грн.

Розмір шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілої ОСОБА_3 , за її підрахунками, становить 5978,79 грн.

На підтвердження придбання нею ліків на таку суму позивач ОСОБА_3 подала страховій компанії відповідні чеки, однак 25.02.2021 року, в рахунок часткового відшкодування шкоди, заподіяної її здоров`ю, ПРАТ «Страхове товариство «Гарантія» сплатило на користь ОСОБА_3 лише 3801,93 грн., тому позивач наполягає на стягненні з відповідача суми у розмірі 2176,86 грн.

Крім того, з посиланням на вимоги ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач ОСОБА_2 просить стягнути зі страхової компанії спричинену моральну шкоду у розмірі 702,35 грн., яку вона розраховує від шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим у сумі, визначеній вище 14046,93 грн. (5% від 14046,93 грн. 702,35 грн.).

При цьому, всього заподіяну моральну шкоду ОСОБА_2 оцінює у 40000 грн., а тому страхової виплати у розмірі 5% буде не достатньо для відшкодування їй заподіяної моральної шкоди, тому позивач просить стягнути з СТОВ «Батьківщина» моральну шкоду у розмірі 39297,65 грн.

В свою чергу, виходячи з цих же принципів та норм права, розмір шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілої ОСОБА_3 визначений зі шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим та шкоди, пов`язаної з її лікуванням потерпілої, всього становить 16350,46 грн. За підрахунками позивача ПРАТ «Страхове товариство «Гарантія» повинно відшкодувати на її користь моральну шкоду у розмірі 5% від 16350,46 грн., що становить 817,52 грн.

Між тим, розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_3 в цілому також оцінює у 40000 грн., а тому страхової виплати не достатньо для відшкодування спричиненої моральної шкоди, тому моральну шкоду у розмірі 39182,48 грн. позивач ОСОБА_3 просить стягнути зі СТОВ «Батьківщина».

У відзиві на позов ПрАТ «СТ «Гарантія» просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що доводи позивача ОСОБА_1 про фізичне знищення його автомобіля не ґрунтується на правових підставах, оскільки спеціальний закон, а саме Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким страхова компанія керується у своїй діяльності, не має такого визначення. Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо виплати їм шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, а також моральної шкоди не ґрунтується на нормах Закону № 1961-IV, зводиться до застосування ст. 1197 ЦК України Так, доходи потерпілого оцінюються для працюючої особи, відповідно до норм законодавства про працю. Таким нормативним актом є постанова КМУ від 08.02.1995 р. № 100 з наступними змінами та доповненнями «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», відповідно до якої середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують місяцю в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Про необхідність застосування саме цієї норми відповідач посилається на постанову Верховного суду від 26 вересня 2018 р. у справі № 641/5333/16-ц. Більш того, при проведенні розрахунку страхового відшкодування потерпілій у ДТП ОСОБА_2 страховиком використовувались відомості про заробітну плату та інші нарахування, викладені у «Довідці про заробітну плату» позивачки наданої за запит страховика Петропавлівською селищною радою Дніпропетровської області, згідно якої заробітна плата складає 6656,60 грн., а за 1 робочий день відпрацьований у розрахунковий період 9 робочих днів у червні місяці 2020 р. - 739,62 грн. Враховуючи, що потерпіла у ДТП (позивачка) ОСОБА_2 не перебувала на роботі, у зв`язку лікуванням у серпні місяці 2020 р., 5 робочих днів, у вересні 2020 року 13 робочих днів, у зв`язку з втратою працездатності нею відповідно неотриманні доходи склали 3698,10 грн. та 9615,06 грн., а разом сума склала 13313,16 грн. Разом з тим. Фондом соціального страхування, через підприємство роботодавця нараховані та виплачені лікарні 9 (матеріальна допомога у зв`язку з лікуванням) відповідно за 9 календарних днів у серпні 2020 р. - 4615,47 та у вересні 2020 р. за 17 календарних днів - 8718,11 грн. Загальна сума матеріальної допомоги у зв`язку з непрацездатністю склала та була виплачена у розмірі 13333,58 грн. За таких обставин, розмір матеріальної допомоги перевищує розмір не отриманих доходів за місцем роботи, тому відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а відповідно і відсутні підстави для виплати моральної шкоди. У зв`язку з проходженням лікування потерпілою ОСОБА_2 до матеріалів позовної заяви надані документи про придбання лікарських засобів, препаратів, необхідність яких до застосування підтверджено закладом охорони здоров`я. Зазначені витрати, які документально підтверджені становлять 2291,72 грн., але враховуючи вимоги п. 24 Закону № 1961-IV, мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування. Станом на 20.08.2020 р. мінімальна зарплата становила 4723 грн., а за 1 календарний день -157,43. Враховуючи, що позивачка перебувала на лікарняному 26 календарних днів сума, що підлягає відшкодуванню, за підрахунками відповідача, становить 4093,18 грн. Саме з цієї суми відповідачем розрахована та сплачена моральна шкода у розмірі 204, 66 грн. Страхове відшкодування, у зв`язку з лікуванням та моральну шкоду ПрАТ «СТ «Гарантія» перерахувало потерпілій ОСОБА_2 платіжним доручення № 310 від 25.02.2021 р. на загальну суму 4297.84 грн., внаслідок чого виконало свої договірні зобов`язання перед потерпілою ОСОБА_2 у повному обсязі. Так само, відповідач у відзиві зазначає, що для розрахунку шкоди, пов`язаною з тимчасовою втратою працездатності потерпілої ОСОБА_3 , ними були застосовані норми ст. 25 Закону № 1961-IV та Постанови КМУ від 08.02.1995 р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», відповідно до якої середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяців, що передують місяцю у якому відбулася подія. На запит страховика, начальником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано довідку із розрахунком середньоденного заробітку, обрахованого відповідно до Постанови КМУ № 100, який складає 624,78 грн., а також довідку про перебування на лікарняному, у зв`язку з ДТП у серпні 2020 р., 12 календарних днів та вересень 2020 р.- 11 календарних днів, у зв`язку з непрацездатністю та виплачено матеріальна допомога у зв`язку з лікуванням за 12 днів серпня - 6154,20 та 11 днів вересня 2020 року - 5641,35 грн. Згідно наданих документів, позивач ОСОБА_3 , у зв`язку з втратою працездатності, була відсутня на роботі у серпні 2020 р. - 6 робочих днів та вересні 2020 р. - 9 робочих днів, а тому неотримані доходи, відповідно до середньоденної заробітної плати, склали 3748,68 грн. та 5623,02 грн. а загальна сума складає 9371,70 грн. Враховуючи, що позивачці ОСОБА_3 нарахована та виплачена матеріальна допомога у зв`язку з непрацездатністю в результаті ДТП становить 11795,55 грн., що перевищує розмір шкоди у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, у страховика не виник обов`язок відшкодування шкоди. Позивачем ОСОБА_3 до матеріалів позовної заяви приєднані документи на придбання нею для лікування медичних засобів, препаратів та ліків. Разом з тим, як позивачем ОСОБА_3 так і їх представником адвокатом Круглим В.В. не надано документу про лікарські призначення, та необхідність їх застосування для лікування хворої ОСОБА_3 . За таких обставина, страховиком, відповідно до вимог п. 24.3 ст. 24 Закону № 1961-IV, страховиком проведено розрахунок страхового відшкодування за лікування у загальному розмірі 3801,93 грн. (т.2, а.с. 81-88).

У відзиві на позов, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» просить відмовити у задоволенні позову позивачів, посилаючись на те, що статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено поняття фізично знищеного транспортного засобу. Враховуючи те, що ПрАТ «СТ «Гарантія» виплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 123050,83 грн., СТОВ «Батьківщина» не вбачає законних підстав для стягнення різниці між заподіяним матеріальним збитком та страховим відшкодуванням. Так само, відповідач не вбачає законних підстав для стягнення з їх підприємства витрат на евакуацію належного ОСОБА_7 транспортного засобу у розмірі 2500 грн., оскільки долучені копії квитанцій суб`єкта господарювання не відповідають вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а з огляду на те, що страхова компанія вже виплати потерпілому 2500 грн. в якості витрат на евакуацію транспортного засобу, також не вбачає законних підстав для стягнення цієї суми з їх підприємства. Витрати на проведення експертизи, на думку представника відповідача, не можуть бути стягнуті з їх підприємства, оскільки експерт був залучений позивачем на власний розсуд, а експертне дослідження було проведено до відкриття провадження у справі. При цьому, відповідач вважає завищеними суми заявлених вимог щодо стягнення моральної шкоди, спричиненої усім потерпілим, а понесені судові витрати позивачів, не є співрозмірними зі складністю справи (т.2, а.с. 47-65).

У письмових пояснення на позов третя особа ОСОБА_4 в особі представника адвоката Гребнєва І.І., зазначив про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення зі СТОВ «Батьківщина на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 117348, 08 грн., вважає неспіврозмірними вимоги позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо розміру спричиненої моральної шкоди, яку вони просять стягнути зі СТОВ «Батьківщина». Так само третя особа не вбачає підстав для стягнення витрат на проведення експертизи та витрат на евакуацію транспортного засобу(т.1, а.с. 168-172).

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, надав детальні пояснення щодо обставин, викладених у позові з урахуванням його уточнень. В подальшому звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у відсутність позивачів.

В судовому засіданні представник ПрАТ «СТ «Гарантія» позов не визнав, підтримав позицію, висловлено у відповіді на відзив, не заперечував проти подальшого розгляду у відсутність представника відповідача.

В судове засідання представник СТОВ «Батьківщина» не з`явився, повідомлений належним чином.

В судове засідання третя особа не з`явився, повідомлений належним чином.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 року зазначена справа передана в провадження судді Сороки О.В. (т.1, а.с. 74)

Ухвалою судді від 03 грудня 2020 року відкрите провадження по справі (т.1, а.с. 75)

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши підстави позову, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20 серпня 2020 року приблизно о 12 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи вантажним автомобілем марки DAF XF модель 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зі спеціалізованим напівпричепом марки WIELTON модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_6 , рухався по а/д «М-04» 243 км, Новомосковського району, Дніпропетровської області, зі сторони м. Дніпро в напрямку м. Павлоград по правій смузі руху, де вирішив здійснити маневр розвороту в протилежному напрямку у невстановленому для цього місці, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем марки AUDI, модель A6, реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку по лівій смузі руху. Автомобіль марки AUDI, модель A6, реєстраційний номер НОМЕР_7 отримав механічні пошкодження, а пасажири зазначеного автомобіля ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали легкі тілесні ушкодження.

Внаслідок проведеного досудового розслідування слідчий СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Гаркуша Ю.С. закрив кримінальне провадження № 120200403500001161 від 20.08.2020 року, в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України (т.1, а.с.48).

Постановою Срібнянського районного суду Чернігівської від 12.11.2020 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП за обставин ДТП, що мала місце 20.08.2020 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , до нього застосоване стягнення у виді штрафу (т.1, а.с. 72).

Сторонами не спростовано, що ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з СТОВ «Батьківщина», на відповідній правовій підставі керував вантажним автомобілем марки DAF XF модель 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зі спеціалізованим напівпричепом марки WIELTON модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Автомобіль марки AUDI модель A6 реєстраційний номер НОМЕР_7 належить на праві власності позивачеві ОСОБА_1 (т.1, а.с. 46), цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована, згідно полісу № AO2533403 (т.1, а.с. 41).

Вантажний автомобіль марки DAF XF модель 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зі спеціалізованим напівпричепом марки WIELTON модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_6 , належить СТОВ «Батьківщина (т.1, а.с. 39), цивільно-правова відповідальність автомобіля марки DAF XF модель 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зі спеціалізованим напівпричепом марки WIELTON модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_6 гр., була застрахована страховиком ПрАТ «СТ «Гарантія», згідно полісу №АР/4393534, який на момент ДТП був чинним, а також згідно полісу АР/4393539, який на момент ДТП був чинним (т.1, а.с. 42-43).

Про страховий випадок ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «СТ «Гарантія», надавши відповідну заяву (т.1, а.с. 44).

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого ОСОБА_1 , врегульовані наступними нормами права.

