Рішення

від 15.06.2022 по справі 902/356/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/356/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Шейкіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Ободівської сільської ради, вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353, код - 38051690

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська", вул. Дружби, 41, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353, код - 33308866

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним та стягнення неодержаних доходів

за участю представників:

позивача: Ременюк Костянтин Васильович

відповідача: Покотило Владислав Миколайович

В С Т А Н О В И В:

13.04.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 30.03.2020 року Ободівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" про визнання договору оренди земельної ділянки землі від 01.02.2017 року кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га, що розташована за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Ободівка, вул. Дружби, 43 в редакції наданій позивачем та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" на користь Ободівської сільської ради неодержаних доходів, безпідставно збережених коштів (орендної плати) спричинених використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 01.02.2017 року по 31.03.2020 року в сумі 236 909,90 грн.

13.04.2020 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 30.03.2020 року), в якому останній просить суд витребувати б/н від 30.03.2020 року від Головного Управління ДПС у Вінницької області, докази щодо задекларованої ТОВ "Агрофірма "Ободівська" (код ЄДРПОУ - 33308866) земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер - 0524184200:02:008:0084, площею 1,7165 га, місце розташування, Вінницька область, Тростянецький район, с. Ободівка, вул. Дружби, 43 та докази сплати орендної плати за користування нею в період з 01.02.2017 року по 31.03.2020 року.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року позовну заяву Ободівської сільської ради б/н від 30.03.2020 року залишено без руху.

14.05.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшов лист (б/н від 08.05.2020 року) щодо усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року відкрито провадження у справі № 902/356/20 та призначено підготовче засідання на 09.06.2020 року.

27.05.2020 року на виконання вимог ухвали суду від Головного Управління ДПС у Вінницької області надійшов супровідний лист (вх. № 01-34/4800/20 від 27.05.2020 року), в якості додатків до листа додано ряд документів.

09.06.2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 06.06.2020 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні 09.06.2020 року судом постановлено ухвали про залучення до участі у справі Відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Головного управління ДПС у Вінницькій області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/356/20 на 01.07.2020 року об 11:30 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 17.06.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

19.06.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вих. № 253 від 15.06.2020 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задоволити позов.

Також, 19.06.2020 року на електронну адресу суду від третьої особи (Відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Головного управління ДПС у Вінницькій) на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 0-2-0.36-47/117-20 від 19.06.2020 року. В якості додатків до листа додано ряд додатків.

11.08.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 10.08.2020 року) (вх.канц. № 01-34/7107/20), в якому останній просить суд призначити у справі № 902/356/20 судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 13.08.2020 року зупинено провадження у справі № 902/356/20 в зв`язку з призначенням судової земельно-технічної експертизи. Проведення судової земельно-технічної експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

09.10.2020 року до суду від Завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 3383-1-20/894 від 22.09.2020 року в якому зазначено, про неможливість виконання судової експертизи в зв`язку з тимчасовою відсутністю фахівця з даною кваліфікацією. В якості додатків до листа додано матеріали справи № 902/356/20.

04.11.2020 року від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 04.11.2020 року) (вх.канц. № 01-34/10005/20 від 04.11.2020 року), в якому останній просить суд доручити проведення земельно-технічної експертизи у справі № 9020/356/20 Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року доручено проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №902/356/20 Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, 29013).

Супровідним листом № 902/356/20/1676/20 від 17.11.2020 року матеріали справи № 902/356/20 надіслано до Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 16.12.2020 року погоджено виконання судової експертизи у термін понад 90 календарних днів.

10.11.2021 року на адресу суду від Завідувача Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А. Поплавського надійшов лист № 3665-3637/20-26 від 08.11.2021 року. Додатком до листа висновок земельно-технічної експертизи та матеріали справи № 902/356/20.

Ухвалою суду від 12.11.2021 року поновлено провадження у справі № 902/356/20 та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 23.11.2021 року.

23.11.2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 23.11.2021 року) (вх.канц. № 01-34/10405/21), в якому останній просить суд закрити провадження у справі № 902/356/20 в зв`язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні 23.11.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/356/20 на 09.12.2021 року о 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Окрім того, судом здійснено виклик в судове засідання судового експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ляшкової Т., у порядку визначеному ст.ст. 69 ГПК України.

09.12.2021 року від представника відповідача до суду надійшов супровідний лист (б/н від 09.12.2021 року (вх.канц. № 01-34/10946/21), в якості додатків до якого додано копії проекту землеустрою та рішення позивача № 1288-22/2021 від 22.09.2021 року про затвердження проекту землеустрою.

09.12.2021 року представником відповідача до суду подано клопотання (б/н від 09.12.2021 року) (вх.канц. № 01-34/10971/21), в якому останній просить суд призначити у справі № 902/356/20 повторну комісійну судову земельно-технічну експертизу. Проведення судової експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

31.01.2022 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 31.01.2022 року) (вх.канц. № 01-34/953/22), в якій останній з метою врегулювання справи мирним шляхом просить суд відкласти судове засідання на іншу дату.

У судовому засіданні 23.02.2022 року розглянувши клопотання представника відповідача (б/н від 09.12.2021 року) (вх.канц. № 01-34/10971/21) про призначення у справі № 902/356/20 повторної комісійної судової земельно-технічної експертизи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні останнього, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Також, в судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача (б/н від 23.11.2021 року) (вх.канц. № 01-34/10405/21) про закриття провадження у справі № 902/356/20 в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відомості про постановлені ухвали, з дотриманням вимог ст. ст. 233, 255 ГПК України, заносено до протоколу судового засідання.

За результатами проведеного 23.02.2022 року судового засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/356/20 для судового розгляду по суті на 15.03.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 03.03.2022 року повідомлено учасників справи про дату розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 15.03.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 30.03.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 15.03.2022 року.

Ухвалою суду від 16.03.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

06.05.2022 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 06.05.2022 року) (вх.канц. № № 01-34/3432/22 від 06.05.2022 року) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

09.05.2022 року від представника позивача до суду надійшло клопотання № 436 від 09.05.2022 року, про проведення судового засідання за його відсутності.

У судовому засіданні 10.05.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 19.05.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 25.05.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

01.06.2022 року до суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (вих. № 489 від 30.05.2022 року). Додатком до листа додано ряд документів.

02.06.2022 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання (б/н від 01.06.2022 року) про приєднання до матеріалів справи доказів.

06.06.2022 року на електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов лист № 1013/475-22 від 03.06.2022 року, в якості додатку до якого додано витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 0524184200:02:008:0084 площею 1,7165 га за період з 2017 по 2021 років.

14.06.2022 року надійшло клопотання (б/н від 14.06.2022 року) про зупинення провадження у справі № 902/356/20 до набранням законної сили рішення у справі № 902/427/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки.

В судовому засіданні 08.06.2022 року оголошено перерву до 16.06.2022 року.

У судовому засіданні судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, яку, з дотриманням вимог ст. ст. 233, 255 ГПК України, занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 16.06.2022 року прийняли участь представники позивача та відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, в якості підстави позовних вимог позивач зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.04.2019 року за ТОВ "Агрофірма "Ободівська" 05.11.2009 року зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, блок теплих стоянок загальною площею 1152,8 кв. м. за адресою: Вінницька обл., Тростянецький р., с. Ободівка, вул. Котовського, будинок 43.

Відповідач 27.08.2015 року звернувся до Ободівської сільської ради з пропозицією погодити укладення договору оренди земельних ділянок під господарськими будівлями та дворами із переліком земельних ділянок, при цьому самих договорів оренди земельних ділянок під господарськими будівлями та дворами не надав.

За твердженнями позивача, Рішенням 14 сесії Ободівської сільської ради 7 скликання, № 256-14/2016 від 08.12.2016 року затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Агрофірма "Ободівська" у користування (на умовах оренди) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення Ободівської сільської ради за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби загальною площею 2,1157 га, в тому числі:

- 0,1321га - (ремонтна майстерня) по вул.. Дружби 39, в с. Ободівка;

- 0,1996 га - (адміністративний будинок) по вул.. Дружби 41, в с. Ободівка;

- 0,0675 га - (столова) по вул.. Дружби 41а, с. Ободівка;

- 1,7165 га - (тракторна бригада) по вул. Дружби 43, с. Ободівка.

12.12.2016 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею - 1,7165 га.

26.01.2017 року Ободівською сільською радою на 16 сесії 7 скликання прийнято Рішенням № 307 "Про заключення між Ободівською сільською радою та ТОВ "Агрофірма "Ободівська" договору оренди земельної ділянки 1,7165 га для ведення ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01.02.2017 року позивачем надано відповідачу для підпису та реєстрації три примірника договору оренди земельної ділянки, однак підписаного договору оренди ним не отримано.

За твердженнями позивача, враховуючи бездіяльність з боку відповідача щодо ухиленням від підписання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1,7165 га, яка знаходиться в його користуванні, призводить до неодержаних доходів - орендної плати за землю, спричинених використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 01.02.2017 року по 31.03.2020 року.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся з відповідним позовом до суду (т. 1 а.с. 1-64).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, сам позов вважає таким, що не підлягає задоволенню при цьому, не погоджується із інформацією, зазначеною у витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки та із проектною документацією і порядком її затвердження Ободівською сільською радою оскільки, при проведенні розрахунку орендної плати було неправомірно завищено нормативно-грошову оцінку та неправильно враховано площу земельної ділянки.

При цьому, вимога про визнання договору оренди землі від 01.02.2017 року укладеним, зокрема п. 9 Договору являється повністю необґрунтованою та не може бути задоволеною у зв`язку із тим, що сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов господарського договору (а.с. 88-92, т. 1).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги, вважає їх правомірними та такими що відповідають нормам чинного законодавства України та просить суд задоволити позов (а.с.106-117, т.1).

05.11.2021 року позивачем подано клопотання про збільшення позовних вимог (вх. №01-34/9863/21), у кому нараховану розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.0.2017 по 31.09.2021 рр. у сумі 355 365,02 грн (т. 2 а.с. 37-44).

01.06.2022 року на виконання вимог ухвали суду позивачем надано розрахунки грошової оцінки земель, які є додатком до Рішення Ободівської сільської ради від 19.10.2012 року, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку (т. 3 а.с. 1-70).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 19.10.2012 року Рішення Ободівської сільської ради затверджено розрахунки з нормативної грошової оцінки земель с. Ободівка, Тростянецького району, Вінницької області (т. 1 а.с. 38).

Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.04.2019 року за ТОВ "Агрофірма "Ободівська" з 05.11.2009 року зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, блок теплих стоянок загальною площею 1152,8 кв. м. за адресою: Вінницька обл., Тростянецький р., с. Ободівка, вул. Котовського, будинок 43.

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності: комунальна, площа земельної ділянки: 1,7165 га, місце розташування: Вінницька область, Тростянецький район, с. Ободівка, вулиця Дружби (до перейменування вул. Котовського), 43.

27.08.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофрма "Ободівська" звернулась до Ободівської сільської ради з пропозицією погодити укладення договору оренди земельних ділянок під господарськими будівлями та дворами із переліком земельних ділянок під господарськими будівлями та дворами, орієнтовною площею, а саме:

- тракторна бригада с. Ободівка по вулиці Котовського 43 - 1,72 га;

- майстерня с. Ободівка по вулиці Котовського 39 - 0,14 га;

- адмінбудинок с. Ободівка по вулиці Котовського 41 -0,20 га;

- столова с. Ободівка по вулиці Котовського 41а- 0,07 га;

- млин с. Ободівка по вулиці Леніна 48 а - 0,5 га;

- молочні ферми в с. Ободівка, по вулиці Колгоспна - 4,3 га;

- свиноферма в с. Ободівка по вулиці Котовського -1,4 га;

- молочні ферми с. Ободівка по вулиці Котовського -9,25 га;

- автогараж с. Ободівка по вулиці Котовського 16 - 1 га (а.с. 29, т. 1).

17.09.2015 року на пленарному засіданні 37 сесії 6 скликання Ободівською сільською радою прийнято рішення "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Ободівська" на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під господарськими будівлями та дворами (а.с. 30, т. 1).

11.07.2016 року відповідач звернувся до позивача із листом (вих. № 203 від 11.07.2016 року) про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресами:

- вул. Дружби, 39, село Ободівка Тростянецького району;

- вул. Дружби, 41, село Ободівка Тростянецького району;

- вул. Дружби, 41а, село Ободівка Тростянецького району;

- вул. Дружби, 43, село Ободівка Тростянецького району.

В якості додатків до листа додано проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" у користування (на умовах оренди) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення Ободівської сільської ради за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, Тростянецького району Вінницької області (а.с. 31-32, т. 1).

08.12.2016 року Рішенням 14 сесії Ободівської сільської ради 7 скликання, № 256-14/2016 затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" у користування (на умовах оренди) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення Ободівської сільської ради за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби загальною площею 2,1157 га, в тому числі:

- 0,1321га - (ремонтна майстерня) по вул.. Дружби 39, в с. Ободівка;

- 0,1996 га - (адміністративний будинок) по вул.. Дружби 41, в с. Ободівка;

- 0,0675 га - (столова) по вул.. Дружби 41а, с. Ободівка;

- 1,7165 га - (тракторна бригада) по вул.. Дружби 43, с. Ободівка (а.с. 33, т. 1).

