Ухвала

від 22.06.2022 по справі 757/11109/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11109/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2016, в рамках кримінального провадження № 42015000000002795,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2016, в рамках кримінального провадження № 42015000000002795, а саме на нерухоме майно, а саме 7/25 та 7/25 частин нежитлових приміщень №3 загальною площею 5253,5 кв.м., 151/1000 (19/1000+132/1000) та 143/1000 частин нежитлових будівель, загальною площею 11674,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що 09.02.2016 року накладено арешт на майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваній у кримінальному провадженні № 42015000000002795 від 18.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нова Дофінівка, Комінтернівського району, Одеської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . а саме на:

- 18/1000 (вісімнадцять тисячних) частини нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 які належать ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 16.12.2005, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 7753.

- 143/1000 (сто сорок три тисячних) частини нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від

24.04.2003, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 2436.

- 19/1000 (дев`ятнадцять тисячних) і 132/1000 (сто тридцять дві тисячних ) частин нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 14.07.2004, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4375.

- 7/25 (сім двадцять п`ятих) частин нежитлових приміщень №3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 22.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 873.

- 7/25 (сім двадцять п`ятих) частини нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , які належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу

від 06.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1952.

- 8/100 (вісім сотих) частин нежилих приміщень та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , які належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 28.02.2003, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1244.

- 2/100 (дві сотих) частини нежилих приміщень та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , які належать ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 22.08.2003, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 6797.

- земельну ділянку кадастровий номер: 4820982200:09:000:0330, площею 3.84 га, що розташована за адресою: Миколаївська обл., Березовський район, с. Коблєво, яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 22.08.2003, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 6797.

- 3/5 (три п`ятих) частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності Серії НОМЕР_2 від 03.04.2006, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

- житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності відповідно до договору дарування від 25.10.2005, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 4925.

Заборонити ОСОБА_4 та іншим особам, у володінні, користуванні яких перебуває вказане нерухоме майно, розпоряджатися ним будь-яким чином.

Постановою від 17.02.2022 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_8 при примусовому виконанні виконавчого листа №523/11536/19 виданого 06.07.2020 року Суворовсььсим районним судом м. Одеси ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПН: НОМЕР_3 в рахунок погашення заборгованості за виконавчими документами 3523/11536/19 від 06.07.2020 року та №523/10249/20 від 25.09.2020 року що видав Суворовський районний суд м. Одеси наступне нерухоме майно:

7/25 та 7/25 частин нежитлових приміщень N°З, загальною площею 5253,5 кв.м, 151/1000 нежитлових будівель, що складаються з 19/1000 частин нежитлових будівель та 132/1000 частин нежитлових будівель, 143/1000 частин нежитлових будівель, загальною площею 11674,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 що належить боржнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Правомірність дій приватного виконавця Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Міністерства юстиції України ОСОБА_8 , підтверджуються судовими рішеннями, які набрали законної сили та додаються, у справах №523/6070/19, №523/11536/19, №523/11536/19, №523/4539/16-ц, №523/4539/17, №757/5359/16-к.

Зазначаю, що нерухоме майно не може мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні зважаючи на специфіку доказування складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та невиконання ухвали суду, де доказами можуть бути документи або інші речі.

Крім цього, ухвалою від 23 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого ГСУ Національної поліції України ОСОБА_9 та обрано щодо ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою встановила, що слідчим суддею обрано запобіжний захід щодо особи, яка повідомлена про підозру з істотними порушеннями встановленого КПК України порядку, що тягне за собою відсутність підстав для обрання запобіжного заходу, оскільки лише повідомлення особі про підозру у спосіб передбачений КПК України може бути підставою для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, що у цьому випадку не мало місця.

Таким чином, зважаючи на відсутність повідомлення про підозру ОСОБА_4 , наявності процесуального статусу у ОСОБА_3 як добросовісного набувача, згідно із рішеннями судів, є всі процесуальні підстави просить скасувати накладений арешт.

У судове засідання адвокат не з`явився. До суду надійшла заява ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримує, просить задовольнити.

Особа, за клопотанням якої було арештовано майно у судове засідання не з`явився.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2016, справа № 757/5359/16-к, накладено арешт на нерухоме майно, в тому числі, 7/25 та 7/25 частин нежитлових приміщень №3 загальною площею 5253,5 кв.м., 151/1000 (19/1000+132/1000) та 143/1000 частин нежитлових будівель, загальною площею 11674,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормоюст. 41 Конституції Українивстановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положеньст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст.98КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна.

Керуючись,ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174,309 КК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2016, в рамках кримінального провадження № 42015000000002795 задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2016, справа № 757/5359/16-к, на нерухоме майно, а саме 7/25 та 7/25 частин нежитлових приміщень №3 загальною площею 5253,5 кв.м., 151/1000 (19/1000+132/1000) та 143/1000 частин нежитлових будівель, загальною площею 11674,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати заборону ОСОБА_4 та іншим особам, у володінні, користуванні яких перебуває вказане нерухоме майно, розпоряджатися ним будь-яким чином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1