Відповідно до частини першої статті 1166Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Так дійсно, у тих випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця, про що Верховний Суд сформував свою правову позицію у рішенні від 16.05.2018 р. по справі № 524/1629/16-ц.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Відповідач та третя особа не оспорювали обставин перебування водія ОСОБА_4 у трудових відносинах зі СТОВ «Батьківщина», як і не оспорювали наявність протиправної поведінки працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду.

У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що на особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК України).

Таких даних щодо неправомірності володіння транспортним засобом водієм ОСОБА_4 суду не подано, а тому суд приходить до переконання, що за шкоду, завдану працівником, несе відповідальність роботодавець.

Між тим, у відповідності до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 03.10.2018 р. у справі № 760/15471/15-ц сформував правову позицію, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом N 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом N 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону N 1961-IV).

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження N 14-176цс18).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

В своючергу,відповідно довимог ст.30Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,фізично знищенимтранспортний засібвважається,якщо йогоремонт єтехнічно неможливимчи економічнонеобґрунтованим.Ремонт вважаєтьсяекономічно необґрунтованим,якщо передбаченізгідно заварійним сертифікатом(рапортом),звітом (актом)чи висновкомпро оцінку,виконаним аварійнимкомісаром,оцінювачем абоекспертом відповіднодо законодавства,витрати навідновлювальний ремонттранспортного засобуперевищують вартістьтранспортного засобудо дорожньо-транспортноїпригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як зазначив суд вище відповідачем - СТОВ «Батьківщина» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс №АР/4393534) з ПРАТ «СТ «Гарантія», у відповідності до якого сума страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн., а франшиза 0 грн.

У відповідностідо вимогст.36Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» прийняттярішення проздійснення страховоговідшкодування (регламентноївиплати)страховиком тапорядок йоговиплати. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Позивач у позові наполягає на тому, що ПРАТ «Страхове товариство «Гарантія» сплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 123050,83 грн., розмір якого був розрахований виходячи зі звіту про оцінку по дослідженню спеціаліста-автотоварознавця СПД ОСОБА_8 від 11 листопада 2020 року № 4491, у відповідності до якого визначена утилізаційна вартість автомобіля 126797,25 грн. (т.2 а.с. 10-12).

Це дослідження містить посилання на звіт про оцінку майна № 4451 від 04.11.2020 року, яким визначено ринкову вартість пошкодженого автомобіля у розмірі 285484, 91 грн.

Між тим, у заяві про уточнення позовних вимог позивач посилається на те, що страхове відшкодування йому було виплачено 25.01.2021 року, виходячи з поданого ним висновку експерта № 3909/20/20 (т.1, а.с. 16-38), яким визначено ринкову вартість до ДТП у розмірі 247348,08 грн.

Відповідачем ПрАТ «СТ «Гарантія» ці обставини не спростовані, суду подано страховий акт № 720-20 (т.1, а.с. 209), який містить дані про те, що страховиком для розрахунку страхової виплати використані дані, що містяться у експертизі № 3909/20/20, а також платіжне доручення про перерахування позивачеві ОСОБА_1 страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль у розмірі 123050,83 грн (т.1, а.с. 210).

За таких обставин суд приходить до переконання, що при виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 , йому було виплачено страхове відшкодування після відкриття провадження по цій справі, виходячи з наступного розрахунку: 247348,08 грн. (ринкова вартість автомобіля до ДТП, яка визначена експертом Дроздовим Ю.В. у експертизі № 3909) - 126797,25 грн. (утилізаційна вартість після ДТП згідно звіту про оцінку №4491 від 11.11.20/20 року)=120550,83 грн.+2500 грн. (витрати на евакуацію)=123050,83 грн.

Варто зауважити що розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов`язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 753/21303/16-ц.

Як наполягає позивач у позові, він визнав автомобіль фізично знищеним, висновок експерта Дроздова № 3909/20/20 містить дані про вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 989672, 44 грн., при тому, що ринкова вартість автомобіля складає 247348, 08 грн.

За таких обставин суд приходить до переконання, що відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП.

Відповідачами не надано суду доказів проведення експертизи за їх замовленням, яка б спростовувала економічну необґрунтованість ремонту пошкодженого транспортного засобу, протягом розгляду справи таких клопотань теж заявлено не було, а тому поданий позивачем висновок № 3909/20/20 (т.1, а.с. 16-38) доводить суду, що ремонт пошкодженого автомобіля AUDI модель A6 реєстраційний номер НОМЕР_7 , що належить на праві власності позивачеві ОСОБА_1 , є економічно не обґрунтованим, тому вважається фізично знищеним, внаслідок чого його власнику відшкодовується різниця між вартістю ТЗ до та після ДТП, а також витрати на евакуацію ТЗ з місця ДТП.

Як зазначивсуд вище,ліміт страховоговідшкодування обмеженовиплатою урозмірі 130000,00грн., ПРАТ «Страхове товариство «Гарантія» не спростувало доводів позивача щодо добровільної сплати ОСОБА_1 у розмірі 123050,83 грн., відповідачами не надано суду доказів того, ОСОБА_1 не визнає автомобіль фізично знищеним та бажає його собі залишити у пошкодженому стані, а тому, в даному випадку ОСОБА_1 має право на відшкодування зі страхової компанії суми 6949,17 грн., що є різницею між визначеним лімітом страхового відшкодування (130000 гривень) та добровільно сплаченою сумою страховиком у розмірі 123050,83 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 988ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування, цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до статті 6Закону №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29Закону №1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27.03.1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постановах від 04.12.2019 року по справі № 359/2309/17, від 15.10.2020 року по справі № 755/7666/19 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Виходячи з положень ст.1194 ЦК України, з відповідача СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що становить 117348,08грн. (247348,08грн.-130000,00 грн.).

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачеві СТОВ «Батьківщина» його право на вирішення питання пропередачу пошкодженогомайна автомобіля маркиAUDI,модель A6,реєстраційний номер НОМЕР_7 особі,відповідальній зашкоду,після відшкодуваннязбитків потерпілійособі.

Суду надано належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_1 поніс витрати на евакуацію належного йому транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до Новомосковського ВП ГУНП у Дніпропетровській області у розмірі 2500 грн., що підтверджується копією квитанції №044475 від 20.08.2020 року, а потім до смт Петропавлівка у розмірі 2500 грн., що підтверджується квитанцією 044478 від 27.09.2020 року, які були видані ФОП ОСОБА_9 , що надавав ці послуги (т.1, а.с. 64).

З огляду на те, що ПрАТ «СТ «Гарантія» при виплаті страхового відшкодування врахувала витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП у розмірі 2500 грн., суд вважає за необхідне стягнути зі СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_1 витрати на евакуацію транспортного засобу до смт Петропавлівка у розмірі 2500 грн., виходячись з положень ст. 22 ЦК України.

ОСОБА_1 для проведення експертного дослідження експертом ОСОБА_5 поніс витрати на залучення експерта у розмірі 5000 грн. (т.1, а.с. 38 зворотна сторона), які також підлягають стягненню з СТОВ «Батьківщина», виходячи з положень ст. 133, 141 ЦПК України.

Вирішуючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення спричиненої моральної шкоди, суд, з дотриманням вимог статей 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, враховуючи висновок Верховного Суду України, викладений у постанові 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, приходить до висновку, що моральна шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки.

Аналіз норм ст. ст. 1167, 1172, 1187, 1188ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Положення ст. ст. 1187, 1188ЦК України є спеціальними по відношенню до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, у зв`язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам. За змістом ч. 2 ст. 1188 ЦК України, обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої іншим особам (які не є власниками або володільцями транспортного засобу, наприклад, пасажир транспортного засобу) покладається на власників (володільців) джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного із них ( ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно дост.23ЦК України особамає правона відшкодуванняморальної шкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральна шкода, зокрема полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкодавідшкодовується грішми,іншим майномабо вінший спосіб. Розміргрошового відшкодуванняморальної шкодивизначається судомзалежно відхарактеру правопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винає підставоюдля відшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення.При визначеннірозміру відшкодуваннявраховуються вимогирозумності ісправедливості. Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відмайнової шкоди,яка підлягаєвідшкодуванню,та непов`язаназ розміромцього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги, що внаслідок ДТП йому була завдана моральна шкода, яка полягає у втраті душевного спокою через хвилювання, у зв`язку із значним пошкодженням автомобіля, яким він керував на відповідній правовій підставі, неможливістю певний час користуватись транспортним засобом, прикладення додаткових зусиль для організації свого побуту, у зв`язку із фактичною втратою можливості використовувати автомобіль за призначенням; а тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, - суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення зі СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження автомобіля, у достатньому та необхідному розмірі в сумі 10.000,00 грн.

