Постанова

від 20.06.2022 по справі 817/1590/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 817/1590/16 пров. № А/857/5395/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року, головуючий суддя Друзенко Н.В., ухвалене о 15:05 год. у м. Рівне, повний текст якого складено 10.01.2022 року, у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року позивач - ПАТ "Рівнеазот" звернулося до суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.09.2016 року №0002821402 та № 0002831402.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, не відповідають фактичним обставинам справи. Вказав, що порушення статей 1, 2 Закону № 185/94-ВР є порушеннями валютного законодавства, які підпадають під визначення порушень, за які застосовуються адміністративні-господарські санкції, передбачені статтею 238 Господарського кодексу України, а тому оскільки на день прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.09.2016 року № 0002821402, строки, передбачені ст.250 Господарського кодексу України, вже сплинули то застосування відповідачем адміністративно-господарських санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є неправомірним. Вказав, що п.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" чітко визначив компетентний орган, що здійснює застосування фінансових санкцій за порушення ст. 9 цього Декрету, та не передбачає множинного тлумачення своїх положень, тому застосування до ПАТ "Рівнеазот" штрафних санкцій Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не належить до його компетенції та є протиправним..

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.11.2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року у справі №817/1590/16, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.09.2016 року №0002821402 та №0002831402.

Постановою Верховного Суду від 14.09.2021 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року у справі №817/1590/16 в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0002821402 від 26.09.2016 року, яким нарахована сума грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 862926,87 грн. скасовано та у цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції; у решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року у справі №817/1590/16 залишено без змін.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0002821402 від 26.09.2016 року відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Рівнеазот" оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом попередньої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, ст. 58 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо визначення строку зарахування виручки в іноземній валюті від експорту продукції на валютний рахунок в уповноваженому банку

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, На підставі направлення від 09.08.2016 року №485 та наказу від 03.08.2016 року №528, згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, в період з 09.08.2016 року по 30.08.2016 року, головним державним ревізором-інспектором Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Рівнеазот» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за угодами: №784-15-006 від 28.10.2015 року, №784-15-001 від 02.10.2015 року, №784-15-005 від 07.10.2015 року, №756-15-027 від 03.04.2015 року, №756-15-060 від 15.05.2015 року, №756-15-050 від 05.05.2015 року, №756-15-049 від 05.05.2015 року, №756-15-046 від 28.04.2015 року, №756-15-061 від 12.05.2015 року, №756-15-064 від 15.05.2015 року, №756-15-054 від 05.05.2015 року, №756-15-044 від 24.04.2015 року, №756-15-025 від 03.04.2015 року, №756-15-042 від 20.04.2015 року, №756-15-037 від 14.04.2015 року, №756-15-035 від 14.04.2015 року, №756-15-062 від 12.05.2015 року, №756-15-045 від 24.04.2015 року, №756-15-058 від 08.05.2015 року, №756-15-053 від 05.05.2015 року, №756-15-031 від 06.04.2015 року, №756-15-059 від 15.05.2015 року, №756-15-048 від 30.04.2015 року, №69783/03/15 від 17.02.2015 року, №БИ-1538-15 від 15.07.2015 року, №756-14-081 від 24.11.2014, №756-15-007 від 12.02.2015 року, №756-15-009 від 18.02.2015 року, №756-15-023 від 27.03.2015 року, №756-15-021 від 16.03.2015 року, №756-15-024 від 02.04.2015 року, №756-15-026 від 03.04.2015 року, №756-15-028 від 03.04.2015 року, №756-15-029 від 03.04.2015 року, №756-15-032 від 07.04.2015 року, №756-15-034 від 09.04.2015 року, №756-15-036 від 14.04.2015 року, №756-15-038 від 15.04.2015 року, №756-15-039 від 15.04.2015 року, №756-15-040 від 15.04.2015 року, №756-15-041 від 15.04.2015 року, №69783/12/15 від 01.12.2015 року.

Результати перевірки оформлені актом «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» (код ЄДРПОУ 05607824) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій на підставі отриманих листів від ПАТ «КБ «НАДРА» та АБ «Кліринговий дім» №1354/28-10-14-02/05607824 від 06.09.2016 року (а.с.123-191 том 1).

За висновками акту, перевіркою встановлено порушення термінів розрахунків згідно ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року за наступними угодами:

-№756-15-035 від 14.04.2015 року з нерезидентом «NF Trading AG» (Швейцарія): між граничним терміном отримання коштів на суму 4561549,48 дол. США, який закінчується 17.08.2015 року та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 19.08.2015 року, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (18.08.2015 року);

-№756-15-053 від 05.05.2015 року з нерезидентом «NF Trading AG» (Швейцарія) : між граничним терміном отримання коштів на суму 1117181,84 дол. США, який закінчується 17.08.2015 року, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 19.08.2015 року, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (18.08.2015 року);

-№БИ-1538-15 від 30.06.2015 з нерезидентом ОАО «Минудобрения» (російська федерація): оплата за МД №012253 від 15.07.2015 року (граничний термін надходження грошових коштів - 13.10.2015 року) надійшла з простроченням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 8 днів (14.10.2015 року - 21.10.2015 року);

