Ухвала

від 27.06.2022 по справі 521/6989/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/767/22

Справа № 521/6989/22 1-кс/521/1810/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 ,

власники майна ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2022 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021163020000098, внесеного до ЄРДР 17.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, яке погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, про арешт майна у кримінальному проваджені № 42021163020000098, внесеному до ЄРДР 17.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України, задоволено.

Накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено під час обшуку 23.05.2022 року в квартирі АДРЕСА_1 , а саме на:

1)Мобільний телефон «Xiaomi Mi Note 10 ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім карткою № НОМЕР_3 .

Заборонено розпоряджатись та користуватись вказаним майном.

Рішення суду мотивоване тим, що вказане вилучене майно в теперішній час підлягає дослідженню органом досудового розслідування і необхідне для проведення слідчих дій; тим що застосування арешту майна не позначиться суттєво на правах особи, яка тимчасово буде позбавлена такого майна, а незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може фактично призвести не тільки до втрати речових доказів, але й до втрати можливості доведення обставин, які передбачені в ст. 91 КПК, що в свою чергу призведе до неможливості виконання завдань кримінального провадження.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку наступним:

- застосовані слідчим суддею заходи у відсутності у кримінальному провадженні підозрюваного та/або цивільного відповідача, суперечать завдання кримінального провадження;

- слідчим не було доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні, а отже і обґрунтованість такого ступеню втручання у права ОСОБА_8 як власникам майна;

- слідчим суддею не було встановлено наявності законних та обґрунтованих підстав для накладення арешту на вказане майно.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Позиції учасників судового розгляду.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_7 та власник майна ОСОБА_8 доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Приписами ч. 1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При цьому,ч.2вказаної нормивстановлює,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, зазначених вище вимог дотримався у повному обсязі.

Як вбачається зі змісту матеріалів, наданих апеляційному суду Малиновським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42021163020000098, внесеного до ЄРДР 17.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками, зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми(а.с. 6).

За версієюоргану досудовогорозслідування, службові особи ТОВ «Жильстрой», зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, всупереч інтересам ТОВ «Жильстрой», які полягають у здійсненні законної (правомірної) діяльності, що не суперечить законодавству, суспільним та державним інтересам, організували та здійснили незаконне будівництво будинків за адресою: м.Одеса, вул. М.Боровського, 1, 1/5,1/6,1/7,1/13,1/16 (територія заводу «Кіслородмаш»), на земельних ділянках №№5110137300:14:002:0036, 5110137300:14:002:0037, 5110137300:14:002:0044 з категорією землі промисловості, а також продаж приміщень у вказаних будинках шляхом незаконного поділу самочинно збудованих багатоквартирних будинків, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, а також держаним інтересам.

В рамках вказаного кримінального провадження, у ході проведення обшуку 23.05.2022 року, який проведений за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено мобільний телефон «Xiaomi Mi Note 10 ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім карткою № НОМЕР_3 .

Як вбачається зі змісту клопотання слідчий про накладення арешту на майно в межах вказаного кримінального, прокурор визначив метою накладення арешту на зазначене в ньому вилучене майно його збереження як речового доказу.

Відповідно до ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно постанови слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 від 23.05.2022 року виявлене та вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , було визнано речовим доказом.

На переконання апеляційного суду, слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та прийшов до вірного висновку про необхідність збереження вилученого майна для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, оскільки зазначене в ухвалі слідчого судді майно має ознаки речових доказів відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки на вилученому мобільні телефоні може містити інформацію, яка може підтверджувати факт та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України.

Крім того, під час апеляційного розгляду прокурор повідомив, що в рамках вказаного кримінального провадження планується призначення відповідних експертних досліджень вилученого мобільного телефону, що в свою чергу свідчить про те, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та прийшов до вірного висновку про необхідність збереження вилученого майна для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, зокрема проведення експертних досліджень, у зв`язку з чим в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Апеляційний суд також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Отже, враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , а також скасування законної, обґрунтованої та вмотивованої ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 98, 170-173, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2022 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021163020000098, внесеного до ЄРДР 17.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4