Рішення

від 27.06.2022 по справі 520/2236/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 червня 2022 р. справа № 520/2236/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ТЕХНОГРЕС" (просп. Московський, буд. 190/1, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 31635343) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "ТЕХНОГРЕС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA 807000/2021/001821/2 від 12.11.2021.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02/2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив зазначено, що позивачем були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірного рішення, у зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили. Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав за допомогою системи "Електронний суд" 23.02.2022 після 17:00 год., у визначений процесуальним законом строк відзив на позов не надав, зяв чи клопотань про продовження строку надання відзиву на позов до суду не надходило.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

11.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю компанія "ТЕХНОГРЕС" (Покупець) та компанією STAR CERAMIC 300SL, Іспанія (Продавець) укладений контракт № 5/19, за умовами якого позивач купує у продавця товар - плитку керамічну глазуровану - окремими партіями на умовах поставки EXW, з передплатою 100%.

На підставі цього контракту 08.11.2021 позивачем ввезено в Українупартію товарів на суму 3557,76 євро відповідно до інвойсу продавця FX61003888 від 04.10.2021.

Поставка здійснена на умовах EXW - ES ALCORA (Іспанія. Алькора). Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням № 668JBKLLB від 02.11.2021.

Під час декларування товарів позивачем заявлено митну вартість товарів, визначену ним самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

10.11.2021 екларантом підприємства ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) згідно з договором про надання послуг митного брокера №54 від 04.04.2019 до сектору митного оформлення митного поста "Барабашово" Харківської митниці подано митну декларацію, якій присвоєно номер № UA807200.2021.009639, для здійснення митного оформлення товару: товар №1: Плитка керамічна глазурована для покриття підлоги, стін, для внутрішніх та зовнішніх робіт, з коефіцієнтом поглинання води більш 0,5 мас.%. але не більше 10 мас.%: PAV CARRARA NEGRO 45x45 см - 84.24 кв.м., PAV MOSAICO GRIS 45x45 см - 168.48 кв.м., PAV KITE BEIGE 45x45 см -84.24 кв.м. Виробник - PLANOMYR S.А. Торговельна марка SUPER CERAM1CA, країна виробництва Іспанія, код товару 6907220090, загальна митна вартість яких - 1497,03 євро, що складає 45221,42 грн; товар №2: Плитка керамічна глазурована для внутрішнього облицювання підлоги і стін, з коефіцієнтом поглинання води понад 10 мас.%: REV DECOR LOTO 20x50 - 67,2 кв.м., REV NEVADA GRIS 20x50 - 67,2 кв.м.. REV CARRARA BLANCO BRILLO 20x60 - 69,12 кв.м., REV KITE MARFIL 20x60- 138,24 кв.м., REV VIENA PERLA 20x60-69,12 кв.м., REV TREND MARRON 25x50 - 84 кв.м., REV TREND BEIGE 25x50 - 84 кв.м. Виробник - PLANOMYR S.A. Торговельна марка SUPER CERAMICA, країна виробництва Іспанія, код товару 6907230090, загальна митна вартість яких - 2740.95 євро, що складає 82797,22 грн.

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2021/001821/2 від 12.11.2021, яким визначено митну вартість товарів за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів за ст.ст.60,61 МК України: товар №1- на загальну суму 3107,80 євро, товар №2- на загальну суму 5339,40 євро.

На підставі цього рішення 12.11.2021 відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200 2021/000280.

Після отримання документів у формі електронного документа відповідачем надіслано Протокол обробки електронного документу з запитом (повідомленням), яким запропоновано з посиланням на ст.ст. 54 та 53 МКУ, у зв`язку з тим, що документи, зазначені у ч.2 ст.53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи, крім наданих: Попередні оформлення ідентичного товару, виписку з бухгалтерської документації (в разі здійсненої оплати за товар, в тому числі, частково), платіжні документи: виписку з бухгалтерської документації (в разі здійсненої оплати за товар, в тому числі, частково), платіжні документи за попередні оформлення ідентичного товару; каталоги, специфікації, пропозиції, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями на підставі аналізу ринку ідентичних товарів різних виробників.

