Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 червня 2022 р. № 520/754/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Шмідта, буд. 10,смт. Сахновщина,Красноградський район, Харківська область,64501) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324884000:02:000:0228, яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.
2. Зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства (01.03) гр. ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області
3. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений при зверненні до суду в розмірі 1736 грн. 70 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність відповідача щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324884000:02:000:0228, яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області є протиправною та такою, що порушує права позивачки.
Ухвалою суду від 17.01.2022 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 02.02.2022 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.
11.02.2022 року до суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 22.04.2021 року позивачка - ОСОБА_1 , з метою отримання земельної ділянки у приватну власність звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, надавши до заяви пакет документів.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.05.2021 року № 2182-СГ позивачці було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.
06.07.2021 року на адресу відповідача було надіслано розроблений ФО-П ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (01.03), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, який згідно трекінгу відправлень з офіційного сайту Укрпошти відповідачем було отримано 08.07.2021 року.
В позовній заяві позивачкою зазначено, що станом на час звернення позивачки до суду відповідачем проект землеустрою не затверджено.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Окрім іншого з матеріалів справи судом встановлено, що 07.09.2021 року відбулося засідання постійної комісії з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, на якій члени постійної комісії розглянули проект землеустрою гр. ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6324884000:02:000:0228. Члени комісії одноголосно проголосували за затвердження даного проекту на сесії, та запропонували включити дане питання до порядку денного XII сесії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області VIII скликання, про що свідчить витяг із протоколу № 15 засідання постійної комісії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин, екології. Крім того, Сахновщинською селищною радою Красноградського району Харківської області був розроблений проект рішення селищної ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ». І саме у цій редакції проект рішення був внесений до порядку денного XII сесії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області VIII скликання.
Селищна рада як колегіальний орган у рамках власних виключних повноважень розглянула питання затвердження проекту, але згаданий проект рішення не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Частиною восьмою статті 118 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Частинами десятою і одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
З урахуванням вище наведеного, суд робить висновок, що статті 9, 116 та 118 ЗК України визначають підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян, органи, уповноважені розглядати ці питання, та, зокрема, передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
Відповідно до статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі також - Закон №280/97-ВР) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Системний аналіз частини першої статті 122 ЗК України та пункту 34 частини першої статті 26 та статті 59 Закону № 280/97-ВР дає змогу суду дійти висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до повноважень органу місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідним вказати, що чинним законодавством встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 травня 2020 у справі № 826/8858/16 та від 18 червня 2020 у справі №826/8108/16.
Крім того, суд звертає увагу на те, що питання надання або відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства є дискреційними повноваженнями ради.
Судом дослідженні матеріали справи та встановлено, що Сахновщинською селищною радою Красноградського району Харківської області був розроблений проект рішення селищної ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ». І саме у цій редакції проект рішення був внесений до порядку денного XII сесії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області VIII скликання. Селищна селищьна рада як колегіальний орган у рамках власних виключних повноважень розглянула питання затвердження проекту, але згаданий проект рішення не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття.
Суд вказує, що відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень. Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради.
Депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 30 «Про статус депутатів місцевих рад»).
Публічна образа депутата місцевої ради, опублікування або поширення іншим способом завідомо неправдивих відомостей про нього, а також намагання в будь-якій формі вплинути на депутата місцевої ради, членів його сім`ї з метою перешкодити депутату виконувати свої повноваження, змусити його до вчинення неправомірних дій тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 2 ст. 36 «Про статус депутатів місцевих рад»).
Отже, зважаючи на колегіальний статус ради, як органу місцевого самоврядування, наділення останньої дискреційними повноваженнями у вирішення питань щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та захист депутатів місцевих рад від впливу під час прийняття ними рішень, суд приходить до висновку, що у діях Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області бездіяльність відсутня, а розгляд звернення позивачки відбувся з дотримання усіх передбачених законодавством норм.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Шмідта, буд. 10,смт. Сахновщина,Красноградський район, Харківська область,64501) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2022 |
Оприлюднено | 30.06.2022 |
Номер документу | 104973043 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Спірідонов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні