Ухвала

від 27.06.2022 по справі 640/2951/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 червня 2022 року

м. Київ

справа № 640/2951/20

адміністративне провадження № К/990/14990/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №640/2951/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Партія Християнсько-Демократичний Союз», за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про анулювання реєстраційного свідоцтва,

В С Т А Н О В И В :

Міністерство юстиції України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Політичної партії «Партія Християнсько-Демократичний Союз», в якому просило анулювати реєстраційне свідоцтво політичної партії «Партія Християнсько-Демократичний Союз» №840 від 27 березня 1997 року (Код ЄДРПОУ: 21656874, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 3А).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

16 червня 2022 року Міністерство юстиції України через підсистему «Електронний суд» втретє надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у тексті касаційної скарги скаржник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №640/2951/20 є пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при обґрунтуванні рішення застосовано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №640/2968/20, №640/2895/20, №640/2919/20 та №640/19748/19. Переконує, що судом апеляційної інстанції при застосуванні вказаних правових висновків не ураховано, що Верховний Суд розглядав адміністративну справу №640/2951/20 за інших фактичних обставин.

За таких обставин, на думку скаржника, виникає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №640/2968/20, №640/2895/20, №640/2919/20 та №640/19748/19.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Так, відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).

Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Так, Суд зазначає, що помилкове, на думку скаржника, застосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, який стосується інших фактичних обставин справи, не може бути підставою для відступлення від такого висновку.

З огляду на викладене Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, Верховний Суд вже надавав пояснення щодо вказаних підстав касаційного оскарження, однак позивачем так і не враховано зауваження, викладені Верховним Судом в ухвалах 18 квітня 2022 року та від 17 травня 2022 року, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом, зокрема і щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №640/2951/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Партія Християнсько-Демократичний Союз», за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про анулювання реєстраційного свідоцтва - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур