Рішення

від 19.06.2022 по справі 909/95/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/95/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е., при секретарі судового засідання Микитин Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

(юридична адреса: вул. Є. Харченка, 42, м. Київ, 02088;

адреса для листування: вул. Левинського, 1, м. Івано-Франківськ, 76014)

представник позивача: Блащак Н.С.

(вул. С. Стрільців, 46, с. Залуква, Галицький район, Івано-Франківська область, 77160)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговиця-ІФ"

(бульв. Південний, 31, кв. 12, м. Івано-Франківськ, 76010)

про стягнення 33 848,12 грн заборгованості за договором поставки

за участю:

від позивача: представник Блащак Н.С.;

від відповідача: представник не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі - ТОВ "Баядера Логістик", позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговиця-ІФ" (далі - ТОВ "Торговиця-ІФ", відповідач) про стягнення 33 848,12 грн заборгованості за договором поставки, з яких 31 633,76 грн основного боргу та 2 214,36 грн штрафу.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.03.2022.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 10.03.2022, не відбулося у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану (Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022).

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 19.05.2022 учасників процесу повідомлено про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 02.06.2022.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 02.06.2022 відкладено розгляд справи на 20.06.2022, відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання, про що представника позивача, присутнього в судовому засіданні, повідомлено під розписку, а відповідача - ухвалою-повідомленням про судове засідання.

20.06.2022 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№7545/22).

Відповідач у судові засідання жодного разу свого представника не направив, причин неявки представника суду не повідомив.

Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2022, 19.05.2022, та від 02.06.2022 надсилалася відповідачу - ТОВ "Торговиця-ІФ" за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.02.2022, а також міститься в цьому реєстрі станом на 02.06.2022. Проте, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, ухвалами-повідомленнями про судове засідання від 19.05.2022 та від 02.06.2022 суд повідомляв про розгляд справи засновників ТОВ "Торговиця-ІФ" - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за їх адресами, вказаними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.02.2022 та 02.06.2022. Однак, станом на 20.06.2022 поштові відправлення від 19.05.2022 також повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 10, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У силу ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судовому засіданні 20.06.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов договору поставки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений позивачем товар, в зв`язку з чим, утворилася заборгованість, на яку позивачем нараховано штраф.

Як на правову підставу своїх вимог позивач посилається на ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Позиція відповідача.

Відповідач у встановлений ГПК України строк відзив на позов суду не подав, проти позовних вимог не заперечив, повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом.

23.07.2019 між ТОВ "Баядера Логістик" (далі - постачальник) та ТОВ "Торговиця-ІФ" (далі - покупець) укладено договір поставки №А23/07/2019 (далі - договір поставки; а.с. 6, 7).

Умови договору поставки такі.

Постачальник зобов`язується передати у власність покупця алкогольні напої (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1).

Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв`язку (п. 3.3).

Покупець зобов`язаний до моменту першої поставки надати постачальникові довіреність зі зразками підписів осіб, уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи, та зразками печаток/штампів (за наявності). Підпис особи, уповноваженої приймати товар, на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у довіреності, наданій покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки/штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток/штампів наданих покупцем постачальнику у довіреності, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця (п. 3.6).

Найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1).

Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору відповідно до видаткових накладних на товар (п. 5.2, 5.3).

Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарного дня з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати. Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.1, 6.2).

Якщо покупець при здійсненні оплати товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, то постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше (п. 6.3).

У п. 7.1 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Договір підписано й скріплено печатками сторін.

Позивачем було здійснено поставки відповідачу товару, обумовленого в договорі, на загальну суму 54 833,76 грн, що підтверджується такими видатковими накладними (а.с. 9, 13, 17, 21):

- №27036/25021 від 31.08.2020 на суму 2 359,80 грн;

- №27037/25022 від 31.08.2020 на суму 41 540,22 грн;

- №14856/14028 від 22.04.2021 на суму 3 622,62 грн;

- №14855/14027 від 22.04.2021 на суму 7 311,12 грн.

Відповідні відомості внесено позивачем як платником податків й до податкових накладних (а.с. 10-12, 14-16, 18-20).

Однак, відповідач за отриманий товар розрахувався частково.

Матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків за період з 18.08.2020 по 30.06.2021, підписаний та скріплений печатками обох сторін, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 37 719,78 грн (а.с. 25).

23.07.2021 між ТОВ "Баядера Логістик" (далі - кредитор) та ТОВ "Торговиця-ІФ" (далі - боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором поставки №А23/07/2019 від 23.07.2019 (далі - договір реструктуризації; а.с. 26, 27).

Умови договору реструктуризації такі.

У порядку та на умовах, визначених даним договором реструктуризації, кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію заборгованості, що виникла, у зв`язку з невиконанням боржником умов п. 6.1 договору поставки, укладеного між сторонами, та яка станом на 01.07.2021 складає 37 719,78 грн, шляхом її розстрочення на шість місяців (п. 1.1).

Боржник зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену у п. 1.1 договору реструктуризації, шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора визначеними частинами за графіком оплат, що відображений у цьому договорі, а саме: зі сплатою 14.08.2021, 14.09.2021, 14.10.2021, 14.11.2021, 14.12.2021 у розмірі 6 300,00 грн та останній платіж -14.01.2022 у розмірі 6 219,78 грн (п. 2.2).

У п. 3.2 договору реструктуризації сторони передбачили, що у випадку прострочення будь-якого платежу на строк, більший, ніж 5 календарних днів, кредитор має право в односторонньому порядку розірвати договір, та/або звернути борг до примусового стягнення у порядку, передбаченому чинним законодавством України. При цьому кредитор має право стягнути з боржника всю суму несплаченої заборгованості.

Матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачем часткових оплат на виконання умов договору реструктуризації (а.с. 29, 30), а саме:

- 09.08.2021 на суму 2 000,00 грн (платіжне доручення №1);

- 26.08.2021 на суму 4 000,00 грн (платіжне доручення №5).

Відповідно до письмових пояснень позивача 02.07.2021 відповідачем було проведено часткове повернення товару на суму 86,02 грн (а.с. 108, 109).

Отже, позивач поставив відповідачу товар, реструктуризував відповідачу заборгованість за нього, однак з вересня 2021 року відповідач припинив погашати борг, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму31 633,76 грн.

У зв`язку з несплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування.

Щодо основної заборгованості

Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу поставки товару за укладеним договором поставки №А23/07/2019 від 23.07.2019.

Отже, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки.

Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Приписами статей 651, 654 ЦК України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, та вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Унаслідок укладання між сторонами договору реструктуризації, відбулася зміна строку виконання зобов`язань відповідача щодо оплати поставленого товару за договором поставки шляхом розстрочення заборгованості.

Втім, як установлено судом, на час звернення до суду з позовом строк оплати поставленого товару за договором поставки, з урахуванням договору реструктуризації, настав.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За приписами ст. 73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи те, що відповідач порушив договірні домовленості та у визначений сторонами строк свого обов`язку з оплати поставленого товару не виконав, доводи позивача не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 31 633,76 грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафу

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 - 232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов`язання.

Також, згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 7.1 договору поставки сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше, ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Згідно із п. 3.2 договору реструктуризації, у випадку прострочення будь-якого платежу на строк, більший, ніж 5 календарних днів, кредитор має право в односторонньому порядку розірвати договір, та/або звернути борг до примусового стягнення у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Позивач довів, а відповідач не спростував факт порушення відповідачем зобов`язань по оплаті за поставлений товар більше, ніж на 30 календарних днів, та правомірно, на підставі п. 7.1 договору поставки, нарахував відповідачу штраф в розмірі 7% від суми несплаченого боргу.

Перевіривши правильність розрахунку позивачем штрафу, суд встановив, що заявлені до стягнення сума штрафу є арифметично правильна.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 2 214,36 грн штрафу підлягають задоволенню.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень №if1631 від 28.12.2021 на суму 2 270,00 та №if149 від 27.01.2022 на суму 211,00 грн.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 73, 74, 76, 123, 129, 165, 178, 232, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговиця-ІФ" про стягнення 33 848,12 грн заборгованості за договором поставки задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговиця-ІФ" (бульв. Південний, 31, кв. 12, м. Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 37794233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (вул. Є. Харченка, 42, м. Київ, 02088;ідентифікаційний код 35871504) 31 633,76 грн (тридцять одну тисячу шістсот тридцять три гривні 76 коп.) основної заборгованості, 2 214,36 грн (дві тисячі двісті чотирнадцять гривень 36 коп.) штрафу та 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору.

3. На виконання рішення видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.06.2022.

Суддя Т.Е. Валєєва