Рішення

від 05.06.2022 по справі 160/2587/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року Справа № 160/2587/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА110000/2022/000002/2 від 12.01.2022 року;

- картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110050/2022/000008 від 12.01.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12.01.2022 з метою митного оформлення товару «холодильники побутові, нові в асортименті» ТОВ «МОНТЕКАДО» було подано до митного органу електронну митну декларацію № UА110050/2022/000186, було обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей, не мали ознак підробки та в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за товар. Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, складається з ціни товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставку до обумовленого умовами пункту (м.Дніпро). Проте, відповідачем за відсутності правових підстав, визначених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, направлено позивачу повідомлення та в подальшому відкориговано митну вартість із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, у зв`язку з чим необґрунтовано збільшена ціна, та відмовлено у митному оформленні товару. Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями та зазначає, що митним органом не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не наведено доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2022, позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

29.03.2022 позивачем усунено недоліки позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 прийнято до розгляду адміністративний позов та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2587/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 направлена сторонам, відповідачу разом із копією позовної заяви з додатками у паперовому вигляді та отримана ним 14.04.2022, що підтверджується розпискою про отримання, наявною в матеріалах справи.

20.04.2022 від відповідача через Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву (з доказами направлення позивачу засобами електронної пошти), в якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Переклад інвойсу, в якому зазначались умови оплати за товар, не містить відповідний напис, підпис особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якої зробив переклад. Крім того, переклад інвойсу має печатку продавця, проставлення якої можливе лише на документах, які видав продавець. В порушення умов контракту декларантом не надано документів про якість товару. За визначенням у МД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником 4104, тобто стороною угоди є виробник. Разом з цим, згідно із відомостями інвойсу виробником товару є компанія «НОМА APPLIANCES CO., LTD», торгівельна марка «LIBERTON». У контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки, в інвойсі відсутні відомості щодо виробника товару. Сертифікат про проходження до митного оформлення не надано. В експортній декларації умови поставки умови поставки CF та заявлена вартість партії товару за інвойсом DAP Дніпро, включення у вартість товарів витрат по доставці з порту Одеса до м.Дніпро не підтверджено, що свідчить про не включення до ціни товару всіх транспортних витрат. Наданий прайс-лист від 01.11.2021 б/н має суб`єктивний характер, оскільки має умови поставки DAP Дніпро/CFR Одеса (тільки для ринку України), а не для будь-якого потенційного покупця. Отже, за результатом розгляду поданих документів виник обґрунтований сумнів у достовірності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Однак, декларантом повідомлено про відсутність додаткових документів у підтвердження митної вартості. Тому, керуючись п.6.2 та 6.3 ст.54 МКУ, позивачу цілком обґрунтовано відмовлено митному оформлені товару за заявленою митною вартістю. У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості посадовою особою митного органу було послідовно перейдено до другорядних. При здійсненні контролю співставлення відповідачем було встановлено, що митна вартість за ціною угоди подібного товару, що попередньо поставлявся за МД від 06.01.2021 №UA100100/2021/020194, складає 79,4938дол.США/шт. Тому, враховуючи наведене, митна вартість товару позивача була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2-г (резервним методом). У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості оформлено картку відмови у митному оформленні. За викладених обставин, рішення, що оскаржуються позивачем, цілком правомірні та обґрунтовані, відповідають чинному законодавству, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене, а також з урахуванням того, що з 02.06.2022 по 03.06.2022 включно суддя Бухтіярова М.М. перебувала у щорічній відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» зареєстроване юридичною особою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 07.05.2020, про що вчинено запис 1 224 102 0000 094292 про проведення державної реєстрації юридичної особи за кодом 43614473; основний вид господарської діяльності за КВЕД: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

01 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» (далі - покупець) та компанією «НОМА APPLIANCES CO., LTD», Китай (далі продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № НОМА/МТ-2021 від 01.03.2021 (далі контракт), за умовам якого (п.1.1.) продавець продає, а покупець купує товар побутову техніку, посуд, столові прибори, згідно інвойсів на кожну поставку, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Продавець НОМА APPLIANCES CO., LTD є виробником і відправником товару (п.1.3. контракту).

Відповідно до п. 2.1. контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію товару.

Пунктами 2.2., 2.3. контракту визначено, що ціни на товар, умови поставки, умови оплати вказані в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару. Ціни на товар та умови постави (відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року) обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі.

Відповідно до пункту 2.4. контракту ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Загальна вартість цього контракту складається з сум всіх інвойсів по даному контракту (п.3.1.).

Згідно з п.4.3. контракту оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

Відповідно до п.5. контракту поставка товару покупцеві здійснюється окремими партіями, протягом терміну дії цього контракту і визначається інвойсами на кожну окрему партію товару. Кількість, асортимент поставки конкретної партії товару вказані в інвойсі.

Цей контракт набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022 (з урахуванням Додатку №1 від 29.12.2021 до контракту № НОМА/МТ-2021 від 01.03.2021).

Згідно із комерційним інвойсом від 08.12.2021 №ВІН21120494 до контракту № НОМА/МТ-2021 від 01.03.2021 обумовлено поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» товару «Холодильник LIBERTON LRU 85-100Н» в кількості 354 шт. по ціні 42,00дол./шт. на суму 14686,00долюСША з Чуньшань, Китай до Дніпро, Україна, на умовах DAP Дніпро; оплата: протягом 180 днів з моменту поставки партії товару.

12.01.2022 з метою митного оформлення товару за комерційним інвойсом від 08.12.2021 №ВІН21120494 відповідно до контракту № НОМА/МТ-2021 від 01.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» подано до Дніпровської митниці митну декларацію № UА110050/2022/000186.

Так, згідно із ЕМД ІМ 40 ДЕ № UА110050/2022/000186 її подано для здійснення митного оформлення товару:

« 1.Холодильники побутові, нові, однокамерні, з одними зовнішніми дверима, компресійні, однокомпресорні, енергоспоживання класу А+, тип хладогена-R600а, потужність 90Вт (без вмісту озоноруйнівних речовин), не містять в своєму складі передавачі або передавачі та приймачі: Холодильник побутовий однодверний, загальний об`єм 95л., мод.LRU 85-100Н(85л/10л) 0 354шт.; торгівельна марка: LIBERTON. Виробник: НОМА APPLIANCES CO., LTD. Країна виробництва: Китай, СN.».

У графах 22, 42 МД ІМ 40 ДЕ № UА110050/2022/000186 заявлена митна вартість товару визначена у загальному розмірі 14868дол.США. (тобто 42дол.США/шт), умови поставки DAP Дніпро (гр.20 МД).

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ № UА110050/2022/000186 товар імпортований на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» від відправника/експортера компанії «НОМА APPLIANCES CO., LTD» на підставі зовнішньоекономічного контракту №НОМА/МТ-2021 від 01.03.2021, Commercial invoice №ВІН21120494 від 08.12.2021, пакувальний лист (Packing list) від 08.12.2021 б/н; коносамент №215075334 від 13.12.2021; автотранспортна накладна CMR №0003 від 11.01.2022; декларація про походження товару №ВІН21120494 від 08.12.2021; прайс-лист виробника товару № б/н від 01.11.2021; доповнення до контракту №1 від 29.12.2021; митної декларації країни відправлення №57210210211710335 від 13.12.2021.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації (формато-логічний контроль) автоматизованою системою аналізу згенеровано обов`язкові форми контролю за ЕМД від 12.01.2022 № UА110050/2022/000186: 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості та 106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товару.

При перевірці документів, які надані у підтвердження заявлено митної вартості, було виявлено наступне.

1.Оцінювана партія товару заявлена відповідно до зовнішньоекономічного контракту із заявленим виробником товару НОМА APPLIANCES CO., LTD від 01.03.2021 НОМА/МТ-2021. Відповідно до вимог ст.49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до пункту 4.3. контракту від 01.03.2021 НОМА/МТ-2021 оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію. У комерційному рахунку від 08.12.2021 № ВІН21120494 зазначено, що умови оплати: 180 днів з дня поставки партії товарів. Банківські платіжні документи не надано до митного оформлення. Крім того, вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Враховуючи зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

2. Наданий до митного оформлення переклад інвойсу від 08.12.2021 №ВІН21101494 та декларації країни відправлення від 13.12.2021 №572120210211710335 не відповідають вимогам cт.254 МКУ та наказу МФУ від 30.05.12 №631, не містить відповідний напис, підпис особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Переклад інвойсу №ВІН21101494 від 20.10.2021, який здійснив декларант, має печатку продавця та виробника НОМА APPLIANCES CO., LTD (Китай), проставляння якої можливе лише на документах, які видав безпосередньо продавець/виробник/постачальник. Надання перекладу інвойсу з печаткою продавця не передбачено умовами зовнішньоекономічного контракту та викликає сумнів у автентичності наданого документу.

3.Відповідно до п.6.3. контракту зазначено, що продавець гарантує якість товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого продавцем, продавець зобов`язується компенсувати їх вартість покупцеві.

4.У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Ні Контракт, ні інвойс не містять інформації щодо виробника товару, що може свідчити про посередницький характер угоди.

5.Згідно з інвойсу від 08.12.2021 №ВІН21101494 комерційні умови поставки заявленого товару DAP Дніпро. За заявленими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити всі витрати до поіменованого пункту. З урахуванням правил Інкотермс 2010, коментаря Міжнародної торгово-промислової палати (ICC) до правил Інкотермс І7010, продавцем оплачено всі витрати і фрахт до порту призначення - порт Одеса, Україна, без вивантаження, тоді як за задекларованими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити додаткові витрати, які стягуються вантажно-розвантажувальними комплексами (терміналами) у порту.

6.У наданій експортній декларації №572120210211682732 зазначені умови поставки CF та заявлена вартість партії товарів згідно інвойсу від 08.12.2021 №ВІН21101494-14868,00 дол.США на умовах поставки DAP Дніпро. Включення у вартість партії товарів витрат по доставці з порту Одеса до м. Дніпро не підтверджено.

7.Наданий прайс-лист від 01.11.2021 б/н має суб`єктивний характер відповідно до вимог статті 52 МКУ, адже має умови поставки DAP Дніпро/CFR Одеса (тільки для ринку України), а не для будь-якого потенційного покупця.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

4) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

5) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

8) виписку з бухгалтерської документації; 9)каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

12.01.2022 митним органом отримано лист від Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» про відсутність можливості надання додаткових документів протягом 10 днів у підтвердження заявленої митної вартості.

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за МД від 12.01.2022 № UА110050/2022/000186, відсутність документального підтвердження повноти включення витрат відповідно до положень ч.10 ст.58 МКУ, відсутності документального підтвердження заявленого рівня вартості як ціни, що фактично сплачена, митним органом було вирішено, що метод визначення митної вартості товарів на ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований у відповідності до п.2 ст.58, п.6 ст.54 Митного кодексу України.

За результатами проведеної консультації з метою обґрунтування вибору визначення митної вартості, митним органом скориговано митну вартість товару за другорядним методом визначення митної вартості 2 б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, та ґрунтується на наявній в інформаційних ресурсах митного органу інформації про митні оформлення подібного товару, співставного з оцінюваним товаром з урахуванням опису товару, якісних характеристик, функціонального призначення, країни виробництва та відправлення, вагових обсягів, наявності торгівельної марки, умов поставки згідно із експертної ЕМД, імпортованого за ціною угоди та випущеного у вільний обіг на умовах DAP, характеру угоди 4104, торгівельної марки Interlux, виробник НОМА APPLIANCES CO LTD, за ЕМД від 06.01.2021 № UА100100/2021/020194 на рівні 79,4938дол/шт.

