Рішення

від 27.06.2022 по справі 520/3739/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 червня 2022 р. справа № 520/3739/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт Форвардинг" (пр-т Московський, буд. 144, офіс 500, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 38983252) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт Форвардинг" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 302796 від 14.12.2021.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

04.11.2021 службовими особами Придністровського міжрегіонального управління

Укртрансбезпеки (місце перевірки: Хмельницька обл., а/д М-30 278 км. перевірено транспортний засіб номерний знак НОМЕР_1 , за кермом відповідно до посвідчення водія перебував ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт №321373 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.11.2021, в якому у графі "Порушення" зазначено про порушення ч.1 абз.8 порушення режимів праці та відпочинку водіями ТЗ (відсутня роздруківка з даними цифровго тахографа за 04.11.2021).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному

транспорті начальником Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 302796 від 14.12.2021 у розмірі 17 000 грн.

Позивач зазначає, що постанова винесена без присутності уповноваженої особи позивача.

Не погоджуючись з такою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України від 08.09.2005 № 2862-IV "Про автомобільні дороги", Законом України від 30.06.1993 № 3553-ХІ1 "Про дорожній рух", Законом України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України від 01.04.2001 №2344-111 «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень, передбачений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним та може встановлюватися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до змісту п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії. засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка: товарно- транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії: реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом: талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Пунктом 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху , забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця документи, не передбачені Переліком, затвердженим цією постановою.

Згідно з п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Відповідно до положень Закону України «Про автомобільний транспорт» на цей час відсутнє посилання на обов`язковість наявності у водіїв, які здійснювали вантажні внутрішні перевезення, карт до цифрових тахографів чи роздруківки роботи тахографів. Крім того, згідно з п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 № 207, обов`язкова наявність у водіїв карт до цифрових тахографів також не передбачена.

Відповідно до вимог положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яку з метою уніфікації процесу міжнародного автомобільного перевезення було розроблено під егідою Європейської економічної комісії ООН у 1956, міжнародні автомобільні перевезення вантажів - це перевезення вантажів за умови, що місце відправлення та місце доставки вантажу знаходяться у двох різних країнах, з яких щонайменше одна ратифікувала КДПВ.

Отже, обов`язок ведення тахокарт та встановлення цифрових тахографів зі всіма наступними наслідками покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, та не може бути підставою для притягнення до відповідальності перевізників, які здійснюють внутрішні перевезення.

Застосування тахографів па транспортних засобах, які здійснюють внутрішні перевезення в Україні, передбачено не Законом, а підзаконним актом, а саме Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року № 340. Відповідно до пп. 4 п. 5 зазначеного наказу Державна служба України з безпеки на транспорті забезпечує здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Так, судом встановлено з товарно-транспортної накладної №599 від 03.11.2021, що позивач здійснював перевезення з м. Миколаїв до Хмельницької області, тобто, в межах України, а тому перевезення вантажу за вказаним маршрутом не може вважатися перевезенням на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Таким чином, суд встановив відсутність факту порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385, та, як наслідок, і відсутність підстави застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт».

Доказів протилежного відповідачем як суб`єктом владних повноважень до суду не надано.

Вищевикладене свідчить про відсутність правових підстав для винесення відповідачем оскаржуваної постанови.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Аргументи позивача про порушення процедури винесення спірної постанови без повідомлення позивача вивчені судом, і хоча є беззаперечно такими, що свідчать про порушення відповідачем процедури винесення спірного рішення, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Додатково суд також зважає на той факт, що відповідачем проігноровано його право надати відзив на позовну заяву, що свідчить про можливість застосування під час вирішення цього спору приписів ч.4 ст.159 КАС України.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт Форвардинг" (пр-т Московський, буд. 144, офіс 500, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 38983252) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 302796 від 14.12.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт Форвардинг" (пр-т Московський, буд. 144, офіс 500, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 38983252)) судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі вісімдесят одна) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 28 червня 2022 року.

Суддя О.Г. Котеньов