Ухвала

від 23.06.2022 по справі 287/2257/20

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 287/2257/20

2-н/287/46/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2022 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Кононихіна Н.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олевське орендне підприємство теплових мереж», про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором №21 від 12.04.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олевське орендне підприємство теплових мереж» звернулося до Олевського районного суду Житомирської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором №21 від 12.04.2018 року, в якій просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за Договором № 21 від 12.04.2018 р. про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , дата видачі 20.07.1999 року, ІПН НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Олевське орендне підприємство теплових мереж» заборгованість в розмірі 2040,63 грн. (дві тисячі сорок грн. 63 коп.), та судовий збір в розмірі 210,20 грн. на р/р НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» МФО 311647 Код ЄДРПОУ 13566750.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано судді Кононихіній Н.Ю.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).

Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ст. 163 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.163ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1ст.165 ЦПК Українисуддя відмовляє у видачі судового наказу:

- якщо заява подана з порушеннями вимогстатті 163 цього Кодексу;

- заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до вимог ч. 3ст.58ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

З аналізу змісту положень ч. 3 ст.58ЦПК України вбачається, що повноваження уповноважених осіб юридичних осіб на звернення до суду та можливість вчинення ними процесуальних дій у порядку самопредставництва можливий у разі визначення їх прав діяти від імені юридичної особи у відповідному документі, що визначає їх правовий статус (закон, положення про орган, структурний підрозділ, трудовий договір (контракт), посадова інструкція тощо).

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Олевське орендне підприємство теплових мереж» про видачу судового наказу підписана директором ТОВ «Олевське орендне підприємство теплових мереж» Поваром А.В., проте, матеріали заяви не містять будь-якого документу, який підтверджує повноваження зазначеної особи представляти інтереси ТОВ «Олевське орендне підприємство теплових мереж».

Враховуючи наведене, заява про видачу судового наказу підписана та подана представником заявника, повноваження якого не підтверджені належними документами.

Крім того, наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.

Одними з характерних ознак наказного провадження є: спрощена, оскільки має місце «урізана» цивільна процесуальна форма: на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; не може бути пред`явлено зустрічний позов; урізана модель стадійності цивільного процесу: немає попереднього судового засідання, судового розгляду справи по суті; сторони не повідомляються про видачу судового наказу; судовий наказ видається за відсутності сторін та видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.

Відповідно до роз`яснень п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

За приписами п. 4 ч. 2 ст.163Цивільного процесуальногокодексу України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.3 ст.163ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Слід зазначити, що заявник просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржниці заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , проте будь-яких документів, які б підтверджували право користування або власності ОСОБА_1 на вищевказане приміщення, до якої надавались вказані послуги за вказаний період, станом на дату подачі відповідної заяви про видачу судового наказу не додано.

Також, згідно з п. 5 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє в прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

При цьому, у прохальній частині заяви не зазначено періоду виниклої заборгованості, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання заявником строку позовної давності, встановленої законом для такої вимоги.

22.06.2022 року на запит Олевського районного суду Житомирської області з Олевської міської ради Житомирської області надійшла відповідь за вих. № 963 від 20.06.2022 року з якої вбачається, що доступ до реєстрів на територіях, яких введено воєнний стан або надзвичайний стан призупинено, а тому надати інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 не має можливості. Враховуючи зазначене, встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржниці не вбачається можливим.

Слід зазначити, що в силу ч. 9 ст. 165 ЦПК України факт того, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особиборжниці є самостійною підставою для відмови у видачі судового наказу.

За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу за даною заявою.

Згідно з ч. 2ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 164 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання заяви про видачу судового наказу становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.164 ЦПК Україниу разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Враховуючи наявність підстав, передбачених ч.ч. 1, 9 ст. 165 ЦПК України, заява товариство з обмеженою відповідальністю «Олевське орендне підприємство теплових мереж»про видачу судового наказу не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями160-167,259-261,353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олевське орендне підприємство теплових мереж», про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором №21 від 12.04.2018 року - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 1ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першоїстатті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н. Ю. Кононихіна