Рішення

від 30.05.2022 по справі 907/12/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"31" травня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/12/22

За позовом Виконувача обов`язків керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро Дніпропетровської області, Комунального закладу "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро Дніпропетровської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс - Груп", м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення грошових коштів у сумі 132 455 грн. 81 коп.,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Райніш М.І.

представники:

Прокуратури - Романюк Д.В., прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури

Позивача 1 - не з`явився

Позивача 2 - не з`явився

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Виконувач обов`язків керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро Дніпропетровської області, Комунального закладу "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро Дніпропетровської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс - Груп", м. Ужгород Закарпатської області про стягнення грошових коштів у сумі 132 455 грн. 81 коп.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2022 року відкрито провадження у справі № 907/12/22 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2022 року. Явка уповноважених представників сторін у підготовче засідання судом визнана на власний розсуд. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого прокурору та позивачам, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачам строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено прокурору та позивачам строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалою суду від 22.02.2022 року підготовче засідання у справі відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 27.04.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 907/12/22 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 31.05.2022 року. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.

Позивач 1 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість надіслав на адресу суду письмові пояснення.

Позивач 2 на електронну адресу суду та на адресу суду надіслав клопотання № 09/01 від 09.02.2022 року (вх. № 02.3.1-02/849/22 від 09.02.2022 року та вх. № 02.3.1-02/1582/22 від 09.03.2022 року), яким просить суд розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з`явився.

Надіслана на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвали суду від 20.01.2022 року, 22.02.2022 року та 27.04.2022 року) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

В даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.

Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.

У свою чергу, п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до абз. 1 п. 116 Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз. 1 п. 117 Правил).

Таким чином, встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 року у справі № 904/9904/17, від 26.11.2019 року у справі № 910/568/19, від 16.07.2020 року у справі № 904/4673/19, від 21.01.2021 року у справі № 910/16249/19).

При цьому, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 19.05.2021 року у справі № 910/16033/20).

У даному контексті суд також звертає увагу на те, що у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, 15.03.2022 року Верховна Рада України затвердила Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 року № 133/2022, відповідно до якого воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб. 21.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб. 22.05.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

З аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства випливає, що запровадження на території держави режиму воєнного стану не має прямого впливу на процес здійснення судочинства (за винятком випадку неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій ведуться активні бойові дії).

Суд звертає увагу, що відповідачем у межах даного спору є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", територіально розташована в Закарпатській області, де наразі не ведуться бойові дії, а відтак, відсутні підстави для нездійснення правосуддя судами, в тому числі і Господарським судом Закарпатської області.

Водночас, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 27.04.2022 року явка учасників справи в судове засідання 31.05.2022 року судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивачів та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих прокурором та позивачами.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА ТА ПОЗИВАЧА

Прокурор просить суд заявлені позовні вимоги задоволити в повному обсязі, покликаючись на те, що між Комунальним закладом "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю" Дніпропетровської обласної ради", який в подальшому перейменований на Комунальний заклад "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" Дніпропетровської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" укладено Договір на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року, за умовами якого плановий обсяг постачання газу у 2019 році складає 87 900 куб.м.; ціна 1 000 куб.м. природного газу на момент укладення договору становить 9 438 грн. із урахуванням ПДВ.

Разом з тим, у позові зазначає, що Додатковими угодами № 2 від 25.01.2019 року, № 3 від 28.01.2019 року, № 4 від 22.02.2019 року, № 6 від 11.07.2019 року та № 9 від 27.12.2019 року зменшено обсяг постачання природного газу та підвищено ціну природного газу за 1 000 куб.м.

За твердженням прокурора, Додаткові угоди № 2 від 25.01.2019 року, № 3 від 28.01.2019 року, № 4 від 22.02.2019 року, № 6 від 11.07.2019 року та № 9 від 27.12.2019 року є нікчемними, оскільки укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", якими передбачено, що коливання цін на ринку товару у бік збільшення чи то у бік зменшення надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Звертає увагу суду також і на те, що на підставі Додаткових угод до Договору № 19-240 від 14.01.2019 року відповідачем зайво отримано кошти в розмірі 132 455 грн. 81 коп., що, у свою чергу, є передумовою для застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з останнього вищенаведеної грошової суми.

Зазначає, що документальним обґрунтуванням для укладення Додаткових угод були надані відповідачем лист Дніпропетровської торгово-промислової палати № 1408/07-24 від 07.12.2018 року, довідка Черкаської торгово-промислової палати № О-11 від 04.01.2019 року та довідка Житомирської торгово-промислової палати № В-21 від 10.01.2019 року. При цьому, наголошує на тому, що зазначені документи не підтверджують коливання ціни природного газу за 1 тис.куб.м. у бік збільшення, а лише свідчать про його середню ринкову вартість на певну дату.

У зв`язку з вищевикладеним, прокурор вважає, що Додаткові угоди № 2 від 25.01.2019 року, № 3 від 28.01.2019 року, № 4 від 22.02.2019 року, № 6 від 11.07.2019 року та № 9 від 27.12.2019 року є нікчемними в силу закону, а сума надмірно сплачених грошових коштів становить 132 455 грн. 81 коп. та підлягає стягненню з відповідача.

В обґрунтування підстав звернення до суду та порушення інтересів держави прокурором вказано наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено на адресу Дніпропетровської обласної ради та Комунального закладу "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" Дніпропетровської обласної ради" листи-запити за вих. № 04/51-2998ВИХ-21 від 13.10.2021 року та № 04/51-2995ВИХ-21 від 13.10.2021 року щодо встановлення факту реагування на допущені відповідачем порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Водночас, останніми не вжито заходів щодо визнання нікчемними укладених додаткових угод та повернення безпідставно витрачених коштів до Державного бюджету в судовому порядку. Наведені обставини у своїй сукупності, на переконання прокурора, зумовлюють підстави для представництва ним інтересів держави та звернення до суду з даним позовом.

Позивач 1 - Дніпропетровська обласна рада надіслала на адресу суду письмові пояснення щодо позову, в яких заявлені прокурором вимоги підтримала в повному обсязі.

Позивач 2 - Комунальний заклад "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" Дніпропетровської обласної ради" письмові пояснення по суті заявлених прокурором позовних вимог суду не надав. Разом з тим, у поданому суду клопотанні № 09/01 від 09.02.2022 року (вх. № 02.3.1-02/849/22 від 09.02.2022 року) вказав, що підтримує такі в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, про причини неявки не повідомив. Враховуючи, що про дату, час і місце розгляду справи по суті відповідач повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14.01.2019 року між Комунальним закладом "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дніпропетровської обласної ради", який в подальшому перейменований на Комунальний заклад "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" Дніпропетровської обласної ради" (споживачем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (постачальником, відповідачем у справі) укладено Договір на постачання газового палива № 19-240 (далі - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році газове паливо (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015-09120000-6 - Газове паливо) (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, річний плановий обсяг постачання - до 87 900 куб.м.

Пунктом 1.3. Договору визначені планові обсяги постачання газу по місяцях, зокрема: у січні - 0 куб.м., у лютому - 22 000 куб.м., у березні - 22 000 куб.м., у квітні - 0 куб.м., у травні - 0,2 куб.м., у червні - 0,2 куб.м., у липні - 0,2 куб.м., у серпні - 0,2 куб.м., у вересні - 0,2 куб.м., у жовтні - 6 796 куб.м., у листопаді - 18 550 куб.м., у грудні - 18 553 куб.м.

У відповідності до п. 3.2. Договору, ціна газу становить 7 598 грн. 50 коп. за 1 000 куб.м., тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 266 грн. 50 коп. без ПДВ, крім того ПДВ - 1 573 грн., всього з ПДВ - 9 438 грн., у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Згідно з п. 3.5. Договору, місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього Договору.

Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і становить 829 600 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ (20%) - 138 266 грн. 70 коп. (п. 3.6. Договору).

За приписами п. 11.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення; і діє в частині постачання газу з 01.02.2019 року до 31.12.2019 року.

Додатковою угодою № 1 від 14.01.2019 року до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року сторони дійшли згоди внести зміни до Договору шляхом викладення банківських реквізитів споживача в новій редакції (у зв`язку з їх зміною).

25.01.2019 року укладено Додаткову угоду № 2 до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року та викладено пункти 1.2., 1.3. Договору в такій редакції: "1.2. Річний плановий обсяг постачання - до 79 922,948 куб.м.", "1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 0 куб.м., у лютому - 22 000 куб.м., у березні - 22 000 куб.м., у квітні - 0 куб.м., у травні - 0,2 куб.м., у червні - 0,2 куб.м., у липні - 0,2 куб.м., у серпні - 0,2 куб.м., у вересні - 0,2 куб.м., у жовтні - 6 796 куб.м., у листопаді - 18 550 куб.м., у грудні - 10 575,948 куб.м.", та п. п. 3.2., 3.6. Договору наступного змісту: "3.2. Ціна газу становить 8 383 грн. 50 коп. за 1 000 куб.м., тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 266 грн. 50 коп. без ПДВ, крім того ПДВ - 1 730 грн., всього з ПДВ - 10 380 грн., у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами", "3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і становить 829 600 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ (20%) - 138 266 грн. 70 коп.".

Додатковою угодою № 3 від 28.01.2019 року до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року сторони дійшли згоди викласти п. п. 1.2., 1.3. Договору в наступній редакції: "1.2. Річний плановий обсяг постачання - до 72 676,3206 куб.м.", "1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 0 куб.м., у лютому - 22 000 куб.м., у березні - 22 000 куб.м., у квітні - 0 куб.м., у травні - 0,2 куб.м., у червні - 0,2 куб.м., у липні - 0,2 куб.м., у серпні - 0,2 куб.м., у вересні - 0,2 куб.м., у жовтні - 4 000 куб.м., у листопаді - 14 099,3726 куб.м., у грудні - 10 575,948 куб.м.", та п. п. 3.2., 3.6. Договору наступного змісту: "3.2. Ціна газу становить 9 246 грн. за 1 000 куб.м., тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 266 грн. 50 коп. без ПДВ, крім того ПДВ - 1 902 грн. 50 коп., всього з ПДВ - 11 415 грн., у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами", "3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і становить 829 600 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ (20%) - 138 266 грн. 70 коп.".

22.02.2019 року сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року, якою внесли зміни до п. п. 1.2., 1.3. Договору шляхом викладення їх у наступній редакції: "1.2. Річний плановий обсяг постачання - до 68 000,0164 куб.м.", "1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 0 куб.м., у лютому - 22 000 куб.м., у березні - 22 000 куб.м., у квітні - 0 куб.м., у травні - 0,2 куб.м., у червні - 0,2 куб.м., у липні - 0,2 куб.м., у серпні - 0,2 куб.м., у вересні - 0,2 куб.м., у жовтні - 4 000 куб.м., у листопаді - 9 423,0684 куб.м., у грудні - 10 575,948 куб.м.", а також п. п. 3.2., 3.6. Договору наступного змісту: "3.2. Ціна газу становить 9 900 грн. 17 коп. за 1 000 куб.м., тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 266 грн. 50 коп. без ПДВ, крім того ПДВ - 2 033 грн. 33 коп., всього з ПДВ - 12 200 грн., у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами", "3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і становить 829 600 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ (20%) - 138 266 грн. 70 коп.".

Додатковою угодою № 5 від 29.03.2019 року до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та викласти преамбулу і реквізити споживача, що містяться в розділі ХІІ Договору, в оновленій редакції - у зв`язку зі зміною в.о. директора споживача.

11.07.2019 року укладено Додаткову угоду № 6 до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року, якою викладено п. п. 1.2., 1.3. Договору в наступній редакції: "1.2. Річний плановий обсяг постачання - до 68,0000164 тис.куб.м.", "1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 0 куб.м., у лютому - 13,993 куб.м., у березні - 12,639 куб.м., у квітні - 0,044 куб.м., у травні - 0 куб.м., у червні - 0 куб.м., у липні - 0 куб.м., у серпні - 0 куб.м., у вересні - 0 куб.м., у жовтні - 7,000 куб.м., у листопаді - 20,000 куб.м., у грудні - 14,3240164 куб.м.", а також п. п. 3.2., 3.6. Договору наступного змісту: "3.2. Ціна газу становить 9 900 грн. 17 коп. крім того ПДВ - 1 980 грн. 03 коп., всього з ПДВ - 11 880 грн. 20 коп.", "3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і становить 816 384 грн. 89 коп., у т.ч. ПДВ (20%) - 136 064 грн. 15 коп.".

23.09.2019 року сторони уклали Додаткову угоду № 7 до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року, якою дійшли згоди викласти п. п. 1.4., 2.4., 2.6., 2.7., 2.8., 2.9.4., 6.2.2. та 6.2.3. Договору в новій редакції.

Додатковою угодою № 8 від 13.11.2019 року до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та викласти банківські реквізити постачальника в оновленій редакції.

27.12.2019 року сторони уклали Додаткову угоду № 9 до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року, якою внесли зміни до п. п. 1.2., 1.3. Договору шляхом викладення їх у наступній редакції: "1.2. Річний плановий обсяг постачання - до 47,55811 тис. куб.м.", "1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 0 куб.м., у лютому - 13,993 тис.куб.м., у березні - 12,639 тис.куб.м., у квітні - 0,044 тис.куб.м., у травні - 0 куб.м., у червні - 0 куб.м., у липні - 0 куб.м., у серпні - 0 куб.м., у вересні - 0 куб.м., у жовтні - 0,65472 тис.куб.м., у листопаді - 8,48211 тис.куб.м., у грудні - 12,400 тис.куб.м.", а також п. 3.6. Договору наступного змісту: "3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і становить 581 309 грн. 25 коп., у т.ч. ПДВ (20%) - 96 884 грн. 87 коп.".

Відповідачем на користь Комунального закладу "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю" Дніпропетровської обласної ради" було поставлено природній газ у лютому 2019 року в обсязі 13,993 тис.куб.м. на суму 170 714 грн. 65 коп. з ПДВ, у березні 2019 року - в обсязі 12,639 тис.куб.м. на суму 154 195 грн. 85 коп. з ПДВ, у квітні 2019 року - в обсязі 0,044 тис.куб.м. на суму 536 грн. 81 коп. з ПДВ, у жовтні 2019 року - в обсязі 0,654720 тис.куб.м. на суму 7 778 грн. 21 коп. з ПДВ, у листопаді 2019 року - в обсязі 8,482110 тис.куб.м. на суму 100 769 грн. 20 коп. з ПДВ, у грудні 2019 року - в обсязі 12,400000 тис.куб.м. на суму 147 314 грн. 53 коп. з ПДВ, в що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт сплати вартості вказаного природного газу на користь відповідача підтверджується платіжними дорученнями № 103 від 13.03.2019 року, № 203 від 09.04.2019 року, № 379 від 24.05.2019 року, № 927 від 21.11.2019 року, № 1043 від 16.12.2019 року та № 1104 від 24.12.2019 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ, ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Статтями 3, 12 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору № 19-240 від 14.01.2019 року) визначено принципи здійснення закупівель, зокрема: максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель тощо, а також загальні умови здійснення закупівлі із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції станом на день укладення Договору № 19-240 від 14.01.2019 року).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.

Положеннями ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для внесення змін до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року шляхом укладення Додаткових угод № 2 від 25.01.2019 року, № 3 від 28.01.2019 року, № 4 від 22.02.2019 року, № 6 від 11.07.2019 року та № 9 від 27.12.2019 року були лист Дніпропетровської торгово-промислової палати № 1408/07-24 від 07.12.2018 року, довідка Черкаської торгово-промислової палати № О-11 від 04.01.2019 року та довідка Житомирської торгово-промислової палати № В-21 від 10.01.2019 року, виконані на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп".

Суд зазначає, що зазначені вище документи не можна розцінювати як належне обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки такі не містять інформації про коливання ціни на природний газ, що, за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону, є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. Вказані документи визначають лише вартість природного газу на конкретну дату та не доводять динаміку зміни ціни в бік збільшення; в них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, а отже, останні не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.

На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем без будь-яких належних на те підстав, без жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на природний газ та щодо її підвищення, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно з якими зменшено обсяги поставки природного газу та, при цьому, збільшено ціну за одиницю товару, що, у свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Із вищенаведеного випливає, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснивши збільшення ціни і зменшення об`єму, і зазначене, зокрема, вказує на те, що відповідач усвідомлено та цілеспрямовано діяв з метою збільшення ціни договору та на зменшення об`ємів поставки природного газу.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 зазначив про те, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу").

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 669 Цивільного кодексу України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).

Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як уже було зауважено судом попередньо, пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторонам надано право змінювати ціну договору за умови документального підтвердження наявності коливання ціни на товар, що є предметом договору.

Суд погоджується із твердженням прокурора, що Додаткові угоди № 2 від 25.01.2019 року, № 3 від 28.01.2019 року, № 4 від 22.02.2019 року, № 6 від 11.07.2019 року та № 9 від 27.12.2019 року до Договору на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року не відповідають закону, а тому, є нікчемними.

Нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором на постачання газового палива № 19-240 від 14.01.2019 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" було зобов`язано поставити Комунальному закладу "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дніпропетровської обласної ради" 87 900 куб.м. газу за ціною 9 438 грн. за 1 000 куб.м. з урахуванням ПДВ.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, згідно долучених до матеріалів справи актів прийому-передачі природного газу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" поставило відповідно до Договору лише 48,21283 тис.куб.м. природного газу. Відповідно, отримана відповідачем оплата в сумі 126 276 грн. 56 коп. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України (аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19). В решті суми в розмірі 6 179 грн. 25 коп. належить відмовити, оскільки така недоведена належними та підтверджуючими доказами.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи Статуту Комунального закладу "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" Дніпропетровської обласної ради" (далі - Заклад), останній заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області і перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради.

Заклад має печатку і штамп зі своїм найменуванням, виступає від свого імені у відносинах з державними органами, іншими підприємствами, організаціями та установами, здійснює види діяльності, передбачені цим статутом не заборонені чинним законодавством України. Заклад набуває майнові та немайнові права, відповідає за своїми зобов`язаннями, виступає позивачем і відповідачем у суді, користується іншими правами, несе відповідні обов`язки юридичної особи згідно з чинним законодавством України (п. п. 3.2., 3.3. Статуту).

У відповідності до п. 9.1. Статуту, основним джерелом формування фінансових ресурсів Закладу є кошти обласного бюджету.

Разом з тим, ні Дніпропетровською обласною радою, ні КЗ "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" Дніпропетровської обласної ради" заходи реагування на зазначені порушення з боку відповідача не вживалися, свідченням чого є наявні в матеріалах справи листи, надані на запит прокурора стосовно факту стягнення безпідставно набутих коштів у судовому порядку.

Укладення додаткових угод з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому, захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Комунального закладу "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених прокурором обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 164 грн. 10 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Комунального закладу "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мальва" Дніпропетровської обласної ради", вул. Тютюнова, будинок 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39074148) суму 126 276 (Сто двадцять шість тисяч двісті сімдесят шість гривень) грн. 56 коп. сплачених коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури, пр. Д. Яворницького, будинок 38, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49044 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02909938) суму 2 164 (Дві тисячі сто шістдесят чотири гривні) грн. 10 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 28.06.2022 року.

Суддя Пригара Л.І.