-№756-15-021 від 16.03.2015 року з нерезидентом «NF Trading AG» (Швейцарія): Між граничним терміном отримання коштів на суму 168320,00 дол. США, який закінчується 06.07.2015 року, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 08.07.2015 року, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (07.07.2015 року);

-№756-15-029 від 03.04.2015 року з нерезидентом «NF Trading AG» (Швейцарія): Між граничним терміном отримання коштів на суму 5775000,00 дол. США, який закінчується 14.07.2015 року, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 16.07.2015 року, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (15.07.2015 року);

-№756-15-032 від 07.04.2015 року з нерезидентом «NF Trading AG» (Швейцарія): Між граничними термінами отримання коштів на суми 66120,00 дол. США та 119 016,00 дол. США, які закінчуються 13.07.2015 року та 14.07.2015 року відповідно, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 16.07.2015 року, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у кількості 2 дні (14.07.2015 року - 15.07.2015 року) та 1 день (15.07.2015 року) відповідно до кожної з недоодержаної сум;

-№756-15-034 від 09.04.2015 року з нерезидентом «NF Trading AG» (Швейцарія): Між граничним терміном отримання коштів на суму 153816,00 дол. США, який закінчується 14.07.2015 року, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 16.07.2015 року, відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 1 день (15.07.2015 року);

Також за висновками акту, перевіркою встановлено порушення термінів розрахунків згідно ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року за наступними угодами:

- №69783/03/15 від 17.02.2015 року з нерезидентом «РСС Trade Services GmbH» (Німеччина): Недопоставка товару (неповернення частини передоплати) у розмірі 39,02 євро, за здійснену передоплату згідно платіжного доручення від 19.05.2015 року №62; граничний термін надходження товару (повернення коштів) - 17.08.2015 року, а станом на 31.07.2016 кошти у розмірі 39,02 євро не надходили; Період прострочення складає 349 днів (18.08.2015 року - 31.07.2016);

- №69783/12/15 від 01.12.2015 року з нерезидентом «РСС Trade Services GmbH» (Німеччина); з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 14 днів (07.06.2016 року - 21.06.2016 року) відбулось повернення частини передоплати у розмірі 19,56 євро (544,32 грн.) за здійснену передоплату згідно платіжного доручення від 09.03.2016 року №137; Граничний термін надходження товару (повернення коштів) - 07.06.2016 року.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки ПАТ «Рівнеазот» 15.09.2016 року подало письмово свої заперечення (а.с.63-68 том 1).

22.09.2016 року відповідачем надано відповідь за № 4072/10/28-10-14-02-10, у якій зазначено, що ПАТ «Рівнеазот» при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порушено вимоги валютного законодавства, в частині неповернення валютної виручки на територію, що призвело до нарахування пені в сумі 862926,87 грн. На таких підставах заперечення платника податків були відхилені (а.с.69-71 том 1).

26.09.2016 року на підставі акта перевірки №1354/28-10-14-02/05607824 від 06.09.2016 року контролюючим органом винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0002821402, згідно якого ПАТ «Рівнеазот» нараховано суму грошового зобов`язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД», у розмірі 862926,87 грн. (а.с.9 том 1).

Розрахунок пені за зовнішньоекономічними угодами ПАТ «Рівнеазот» наведено в додатку до податкового повідомлення-рішення №0002821402 від 26.09.2016 року (а.с.10-11 том 1). Даний розрахунок є коректним та арифметично правильним.

Фактично позивач заперечує лише висновки податкового органу про порушення законодавчо встановлених термінів по взаємовідносинах з нерезидентом ОАО «Минудобрения» (Російська Федерація).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 250 Господарського кодексу України в силу обмеження, що містить частина друга цієї статті, а строк застосування відповідної санкції за податковим повідомленням-рішенням №0002821402 від 26.09.2016 року відповідає вимогам пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України..

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Як встановлено статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності-з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно із статтею 2 вказаного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Натомість, частиною 4 зазначеної статті Національному банку України було надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» доповнено частину першу статті 25 Закону України «Про Національний банк України» шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до 1 першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, законодавство передбачало санкцію за порушення резидентами дев`яностоденного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Покликання позивача на те, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» втратив чинність з 7 лютого 2019 року на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції», тобто не діє на час розгляду даної справи судом, жодним чином не спростовує правопорушення допущені позивачем у 2015-2016 роках і не може розглядатися як підстава для звільнення його від відповідальності.

На момент винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення №0002821402, Закон №185/94-ВР був чинним, тобто на час застосування до позивача відповідної санкції, така була передбачена на законодавчому рівні.

Колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною другою цієї статті встановлено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Таким чином, до 01.01.2011 року - набрання чинності Податковим кодексом України, санкції за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, належали до адміністративно-господарських санкцій, застосування яких було можливим лише в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто, не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Згідно з підпунктом 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо, зокрема згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За пунктом 58.2. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність), зокрема, платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 109.2 вказаної статті передбачено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 111.1.1 пункту 111.1 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Пунктом 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, тобто до закінчення 1095 днів.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 250 Господарського кодексу України в силу обмеження, що містить частина друга цієї статті, а строк застосування відповідної санкції за податковим повідомленням-рішенням №0002821402 від 26.09.2016 року відповідає вимогам пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі №817/1590/16 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 27.06.2022 року.