Під час розмитнення товарів та у ході процедури електронних консультацій митним брокером надано до контролюючого органу залізнична накладна № 40894024 від 08.11.2021; платіжне доручення № 668JBKLLB від 02.11.2021; рахунок на оплату транспортних послуг ТОВ «Глобал оушен лінк» № 406831 від 01.11.2021; довідку про транспортні витрати ТОВ «Глобал оушен лінк» б/н від 01.11.2021; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №2138 від 04.11.2021; прайс-лист виробника товару б/н від 27.07.2021; лист ТОВ компанія «Техногрес» №147 від 02.11.2021; зовнішньоекономічний контракт № 5/19 від 11.02.2019; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 23.12.2019; договір про надання послуг митного брокера №4 від 04.04.2019; договір (контракт) про перевезення №0493-Т/19 від 03.10.2019; інвойс експортера № FX61003888 від 04.10.2021; пакувальний лист б/н від 04.10.2021; коносамент № 2021А100420001 від 27.10.2021; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 01.01.2021; копію митної декларації країни відправлення № 21ES00461113051054 05.10.2021.

На виконання вимог відповідача декларантом надано лист вих.№10 від 11.11.2021, яким повідомлено, що при поданні МД № ІМ807200/2021/009639 від 10.11.2021 вже були надані відповідачу необхідні документи для підтвердження митної вартості товарів. Крім поданих документів, додатково надані: Попереднє митне оформлення цих товарів інвойсом.

Позивач вказав, що ним помилково зазначено МД № UА807170/2021/048650 від 27.07.2021 замість МД № UА807170/2021/048797 від 28.07.2021, яка фактично була надана.

Відповідачем рішенням №UA807000/2021/001821/2 від 12.11.2021 митну вартість товарів скориговано, як вказано у спірному рішенні, підставою стали невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: в наданих довідки та рахунку на оплату транспортних послуг маршрут транспортування відрізняється від інформації у МД (графа №015 "умови поставки"); висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» виданий не на всі позиції згідно інвойсу та без аналізу ринку щодо ідентичних товарів різних виробників), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта невідкладно прийняти рішення щодо митної вартості; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено в інших митницях у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор: тов.І -№UA 100340/2021/10763 від 04.08.2021; тов.2 №UA 100340/2021 12595 від 08.09.2021; лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 13.10.2021 N02010, доведений листом Держмитслужби від 21.10.2021 №015/15-02/7/4724.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60.61 МК України.

Як вказує позивач, у зв`язку із таким рішенням, для запобігання додаткових витрат через простій транспорту, позивач був змушений подати нову митну декларацію № UА807200/2021/009751 від 12.11.2021, в якій зазначити митну вартість товарів відповідно до рішення від 12.11.2021 та суму ПДВ, шо донарахована відповідачем (код 028) - 25 143,41 грн.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами аналізу положень ч.3 ст. 53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст.54, ст.58 МК України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оцінюючи аргументи учасників справи, викладені у заявах по суті справи, щодо спірних правовідносин у контексті правових позицій Верховного Суду, що є обовязковими для застосування судом при вирішенні цієї справи, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.08.2018 по справі №804/1755/17 сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У Постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020 Суд прийшов до висновку про те, що кожна окрема одиниця товару, яка підлягав декларуванню, має власні повністю індивідуалізовані характеристики, які впливають на ціну, що підтверджується специфікацією.

У Постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі №520/11059/2020 Суд вказав, що застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, з огляду на спрацювання модуля АСАУР, суди в даному випадку визнали необґрунтованим, оскільки вважали, що індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з`ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Також Верховний Суд у вказаній Постанові зробив висновок, що контролюючий орган визначив митну вартість не окремої одиниці товару, як це було зроблено платником податків під час подання митної декларації, а одного кілограма товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні індивідуальні характеристики, які й впливають на формування його ціни. Також Верховний Суд у вказаній Постанові зробив висновок: щодо посилань митного органу в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на ненадання декларантом інформації щодо подібних та ідентичних товарів, суди вважали, що сама по собі відсутність таких відомостей не обґрунтовує неможливість визнання заявленої митної вартості товару.

При цьому у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 25 лютого 2020 року по справі № 260/718/19.

Однак в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При цьому позивачем на вимогу відповідача надано попередні оформлення ідентичного товару, а саме МД № UA807170/2021/048797 від 28.07.2021, яку прийнято без коригування, з інвойсом РХ61002479 від 25.06.2021.

Щодо посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на розбіжності у транспортних документах, суд зазначає таке.

Як встановлено судом з наявних в матріалах справи доказів, у митній декларації позивачем вказано умови поставки EXW - ES ALCORA (Іспанія. Алькора), у Довідці про транспортні витрати від 01.11.2021 зазначено маршрут транспортування товару Кастеллон - Україна.

Позивач надав суду пояснення про те, що розбіжності у транспортних документах фактично відсутні, адже ALCORA (каталонське написання LAlcora) - це назва муніципалітету в Іспанії, в якому здійснювалось завантаження товару, а Кастеллон (Castellon, Кастельон) це провінція, тобто адміністративна одиниця, до складу якої входить Алькора (у складі автономної області Валенсія).

Вказане підтверджується у тому числі і написанням адреси продавця, вказаної у контракті - Calle Barranco Viver 3, Planta 6. Pta 1,12110 L'ALCORA (Castellon), SPAIN, і на інших документах.

Позивач вказав, що товар був завантажений на складі продавця в Алькорі на автотранспорт, перевезений до морського порту, потім морським транспортом доставлений до порту Одеса, звідки залізничним транспортом доставлений до Харкова. І в довідці про транспортні витрати від 01.11.2021, і в рахунку на оплату транспортних послуг № 406831 від 01.11.2021, що складені перевізником ТОВ «Глобал оушен лінк», зазначено компенсацію автоперевезень, виконаних нерезидентом: Кастельон - порт Кастельон, тобто в межах провінції Кастельон від Алькори до морського порту.

З урахуванням наданих до суду доказів та пояснень позивача суд приходить до висновку про помилковість висновків Харківської митниці про розбіжності між митною декларацією і довідкою про транспортні витрати від 01.11.2021 щодо умов поставки.

Щодо твердження відповідача про таку підставу для коригування митної вартості як те, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» виданий не на всі позиції згідно інвойсу та без аналізу ринку щодо ідентичних товарів різних виробників, суд вважає прийнятними аргументи позивача, які спростовують таку правову позицію митного органу.

Так, вичерпний перелік документів, шо підтверджує митну вартість товару, наведений у ч.2 ст.53 МК України та не містить такого документу, як висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, він може бути витребуваний додатково за умов, що визначені у ч.З ст.53 МК України, але закон не вимагає, щоб цей документ містив аналіз ринку щодо ідентичних товарів різних виробників.

Згідно з ч.2 ст.59 КМУ під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1 ) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Частина 6 ст.53 МК України передбачає, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як пояснив позивач у позовній заяві, він добровільно, на свій розсуд заздалегідь замовив висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» таким чином, щоб він охоплював усі типи товарів, що поставляються за контрактом № 5/19 від 11.02.2019 - за ціною, розміром, якісними властивостями. Позивач вказав, що він забезпечує своїм покупцям величезний асортимент плитки керамічної глазурованої, купуючи невеликі партії товару, але неможливо зробити експертизу кожного виду плитки, тому з окремих позицій товару, що мають однакові характеристики, досліджується лише одна, але результати досліджування поширюються на інші типові позиції.

Відтак, з огляду на вищевказане, відповідач хибно посилається на інформацію у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відтак, позиція відповідача щодо суперечностей в документах, що підтверджують митну вартість товару, спростована наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.04.2018 по справі № 820/2014/17, у випадку, коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність всіх рішень митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України та статті 45 Бюджетного кодексу України.

З огляду на те вищевикладене суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та його скасування.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати щодо сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ТЕХНОГРЕС" (просп. Московський, буд. 190/1, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 31635343) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA 807000/2021/001821/2 від 12.11.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ТЕХНОГРЕС" (просп. Московський, буд. 190/1, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 31635343) витрати на сплату судового збору у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 28 червня 2022 року.

Суддя О.Г. Котеньов