Рішення

від 05.06.2022 по справі 504/3899/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3899/20

Провадження № 2/496/121/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Диженко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд встановити йому додатковий строк терміном три місяці з дня набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала на його ім`я заповіт, посвідчений 17.04.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О.С. за реєстровим №2233, відповідно до якого заповідала йому земельну ділянку площею 1,87 га, що розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 . З приводу оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 він звернувся до приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Орзіх Ю.Г. із відповідною заявою, однак листом №167/01-16 від 24.10.2020 року йому було надано роз`яснення про пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини та необхідність звернутися до суду для продовження вказаного строку. У встановлений шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що він не є родичем померлої, не проживав разом з нею, але вони періодично спілкувались і він приїжджав до неї в гості. Про факт смерті спадкодавиці він дізнався на початку жовтня 2020 року. Оскільки йому було відомо про наявність заповіту, 24.10.2021 року він звернувся до приватного нотаріуса та цього ж дня отримав відповідні роз`яснення. Посилаючись на вказані обставини, просить визначити йому додатковий строк терміном три місяці з дня набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, але від його представника до суду надійшла заява, в якій він вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить справу розглянути без їх участі.

Представник відповідача Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явився, але направив до суду заяву, в якій вказав, що заперечує проти позову в частині визначення Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області відповідачем у даній справі, оскільки земельна ділянка, щодо якої встановлюється додатковий строк для прийняття її у спадщину, знаходиться на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, і просив справу розглянути без його участі.

Приймаючи до уваги заяви представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.53).

З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №111313, виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів 11.04.2007 року на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 15.02.2007 року №143/2007 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.07.516.00138, вбачається, що померлій належала земельна ділянка площею 1,87 га, яка розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121085200:01:001:0869 (а.с.8-9).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №2233, яким заповіла позивачу вказану вище земельну ділянку (а.с.6).

24.10.2020 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Орзіх Ю.Г. із заявою про видачу роз`яснення щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та цього ж дня отримав лист №167/01-16, в якому приватний нотаріус роз`яснив йому, що він пропустив строк для прийняття спадщини (а.с.12-13).

Позивач зазначає, що він не є родичем померлої, не проживав разом з нею, але вони періодично спілкувалися та він приїжджав до неї у гості. Про факт смерті спадкодавиці він дізнався на початку жовтня 2020 року.

Згідно положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач зазначив, що не був обізнаний про смерть спадкодавиці.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та спадкодавиця проживали у межах однієї області. Позивач достовірно знав про наявність заповіту, періодично спілкувався з ОСОБА_2 та приїжджав до неї в гості, що підтвердив у позовній заяві. Водночас, про смерть спадкодавиці дізнався через рік.

Сам по собі факт необізнаності про смерть спадкодавиці не свідчить про наявність істотних труднощів для позивача для звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори і тим більше не є причиною, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.04.2019 року у справі №761/794/15-ц, провадження №61-13789св18.

Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які завадили йому вчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідностідо ч.ч.1,2ст.1223ЦК України,право наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

З матеріалів спадкової справи №2/2020, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 був її син ОСОБА_3 , який 18.01.2020 року подав приватному нотаріусу Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Орзіх Ю.Г. заяву про прийняття спадщини після смерті матері, а саме: всього її майна, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі всього того, що їй належало на день смерті і на що вона за законом мала право (а.с.23).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.54)

Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Орзіх Ю.Г. №232/01-16 від 01.09.2021 року, спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 не заводилась (а.с.82).

Згідно ч.ч.1,2ст.1277ЦК України,у разівідсутності спадкоємцівза заповітомі зазаконом,усунення їхвід правана спадкування,неприйняття нимиспадщини,а такожвідмови відїї прийняттяорган місцевогосамоврядування замісцем відкриттяспадщини,а якщодо складуспадщини входитьнерухоме майно зайого місцезнаходженням,зобов`язаний податидо судузаяву провизнання спадщинивідумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» міститься правова позиція відповідно до якої особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Зважаючи на те, що станом на вересень 2021 року (відповідь приватного нотаріуса), до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ніхто не звертався, належним відповідачем у даній справі з підстав відумерлості спадщини є Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області, на території якої знаходиться спадкове майно, на яке претендує позивач.

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач належним відповідачем визначив Красносільську сільську раду Лиманського району Одеської області.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права у відповідності до вимог ст. 51 ЦПК України звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача повинна виходити від позивача.

Із зазначених вище норм законодавства та з урахуванням принципу диспозитивності вбачається, що суд позбавлений можливості самостійно залучати належного відповідача з власної ініціативи, так як це є правом виключно позивача.

03.12.2021 року судом на адресу відповідача направлявся лист-роз`яснення про необхідність звернення до суду із заявою про заміну неналежного відповідача Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області належним Усатівською сільської радою Одеського району Одеської області, до закінчення підготовчого провадження по справі, який повернувся на адресу суду відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц, провадження №14-61цс18, зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №761/30025/16-ц, у постанові Верховного Суду (ВС/КЦС у справі №352/382/18 від 30.04.2020 року).

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки ним пред`явлено позов до неналежного відповідача та під час розгляду справи ним не було доведено, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а ті підстави, на які вказує позивач, суд визнає неповажними, так як вони не довели зворотного за допомогою належних та допустимих доказів.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 06.06.2022 року.

Суддя Л.О. Пендюра