Вирішуючи позов ОСОБА_2 , суд бере до уваги наступне.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.08.2020 року, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми, у виді струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу, синця навколо правого ока, розтягнення м`язів шийного відділу хребта, що у своїй сукупності, за своїм характером, відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я та виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля, при автомобільній травмі, та за давністю утворення можуть відповідати даті події вказаній в постанові та потерпілою (20.08.2020 року), що підтверджується висновком експерта №427/Е від 23.09.2020 року (т.1, а.с. 61-61).

Як зазначав суд вище, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.08.2020 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в результаті якої ОСОБА_2 отримала зазначені вище тілесні ушкодження, а вантажний автомобіль марки DAF XF модель 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зі спеціалізованим напівпричепом марки WIELTON модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_6 , належить СТОВ «Батьківщина (т.1, а.с. 39), цивільно-правова відповідальність автомобіля марки DAF XF модель 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зі спеціалізованим напівпричепом марки WIELTON модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_6 гр., була застрахована страховиком ПрАТ «СТ «Гарантія», згідно полісу №АР/4393534, який на момент ДТП був чинним, а також згідно полісу АР/4393539, який на момент ДТП був чинним (т.1, а.с. 42-43).

У відповідності до Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, поліс №АР/4393534, страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 260000 грн., а франшиза 0 грн. (т.1, а.с. 92).

Правовідносини, що виникли між сторонами, внаслідок настання страхового випадку у виді шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілої, врегульовані наступними нормами закону.

Відповідно до п.22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.23.1. ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

- шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

- шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

- шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

- моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно дост.25Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» узв`язкуз тимчасовоювтратою працездатностіпотерпілим відшкодовуютьсяне отриманідоходи запідтверджений відповіднимзакладом охорониздоров`ячас втратипрацездатності.Доходи потерпілогооцінюються втаких розмірах - для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

Відповідно до ст.1195ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ч.1 ст.1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Суду надано виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №2120-374 від 01.09.2020 року, у відповідності до якого ОСОБА_2 у період з 23.08.2020 року по 01.09.2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні у КП «Першотравенська ЦМЛ`ДОР» - 10 днів (т.1, а.с. 55), з яких 6 днів є робочими, що також підтверджується довідкою про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді від 08.10.2020 року (т.1, а.с. 56).

Згідно довідки про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді виданої ОСОБА_2 КНП «Петропавлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» (оригінал знаходиться у позивача) вона перебувала на амбулаторному лікуванню з 03.09.2020 року по 17.09.2020 року 15 днів, з яких 11 днів є робочими (т.1, а.с. 58).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 її середньомісячний заробіток (дохід) за три останні календарні місяці роботи становить: за травень 2020 р. 14792,44 грн., за червень 2020 р. 21141,25 грн., за липень 2020 року 15296,33 грн. загалом 51230,02 грн. (т.1, а.с. 57).

Суд погоджується з розрахунком середньоденного доходу потерпілої ОСОБА_2 за останні три місяці до ДТП, що передували ушкодженню здоров`ю, запропонованим самою позивачкою, оскільки такий середньоденний заробіток обчислюється за її бажанням, виходячи з положень ст. 1197 ЦК України.

Таким чином, розмір не отриманого доходу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності становить 14046,93 грн., з яких: 51230,02 грн. (заробітна плата за три місяці до ДТП) / 62 дні (загальна кількість робочих днів за даний період) = 826,29 грн./день (заробітна плата за 1 робочий день). х 17 (загальна кількість робочих днів).

Таким чином з ПРАТ «СТ «Гарантія» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим у розмірі 14046,93 грн.

Суду надано докази, що 25.02.2021 року платіжним дорученням № 310 від 25 лютого 2021 року, ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування за ушкодження здоров`я за актом № 1134-20 (т.1, а.с. 223), сам акт суду не подано, відповідач у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог наполягав на тому, що позивачці Фондом соціального страхування, через підприємство роботодавця нараховані та виплачені лікарні 9 (матеріальна допомога у зв`язку з лікуванням) відповідно за 9 календарних днів у серпні 2020 р. - 4615,47 та у вересні 2020 р. за 17 календарних днів - 8718,11 грн. Загальна сума матеріальної допомоги у зв`язку з непрацездатністю склала та була виплачена у розмірі 13333,58 грн. За таких обставин, розмір матеріальної допомоги перевищує розмір не отриманих доходів за місцем роботи, тому відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а відповідно і відсутні підстави для виплати моральної шкоди.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про задоволення позову ОСОБА_2 в частині стягнення з ПрАТ «СТ «Гарантія» шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим у розмірі 14046,93 грн.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом встановлено, що розмір шкоди заподіяної здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 становить 14046,93 грн., а тому відповідно до вимог спеціального з ПРАТ «СТ «Гарантія» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 702,35 грн. (5% від 14046,93 грн.).

Вирішуючи позов ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди з СТОВ «Батьківщина» суд керується наступними нормами закону.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.1167 моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

На підставі ст.1187 ЦК України, особа яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, зокрема полягає у:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із засад розумності та справедливості, зважаючи на вид отриманих тілесних ушкоджень, не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду 39297 гривень 65 копійок (тридцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто сім гривень 65 копійок). Саме такого розміру моральної шкоди буде достатньо у даній спірній ситуації.

Вирішуючи позов ОСОБА_3 суд бере до уваги наступне.

Як зазначив суд вище, питання щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в силу ч.2 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягає.

В ході проведення досудового розслідування, а також в ході судового розгляду цієї справи, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.08.2020 року за участю водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у виді саден в правій лобно- тім`яній області голови, забійних ран на верхньому повіку лівого ока, синця навколо лівого ока, струсу головного мозку, різаних ран на правому плечі, що у своїй сукупності, відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я. Усі тілесні ушкодження в області голови спричинені тупими твердими предметами, можливо частинами салону автотранспорту. Різані рани заподіяні предметами з гострими ріжучими краями, якими в даному випадку могли бути фрагменти лобового скла. Усі тілесні ушкодження по давності утворення відповідають даті пригоди 20.08.2020 року, що підтверджується висновком експерта №427/Е від 23.09.2020 року (т.1, а.с. 52-53).

Згідно довідки про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді від 07.10.2020 року, ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 20.08.2020 року по 31.08.2020 року 11 днів, з яких 7 днів є робочими (т.1, а.с. 60).

Згідно довідки про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді №444 від 21.0.2020 року, ОСОБА_3 перебувала на амбулаторному лікуванні з 01.09.2020 року по 11.09.2020 року 11 днів, з яких 9 днів є робочими (т.1, а.с. 59)

Згідно довідки про доходи ОСОБА_3 її середньомісячний заробіток (дохід) за останні три календарні місяці роботи перед подією становить: за травень 2020 р. 13866,00 грн., за червень 2020 р. 26938,70 грн., за липень 2020 року 14118,22 грн. всього 54922,92 грн. (т.1, а.с. 61).

Як і у випадку з позивачем ОСОБА_2 , суд погоджується з розрахунком середньоденного доходу потерпілої ОСОБА_3 за останні три місяці до ДТП, що передували ушкодженню здоров`ю, запропонованим самою позивачкою, оскільки такий середньоденний заробіток обчислюється за її бажанням, виходячи з положень ст. 1197 ЦК України та не суперечить вимогам ст.. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Розмір не отриманого доходу ОСОБА_3 , в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності становить 14173,60 грн., де 54922,92 грн. (заробітна плата за три місяці до ДТП) / 62 дні (загальна кількість робочих днів за даний період) = 885,85 грн./день (заробітна плата за 1 робочий день) * 16 (загальна кількість робочих дні за).

Суду надано докази, що 25.02.2021 року платіжним дорученням № 309 від 25 лютого 2021 року, ОСОБА_3 виплачено страхове відшкодування за ушкодження здоров`я за актом № 1136-20 у розмірі 3801,93 гривні (т.1, а.с. 223), сам акт суду не подано, відповідач у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог наполягав на тому, що позивач ОСОБА_3 , у зв`язку з втратою працездатності, була відсутня на роботі у серпні 2020 р. - 6 робочих днів та вересні 2020 р. - 9 робочих днів, а тому неотримані доходи, відповідно до середньоденної заробітної плати, склали 3748,68 грн. та 5623,02 грн. а загальна сума складає 9371,70 грн. Враховуючи, що позивачці ОСОБА_3 нарахована та виплачена матеріальна допомога у зв`язку з непрацездатністю в результаті ДТП становить 11795,55 грн., що перевищує розмір шкоди у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, у страховика не виник обов`язок відшкодування шкоди.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення з ПрАТ «СТ «Гарантія» шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим у розмірі 14173,60 грн., а відтак і про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення зі страховика моральної шкоди у розмірі 702,35 грн.

Далі,відповідно доп.24.1.ст.24Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Позивачем, на підтвердження витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_3 , подано чеки про придбання лікарських засобів на суму 151 грн., 242 грн., 786,40 грн., 119,90 грн., 488,40 грн., 277,71 грн., 250 грн., 963,08 грн., 27,30 грн., 333,60 грн., 131 грн., 110 грн., 255,40 грн., 127,66 грн., 111,54 грн., 350 грн., 103 грн., 210,90 грн., 550,10 грн., 68,90 грн., 320,90 грн. (т.1, а.с. 65-67).

У відзиві на позов відповідач ПрАТ «СТ «Гарантія» наполягало на тому, що сплатило на користь ОСОБА_3 - 3801,93 грн., що також підтверджується платіжним дорученням (т.1, а.с. 223).

Між тим, характер тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_3 при дорожньо-транспортній пригоді, термін її лікування та дати, зазначені у чеках про придбання лікарських засобів, дають суду всі підстави визначити такі лікарські засоби, що були придбані потерпілою за призначенням лікарів, в період проходження лікування.

З урахуванням часткової сплати позивачці витрат, пов`язаних з придбанням лікарських засобів, зі ПрАТ «СТ «Гарантія» на її користь належить стягнути 2176,86 грн.

Водночас розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_3 загалом оцінює у 40000 грн.

Виходячи із засад розумності та справедливості, зважаючи на вид отриманих тілесних ушкоджень, не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 39182,48 грн., що буде достатнім у даній спірній ситуації.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхового товариства «Гарантія», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», третя особа ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на користь ОСОБА_1 різницю між заподіяним йому збитком та страховим відшкодуванням у розмірі 117348 гривень 08 копійок (сто сімнадцять тисяч триста сорок вісім гривень 08 копійок), витрати на проведення експертного дослідження по визначенню матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки Ауді, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 5000 гривень (п`ять тисяч гривень), витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 2500 гривень (дві тисячі п`ятсот гривень), моральну шкоду у розмірі 10000 гривень (десять тисяч гривень).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхового товариства «Гарантія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 6949 гривень 17 копійок (шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять гривень17 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхового товариства «Гарантія» на користь ОСОБА_2 шкоду, пов`язану з втратою працездатності у розмірі 14046 гривень 93 копійки (чотирнадцять тисяч сорок шість гривень, 93 копійки) моральну шкоду у розмірі 702 гривні 35 копійок (сімсот дві гривні 35 копійок).

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 39297 гривень 65 копійок (тридцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто сім гривень 65 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхового товариства «Гарантія» на користь ОСОБА_3 шкоду, пов`язану з втратою працездатності у розмірі 14173 гривень 60 копійок (чотирнадцять тисяч сто сімдесят три гривні 60 копійок), шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої у розмірі 2176 гривні 86 копійок (дві тисячі сто сімдесят шість гривень, 86 копійок), моральну шкоду у розмірі 817 гривень 52 копійки (вісімсот сімнадцять гривень 52 копійки).

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 39182 гривень 48 копійок (тридцять дев`ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 48 копійок).

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 .

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія», ЄДРПОУ 14229456, адреса: м. Київ, Печерський узвіз.

Відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», ЄДРПОУ 30875436, адреса: Чернігвська область, Срібнянський р-н, с. Калюжинці, вул. Незалежності, 51.

Третя особа ОСОБА_4 , адреса АДРЕСА_3

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Сорока.