У зв`язку викладеним, відповідачем прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UА110000/2022/000002/2 від 12.01.2022 за ЕМД № UA110050/2022/000186 та визначено ціну товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 79,4938дол.США/шт.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару за ЕМД №UA110050/2022/000186 митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110050/2022/000008 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: прийняття рішення про коригування митної вартості №UА110000/2022/000002/2 від 12.01.2022.

Товар випущений у вільний обіг за МД №UA110050/2022/000211 від 13.01.2022.

Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина перша статті 49 Митного кодексу України).

Відомості про митну вартість товарів використовуються для, зокрема, нарахування митних платежів (пункт 1 частини першої статті 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України визначено документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 53 цього кодексу, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3)вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положення частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307, що враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем 12.01.2022 прийнято рішення № UA110000/2022/000002/2 про коригування митної вартості товару за МД № UA110050/2022/000186 від 12.01.2022.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2-б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів)) стали висновки митного органу про те, що за результатом наданих до митного контролю документів встановлено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не надання документів на вимогу митного органу, про що зазначені у гр.33 рішення, та у відзиві.

Так, у рішенні № UA110000/2022/000002/2 відповідач обґрунтував такі висновки наступним:

-у комерційному рахунку від 08.12.2021 № ВІН21120494 зазначено, що умови оплати 180 днів з дня поставки партії товарів, проте банківські платіжні документи не надано до митного оформлення;

-наданий до митного оформлення переклад інвойсу від 08.12.2021 №ВІН21101494 та декларації країни відправлення від 13.12.2021 №572120210211710335 не відповідають вимогам cт.254 МКУ та наказу МФУ від 30.05.12 №631, не містить відповідний напис, підпис особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Переклад Інвойсу ВІН21101494 від 20.10.2021, який здійснив декларант, має печатку продавця та виробника НОМА APPLIANCES CO., LTD (Китай), проставляння якої можливе лише на документах, які видав безпосередньо продавець/виробник/постачальник, надання перекладу інвойсу з печаткою продавця не передбачено умовами зовнішньоекономічного Контракту та викликає сумнів у автентичності наданого документу;

-відповідно до п.6.3. контракту зазначено, що продавець гарантує якість товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування, вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики товару, які мають вплив на його вартість не надано;

- у графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104), проте ні контракт, ні інвойс не містять інформації щодо виробника товару, що може свідчити про посередницький характер угоди;

- згідно інвойсу від 08.12.2021 №ВІН21101494 комерційні умови поставки заявленого товару DAP Дніпро. За заявленими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити всі витрати до поіменованого пункту. З урахуванням правил Інкотермс 2010, коментаря Міжнародної торгово-промислової палати (ICC) до правил Інкотермс І7010, продавцем оплачено всі витрати і фрахт до порту призначення - порт Одеса, Україна, без вивантаження, тоді як за задекларованими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити додаткові витрати, які стягуються вантажно-розвантажувальними комплексами (терміналами) у порту;

- у наданій експортній декларації №572120210211682732 зазначені умови поставки CF та заявлена вартість партії товарів згідно інвойсу від 08.12.2021 №ВІН21101494-14868,00 дол.США на умовах поставки DAP Дніпро; включення у вартість партії товарів витрат по доставці з порту Одеса до м. Дніпро не підтверджено;

-наданий прайс-лист від 01.11.2021 б/н має суб`єктивний характер відповідно до вимог статті 52 МКУ, адже має умови поставки DAP Дніпро/CFR Одеса (тільки для ринку України), а не для будь-якого потенційного покупця.

Однак, викладені у графі 33 рішення від 12.01.2022 UA110000/2022/000002/2 зауваження є безпідставними, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товару.

Щодо доводів митного органу про не надання до митного оформлення банківських платіжних документів за товар та про те, що схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до частини першої статті 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ч.4 ст.179, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що сторони при укладенні господарських договорів самостійно встановлюють істотні умови договорів, зокрема і щодо оплати (розрахунку) та постачання, здійснюють це на власний розсуд на основі вільного волевиявлення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема: 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Пунктом 4 частини 2 статті 53 Кодексу чітко визначено, що банківські платіжні документи мають бути подані декларантом митниці виключно у разі, якщо рахунок сплачено.

Відповідно до п.4.3. контракту оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару. В силу п.1.1. поставка товару здійснюється згідно з інвойсом на кожну поставку, який є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно із комерційним інвойсом від 08.12.2021 №ВІН21120494 до контракту №НОМА/МТ-2021 від 01.03.2021, на підставі якого здійснено поставку оцінюваної партії товару, оплату за товар обумовлено протягом 180 днів з моменту поставки партії товару.

Таким чином, враховуючи умови оплати за інвойсом від 08.12.2021 №ВІН21120494 (протягом 180 днів з моменту поставки партії товару), термін оплати на момент митного оформлення (12.01.2022) не сплинув, а, отже, вимога митниці щодо надання банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, є безпідставною.

При цьому, умови оплати за товар безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

За наведених обставин, суд не погоджується з висновком митного органу, що схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівля 1994 року.

Щодо зауважень митного органу про невідповідність перекладу інвойсу та декларації країни відправлення вимогам cт.254 МКУ та наказу МФУ від 30.05.12 №631, суд зазначає наступне.

Відповідності до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, про що відсутній спір між сторонами, інвойс та декларація країни відправлення подані позивачем до митного оформлення мовою оригіналу та у перекладі українською мовою.

Відповідно до пункту 2.5 розділу II наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, яким затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису «Перекладено вірно», проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад.

Відповідач наполягає, що переклад інвойсу та декларації країни відправлення не містить відповідний напис, підпис особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад, та містять печатку підприємства продавця, що викликає сумнів у автентичності наданого документу.

Суд при наданні оцінки спірного рішення в цій частині акцентує увагу на тому, що контролюючий орган в порядку частини 1 статті 254 МК України не вимагав від декларанта належним чином засвідченого перекладу інвойсу та декларації країни відправлення.

За таких обставин, сумніви митного органу щодо автентичності таких документів не вказують про наявність підстав для коригування митної вартості, зважаючи на те, що належним чином засвідчений переклад вказаних документів в порядку частини 1 статті 254 МК України відповідач від позивача не вимагав.

За таких обставин, наведене не може бути покладено в основу спірного рішення про коригування митної вартості.

Зауваження митного органу про те, що у графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником 4104, однак ні контракт, ані ні інвойс не містять інформації щодо виробника товару, що може свідчити про посередницький характер угоди, безпідставні, оскільки умовами контракту № НОМА/МТ-2021 від 01.03.2021(п.1.3.) чітко визначено, що продавець НОМА APPLIANCES CO., LTD є виробником і відправником товару.

Стосовно зауважень відповідача про те, що за заявленими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити всі витрати до поіменованого пункту. З урахуванням правил Інкотермс 2010, коментаря Міжнародної торгово-промислової палати (ICC) до правил Інкотермс І7010, продавцем оплачено всі витрати і фрахт до порту призначення - порт Одеса, Україна, без вивантаження, тоді як за задекларованими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити додаткові витрати, які стягуються вантажно-розвантажувальними комплексами (терміналами) у порту; включення у вартість партії товарів витрат по доставці з порту Одеса до м. Дніпро не підтверджено, суд зазначає наступне.

Зазначена підстава для коригування є необґрунтованою, виходячи з того, що в даному випадку партія товару поставлялась на умовах DAP м. Дніпро згідно міжнародних торговельних правил Інкотермс 2010.

Базис поставки DAP, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010», покладає на продавця обов`язок організувати перевезення товару до погодженого місця призначення.

Delivered at Place - скорочено DAP (постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Отже, умовами поставки DAP передбачено, що обов`язок нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару, у тому числі перевантаження, до погодженого місця призначення лежить на продавцеві (постачальникові), однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки такі витрати включені продавцем в загальну ціну товару.

Пунктами 2.2., 2.3., 24.4. Контракту визначено, що ціни на товар, умови поставки, умови оплати вказані в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару. Ціни на товар та умови постави (відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року) обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі. Ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно із комерційним інвойсом від 08.12.2021 №ВІН21120494 до контракту № НОМА/МТ-2021 від 01.03.2021 узгоджено поставку товару з Чуньшань, Китай до Дніпро, Україна на умовах DAP Дніпро, тобто інвойсом визначено умови постачання в місце призначення (обумовленого пункту) Дніпро, ціна за товар визначена в інвойсі на рівні 14868,00дол.США.

Отже, у вартість товару до неї також включені усі витрати необхідні для доставки товару в обумовленому місці (м.Дніпро, Україна), що узгоджується з умовами поставки DAP.

За таких обставин, відповідно до умов контракту та умов поставки за інвойсом усі витрати необхідні для доставки товару в узгодженому місці включені у загальну вартість товару, а тому зауваження митниці про додаткові витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, транспортні витрати по доставці з порту Одеса до м. Дніпро безпідставні, такі витрати не потребують додаткового підтвердження, оскільки включені до ціни товару, а тому позиція митного органу в цій частині є помилковою.

При цьому, не зазначення в контракті про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що такі витрати входять до ціни товару.

Зауваження митного органу щодо суб`єктивної спрямованості прайс-листа є необґрунтованими, адже прайс-лист є документом довільної форми і чинним законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа. До того ж, здійснення зовнішньоекономічної діяльності сторонами базується на принципі свободи договору, що розуміє під собою волю в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тож, обставина наявності у прайс-листі відомостей про умови поставки DAP Дніпро/CFR Одеса не свідчить про неправильність визначення позивачем митної вартості товарів у розумінні статей 54, 55 МК України, у разі, якщо подані декларантом документи є достатніми та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, та містять об`єктивні і достовірні дані, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Не обґрунтовано відповідачем і вимогу про надання документів, що містять відомості про якісні характеристики. Документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціни товару.

В контексті наведеного, суд вважає необхідним зауважити, що стаття 53 Митного кодексу України передбачає як підставу до витребування додаткових документів наявність розбіжностей саме в документах, які підтверджують митну вартість, а не в будь-яких документах, наданих декларантом до митного оформлення.

З огляду на викладене, суд вважає, що по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару. Зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та невідповідності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів, та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості, що свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, відповідачем не доведено, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

За таких обставин, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та невідповідностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах є базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем.

З таких обставин, рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 12.01.2022 № UА110000/2022/000002/2 прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110050/2022/000008, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА110050/2022/000008 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів: прийняття рішення про коригування митної вартості від 12.01.2022 № UА110000/2022/000002/2.

Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості від 12.01.2022 № UА110000/2022/000002/2 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА110050/2022/000008 також підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 4962,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» (ідентифікаційний код 43614473; місцезнаходження: 49021, м. Дніпро, вул. Берегова, б.210, кімн. 313) до Дніпровської митниці (ідентифікаційний код 43971371; місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110000/2022/000002/2 від 12.01.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110050/2022/000008 від 12.01.2022.

Стягнути з Дніпровської митниці (ідентифікаційний код 43971371; місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕКАДО» (ідентифікаційний код 43614473; місцезнаходження: 49021, м. Дніпро, вул. Берегова, б.210, кімн. 313) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 06.06.2022.

Суддя М.М. Бухтіярова