Постанова

від 26.06.2022 по справі 440/3430/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 р. Справа № 440/3430/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.08.21 по справі № 440/3430/21

за позовом ОСОБА_1

до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області , у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 3 сесії 8 скликання від 24.12.2020 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5320255100:00:005:1331 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення ненаданих у власність та користування на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області;

- зобов`язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5320255100:00:005:1331 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення ненаданих у власність та користування на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області та передати у власність гр. ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність спірного рішення у зв`язку з невірним застосуванням відповідачем статті 83 Земельного кодексу України, якою визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо). Зазначав, що земельна ділянка, на яку виготовлено проект землеустрою, знаходиться поза межами населених пунктів та не відноситься до майданів, вулиць, проїздів, шляхів, набережних, пляжів, парків, скверів, бульварів, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів тощо. Враховуючи зазначене, за доводами позивача, кадастровим реєстратором здійснено поділ земельної ділянки, оскільки чинне законодавство не забороняє передачу такої земельної ділянки у власність.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення третьої сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" від 24.12.2020.

Зобов`язано Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2020 про затвердження проекту землеустрою, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем Великобагачанською селищною радою Великобагачанського району Полтавської області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що на засіданні виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради затверджено "Положення про створення громадських сіножатей та пасовищ для випасання великої рогатої худоби за межами смт. Велика Багачка", 15.01.2020 рішенням 42 сесії сьомого скликання Великобагачанської селищної ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для створення громадських сіножатей та пасовищ на території Великобагачанської селищної ради", яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, із "16.00 Землі запасу" на "18.00 Землі загального користування" площею 42,3955 га, кадастровий номер 5220255100:00:005:1294 для створення громадських сіножатей та пасовищ за межами смт. Велика Багачка на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/565/20, рішенням 52 сесії сьомого скликання від 17.08.2020 надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами смт Велика Багачка на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області. Також зазначає, що надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, відповідач має право відмовити. Оскільки на даний час на спірній земельній ділянці створено громадське пасовище для потреб жителів смт Велика Багачка, відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а вимоги апеляційної скарги задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 у справі №440/565/20 позов ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення 37 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 13 вересня 2019 року "Про розгляд заяви щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 ".

Зобов`язано Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Великобагачанської селищної ради.

На виконання рішення суду в справі №440/565/20 відповідачем прийнято рішення від 17.08.2020, яким надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами смт Велика Багачка на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області.

За заявою позивача та відповідно до завдання на виконання робіт з розробки проекту землеустрою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області.

02.11.2020 позивач звернувся до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області із заявою про затвердження проекту землеустрою.

24.12.2020 рішення третьої сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що землі загального користування населених пунктів не можуть передаватися у приватну власність відповідно до статті 83 Земельного кодексу України.

Не погодившись з цим рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення 3 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" від 24.12.2020 та необхідності зобов`язаня відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2020 про затвердження проекту землеустрою.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої цієї статті передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з частиною восьмою цієї статті проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом частини четвертої статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Відповідно до частини п`ятої зазначеної статті органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

За частиною шостою цієї ж статті, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно з частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом частин першої - третьої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою, відповідач керувався тим, що землі загального користування населених пунктів не можуть передаватися у приватну власність відповідно до статті 83 Земельного кодексу України.

Водночас, частиною четвертою статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту; в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів; є) землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Враховуючи зазначене, Земельним кодексом України встановлений вичерпний перелік випадків, коли забороняється передача земельних ділянок у приватну власність.

Викладений вище підпункт "а" частини четвертої статті 83 Земельного кодексу України передбачає, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів.

На земельну ділянку, яку бажає отримати позивач у власність для ведення особистого селянського господарства, виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області.

18.09.2020 експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Заболотним М.Ф. надано висновок №22216/82-20 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , що знаходиться за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області. На момент складення документації із землеустрою: код згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель: 18.00- землі загального користування; запропоновано документацією із землеустрою: 01.03 - для ведення особистого селянського господарства.

30.10.2020 до Державного земельного кадастру внесені відомості про земельну ділянку з присвоєнням їй кадастрового номера 5320255100:00:005:1331, що підтверджено копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, цільове призначення - 18.00 землі загального користування; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Колегія суддів зазначає, що до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів, що спірна земельна ділянка відноситься до земель загального користування в межах населеного пункту.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання відповідача у спірному рішенні на обмеження, визначені статтею 83 Земельного кодексу України, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, відтак спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Великобагачанської селищнлї ради Великобагачанського району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5320255100:00:005:1331 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення ненаданих у власність та користування, яка розташована на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області та передати у власність гр. ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні зазначеної позовної вимоги, суд першої інстанції, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав позивача, вийшов за межі позовних вимог, зобов`язавши Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою 02.11.2020, з урахуванням висновків суду.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками та зауважує на тому, що в частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції ані позивачем ані відповідачем не оскаржується.

Так, у спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку, так як відповідачем при розгляді заяви позивача не надана оцінка на предмет її відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, а тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону і суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови неперевірки, ненадання оцінки та невстановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом з цим, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності всіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності всіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 814/1959/17, від 13.01.2021 у справі № 1340/5638/18, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, оскільки подана позивачем заява відповідачем на відповідність критеріям Земельного кодексу України не перевірялась, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 02.11.2020, з урахуванням висновків суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, колегія суддів відхиляє, як такі, що носять характер особистих припущень Великобагачанської селищної ради та в ході апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 по справі № 440/3430/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова