Постанова

від 26.06.2022 по справі 404/1142/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2022 року м. Кропивницький

справа № 404/1142/22

провадження № 22-ц/4809/702/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Мурашка С. І.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересована особа Новомиргородська територіальна громада,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда (суддя Варакіна Н. Б.) від 21 квітня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із завою про встановлення факту родинних відносин.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько ОСОБА_2 і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: земельну ділянку площею 3,2395 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Дібровської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Заявниця звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй відмовлено, через неможливість встановити родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем.

Тож заявниця просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є його спадкоємцем п`ятої черги за законом, оскільки цей факт має юридичне значення у вирішенні питання оформлення нею падких прав.

Короткий зміст рішення суду

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 квітня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин передано за підсудністю до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області, оскільки, як вказав суд, у вересні 2021 року заявниця знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та вибула до нового місця проживання - м. Новомиргород Новомиргородського району Кіровограсдької області.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 квітня 2022 року скасувати, а матеріали справи направити для розгляду до того ж самого суду.

Заявниця вважає, що вона правильно, відповідно до вимогч. 1 ст. 316 ЦПК України, визначила підсудність заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, подавши її за місцем свого проживання до Кіровського районного суду м. Кіровограда так, як вона проживає в м. Кропивницькому з 1987 року. Суд помилково вказав про підсудність заяви Новомиргородському районному суду Кіровоградської області так, як вона на території Новомиргородського району не проживає.

Розгляд справи в апеляційній інстанції

Частиною 2 статті 369 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду щодо передачі справи на розгляд іншому суд розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючиоскаржувану ухвалу,суд першоїінстанції виходивз того,що подана ОСОБА_1 заяваокремого провадження не підсудна Кіровському районному суду м. Кіровограда, вказавши, що відповідно до матеріалів справи у вересні 2021 року заявниця знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та вибула до нового місця проживання - м. Новомиргород Новомиргородський район Кіровограсдької області. У зв`язку з цим суд зробив висновок, що заява підсудна Новомиргородському районному суду Кіровоградської області.

З таким висновком суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2022 року до Кіровського районного суду міста Кіровограда надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, подана в порядку окремого провадження (а. с. 2-5).

Взаяві ОСОБА_1 вказала місцесвого проживанняза адресою:АДРЕСА_2 (а. с. 2).

За приписамист. 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження загального або спрощеного; 3) окремого провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами

Згідно з ч. 3ст. 294 Розділу ІV ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частиною 1ст. 316 ЦПК Українизакріплено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Пунктом1ч.1ст.31ЦПК Українипередбачено,що судпередає справуна розглядіншому суду,якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналіз змісту п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України дає підстави для висновку, що для передачі справи за територіальною юрисдикцією суд повинен встановити обставини, які вказуються на відсутність у суду, до якого звернувся заявник, компетенції на розгляд заяви, а також наявність такої компетенції у іншого суду, до якого така заява передається судом.

Крім того, порівняльний аналіз змісту ч. 1 ст. 27, ч. 1 5, ч. 9 10, ч. 15 ст. 28 статей ЦПК України та ст. 316 ЦПК України дає підстави для висновку, що на відміну від заяв позовного провадження, підсудність яких може визначатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування однієї із сторін, підсудність заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначається за місцем проживання заявника, яке може не збігатися з зареєстрованим місцем проживання так, як відповідно до ч. 5 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

З матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2022 року місцевий суд звернувся із запитом до Відділу реєстрації місця проживання особи Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявниці ОСОБА_1 .

29 березня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на вказаний запит, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 29 вересня 2021 року знята з реєстрації за адресою по АДРЕСА_1 , із вибуттям до нового місця проживання: м. Новомиргород, Новомиргородський район, Кіровоградська область (а. с. 35).

Суд першої інстанції вважав, що заява ОСОБА_1 підсудна Новомиргородському районному суду Кіровоградської області, оскільки вона вибула на постійне місце проживання до м. Новомиргород Кіровоградської області.

Проте достовірних даних про те, що заявниця насправді проживає в м. Новмиргород, тобто прибуло у нове заявлене нею місце проживання і проживає там, у справі немає.

Ба більше, заявниця спростовує цю інформацію, вказавши суду у своїй заяві до суду, що вона проживає у м. Кропивницький.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для передачі заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, за підсудністю до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області, адже в матеріалах справи відсутні дані, що підтверджують факт проживання заявниці на території, на яку поширюється юрисдикція Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких правил підсудності, встановлених ЦПК.

За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справі Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

У рішенні ЄСПЛ «Сокуренко і Стригун проти України» суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні раніше згадуваної справи «Занд проти Австрії», зазначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Являючись одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, оскільки судом першої інстанції допустив порушення у застосуванні ч. 1 ст. 31 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 квітня 2022 року та направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367,374,379,382-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 квітня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Текст цієї постанови складено 27 червня 2022 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді А. М. Головань

С. І. Мурашко