12.12.2016 року позивачем на адресу відповідача надіслано лист (вих. № 502 від 12.12.2016 року) з проханням надати в 5-ти денний термін витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею - 1,7165 га з метою розгляду даного питання на черговій сесії Ободівської сільської ради (а.с. 34, т. 1).

З метою приведення права користування земельною ділянкою, площею 1,7165 га, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, по вул. Дружби 43, с. Ободівка до норм чинного законодавства Ободвською сільською радою, замовлено витяг із технічної документації по нормативній грошовій оцінці населеного пункту с. Ободівка на території Ободівської сільської ради (а.с. 35, т. 1).

26.01.2017 року 16 сесія Ободівською сільською радою 7 скликання прийнято рішення № 307 "Про заключення між Ободівською сільською радою та ТОВ "Агрофірма "Ободівська", договору оренди земельної ділянки площею 1,7165 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах с. Ободівка, по вул. Дружби, 43, Тростянецького району, Вінницької області" (а.с.37,т. 1).

Згідно п. 1.2 прийнятого рішення, встановлено орендну плату в розмірі 74 813,65 грн в рік, із розрахунку: (1 496 273,05 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки х 5 % (відсоток від нормативної грошової оцінки) = 74 813, 65 грн в рік).

Орендну плату сплачувати помісячно, (6 234, 47 грн), рівними долями до 10 числа поточного місяця. Кінцевий термін сплати орендної плати за рік - 15 число грудня - місяця.

Також, зобов`язано ТОВ "Агрофірма "Ободівська", в особі директора Солодкого Ю.Ф., в 10 - денний термін, після прийняття рішення сесії, заключити із Ободівською сільською радою, в особі сільського голови Ременюка К.В., договору оренди вищезазначеної земельної ділянки та в 20-ти денний термін здійснити їх державну реєстрацію.

В подальшому, 01.02.2017 року позивачем надано відповідачу для підпису та реєстрації три примірника договору оренди земельної ділянки від 01.02.2017 року, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га.

Згідно наданої Орендодавцем редакції договору, в оренду передається земельна ділянка, площею площею - 1,7165 га, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: с. Ободівка, вулиці Дружби, 43, Тростянецького району, Вінницької області, терміном на 7 років.

Нормативна грошова оцінка становить 1 496273,05 грн, оренда плата 74 813,65 грн в рік - 5% від нормативної вартості земельної ділянки (а.с. 39, т. 1).

Однак, у встановлений термін договір оренди вищевказаної земельної ділянки не було укладено та не зареєстровано.

Не отримавши підписаного договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га, позивач звернувся до відповідача з претензією щодо невиконання вимог (а.с. 42-43, т. 1).

11.04.2017 року відповідачем надано відповідь на претензію (вих. № 507), в якій зазначається, що при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок були допущенні невідповідності та відповідачем будуть вживатися заходи для їх усунення(а.с.44-45, т. 1).

19.07.2017 року позивачем на адресу відповідача надіслано лист (вих. № 364 від 19.04.2017 року), в якому зазначено, що Ободівською сільською радою для підпису та подальшої реєстрації було надано договір оренди з дотриманням усіх вимог чинного законодавства (а.с. 46-47, т. 1).

Однак відповіді надано не було та договору не укладено.

За твердженнями позивача, враховуючи бездіяльність з боку відповідача щодо ухиленням від підписання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1,7165 га, яка знаходиться в його користуванні, призвело до неодержаних доходів - орендної плати за землю, спричинених використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 01.02.2017 року по 31.03.2020 року.

З урахуванням встановлених судом обставин, позивач просить визнати укладеним Договір оренди землі від 01.02.2017 року відносно земельної ділянки, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га, що розташована за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Ободівка, вул. Дружби, 43у редакції запропонованій Орендодавцем, яка не підписана відповідачем.

На підставі встановлених обставин суд зазначає наступне.

Предмет спірних правовідносин стосується визначення питань відносно наявності достатніх правових підстав для укладення між сторонами договору оренди земельної ділянки, визначення обставин щодо досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, вирішення наявності підстав щодо сплати відповідачем грошових коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з того, що ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також умовами Договору оренди землі.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 Закону).

Визнання укладеним договору оренди землі свідчить про зміну судом право відношення і поновлення договору в судовому порядку у розумінні статей 16 і 651 ЦК України, що відповідає правовому висновку ВП ВС у Постанові від 29.09.2020 року у справі №378/596/16-ц.

Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення є належним способом захисту прав суб`єктів господарювання (Постанова КГС ВС від 02.06.2021 року у справі №910/6139/20).

