Рішення

від 10.11.2021 по справі 758/1003/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1003/19

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С. ,

за участю секретаря судового засідання - Сікора М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна»</a>, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Лояль Турістік», про відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна»</a> (далі - ТОВ «Оазіс Тревел Україна») про відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що 30.03.18 нею укладено договір про надання туристичних послуг № 1180330/1.

Відповідно до умов договору, туроператор зобов`язався організувати тур на 2 осіб з м. Львова до м. Енфіда (Туніс) у період з 31.07.18 по 10.08.18, який включав в себе комплекс туристичних послуг: бронювання авіаквитків на літак, розміщення в готелі, забезпечення харчуванням, трансфер, медичне страхування.

На виконання умов договору нею сплачена вартість туру у розмірі 32 999 грн.

Однак, у порушення умов договору у строк, встановлений в договорі не організовано наведеного вище туру.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь суму матеріальних збитків у розмірі 161 260 грн. 78 коп., що складається з суми боргу у розмірі 32 999 грн., 347 грн. - 3% річних за період з 01.08.18 по 07.12.18, пені у розмірі 126 716 грн. 16 коп. за період з 01.08.18 по 07.12.18, з розрахунку 3% за договором, 1 198 грн. 62 коп. інфляційних за період з 01.08.18 по 07.12.18 та 161 260 грн. 78 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про місце, день і час розгляду справи повідомлена належним чином, представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином.

Суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника позивача, представників відповідача та третьої особи відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 30.03.18 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лояль Турістік» в особі Кизими В.Л., що діє від імені, під контролем та за дорученням ТОВ «Оазіс Тревел Україна» (туроператор) на підставі Агентського договору № 2014/3197 від 18.09.14 було укладено договір про надання туристичних послуг № 1180330/1 (далі - договір) (а.с. 47-51).

Відповідно до п 1.1 договору туроператор зобов`язується забезпечити надання туристу туристичного продукту (туру) на умовах, визначених цим договором, а турист зобов`язується прийняти и своєчасно, в повному обсязі оплатити вартість туру згідно цього договору. В цілях виконання даного договору туроператор надає туристичний продукт, що відповідає вказаним в договорі вимогам туриста.

Згідно з п. 2.1.1. турист зобов`язався своєчасно та у повному обсязі відповідно до умов договору оплатити вартість туристичних послуг, що надаються туроператором. Вартість послуг за договором становить 1297 дол. США.

Відповідно до п. 2.6. договору туроператор зобов`язався організувати тур для туриста на 2 осіб до м. Енфіда у Тунісі з 31.07.18 по 10.08.18, який включає в себе комплекс туристичних послуг: бронювання авіаквитків на літак, розміщення в готелі в м. Сусс, трансфер, медичне страхування.

Відповідно до ч. 1, абз. 1, 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про туризм» (далі - Закон) учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб`єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Частинами 1 - 4 ст. 17 Закону передбачено, що з метою створення рівних можливостей суб`єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туроператорської діяльності.

Суб`єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність.

Загальний розмір частки туроператора в статутних фондах інших туроператорів України не може перевищувати 20 відсотків їх статутних фондів.

Суб`єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слово "туроператор" без отримання ним ліцензії на здійснення туроператорської діяльності.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його (ч. 1 ст. 20 Закону).

Частиною 2 ст. 20 Закону передбачено, що до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

На обґрунтування витрат, понесених за договором, позивачем надано копії квитанції про сплату суми у розмірі 32 999 грн. ОСОБА_2 (а.с. 55)

Разом з тим, доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 на виконання умов договору було сплачено суму у розмірі 32 999 грн. суду не надано, як і не надано суду доказів, що сума у розмірі 32 999 грн. була сплачена ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 та на виконання умов договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лояль Турістік».

Частиною 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Оскільки позивачем не надано суду доказів того, що нею були понесені витрати за договором, укладеним 30.03.18 між нею та ТОВ «Лояль Турістік» № 1180330/1, суд дійшов висновку про те, що позов в частині відшкодування матеріальних битків у розмірі 161 260 грн. 78 коп. є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Не підлягає позов і в частині відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Доказів заподіяння позивачу моральної шкоди, протиправності діяння її заподіювача - відповідача у справі, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні шкоди, суду не надано, а тому правових підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Керуючись ст. ст. 22, 901, 1167 ЦК України, ст. ст. 5, 17, 20 Закону України «Про туризм», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна»</a> (04071, м. Київ, вул. Почайницька, 25/49, код ЄДРПОУ 35735699), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Лояль Турістік» (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 45, код ЄДРПОУ 39267803), про відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук