Рішення

від 21.06.2022 по справі 320/1839/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 року № 320/1839/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження позовну заяву Акціонерного товариства спрощеного типу "ЕНЕРТЕКС" до ГУ ДПС у Київській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство спрощеного типу "ЕНЕРТЕКС" з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії ДПС України щодо прийняття та направлення Акціонерному товариству спрощеного типу "ЕНЕРТЕКС" рішення про результати розгляду скарги;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 № 000684502;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 № 000690502;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 № 000691502.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийнято на підставі акту перевірки від 28.10.2019 № 173/10-36-05-03/26610629, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки контролюючий орган помилково дійшов висновку, що при виконанні умов контрактної угоди від 09.11.2017 позивач діяв як виконавець.

Також позивач зазначив, що його скаргу на податкові повідомлення рішення розглянуто податковим органом з порушенням строків.

Відповідачами подано до суду відзиви, в яких вони проти позову заперечують та просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 закрито підготовче провадження та прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що міністерством економіки України 24.09.2010 зареєстровано Представництво фірми „ КУНЕН- АЛЬТЕРЖІС (реєстраційним № П1-4488). У зв`язку із зміною найменування Головного підприємства, Представництво фірми „ КУНЕН-АЛЬТЕРЖІС змінило назву на « Представництво «ЕНЕРТЕКС САРЛ» (Свідоцтво про реєстрацію від 25.06.2012 № ПІ-4488, видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України).

У зв`язку із зміною найменування Головного підприємства, «Представництво «ЕНЕРТЕКС САРЛ» змінило назву на «Представництво «ЕНЕРТЕКС» (Свідоцтво про реєстрацію від 15.05.2018 № ГП-4488, видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України).

До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) зміна найменування внесена 15.05.2018.

Організаційно правова форма: 620 Представництво нерезидента.

Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 13.10.2010 за № 384, станом на дату підписання акта перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Київській області, Києво-Святошинське управління, Києво-Святошинська ДПІ (Києво-Святошинський район).

Представництво є платником податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, ЄСВ, військового збору.

Податковим органом у період з 30.09.2019 по 21.10.2019 проведено документальну планову виїзну перевірку Представництва «ЕНЕРТЕКС» .

За результатами перевірки складено акт від 28.10.2019 № 173/10-36-05-03/26610629 «Про результати документальної планової виїзної перевірки «Представництва «ЕНЕРТЕКС» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України, у результаті чого занижено податок з доходу нерезидентів на суму 117391 грн, у т.ч. у IV кварталі 2018 році - 61287 грн, у II кварталі 2019 року у сумі 56104, грн;

- п. 46.1. ст. 46, п. пп.49.18.2. п.49.18 ст.49, п. 137.4 п. 137.5 ст. 137, п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток на 2241804 гр., у тому числі за 1 квартал 2018 - на 594912 гр., півріччя 2018 року - 758751 грн, три квартали 2018 року - на 1879213 грн, 2018 рік - на 2241804 грн;

- завищено податок на прибуток за 2018 рік на 1366412 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на суму 643358 грн, у тому числі за 1 квартал 2019 року на 263680 грн, півріччя 2019 року - на 643358 грн (у тому числі за 2 квартал 2019 року на 379678 грн);

- п. 46.1. ст. 46, пп 49.18.2. п.49.18 ст. 49 ПК України, а саме не подано додаток РІ та AM до податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік, 2018 рік, не подано податкові декларації з податку на прибуток та додатки до них за 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року;

-п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.44.1 ст.44 п. 197.11 ст. 197 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2643273 грн, у тому числі за жовтень 2018 року - на 1650000 грн, березень 2019 року - на 993273 грн;

-п. 46.1. ст.46, пп 49.18.2. п.49.18 ст. 49 ПК України - не подано звіт про суми податкових пільг за 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, 9 місяців 2018 року, 2018 року.

- встановлено, що посадовими особами Представництва «ЕНЕРТЕКС» шляхом оформлення удаваних угод з ТОВ «СЕНСІМАР БУД» (ЄДРПОУ 42150307), ТОВ «БІЛКОН ГРУП та ТОВ «ЕЛІТ ІНЖИНІРИНГ» ймовірно здійснено операції з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів на суму 2 593 900,00 грн, у т. ч ПДВ - 432 316,66 грн.

На підставі акту перевірки від 28.10.2019 податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 21.11.2019 № 000684502, № 000690502, № 000691502.

Не погоджуючись з податковим повідомленнями - рішеннями, позивачем 06.12.2019 подано до ДПС України скаргу.

Рішенням ДПС від 28.12.2019 №15128/6/99-00-08-05-01 строк розгляду скарги було продовжено до 08.02.2020.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 10.02.2020 №5034/6/99-00-08-05-01-06, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Позивач, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає таке.

Щодо позовної вимоги про визнання дій ДПС України щодо прийняття та направлення позивачу рішення про результати розгляду скарги протиправними, суд зазначає наступне.

Порядок оскарження рішення податкових органів визначений статтею 56 ПК України.

Пунктом 56.1 ст. 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 ПК України у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення- рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Пунктом 56.16 ст. 56 ПК України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений п. 56.8 ст. 56 ПК України відповідно до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 ПК України, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 ПК України.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків (абзац 2 пункту 56.9 статті 56 ПК України).

Згідно з абзацом другим пункту 5 Розділу IX Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.

Позивачем скаргу на оскаржувані податкові повідомлення-рішення направлено 06.12.2019, яку ДПС України отримало 11.12.2019.

Рішенням від 28.12.2019 ДПС України продовжила строк розгляду скарги до 08.02.2020 (включно).

ДПС України поштовим відправленням з повідомленням про вручення 10.02.2020 направлено на адресу позивача рішення про результати розгляду скарги від 10.02.2020 №5034/6/99-00-08-05-01-06 (штрих-код на конверті 0405345101845), тобто ДПС України порушено самостійно визначені строки розгляду скарги.

Порядок перенесення строків розгляду скарг податковим органом визначений у статті 56 ПК України і правило пункту 56.13 статті 56 ПК України про перенесення строків, коли останній день строків, що припадає на вихідний або святковий день, переноситься на перший робочий день, що настає за вихідним, не може бути застосоване в даному випадку, оскільки ця норма визначає перенесення строків, встановлених ПК України, а не строків, самостійно визначених податковим органом (останній день розгляду скарги 08.02.2020 - вихідний день).

Зазначена позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 12.02.2013 у справі №2а-4051/12/2670 (провадження К /9991/62001/12), в листі Міністерства доходів та зборів України від 11.07.2013 N 99-99-10-02-02-18/62/2339.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що ДПС України порушено строки розгляду скарги позивача, а отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2019 № 000684502, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України" передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Частиною третьою, п`ятою статті 7 КАС України обумовлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до п. 30.1 ст. 1 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 1 Кодексу.

Статтею 3 ПК України визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Реалізація проекту міжнародної технічної допомоги «Підвищення енергоефективності об`єктів бюджетної сфери міста Івано - Франківська» (далі - МТД) здійснюється у межах Рамкової угоди між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією (далі - Угода з НЕФКО) та договором між Урядом України та Європейським Банком Реконструкції та Розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні (далі - Договір з ЄБРР), які ратифіковані Верховною Радою України.

Згідно з Розділом 8.01 Договору з ЄБРР усі імпортовані та вироблені в Україні обладнання, матеріали, роботи та послуги, включаючи консультаційні послуги, які використовуються для надання Технічної допомоги або для грантового співфінансування і фінансуються за рахунок Грантових коштів, звільняються від будь-яких податків і зборів або обов`язкових платежів, що стягуються Україною або на території України.

За умови дотримання положень попереднього розділу всі платежі підрядникам за контрактами надання Технічної допомоги звільняються від будь-яких податків або будь-яких інших зборів чи обов`язкових платежів, що стягуються Україною або на території України, такою мірою, якою ці платежі фінансуються за рахунок Грантових коштів (Розділ 8.02 Договору з ЄБРР).

Відповідно до Розділу 8.02 Договору з ЄБРР вартість послуг, що надаються в рамках Технічної допомоги, та вартість усіх Грантових коштів звільняються від податку на прибуток підприємств, що стягується Україною або на території України, та не становитимуть, чи вважатимуться такими, що становлять, оподатковувану вигоду або оподатковуваний дохід організації, яка може одержати прямі або непрямі вигоди від такої Технічної допомоги або Грантових коштів.

Згідно з п. 197.11 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проектів міжнародної технічної допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі - Порядок № 153).

Як встановлено судом позивач спеціалізується на будівництві та здійсненні реконструкцій котелень з метою їх переобладнання для роботи на біопаливі, на реконструкції та модернізації систем централізованого теплопостачання, теплових мереж.

Між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією укладена Рамкова угода від 17 вересня 2009 року (ратифіковано Законом України № 2533-VI від 21.09.2010) (далі - Угода).

Згідно ст. 1 цієї Угоди «Визначення», для цілей цієї Угоди:

«Проект» означає будь-який екологічний інвестиційний проект, у тому числі енергозберігаючі проекти, але не обмежуючися ними, який НЕФКО фінансує безпосередньо або через посередника у формі інвестицій у капітал, позик (кредитів) чи грантів та який відповідає таким критеріям:

він упроваджується на території України, або

його фінансування НЕФКО здійснює на території України, або

він призначений Бенефіціару в Україні;

на фінансування якого НЕФКО погоджується після дати набрання цією Угодою чинності або з огляду на чіткі очікування її виконання або набрання нею чинності;

«Податок» означає будь-який податок, збір (обов`язковий платіж), як загальнодержавний, так і місцевий, незалежно від того, чи він застосовується на території України на момент підписання цієї Угоди, чи його було введено в дію після цього.

Відповідно до ст. 3 Угоди відсотки та всі інші платежі, які належать НЕФКО й виникають унаслідок Проектів і фінансової діяльності, передбаченої цією Угодою, а також активи та доходи НЕФКО, пов`язані з такою фінансовою діяльністю й Проектами, звільняються від оподаткування.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі - Порядок № 153) Проект включено до щорічних програм в рамках міжнародної технічної допомоги під №3474 (далі - МТД), тобто він пройшов державну реєстрацію.

Як слідує з реєстраційних карток проекту (програми) №3474-01 від 28.12.2017, №3474-02 від 28.12.2018, №3474-03 від 01.07.2019:

Донор - Європейський банк реконструкції та розвитку, як розпорядник фонду Е5Р, Північна екологічна фінансова корпорація (Nordic Environment Finance Corporation, НЕФКО) як Виконуюча Агенція Е5Р.

Виконавець - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано- Франківської міської ради (код 05397574);

« ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС» (код 26610629).

Репицієнт - Івано-Франківська міська рада (код 33644700).

Бенефеціар - Івано-Франківська обласна державна адміністрація.

Назва проекту (програми) - Підвищення енергоефективності об`єктів бюджетної сфери міста Івано - Франківська.

Цілі та зміст проекту (програми) - Впровадження заходів раціонального використання електроенергії в муніципальних будівлях міста Івано-Франківськ.

Кошторисна вартість - 470000 євро.

У рамках проекту «Підвищення енергоефективності об`єктів бюджетної сфери міста Івано-Франківська» компанією «ЕНЕРТЕКС», від імені якої діяло « ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС» (Підрядник) укладена Контрактна угода від 09.11.2017 №4 (далі - Контракт) з Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (Замовник) за результатами проведеного тендеру «Капітальний ремонт системи опалення та встановлення ІТП у шести (6) дитячих навчальних закладах та навчально- реабілітаційному центрі» (далі - Проект) на поставку устаткування та виконання супутніх робіт. Донор/Виконавець: Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) в якості Виконуючої Агенції для Проекту, що фінансується із ресурсів Фонду Е5Р.

Відповідно п.12.4 Контракту «Особливих умов контракту» обладнання і матеріали, що поставляються з-за кордону та з країни Замовника - за кошти гранту, повинні бути звільненні від ПДВ та мита, оскільки фінансуються за кошти гранту.

Замовником за Контрактом виступило Управління капітального будівництва міськвиконкому, Підрядником - компанія «ЕНЕРТЕКС», від імені якої діяло Представництво.

У пп. 1.1.2.3. Загальних умов Контракту визначено, що «Підрядник» означає особу (осіб), що в прийнятому Замовником Супровідному листі визначена(і) Підрядником, або його (їх) законні правонаступники.

Ціна Контракту визначена в п.10.1. Особливих умов Контракту в евро, без ПДВ.

Відповідно до пп.11.1. п. 11 Особливих умов Контракту всі платежі за Контрактом проводяться НЕФКО в евро напряму на банківський рахунок Підрядника в Україні, тобто безпосередньо Донором, а не Замовником за Контрактом.

На виконання контрактної угоди від 09.11.2017 №4 « ПРЕДСТАВНИЦТВОМ «ЕНЕРТЕКС» (Замовник) та ТОВ «Сервіскотломонтаж - Львів» (Підрядник) укладено Договір підряду від 22.01.2018 року № UKR17-07-01-SC (далі - Договір) на виконання підрядних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт системи опалення та встановлення ІТП в шести дитячих навчальних закладах та навчально - реабілітаційному центрі» в м. Івано - Франківську.

Предметом даного договору є виконання робіт по контракту «Капітальний ремонт системи опалення та встановлення ІТП в шести дитячих навчальних закладах та навчально - реабілітаційному центрі».

Загальна вартість робіт по Договору складає 16 020 210,00 грн , у тому числі ПДВ 2 670 035 грн.

Загальна вартість Договору становить 455 000 евро з ПДВ на дату підписання.

Джерелом фінансування Договору є міжнародна фінансова допомога, яку буде надавати Північна Екологічна Фінансова Корпорація (НЕФКО). Всі платежі будуть проводитись НЕФКО в євро на пряму на банківський рахунок Замовника.

Відповідно до пункту 2 Загальних положень Порядку №153 міжнародною технічною допомогою є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

Грантова угода - це угода між донором або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми).

Реципієнтом є резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проектом (програмою).

Бенефіціаром є центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проекту (програми), що заінтересована в результатах виконання проекту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проекту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Адміністрація Президента України.

Виконавцем є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію проекту (програми).

Згідно з пунктом 12 Порядку №153 державна реєстрація проектів (програм) є підставою для реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Це означає, що в рамках такого проекту (програми) МТД товари, роботи та послуги, що закуповуються за рахунок МТД, відвантажуються (виконуються, постачаються) постачальниками виконавцю без сплати ПДВ (ІПК Головного управління ДФС у Львівській області від 04.10.2019 р. N 586/13-01-12.5-09/ІПК, лист ДФС від 05.02.2016 №2502/6/99-95-42-03- 15).

Якщо виконавцем проекту МТД придбання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проекту, здійснюється у постачальника - платника ПДВ, то в договорі на таке постачання ціна таких товарів/послуг має бути вказана "Без ПДВ". Постачальник при постачанні таких товарів/послуг виконавцю проекту МТД складає в установленому порядку податкову накладну щодо відвантаження товарів/послуг, яка підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). У розділі ІІІ та графі 11 такої накладної робить помітку "Без ПДВ", а також вказує підставу для звільнення таких операцій від оподаткування ПДВ.

Згідно з абзацом 5 пункту 23 Порядку №153 (в редакції чинній на дату укладання Контракту) виконавець, що реалізує право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов`язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об`єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків, та в копії Мінекономіці інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку №153.

Кожен з виконавців проекту МТД в інформаційному підтвердженні придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі (за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153) вказує реквізити контрагентів - постачальників (найменування, код, адресу) та обсяг придбання товарів/послуг із застосуванням пільгового режиму (ІПК ДФС України від 22.06.2017 р. N 782/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Отже, Компанія «ЕНЕРТЕКС», від імені якої діяло «ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС», фактично виступало постачальником/підрядником в рамках Проекту, а не виконавцем Проекту, в розумінні Порядку №153 оскільки:

- Представництво безпосередньо не укладало договору від імені Компанії «ЕНЕРТЕКС» з донором Проекту, а лише з виконавцем Проекту: з Управлінням капітального будівництва міськвиконкому. Донор уклав відповідний договір з Івано-Франківською міською радою.

- Управління капітального будівництва міськвиконкому, а не Компанія «ЕНЕРТЕКС» в особі Представництва, складало та подавало в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби та копії Мінекономіці інформаційні підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку №153, в яких було зазначено Представництво як продавець в рамках Проекту, а Управління капітального будівництва міськвиконкому - як виконавець;

- Представництво не забезпечувало реалізацію проекту (програми) (що має робити виконавець за визначенням згідно Порядку №153), а безпосередньо виконувало проект як підрядник разом із субпідрядниками.

- Представництво безпосередньо не здійснювало дій, направлених на включення його до реєстраційної картки проекту (програми) як виконавця, тобто не мало безпосереднього впливу на визначення його статусу в реєстраційній картці.

Пунктом 30 Порядку №153 визначено, що для акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів) до Секретаріату Кабінету Міністрів України подаються:

-лист-звернення від партнера з розвитку щодо акредитації виконавця (юридичної особи - нерезидента), в якому зазначаються його найменування, місцезнаходження, місцезнаходження в Україні, телефон, ім`я, прізвище, посада офіційного представника в Україні, списки українського та іноземного персоналу в Україні.

Отже, з даного пункту слідує, що акредитації підлягають саме юридичні особи, в той час, як до реєстраційних карток проекту було включено як виконавцем разом із Управлінням капітального будівництва міськвиконкому лише « ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС», яке не є юридичною особою.

Крім того, Представництво не є юридичною особою, і згода компанії «ЕНЕРТЕКС» на включення Представництва до реєстраційної картки не надавалась.

Суд звертає увагу, що відповідно до інформації порталу prozorro.gov.ua (https://prozorro.gov.ua/news/zaprosennya-do-ucasti-u-tenderi-pidvishennya-energoefektivnosti-obyektiv-byudzhetnoyi-sferi-mista-ivano-frankivska) при розміщенні запрошення від 06.07.2017 до участі у тендері «Капітальний ремонт системи опалення та встановлення 1ТП в шести (6) дитячих навчальних закладах та навчально - реабілітаційному центрі» в рамках програми «Підвищення енергоефективності об`єктів бюджетної сфери міста Івано-Франківська, зазначено, що

«Управління капітального будівництва міськвиконкому надалі - «Замовник», має намір використати частину коштів гранту, отриманого та фонду Східноєвропейске партнерство в сфері енергоефективності та екології (Е5Р) з Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО) в якості Імплементуючої Агенції на оплату витрат по проекту Підвищення енергоефективності об`єктів бюджетної сфери міста Івано-Франківська.

Замовник цим запрошує Підрядників подавати свої запечатані тендери для отримання такого контракту, що фінансуватиметься коштами гранту:

Капітальний ремонт системи опалення та встановлення ІТП в шести (6) дитячих навчальних закладах та навчально-реабілітаційному центрі, що включає в себе:

поставку Устаткування ....;

роботи із встановлення ...;

роботи по капітальному ремонту системи опалення в дитячих навчальних закладах...

роботи по частковому ремонту системи опалення (часткова заміна опалювальних приладів та трубопроводів, балансування системи опалення та інше)....»

Як слідує з матеріалів справи, на виконання Контракту, за яким компанія «ЕНЕРТЕКС» в особі Представництва виступило як підрядник, Представництво передало, а Управління капітального будівництва міськвиконкому прийняло на підставі актів прийому-передачі роботи, послуги та обладнання на загальну суму 454 898,89 евро, без ПДВ, як було передбачено умовами Контракту.

Крім того, у складі тендерної пропозиції Представництво, яке діяло від імені компанії «ЕНЕРТЕКС», виступаючи як підрядник, надало Замовнику супровідного листа від 18/08/2017 щодо запропонованого субпідрядника - ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» (код ЄДРПОУ 37801512).

В подальшому Представництво, яке діяло від імені компанії «ЕНЕРТЕКС», уклало з субпідрядником ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» договір підряду №UKR17-07-01-SC з визначенням сум робіт та обладнання з ПДВ.

На думку податкового органу, придбання Представництвом робіт у субпідрядників повинно було б здійснено з визначенням сум без урахування ПДВ, оскільки Представництво визначено як виконавець в реєстраційній картці, а тому, в акті перевірки вказано завищення податкового кредиту на суму 2 351 356,00 грн за господарськими операціями з ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів», оскільки ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» були виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні з визначенням сум з ПДВ та Представництво скористалось податковим кредитом на вищевказану суму.

Отже, суд дійшов висновку, що Компанія «ЕНЕРТЕКС», від імені якої діяло « ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС», виступало фактично постачальником устаткування в рамках Проекту.

Мінекономіки включило «ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС» до реєстраційної картки як виконавця виключно через факт перерахування грошових коштів донором безпосередньо на банківський рахунок Представництва.

Зазначений механізм не передбачений Порядком №153.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України закріплено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічна позиція викладена і у п. 56.21 ст. 56 ПК України згідно якого, у разі коли норма ПКУ чи іншого нормативно-правового акта припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або органів контролю, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і органу контролю, рішення приймається на користь платника податків.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.11.2019 № 000684502.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік» визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частинами 1, 2 ст. 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст. 198 Податкового кодексу України .

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

Згідно п.201.7 ст.207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Водночас, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з викладеного, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Верховний суд у постанові від 26.06.2018 у справі №804/5227/16 вказав, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу валових витрат судам необхідно з`ясувати, зокрема: - рух активів у процесі здійснення господарської операції; - установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; - установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов`язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «СЕНСЕМАР БУД» (Виконавець) укладено договір субпідряду від 24.09.2018 №24092018 .

Відповідно до умов договору Виконавець зобов`язується на замовлення Замовника виконати монтажні роботи відповідно до п.1.2. цього Договору, що є його невід`ємною частиною, на об`єкті Замовника, та передати виконані роботи Замовнику за Актом про прийняття виконаних робіт по Договору, а Замовник в свою чергу зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх відповідно умов цього Договору.

Назва об`єкта робіт: Капітальний ремонт котельні по вул. Кривий Вал, 13-6 в м. Луцьк. Монтаж тепломеханічного обладнання; Капітальний ремонт котельні по вул. Шевченко,3 в м. Луцьк. Монтаж тепломеханічного обладнання.

Комплекс робіт включає:

монтаж насосного обладнання з гідравлічною обв`язкою;

підключенням до ТП;

наладка в автоматичному режимі роботи обладнання котельної;

тестування та формування звітів по роботі обладнання;

навчання персоналу роботі з обладнанням.

Виконавець зобов`язується повністю виконати роботи по даному Договору і передати їх Замовнику.

Загальна ціна по Договору становить 1145 006, 62 грн.

Вартість об`єктів окремо становить:

капітальний ремонт котельні по вул. Кривий Вал, 13-6 в м. Луцьк, Монтаж тепломеханічного обладнання - 787 962, 62 грн з ПДВ.

Капітальний ремонт котельні по вул. Шевченко,3 в м. Луцьк. Монтаж тепломеханічного обладнання-357 044 , 00 грн з ПДВ.

Оплата за виконані роботи здійснюється після підписання Замовником актів виконаних робіт:

до 15 січня 2019 року в сумі 610 000, 00 грн,

до 31 січня 2019 року в сумі 535 006, 62 грн.

Фінансування робіт та розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у відповідності до п.п. 2.2. цього Договору.

Виконавець зобов`язується виконати всі роботи по Договору до 19 грудня 2018 року при умові передачі Виконавцю будівельного майданчику, підготовленого для виконання будівельно-монтажних робіт.

Датою закінчення робіт вважається дата їх фактичного закінчення та представлення Замовнику для прийняття та підписання Акту виконаних робіт.

Виконання робіт або етапів робіт може бути закінчено достроково

Відповідно до додаткової угоди від 19.12.2018 №1:

Загальна ціна по Договору становить 610 000, 00 грн, у тому числі ПДВ (20%)-101 666, 67 грн, у тому числі вартість об`єктів окремо становить:

Капітальний ремонт котельні по вул. Кривий Вал, 13-6 в м. Луцьк. Монтаж тепломеханічного обладнання - 252 956,00 грн з ПДВ.

Капітальний ремонт котельні по вул.Шевченко,3 в м. Луцьк. Монтаж тепломеханічного обладнання-357 044, 00 грн з ПДВ.

Оплата за виконані роботи здійснюється після підписання Замовником актів виконаних робіт: до 20 січня 2019 року у сумі 610 000 грн.

На виконання умов договорів ТОВ «СЕНСЕМАР БУД» на адресу « ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС» виписано (оформлено) акти виконаних робіт від 19.12.2018№1/19-12-2018 та № 8/19-12-2018 та податкову накладну від 19.12.2018 № 248.

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Білкон Груп» (Виконавець) укладено договір субпідряду від 22.06.2018 № 24092018

Відповідно до умов договору Виконавець зобов`язується на замовлення Замовника виконати монтажні роботи відповідно до п. 1.2. цього Договору, що є його невід`ємною частиною, на об`єкті Замовника, та передати виконані роботи Замовнику за актом про прийняття виконаних робіт по Договору (за довільною формою), а Замовник в свою чергу зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх відповідно умов цього Договору.

Назва Об`єкта робіт: Капітальний ремонт котельні по вул. Л. Українки, 20-6 в м. Луцьк. Монтаж тепломеханічного обладнання.

Капітальний ремонт котельні по вул. Кривий Вал, 13-6 у м. Луцьк. Монтаж тепломеханічного обладнання.

Комплекс робіт включає:

-монтаж насосного обладнання з гідравлічною обв`язкою , підключенням до ТП;

-наладка в автоматичному режимі роботи обладнання котельної;

-тестування та формування звітів по роботі обладнання;

-навчання персоналу роботі з обладнанням.

Будь-які зміни до складу, обсягів, об`єму, виду, ціни та строків виконання робіт, ціни матеріалів і обладнання, а також умов фінансування, погоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод та внесенням змін до додатків до Договору.

Виконавець зобов`язується повністю виконати роботи по даному Договору і передати їх Замовнику.

Загальна ціна по Договору становить 1 141 500, 00 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 190 250, 00 грн.

Оплата за виконані роботи здійснюється після підписання Замовником актів виконаних робіт протягом 10-ти (десяти) банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

На виконання умов договорів ТОВ «Білкон Груп» виписано на адресу позивача акти прийому -передачі виконаних робіт від 26.10.2018 № 1 та від 02.11.2018 № 2 та податкову накладну від 19.12.2018 №248.

Розрахунки між підприємствами проводилися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.10.2018 № 488 у сумі 534000, 00 грн та від 02.11.2018 № 520 у сумі 607500, 00 грн.

З акту перевірки слідує, що податковим органом зазначено про не підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем з контрагентом ТОВ «Білкон Груп».

Висновки податкового органу ґрунтуються на інформації щодо контрагентів позивача в ІС «Податковий блок».

З приводу таких доводів відповідача суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №817/537/17 (адміністративне провадження №К/9901/4401/17), презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Суд звертає увагу, що в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Така податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами позивача. Вказана позиція висловлена Верховним судом у постанові від 02.04.2020 у справі № 160/93/19.

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Доводи контролюючого органу про те, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень, ґрунтуються на інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Частиною 6 статті 77 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ції дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, всупереч положень ст.ст. 72, 77 КАС України контролюючий орган не надав суду вироку щодо посадових осіб як безпосередніх контрагентів контрагента позивача, так і посадових осіб в ланцюгу постачання.

Тому саме по собі існування відкритого кримінального провадження у відношенні посадових осіб контрагентів контрагента позивача не є достатнім та допустимим доказом відсутності реального здійснення господарської операції. Такі докази не спростовують факту зміни майнового стану позивача як добросовісного платника податків внаслідок здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом-постачальником. Відомостей про те, що учасники спірних господарських операцій заперечують свою участь у створенні і діяльності суб`єктів господарювання або наявність рішень у кримінальних справах щодо фіктивності їх діяльності відповідачем не надано.

Отже, суд позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, а ніж позивач особами, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

У розумінні ст.16 ПК України навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов`язання з ПДВ, як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов`язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується доказами, що наявні в матеріалах справи.

Висновки відповідача ґрунтуються лише на актах перевірки контрагентів позивача або на інформації з бази даних податкової інспекції, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

За таких обставин суд доходить висновку, що неприйняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, і як наслідок, твердження про відсутність об`єктів оподаткування по спірних господарських операціях, ґрунтується виключно на припущені щодо порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача у ланцюгу постачання, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

За ст. 61 Конституції України межі юридичної відповідальності кожного платника податків мають індивідуальний характер та поширюються на діяння, що визначаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. При цьому, не передбачено юридичної відповідальності суб`єкта права за порушення податкової дисципліни іншими особами згідно із законом.

Суд звертає увагу, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 06.02.2018 по справі № 804/4940/14) : податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Відповідача під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено».

Отже, позивач надав до суду належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, наявність мети господарських операцій та рух активів підприємства в процесі здійснення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Що стосується декларування позивачем податку на прибуток підприємств, ГУ ДПС у Київській області встановлено наступні епізоди порушень:

Позивачем на підставі протоколу позачергових загальних зборів від 04.06.2017 отримано від ТОВ «Енертекс» (Франція) кошти для тимчасового відновлення оборотних активів у сумі 290000 евро. Станом на 30.06.2019 по рахунку 6852 значиться кредиторська заборгованість у сумі 230000 евро.

Перевіркою встановлено, що ПРЕДСТАВНИЦТВОМ «ЕНЕРТЕКС» віднесено до складу витрат витрати від операційної курсової різниці (рахунок 945):

Рік - 1 301 180 грн.;

2018 рік - 742625,04 грн;

півріччя 2019 року - 0 грн.

Доходи від операційної курсової різниці (рахунок 714):

2017 рік - 53041 грн;

2018 рік - 48001,26 грн;

півріччя 2019 року - 0 грн.

За даними перевірки витрати від операційної курсової різниці мають становити:

2017 рік- 1 301 180 грн;

2018 рік - 1 253 384,06 грн;

півріччя 2019 року - 73354,82 грн.

Доходи від операційної курсової різниці:

2017 рік - 53041 грн;

2018 рік - 1 733 085,06 грн;

півріччя 2019 року - 529641,93 грн.

Отже, на думку податкового органу ПРЕДСТАВНИЦТВОМ «ЕНЕРТЕКС» занижено витрати від операційної курсової різниці:

2017 рік - 0 грн.;

2018 рік - 510759,02 грн.;

півріччя 2019 року - 73354,82 грн.

Занижено доходи від операційної курсової різниці:

2017 рік - 0 грн.;

2018 рік - 1 685 083,80 грн.;

півріччя 2019 року - 529641,93 грн.

Як слідує з акту перевірки, ПРЕДСТАВНИЦТВОМ «ЕНЕРТЕКС» занижено витрати на суму 584113,84 грн та занижено доходи на суму 2 214 725,73 грн, що призвело до заниження фінансового результату на суму 1 630 611,89 грн (в результаті невірного відображення доходів та витрат від операційної курсової різниці)

Також перевіркою встановлено, що ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС» при перерахуванні коштів 04.06.2019 на інший рахунок 40 366,06 евро проведено переоцінку валюти та віднесено до складу витрат 244 776,42 грн.

Грошові кошти у сумі 40 366,06 евро отримано по курсу НБУ 31,578278 грн/євро, що становить 1 274 690,66 грн. Станом на 04.06.2019 (дата перерахунку) курс НБУ склав 30,148982 грн/євро, що становить 1216995,62 грн.

Таким чином, витрати від курсової різниці мають становити 57 695,04 грн (1 274 690,66 грн - 1 216 995,62 грн).

На письмовий запит від 17.10.2019 №4 ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС» листом від 17.10.2019 №UKR-JA-19.10-19 повідомило, що у зв`язку з технічною помилкою до складу витрат за півріччя 2019 року було віднесено суму 244 766,42 грн.

Враховуючи зазначене, ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС» завищено витрати від курсової різниці за 2 квартал 2019 року на 187 071 грн (в результаті невірного відображення витрат від курсової різниці).

Щодо неподання позивачем декларацій, суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено, що позивачем не подано декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року та три квартали 2018 року.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем такого періоду (п. 137.4 ст. 137 ПК України).

Поквартально декларацію з податку на прибуток (далі декларація) подають:

платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн грн. (п. 137.5 ст. 137 ПК України).

Декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (п. 49.4 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.»

Відповідно до пп.49.18.2. п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Іншими платниками декларація подається за вибором платника в один із таких способів (пункти 49.3, 49.5 ст. 49 ПК України):

особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу має бути надіслане не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання декларації;

засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому закінчується такий граничний строк.

Оскільки об`єкт оподаткування податком на прибуток визначається у фінансовій звітності, то платник податку на прибуток подає разом з відповідною декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу (п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу).

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців (п. 13 Закону про бухоблік).

Слід зазначити, що:

фінансова звітність є додатком до декларації та її невід`ємною частиною;

підтвердженням подання фінансової звітності разом з декларацією є позначка «+» у декларації у клітинці «ФЗ12» таблиці «Наявність додатків»;

квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами, зокрема до органів статистики, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом (п. 5 Порядку № 419);

датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв`язку, що обслуговує адресата (п. 4 Порядку № 419).

На підставі аналізу наданих до перевірки оборотно - сальдових відомостей, аналізів рахунків та первинних документів за перший, другий та третій квартали 2018 року відповідачем розраховно розмір фінансового результату до оподаткування за:

1 квартал 2018 року - 3 075 626 грн;

за півріччя 2018 року - 3 366 339 грн;

три квартали 2018 року - 9 820 562 грн.

На думку податкового органу, ПРЕДСТАВНИЦТВО «ЕНЕРТЕКС» на порушення п. 46.1. ст. 46, пп.49.18.2. п.49.18 ст.49, п. 137.4 п. 137.5 ст. 137 ПК України не подано декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року та три квартали 2018 року, що призвело до заниження фінансового результату:

за 1 квартал 2018 року на 3 075 626 грн;

за півріччя 2018 року на 3 366 339 грн (у тому числі за 2 квартал 2018 року на 290 713 грн);

за три квартали 2018 року на 9 820 562 грн (у тому числі за 3 квартал 2018 року на 6 454 223 грн).

Податковим органом, розраховуючи загальну суму заниження податку на прибуток підприємств, взято до уваги заниження фінансового результату до оподаткування у зв`язку із встановленими порушеннями курсової різниці та факту неподання декларації за перший, другий, третій квартал 2018 року, а також декларування позивачем фінансового результату до оподаткування та податкових зобов`язань за 2018 рік, що в сумі призвело до донарахування податкових зобов`язань із податку на прибуток за перевіряємий період в розмірі 875 392 грн. та зменшення від`ємного значення з податку на прибуток за півріччя 2019 року в сумі 643 358 грн.

Судом встановлено, що відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 N 39 позивач веде спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства та складає фінансову звітність малого підприємства у складі Балансу (форма №1-м) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-м).

Податковим органом зазначено, що позивачем задекларовано фінансові результати діяльності за 2018 та 2019 роки, і що декларації були подані, однак на стр. 18 акту перевірки вказано, що ПРЕДСТАВНИЦТВОМ «ЕНЕРТЕКС» не подано декларації з податку на прибуток за І квартал 2018 року, півріччя 2018 року та три квартали 2018року.

Крім того, суми заниження фінансового результату до оподаткування, яке мало місце на думку податкового органу у розмірі 2633908 (у т.ч. за 4 квартал 2018 у розмірі 1784961 грн) (стр. 9 акту перевірки) відрізняються від тих, що зазначені за ці ж періоди на у розмірі 1174325, 00 грн (у т.ч. за 4 квартал 2018 у розмірі 325379, 00 грн ) (стр. 11 акту перевірки).

За розрахунками податкового органу фінансовий результат до оподаткування за І квартал 2018 року становить 3 075 626 грн, за півріччя 2018 року 3 366 339 грн та III квартал 2018 року - 9 820 562 грн, однак зазначена сума не співпадає з сумами зазначеними на стр. 9 та 11 акту перевірки.

При цьому, фінансовий результат до оподаткування за 2018 рік, задекларований позивачем (форма №2-м «Звіт про фінансові результати» за 2018 рік) становить 7 591 200, 00 грн, до якого зауважень не виникло (стр.18-19 акту перевірки).

Як слідує з акту перевірки, розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та показниками фінансового результату до оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток і Звіті про фінансові результати не виявлено (додаток 6 до акту перевірки).

Представництво задекларувало та сплатило податок на прибуток за 2018 рік у сумі 1 366 412,00 грн (7 591200, 00 грн х 18%) (платіжне доручення від 20/06/2019 №1056).

Отже, на підставі викладеного суд доходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак, позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 21020,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.02.2020 №335 та у сумі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.02.2020 №334.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області у розмірі 21020, 00 грн та за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України у розмірі 2102,00 грн

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ДПС України щодо прийняття та направлення Акціонерному товариству спрощеного типу "ЕНЕРТЕКС" рішення про результати розгляду скарги.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 № 000684502.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 № 000690502.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 № 000691502.

Стягнути на користь Акціонерного товариства спрощеного типу "ЕНЕРТЕКС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн 00 коп.

Стягнути на користь Акціонерного товариства спрощеного типу "ЕНЕРТЕКС" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.