Тому, позивачем обрано ефективний спосіб захисту своїх прав як власника земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Момент укладення договору передбачений у ст. 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

У Законі України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.

Аналогічну позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/17.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Таким чином, підставою укладення договору оренди землі комунальної власності є відповідне рішення органу місцевого самоврядування.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

На підставі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів підписання відповідачем проекту договору оренди,

Положеннями частин 1, 2, 3 статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Судом встановлено, що за період розгляду судової справи спірні правовідносини сторін відносно погодження істотних умов договору змінилися.

Права та повноваження органів місцевого самоврядування з розпорядження майном комунальної власності шляхом передання його в оренду, а також напрями використання коштів, отриманих від передання в оренду об`єктів комунальної власності визначені в Законі України "Про місцеве самоврядування" та в Законі України "Про оренду землі".

Відповідно до частини статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" ("Право комунальної власності") територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями частин першої, четвертої статті 124 Земельного кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду та встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 16 частини четвертої статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Ураховуючи вищенаведене, вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду, припинення права користування земельною ділянкою, укладення, та продовження, а також розірвання договорів оренди землі належить до виключної компетенції Іванівської сільської ради, як органу місцевого самоврядування, а не особистої компетенції Сільського голови.

Відповідна правова позиція наведена КГС ВС у постанові від 7 квітня 2021 року в справі № 911/15/19.

Таким чином, остаточне прийняття рішення відносно укладення договору оренди та його істотних умов належить Ободівській сільській раді, як органу місцевого самоврядування, а не особисто Голові відповідної ради, як особі, котра здійснює представницькі функції.

З наданих відповідачем доказів судом встановлено, що Рішенням Ободівської сільської ради №614-13/2021 від 24.05.2021 року надано ТОВ «Агрофірма «Ободівська» на зміну цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га, яка розташована в с. Ободівка по вул. Дружби, 43.

Встановлено оренду плату за використання земельної ділянки кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, виходячи з розрахунку орендної плати за земельну ділянкиу кадастровий номер: 0524184200:01:004:0426, яка розташована в с. Ободівка по вул. Дружби, 45.

У п. 3 Рішення Ободівської сільської ради №614-13/2021 від 24.05.2021 року зазначено: «відкликати позовні вимоги Ободівської сільської ради до ТОВ «Агрофірма «Ободівська» (судова справа №902/356/20) (т. 2 а.с. 79).

Судом оцінено відповідне рішення на предмет наявності підстав для залишення позову без розгляду або закриття провадження у справі через відсутність предмету спору, на чому наполягав представник відповідача.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо: до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви (п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України).

Однак, відповідне рішення ухвалено після відкриття провадження у справі, що унеможливлює застосування положень п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Тобто, відповідна заява має бути адресована суду саме позивачем, однак дане рішення надано до матеріалів справи відповідачем без процесуального клопотання Ободівської сільської ради про залишення позову без розгляду.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Однак, предмет спору щодо редакції договору оренди землі і обов`язку його укладення існував на момент звернення до суду, зміна фактичних обставин не вплинула на предмет спору, оскільки позивач, в особі уповноваженого представника, не відмовився від позову та наполягав на укладенні договору у редакції Орендодавця.

Тому, судом відхилено доводи відповідача щодо закриття провадження у справі з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

07.06.2021 року відповідач звернувся до Ободівської сільської ради з проханням погодити Договір оренди від 01.06.2021 року земельної ділянки кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084 зі строком дії 10 років, розміром орендної плати в сумі 5 376,53 грн в рік.

13.07.2021 року на замовлення ТОВ «Агрофірма «Ободівська» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення: землі іншого сільськогосподарського призначення (код 01.13) (т. 2 а.с. 80-88, т. 2 а.с. 109-143).

22.09.2021 року Рішенням Ободівської сільської ради №1288-22/2021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ «Агрофірма «Ободівська» зі зміною цільового призначення: землі іншого сільськогосподарського призначення (код 01.13) на території с. Ободівка вул. Дружби, 43 (т. 2 а.с. 144).

Тобто, сторонами досягнуто домовленості щодо інших істотних умов договору оренди, зокрема в частині цільового призначення використання земельної ділянки, порядку обчислення орендної плати.

Підсумовуючи суд доходить висновку, що сторони не досягли згоди відносно усіх істотних умов договору оренди у редакції Орендодавця, відповідачем не подано зустрічного позову та не заявлено вимог про визнання укладеним договору оренди землі у іншій редакції.

Згідно приписів ст. 14 ГПК України суд не може виходити за межі предмету та підстав позову.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 01.02.2017 року кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га, що розташована за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Ободівка, вул. Дружби, 43, в редакції наданій позивачем, не може вважатись укладеним на запропонованих умовах.

Тому, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині вимог.

Щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" неодержаних доходів, безпідставно збережених коштів (орендної плати) спричинених використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 01.02.2017 року по 31.09.2021 року в сумі 355 365,02 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (№ 1428 від 29.10.2021 року) (а.с. 37-38, т. 2) суд зазначає наступне.

Здійснюючи правову оцінку предмету спірних правовідносин суд враховує, що повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)

При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Суд не вбачає достатніх підстав для відмови у задоволенні позовних вимог внаслідок зазначенні у предметі позову вимог про стягнення як орендної плати, так і суми неодержавних доходів, оскільки суд уповноважений самостійно взначити правове регулювання спірних праввідносин та застосувати належні норми законодавства.

Тому, суд відхиляє доводи представника відповідача відносно відмови у задоволенні позовних вимог із наведеної підстави.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Правові висновки про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідач є власником об`єкту нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці.

Матеріали справи не містять доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофіма "Ободівська", зокрема укладення відповідних договорів оренди з Ободівською сільською радою та державної реєстрації такого права, отже відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ "Агрофірма "Ободівська" не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові КГС ВС від 10.02.2020 у справі №922/981/18).

Також, суд зазначає що у матеріалах справи міститься висновок комплексної земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи з питань землеустрою № 3665-3667/20-26 від 08.11.2021 року (а.с. 50-64, т. 2).

За змістом якої встановлено, що розроблений Фізичною особою підприємцем Кіяшко Ларисою Сергіївною Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" у користування (на умовах оренди) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення Ободівської сільської ради за адресою с.Ободівка, вул. Дружби, 43 Тростянецького району, Вінницької області та її затвердження відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0524184200:02:008:0084, площею 1,7165 га відповідає Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" та вимогам земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0524184200:02:008:0084, яка розташована за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Ободівка, вул. Дружби, 43 площею 1,7165 га, фактично використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська", як земельна ділянка під господарськими будівлями і дворами, що відповідає цільовому призначенню - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7165 га.

Таким чином, висновком експерта, якого також опитано у судовому засіданні, підтверджено належність наданих позивачем доказів на обґрунтування обставин цільового призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, також її площі та місця розташування (т. 2 а.с. 242-272).

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення, а також забороною суперечливої поведінки, яка може полягати у наданні заяв або вчиненні дій, які не відповідають попередній юридичним вчинкам особи (Постанова ОП КЦС ВС від 16.05.2018 у справі №449/1154/14).

Суд наголошує, що саме за зверненням відповідача ТОВ "Агрофрма "Ободівська" надійшла пропозиція погодити укладення договору оренди земельних ділянок.

11.07.2016 року відповідач особисто надав органу місцевого самоврядування для затвердження проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування (на умовах оренди) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення Ободівської сільської ради за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, Тростянецького району Вінницької області (а.с. 31-32, т. 1).

08.12.2016 року Рішенням 14 сесії Ободівської сільської ради 7 скликання, № 256-14/2016 затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" у користування (на умовах оренди) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення Ободівської сільської ради за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби загальною площею 2,1157 га, в тому числі: 1,7165 га - (тракторна бригада) по вул. Дружби 43, с. Ободівка (а.с. 33, т. 1).

Тобто, відповідачем самостійно підтверджено площу спірної земельної ділянки, її цільове призначення та не надано суду доказів на підтвердження зміни порядку її використання з моменту набуття права власності на нерухоме майно до прийняття Рішення Ободівської сільської ради №1288-22/2021 від 22.09.2021 року.

Таким чином, заперечення відповідача відносно цільового призначення земельної ділянки, намагання визначити інший розмір плати до внесення до розробленого проекту та його затвердження сільською радою, посилання на недостовірні відомості у витягах про розмір нормативної грошової оцінки суд відхиляє, оскільки така позиція суперечить попередній діям та звичаям чесної ділової практики.

Визначений позивачем період стягнення безпідставно збережених коштів передує винесення рішення Ободівської сільської ради від 24.09.2021 року, договір на його підставі сторонами не укладено та не зареєстровано, відповідач з даного приводу подав окремий позов до суду.

Договір оренди у запропонованій відповідачем редакції набуде чинності у випадку задоволення позову та з моменту набрання судовим рішенням законної сили та його державної реєстрації (Постанова КГС ВС від 27.01.20 у справі №922/676/19).

Тобто, відповідач зобов'язаний сплачувати за фактичне користування землею на основі чинних та попередньо погоджених рішень і документів.

Таким чином, ТОВ "Агрофрма "Ободівська" у період з 01.02.2017 року по 31.09.2021 року не сплачувало за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Ободівською сільської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти за фактичне користування землею.

Збереження відповідачем коштів призвело до збільшення доходів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Незалежно від наявності вини у поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.02.2017 року по 31.09.2021 року свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення кондикційного зобов`язання.

Правові висновки щодо застосування у подібних правовідносинах наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Досліджуючи розмір належної до сплати суми судом враховується, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5 статті 288 ПК України (Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Судом встановлено, що за визначений позивачем у позовній заяві період, розмір збережених відповідачем коштів становить 355 365,02 грн.

Оцінюючи надані сторонами докази з приводу нарахованих сум, а також заперечення відповідача відносно неправильного розрахунку суд зазначає наступне.

На підставі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У господарський процес введено стандарт доказування «вірогідності доказів».

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 906/1222/19).

Заперечення відповідача зводились до не відповідності форми витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, невірному цільовому призначенню земельної ділянки, що істотно впливає на розмір плати за землю.

Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату.

Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів законодавства.

Земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути:

- технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди,

- довідка з Державного земельного кадастру,

- витяг з Державного земельного кадастру, а також

- висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі (Постанова ВП ВС від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20).

Матеріали справи містять розроблений та погоджений позивачем проект землеустрою (т. 1 а.с. 33, т. 2 а.с. 242-272), витяг з поземельної книги, яким підтверджено код цільового призначення 01.01 (т. 2 а.с. 15-20), висновок експерта №3665-3667/20-26 від 08.11.2021 року Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким підтверджено відповідність затвердженого проекту вимог нормативно-правових актів (т. 2 а.с. 49-72), довідки Державного земельного кадастру щодо розміру нормативної грошової оцінки (т. 3 а.с. 72, 73), рішення органу місцевого самоврядування про її затвердження (т. 1 а.с. 38, т. 3 а.с. 2-43), витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку (т. 1 а.с. 35, 53-55, т. 3 а.с. 44-46).

Тому, позивачем надано допустимі докази на підтвердження позовних вимог, достовірність яких не спростовано відповідачем.

Наведені у висновку експерта твердження, що надані витяги за формою не відповідають витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на момент їх формування, також що експерту недостатньо інформації для надання відповіді щодо виконаної у 2017 - 2020 рр. нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0524184200:02:008:0084, не обґрунтовані належними поясненнями та доказами.

Зокрема, у висновку експерта та при наданні пояснень у судовому засіданні, експертом не зазначено конкретних недоліків відповідних витягів.

Подавши заперечення щодо форми витягів відповідач не надав належно формлених документів, не висловив заперечень відносно зазначених сум, тому формальні неточності не можуть спростовувати власне сам розмір затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При обчисленні сум не отриманих доходів позивачем використано найменший розмір нормативної грошової оцінки на рівні 1 496 273,05 грн, який змінено лише у 2020 році (т. 3 а.с. 46, 73)

Тому, суду не доведено порушення прав відповідача, враховуючи нарахування суми неодержавних доходів за ставкою 1 496 273,05 грн, надані позивачем докази суд вважає більш вірогідними, відповідач не надав належних доказів, які могли б підтвердити інший розмір затвердженої нормативної грошової оцінки.

Долучений до справи висновок ФОП Кіяшко Л.С. від 30.05.2022 згідно договору від 23.02.2022 року (т. 3 а.с. 51-69) не є висновком експерта, розроблений без внесення змін до нормативної грошової оцінки, на основі проекту землеустрою, який не відповідає спірному періоду, тому не приймається судом до уваги.

Крім того, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки.

Особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання норм ПК України.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності". У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа (Постанова КГС ВС від 27 квітня 2021 року у справі № 922/2378/20).

На підставі викладеного суд відхиляє докази відповідача з приводу укладення попереднього договору оренди землі щодо земельних ділянок площею 20,5 га, до складу якої входить спірна земельна ділянка, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га, сплату до державного бюджету коштів згідно даного договору, як підставі для зменшення нарахованих позивачем сум безпідставно збережених коштів (т. 1 а.с. 170-245).

Даний договір не містить відомостей про державну реєстрацію, тому не набув чинності в розумінні положень Закону України «Про оренду землі».

Згідно відомостей податкового органу неможливо визначити суму коштів, які сплачено за користування спірною земельною ділянкою (т. 1 а.с. 84).

Відповідач власного розрахунку або доказів сплати коштів на користь Ободівської сільської ради не надав.

Тому, суд критично оцінює позицію відповідача щодо відмови у задоволенні позову з посиланням на зазначені докази.

Оцінені судом докази у сукупності підтверджують правомірність вимог позивача щодо нарахування за період з 01.02.2017 року по 31.09.2021 року 355 365,02 грн - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Водночас, визначення остаточної суми, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд вважає за необхідне здійснити з урахування перебігу строків позовної давності.

Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності відносно усіх заявлених вимог.

Оскільки, судом відмовлено по суиі у задоволенні позову в частині визнання укладеним договору оренди, то відносно цієї вимоги відсутні підстави для застосування строків позовної давності.

Щодо застосування строків давності до вимог про стягнення коштів суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253- 255 цього Кодексу. За приписами статті 253 зазначеного Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Для спірних відносин застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).

Враховуючи викладене та огляду на дату звернення до суду розмір безпідставно збережених коштів ТОВ "Агрофірма "Ободівська" за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 13.04.2017 року по 31.09.2021 року становить 340 402,27 грн.

При цьому, суд відмовляє у стягненні 14 962,75 грн за період з 01.02.2017 по 12.04.2017 рр., оскільки позивачем пропущено строк позовної давності.

За вказаних вище обставин, заявлений Ободівською сільською радою позов підлягає задоволенню судом частково, у зв`язку з відмовою у задоволенні вимог в частині визнання укладеним Договору оренди землі від 01.02.2017 року земельної ділянки, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га, що розташована за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Ободівка, вул. Дружби, 43 та в частині стягнення 14 962,75 грн безпідставно збережених коштів.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд пропорційно розподіляє судові витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 129 ГПК України.

З огляду на задоволення позову в частині стягнення 340 402,27 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, з відповідача підлягають стягненню 5 106,04 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

При цьому, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 326,44 грн (зокрема 2 102,00 грн за розгляд немайнової вимоги) слід залишити за позивачем.

На підставі ч. 9 ст. 128 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи в сумі 12 258,00 грн слід залишити за відповідачем, оскільки висновок експерта не спростував доводи позову, підтвердив правомірність вимог позивача відносно використаної нормативно-грошової оцінки, затвердженого проекту землеустрою та суми неодержавних доходів.

Також, підлягає стягненню з Ободівської сільської ради на користь Державного Бюджету України судовий збір в сумі 1 796,82 грн, який не сплачено при подачі заяви про збільшення позовних вимог, що підтверджується актом канцелярії Господарського суду Вінницької області (т. 2 а.с. 47).

При визначенні цієї суми судом враховано сплату судового збору за розгляд майнових вимог при подачі позову в сумі 3 553,66 грн відповідно до платіжного доручення №55 від 30.03.2020 року, тоді як належною сумою, з урахування розміру збільшених позовних вимог є 5 330,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118,123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська", вул. Дружби, 41, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353, код - 33308866) на користь Ободівської сільської ради (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353, код - 38051690) 340 402,27 грн - безпідставно збережених коштів за користування з 13.04.2017 по 31.09.2021 рр. земельною ділянкою, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га, що розташована за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Ободівка, вул. Дружби, 43, та 5 106,04 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Ободівської сільської ради (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353, код - 38051690) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" (вул. Дружби, 41, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353, код - 33308866) в частині вимог про стягнення 14 962,75 грн.

4. Відмовити у задоволенні позову Ободівської сільської ради (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353, код - 38051690) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" (вул. Дружби, 41, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353, код - 33308866) в частині вимог про визнання укладеним Договору оренди землі від 01.02.2017 року земельної ділянки, кадастровий номер: 0524184200:02:008:0084, площею 1, 7165 га, що розташована за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Ободівка, вул. Дружби, 43.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 326,44 грн - залишити за позивачем.

6. Судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи в сумі 12 258,00 грн - залишити за відповідачем.

7. Стягнути з Ободівської сільської ради (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353, код - 38051690) на користь Державного Бюджету України судовий збір в сумі 1 796,82 грн.

8. Копію судового рішення направити учасникам справи на офіційні електронні адреси сторін, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за наступними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 27 червня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353)

3 - відповідачу (вул. Дружби, 41, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353)

4 - представнику відповідача адвокату Покотило В.М. (АДРЕСА_1)

5 - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027)

6 - ГУ ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, Вінниця, Вінницька область, 21000)