Постанова

від 21.06.2022 по справі 640/3406/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3406/20 Головуючий у 1 інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Костюк Л.О.

За участю секретаря Часник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року скасовано та винести нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» задоволено. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року скасовано. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року у справі №640/3406/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 48495,59 грн., а також, на проведення економічної експертизи в розмірі 50993,28 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" понесені ним судові витрати на правничу допомогу у розмірі 19578,23 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві. В задоволенні стягнення решти судових витрат відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу та постановити рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що контролюючий орган не погоджується з розміром суми витрат па правничу допомогу, яка складає 19 578,23 грн., оскільки, судом не враховано, що предмет спору в цій справі не складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених документів не є значним.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положення ч.ч. 1-2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

У відповідності до частини 1 статті. 26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В силу вимог ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Матеріали справи свідчать, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 48495,59 грн., а також, на проведення економічної експертизи в розмірі 50993,28 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

На підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано:

- Договір №0910/1 про надання правничої допомоги від 09 жовтня 2019 року;

- Додаток №1 до Договору від 09.10.2019 р. №0910/1 надання правничої допомоги від 09 жовтня 2019 року;

- Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30 грудня 2020 року за Договором від 09.10.2019 р. №0910/1 надання правничої допомоги;

- платіжне доручення від 26 травня 2020 року №17142 на суму 48 945,59 грн.;

- Акт здачі-прийняття висновку експертів від 28.02.2020 р.;

- платіжне доручення №8 від 25.02.2020 р. на суму 50 993,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським об`єднанням "САВЕЛЬЇЧЕВА ОЛЕКСАНДРА" (Виконавець) та ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (Замовник) укладено Договір №0910/1 про надання правничої допомоги від 09 жовтня 2019 року.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору, за даним Договором Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати правничу допомогу (послуги) з питань захисту прав та інтересів Замовника в адміністративних судах щодо оскарження та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 06.11.2019р. №0007940504 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 48 945 081,20 грн. та від 06.11.2019 р. №0007970504 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на загальну суму 510,00 грн. (надалі - послуги) у відповідності до чинного законодавства України, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначені послуги.

Згідно Додатку №1 до укладеного Договору, Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, вартість послуг склала 48945,59 грн., з яких: вивчення нормативно-правового регулювання по предмету справи, аналіз судової практики по подібним спорам, вивчення практики ЄСПЛ - 14683,68 грн.; - збирання, підготовка та систематизація доказової бази (в тому числі виготовлення копій документів) - 4894,56 грн.; збирання доказів для проведення експертизи ( в тому числі виготовлення копій документів) - 4894,56 грн; підготовка позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень - 14683,68 грн.; представництво інтересів у суд першої інстанції, підготовка процесуальних документів - 9789,11 грн. Сплата наданих послуг підтверджена платіжним дорученням від 26.05.2020 №17142 на суму 48945,59 грн.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 420/13285/20, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 вказав наступне: «…Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо».

Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, обраховуючи доцільність понесених позивачем витрат належить аналізувати через призму не тільки долучених доказів понесених витрат на правову допомогу, але і з урахуванням складності справи та складності наданих послуг.

Задовольняючи частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" про ухвалення додаткового рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені в акті приймання-передачі наданої правничої допомоги послуги з вивчення нормативно-правового регулювання по предмету справи, аналіз судової практики по подібним спорам, вивчення практики ЄСПЛ (14683,68 грн.) не може бути віднесені до правничої допомоги.

Також, суд першої інстанції вказав, що надання правничої допомоги зі збирання, підготовки та систематизації доказової бази (в тому числі виготовлення копій документів) в розмірі 4894,56 грн. є складовою підготовки позовної заяви.

Оскільки, Адвокатським об`єднанням "САВЕЛЬЇЧЕВА ОЛЕКСАНДРА" підготовлено позовну заяву (14683,68 грн.), здійснювалась підготовка та подання в ході розгляду справи процесуальних документів (4894,55 грн.), судом першої інстанції визнано обгрунтованою суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 19578,23 грн., яка є пропорційною до предмета спору та ціни позову, з дотриманням критерію розумності розміру, співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт щодо розгляду даної справи.

Разом з тим, в апеляційній скарзі Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України зазначає, що судом не враховано, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених документів не є значним.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаними доводами апелянта, оскільки, матеріали справи є значними за обсягом, складаються з 14 томів та містять велику кількість первинної документації, при цьому, колегія суддів враховує, що предметом спору є податкові повідомлення-рішення на загальну суму 48 945 081,00 грн..

З огляду на зазначене, розмір витрат 19578,23 грн. на правничу допомогу, що відшкодований судом першої інстанції не є завищеним, відповідає складності справи та ціні позову.

Відповідно до статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" про ухвалення додаткового рішення у справі та наявність правових підстав для її часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв додаткове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Костюк Л.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 27.06.2022 року.