Рішення

від 27.06.2022 по справі 910/731/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.06.2022Справа № 910/731/22Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/731/22

За позовом Фізичної особи-підприємця Венгера Олега Михайловича ( АДРЕСА_1 )

До Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (вул. Теремківська, буд. 3А, м. Київ 187, 03187)

про визнання розірваним договору та стягнення 30 539,81 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Венгера Олега Михайловича (далі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі - відповідач) про визнання розірваним договору та стягнення 30 539, 81 грн, з яких 20 218, 00 грн заборгованість за оренду приміщення, 4 187, 00 грн заборгованість за комунальні платежі, 2 441, 15 грн сума пені на заборгованість по гарантійному платежу, 3 571, 75 грн сума пені на заборгованість по орендній платі, 121, 91 грн сума пені на заборгованість по комунальним платежам.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № 300ТРМ3 від 01.07.2021, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

26.01.2022 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

21.02.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою позивач усунув недоліки позовної заяви, що встановлені ухвалою суду від 26.01.2022.

13.04.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/731/22 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Означеною ухвалою, суд запропонував відповідачеві надати до суду відзив - впродовж 15 днів з дня вручення ухвали від 13.04.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

01.07.2021 представником за довіреністю В. О. Остапчуком в інтересах Фізичної особою-підприємця Венгера Олега Михайловича (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (надалі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №300ТРМ3 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 2.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове (строкове) платне користування приміщення, та орендар зобов`язується сплачувати орендну плату та інші платежі в розмірах, порядку та у строки, встановлені цим Договором.

Згідно Довіреності від 02.06.2021, посвідченої приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованої в реєстрі за №712, позивач уповноважив Остапчука Віктора Олександровича представляти його інтереси перед юридичними особами з питань, які будуть стосуватись здачі в оренду (найм), належних позивачеві на праві приватної власності об`єктів нерухомого майна, від імені позивача, як від фізичної особи, так і як від фізичної особи-підприємця. Для цього представник вправі в тому числі укладати договори найму (оренди). Довіреність видана без права відчуження належної позивачеві нерухомості та без права передоручення строком на три роки і дійсна до 02.06.2024 року, якщо не буде скасована раніше чи припинена з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно п. 1.1. Договору- «приміщення» це приміщення площею 40 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, вул. Теремківська, буд. 3, корпус А, приміщення №300.

Пункт 2.2. Договору - орендодавець є власником приміщення та має право здавати його в оренду на підставі витягу з державного реєстру.

Згідно Інформаційної довідки №300443772 від 18.02.2022, що наявна в матеріалах справи, Венгер Олег Михайлович у відповідності до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Серед іншого сторони в Договору погодили наступне:

Пункт 3.1. - строк оренди приміщення за цим договором становить 12 (дванадцять) календарних місяців. Строк оренди приміщення починає обчислюватись з дати/події, вказаної в п. 3.2. Договору.

Пункт 3.2. - Орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення в оренду в день підписання Акту прийому-передачі.

Пункт 4.2. - орендна плата за цим Договором нараховується з дня/події, вказаної в п. 3.2. цього Договору, до настання дати закінчення оренди. У випадку, якщо орендар з будь-яких причин не повертає приміщення орендодавцю після закінчення строку оренди, орендна плата нараховується до дати фактичного повернення приміщення орендодавцю.

Пункт 4.3. - щомісячна Орендна плата за користування Приміщенням на період дії цього Договору становить 35 386, 00 грн. При цьому, згідно п. 4.7. орендна плата за період з 01.07.2021 по 01.09.2021 становить 31 280, 00 грн.

Пункт 4.4. - орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Пункт 4.5. - Усі платежі, належні до сплати Орендодавцеві за цим Договором, сплачуються у національній валюті України безготівковим та/або готівковим шляхом .

Пункт 4.6. - Протягом 5 днів з дати підписання цього Договору Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю в якості гарантійного платежу (договірний спосіб забезпечення всіх зобов`язань Орендаря по цьому Договору) суму, яка дорівнює 35 386 грн.,00 коп. (тридцять п`ять тисяч триста вісімдесят шість гривень) 00 копійок, без ПДВ), що підлягає поверненню в повному розмірі Орендарю при припиненні дії цього Договору в момент здачі приміщення Орендарем Орендодавцеві, якщо Орендодавцю не нанесені матеріальні збитки, що підтверджується документально. Якщо орендованому приміщенню або майну Орендодавця, що знаходиться в орендованому приміщенню завдано матеріальних збитків, вартість завданої матеріальної шкоди вираховується із гарантійного платежу.

Пункт 5.2. - Компенсаційні платежі за спожиті електро-, тепло-, водопостачання, водовідведення, опалення, послуги з утримання будинків тощо (надалі - «комунальні послуги») сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно, на підставі розрахунку або рахунку Орендодавця, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання розрахунку або рахунку Орендодавця. У випадку не отримання рахунку або розрахунку у встановлений строк Орендар зобов`язаний самостійно сплатити Орендодавцеві компенсацію за спожиті комунальні послуги до 15 числа місяця, наступного за звітним. Остаточний розрахунок у випадку не отримання рахунку або розрахунку Орендодавця здійснюється на підставі звірки, яку Сторони зобов`язані провести до 30 числа місяця, наступного за звітним. У випадку безпідставної відмови Орендаря провести звірку і підписати відповідний акт, такий акт підписується Орендодавцем одноособово і є належним документом, що підтверджує розмір суми, що підлягає компенсації за комунальні послуги, розмір сплаченої компенсації, розмір можливої переплати або заборгованості.

Підпункт 9.1.1. - орендар зобов`язаний сплачувати у встановлені строки Орендодавцеві Орендну плату, забезпечувальний платіж, компенсаційні та інші платежі, передбачені цим Договором;

Пункт 11.3. - у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язань гарантійного платежу, сплаті компенсаційних та інших платежів, передбачених цим Договором, Орендар зобов`язаний в кожному випадку сплатити Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час такого прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Пункт 13.1. - цей Договір може бути припинений (відмова, розірвання тощо) відповідно до Договору та чинного законодавства України.

Пункт 13.2. - Орендодавець має право відмовитися від цього Договору і вимагати повернення Приміщення, якщо:

- Орендар порушує своє зобов`язання щодо сплати Орендної плати, гарантійного платежу, Комунальних платежів та інших платежів у строк більш, ніж один місяць з моменту виникнення такої заборгованості;

- Орендар порушує свої зобов`язання, передбачені п. 6.1 - 6.8 даного Договору.

З моменту направлення Орендодавцем Орендарю відмови від цього Договору цей Договір є відповідно розірваним.

01.07.2021 між уповноваженими представниками сторін, в тому числі, було підписано Акт прийому-передачі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Теремківська, буд. 3А, приміщення №300, що є додатком №1 до Договору

14.07.2021 позивачем було виставлено рахунок-фактура №СФ-0000008 про оплату гарантійного платежу у розмірі 35 386, 00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач користувався приміщенням згідно умов Договору з 01.07.2021 по 05.12.2021 (дата фактичного повернення орендованого приміщення).

Відповідач не сплатив суму гарантійного платежу в строк, передбачений п. 4.6. Договору, у зв`язку з чим позивач керуючись п. 11.3. Договору нарахував відповідачеві пеню за прострочення оплати гарантійного платежу за період з 06.07.2021 по 05.12.2021 у розмірі 2 441, 15 грн.

Крім того, всупереч умовам п. 4.5. та 4.6. Договору відповідач невчасно та не повністю сплачував орендні платежі. Так, загальна сума коштів за оренду приміщення та за період з липня 2021 по листопад 2021 становить 168 718, 00 грн, втім відповідач сплатив лише 148 500, 00 грн, на підтвердження чого подані відповідні виписки з рахунку позивача. У зв`язку з чим, сума основного боргу становить 20 218, 00 грн. Також позивач керуючись п. 11.3. Договору нарахував відповідачеві пеню на заборгованість по орендній платі в сукупному розмірі 3 571, 75 грн:

- За липень 2021 з 06.07.2021 по 20.08.2021;

- За серпень 2021 з 26.07.2021 по 26.08.2021;

- За вересень 2021 з 26.08.2021 по 02.11.2021;

- За жовтень 2021 з 26.09.2021 по 02.11.2021;

- За листопад 2021 з 26.10.2021 по 10.01.2022.

Згідно п. 5.2. Договору відповідач зобов`язаний в тому числі компенсувати позивачеві комунальні послуги. Так, загальна сума коштів за комунальні послуги згідно рахунків-фактури за липень 2021-листопад 2021 становить 6 944, 79 грн, втім відповідач сплатив лише 2 757, 79 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за комунальні послуги становить 4 187, 00 грн. Також позивач керуючись п. 11.3. Договору нарахував відповідачеві пеню на заборгованість по сплаті комунальних послуг в сукупному розмірі 121, 91 грн:

- За липень 2021 з 23.09.2021 по 28.09.2021;

- За серпень 2021 з 13.09.2021 по 27.09.2021;

- За вересень 2021 з 28.10.2021 по 10.01.2022;

- За жовтень 2021 з 03.11.2021 по 10.01.2022;

- За листопад 2021 з 03.12.2021 по 10.01.2022.

У зв`язку із систематичним порушенням умов Договору оренди зі сторони відповідача позивач письмово звернувся до відповідача з вимогою від 29.11.2021 вих. №29-11/2021, в якій просив повернути орендоване приміщення №300 з іншим майном отриманим в оренду разом з приміщенням в придатному для використання стані, не гіршому ніж був, до здачі його в оренду у строк до 05 грудня 2021 року.

Відповідач повернув орендоване приміщення за договором оренди 05.12.2021.

Позивач стверджує, що 05.12.2021 він повідомив відповідача про розірвання договору оренди з 05.12.2021 шляхом надіслання листа на адресу електронної пошти відповідача ncablecompany@gmail.com . Втім, оскільки у позивача відсутні будь-які докази того, що відповідач отримав електронний лист, позивач просить суд визнати Договір оренди нерухомого майна №300ТРМ3 від 01.07.2021 розірваним з 05.12.2021.

Також, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку суму заборгованості за оренду приміщення у розмірі 20 218, 00 грн, за комунальні платежі у розмірі 4 187, 00 грн, суму пені на заборгованість по гарантійному платежу у розмірі 2 441, 15 грн, суму пені на заборгованість по орендній платі у розмірі 3 571, 75 грн; а також суму пені на заборгованість по комунальним платежам у розмірі 121, 91 грн.

II. Предмет позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про:

- визнання Договору оренди нерухомого майна №300ТРМ3, укладеного 01.07.202, розірваним з 05.12.2021;

- про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 20 218, 00 грн, заборгованості за комунальні платежі у розмірі 4187, 00 грн, суму пені на заборгованість по гарантійному платежу у розмірі 2441, 15 грн, суму пені на заборгованість по орендній платі у розмірі 3571, 75 грн; сума пені на заборгованість по комунальним платежам у розмірі 121, 91 грн.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) 21.07.2021 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №300ТРМ3 та відповідач користувався орендованим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Теремківська, 3, корп. А, приміщення №300 - з 01.07.2021 по 05.12.2021 (дата повернення орендованого приміщення).

(2) Всупереч п. 4.6. Договору відповідач не сплатив протягом 5 днів з дати підписання цього Договору гарантійний платіж у розмірі 35 386, 00 грн, а відтак відповідач згідно п. 11.3. Договору повинен сплатити позивачеві пеню за період з 06.07.2021 по 05.12.2021 у розмірі 2 441, 15 грн.

(3) Згідно п. 4.3., 4.4., 4.6. Договору орендна плата за 01.07.2021 по 01.09.2021 становить 31 280, 00 грн, надалі 35 386, 00 грн, що сплачується щомісячно, авансом, не пізніше 25го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю. Загальна вартість оренди приміщення за період з липня 2021 по листопад 2021 разом становить 168 718, 00 грн. Відповідач за липень 2021-листопад 2021 частково сплатив оренду плату в сукупному розмірі 148 500, 00 грн та сума основного боргу становить 20 218, 00 грн. Також, згідно п. 11.3. Договору відповідач повинен сплатити позивачеві пеню за періоди прострочення орендної плати в сукупному розмірі 3 571, 75 грн.

(4) Згідно п. 5.2. Договору відповідач зобов`язаний був сплачувати компенсаційні платежі за комунальні послуги (спожиті електро-, тепло-, водопостачання, водовідведення, опалення, послуги з утримання будинків тощо) щомісячно на підставі рахунку позивача протягом 3 банківських днів з дати отримання, а у випадку не отримання рахунку відповідач самостійно сплачує компенсацію до 15 числа місяця. Позивачем були виставлені відповідні рахунки-фактури, що направлялись на офіційну електронну адресу відповідача ncablecompany@gmail.com. Загальна сума коштів за комунальні послуги становить 6 231, 38 грн, втім відповідачем сплачена лише частина у розмірі 2 757, 79 грн, а отже сума боргу за комунальні платежі становить 4 187, 00 грн. Також, згідно п. 11.3. Договору відповідач повинен сплатити позивачеві пеню за прострочення сплати компенсаційних платежів у сукупному розмірі 121, 91 грн.

(5) У зв`язку із систематичним порушенням Договору оренди позивач звернувся до відповідача із вимогою №29-11/2021 від 29.11.2021, в якій просив погасити заборгованість по оплаті орендної плати, а також повернути орендоване приміщення у строк до 05.12.2021. Орендоване приміщення було повернуте відповідачем 05.12.2021.

(6) 05.12.2021 позивач надіслав листа на адресу електронної пошти відповідача ncablecompany@gmail.com в якому зазначив про розірвання договору оренди з 05.12.2021, утім оскільки, у позивача відсутні докази отримання відповідачем вказаного електронного листа, позивач просить суд визнати Договору оренди нерухомого майна №300ТРМ3 від 01.07.2021 розірваним на минуле, а саме з 05.12.2021.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.04.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Теремківська, буд. 3А, м. Київ 187, 03187.

Втім, поштовий конверт (відправлення №0105491871403) з ухвалою суду від 29.03.2022 повернувся на адресу Господарського суду міста Києва у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач та позивач не повідомляли суд про зміну відповідачем адреси місцезнаходження та суду нова адреса відповідача не відома, а отже суд вважає, що ухвала про відкриття провадження у справі №910/731/22 від 13.04.2022 є врученою.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором оренди. Через вказане позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та інтересу у вигляді визнання Договору оренди нерухомого майна №300ТРМ3 від 01.07.2021 розірваним з 05.12.2021 та стягнення суми заборгованості. Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи підтверджений факт укладання між сторонами договору оренди;

- чи настав строк виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за період липень-листопад 2021 з оплати оренди, комунальних платежів та в якому розмірі, а відтак, чи правомірно нараховані позивачем штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язань;

- чи належний спосіб захисту обрано позивачем при зверненні до суду з позовом про визнання договору оренди розірваним в минуломоу, а відтак, чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині;

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За вересень 2021 у розмірі 35 386, 00 грн: 2 440, 00 (решта з платежу від 26.08.2021)+28 500, 00 (дата сплати 03.09.2021)+4 446, 00 (частина з платежу від 04.10.2021);

За жовтень 2021 у розмірі 35 386, 00 грн: 10 554, 00 (решта з платежу від 04.10.2021)+24 831, 00 грн (частина з платежу від 02.11.2021);

За листопад 2021 у розмірі 15 168, 00 (решта з платежу від 02.11.2021).

Таким чином відповідачем було частково здійснено орендну плату за спірний період (липень-листопад 2021) в сукупному розмірі 148 500, 00 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем решти суми орендної плати, що становить 20 218, 00 грн та відповідач протилежного до суду не довів.

За таких обставин суд вважає доведеною матеріалами справи суму основного боргу відповідача зі сплати орендної плати в розмірі 20 218, 00 грн.

(2) Щодо стягнення з відповідача заборгованості за компенсаційними платежами (сплати комунальних послуг).

Так, згідно умов п. 5.2. Договору компенсаційні платежі за спожиті електро-, тепло-, водопостачання, водовідведення, опалення, послуги з утримання будинків тощо (надалі - «комунальні послуги») сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно, на підставі розрахунку або рахунку Орендодавця, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання розрахунку або рахунку Орендодавця. У випадку не отримання рахунку або розрахунку у встановлений строк Орендар зобов`язаний самостійно сплатити Орендодавцеві компенсацію за спожиті комунальні послуги до 15 числа місяця, наступного за звітним. Остаточний розрахунок у випадку не отримання рахунку або розрахунку Орендодавця здійснюється на підставі звірки, яку Сторони зобов`язані провести до 30 числа місяця, наступного за звітним. У випадку безпідставної відмови Орендаря провести звірку і підписати відповідний акт, такий акт підписується Орендодавцем одноособово і є належним документом, що підтверджує розмір суми, що підлягає компенсації за комунальні послуги, розмір сплаченої компенсації, розмір можливої переплати або заборгованості.

Згідно рахунків-фактури, що наявні в матеріалах справи сума компенсаційних платежів становить:

- За липень 2021 - 461, 83 грн;

- За серпень 2021 - 2 295, 96 грн;

- За вересень 2021 - 808, 72 грн;

- За жовтень 2021 - 808, 72 грн;

- За листопад 2021 - 713, 41 грн.

Позивач стверджує, що усі рахунки-фактури направлялись на офіційну електронну пошту відповідача - ncablecompany@gmail.com, натомість, така обставина не підтвердилась під час дослідження судом доказів.

Суд встановив, що дійсно, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронною поштою відповідача є ncablecompany@gmail.com. Натомість, з умов укладеного між сторонами Договору оренди не вбачається, що сторони передбачили можливість обміну документацією щодо виконання умовами договору шляхом обміну електронними листами та за конкретними електронними адресами.

Крім того, з поданих позивачем роздруківок електронних листів за якими надсилались відповідні рахунки-фактури суд встановив, що окремі з них надсилались за електронною адресою - yegupov.d@gmail.com при цьому, суд не може встановити належність такої пошти саме відповідачу або його представнику, а отже суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено факт направлення рахунків-фактури за компенсаційні платежі відповідачеві.

Попри встановлене, керуючись підпунктом 9.11. та п. 5.2. Договору відповідач з метою належного виконання власного обов`язку з оплати всіх передбачених договором платежів повинен був самостійно подбати про отримання рахунків на оплату компенсаційних платежів та оплатити їх до 15 числа місяця наступного за звітним.

Таким чином, строк оплати компенсаційних платежів згідно умов п. 5.2. Договору настав:

- За липень 2021 - 16.08.2021 у розмірі 461, 83 грн (керуючись ч. 5 ст. 254 ЦК України, оскільки 15.08.2021 вихідний день).

- За серпень 2021 - 15.09.2021 у розмірі 2 295, 96 грн;

- За вересень 2021 - 15.10.2021 у розмірі 808, 72 грн;

- За жовтень 2021 - 15.11.2021 у розмірі 808, 72 грн;

- За листопад 2021 - 15.12.2021 у розмірі 713, 41 грн.

Таким чином загальна сума комунальних послуг, що мають бути компенсовані позивачеві становить 6 944, 79 грн.

Як стверджує позивач та що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку позивача, відповідач здійснив часткову оплату комунальних послуг у сукупному розмірі 2 757, 79 грн:

- 27.09.2021 у розмірі 2 295, 96 грн, що зарахований позивачем в якості компенсаційного платежу за серпень 2021;

- 28.09.2021 у розмірі 461, 83 грн, що зарахований позивачем в якості компенсаційного платежу за липень 2021.

Компенсаційні платежі у розмірі 4 187, 00 грн залишають не сплаченими, оскільки матеріали справи не містять доказів сплати комунальних послуг в повному розмірі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги у вказаному розмірі.

(3) Щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобов`язань в порядку п. 11.3. Договору.

Пунктом 11.3. Договору передбачено, що у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язань гарантійного платежу, сплаті компенсаційних та інших платежів, передбачених цим Договором, Орендар зобов`язаний в кожному випадку сплатити Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час такого прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно п. 4.6. Договору - протягом 5 днів з дати підписання цього Договору Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю в якості гарантійного платежу (договірний спосіб забезпечення всіх зобов`язань Орендаря по цьому Договору) суму, яка дорівнює 35 386 грн.,00 коп. (тридцять п`ять тисяч триста вісімдесят шість гривень) 00 копійок, без ПДВ), що підлягає поверненню в повному розмірі Орендарю при припиненні дії цього Договору в момент здачі приміщення Орендарем Орендодавцеві, якщо Орендодавцю не нанесені матеріальні збитки, що підтверджується документально. Якщо орендованому приміщенню або майну Орендодавця, що знаходиться в орендованому приміщенню завдано матеріальних збитків, вартість завданої матеріальної шкоди вираховується із гарантійного платежу.

Таким чином відповідач керуючись п. 4.6. та підпунктом 9.1.1. Договору мав сплатити відповідачеві гарантійний платіж протягом 5 днів з дати підписання цього Договору у розмірі 35 386, 00 грн, тобто до 06.07.2021, а отже є таким, що прострочим виконання такого грошового зобов`язання з 07.07.2021, а не з 06.07.2021 як зазначає позивач в позові та розрахунку заборгованостей.

Матеріали справи не містять доказів перечислення відповідачем на рахунок позивача гарантійного платежу у встановлені договором строк та розмірі, та відповідач протилежного суду не довів, а отже суд вважає, що позивачем правомірно нараховано пеню за прострочення сплати гарантійного платежу в порядку передбаченому п. 11.3. Договору.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені за прострочення сплати гарантійного платежу за допомогою ІПС «Ліга:Закон» в межах визначеного боргового періоду, а саме з 07.07.2021 (дата, що визначена судом) по 05.12.2021 (кінцева дата, що визначена позивачем) становить 2 426, 61 грн, а не 2 441, 15 грн як визначено позивачем.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати гарантійного платежу в розмірі, що визначений судом та становить 2 426, 61 грн.

Щодо стягнення пені на заборгованість по сплаті орендної плати, судом вище встановлено, що строк оплати орендних платежів настав:

- За липень 2021 - 02.07.2021 у розмірі 31 280, 00 грн;

- За серпень 2021 - 26.07.2021 у розмірі 31 280, 00 грн (керуючись ч. 5 ст. 254 ЦК України оскільки 25.07.2021 вихідний день)

- За вересень 2021 - 25.08.2021 у розмірі 35 386, 00 грн;

- За жовтень 2021 - 27.09.2021 у розмірі 35 386, 00 грн (керуючись ч. 5 ст. 254 ЦК України оскільки 25.09.2021 та 26.09.2021 вихідні дні)

- За листопад 2021 - 25.10.2021 у розмірі 35 386, 00 грн.

Отже, відповідач є таким, що прострочив сплату орендної плати за липень 2021 з 03.07.2021. Втім у зв`язку з тим, що позивач обраховує борговий період позивача за липень з 06.07.2021 та суд згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення не вправі виходити за межі позовних вимог, в тому числі збільшувати визначені позивачем межі боргових періодів, суд здійснює перевірку обрахованого позивачем розрахунку пені в межах визначеного боргового періоду з 06.07.2021 по 28.08.2021

Також, суд встановив, що позивачем не вірно розраховані початок та закінчення боргових періодів, зокрема за серпень, жовтень 2021 позивач почав обраховувати боргові періоди без врахування ч. 5 ст. 254 ЦК України та до періоду прострочення за липень-жовтень 2021 позивачем зараховано дні фактичного погашення існуючої заборгованості (фактична сплата).

Так, суд встановив, що відповідач є таким, що прострочив сплату орендної плати за серпень 2021 з 27.07.2021 по 19.08.2021 (фактична дата сплати боргу 20.08.2021), за вересень 2021 з 26.08.2021 по 03.10.2021 (фактична дата сплати боргу 04.10.2021), за жовтень 2021 з 28.09.2021 01.11.2021 (фактична дата сплати боргу 02.11.2021), за листопад 2021 з 26.10.2021 по 10.01.2022 (кінцева дата визначена позивачем, оскільки сума боргу у розмірі 20 218, 00 залишилась не оплаченою).

Таким чином, суд визначивши дійсні дати боргових періодів в межах визначених позивачем меж позовних вимог, з урахуванням зарахованих часткових проплат відповідача, за допомогою ІПС «Ліга:Закон» встановив, що дійсна сума пені за прострочення сплати орендних платежів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2 036, 56 грн, а не 3 571, 75 як визначено позивачем. Відтак, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в сумі, що визначена судом.

Щодо заборгованості по сплаті компенсаційних платежів, судом вище встановлено, що строк оплати компенсаційних платежів в порядку п. 5.2. Договору настав:

- За липень 2021 - 16.08.2021 у розмірі 461, 83 грн (керуючись ч. 5 ст. 254 ЦК України, оскільки 15.08.2021 вихідний день).

- За серпень 2021 - 15.09.2021 у розмірі 2 295, 96 грн;

- За вересень 2021 - 15.10.2021 у розмірі 808, 72 грн;

- За жовтень 2021 - 15.11.2021 у розмірі 808, 72 грн;

- За листопад 2021 - 15.12.2021 у розмірі 713, 41 грн.

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов`язань в даній частині за липень з 17.08.2021, за серпень з 16.09.2021, за жовтень з 16.11.2021, за листопад з 16.12.2021.

Попри встановлене, позивач не вірно розраховує початок та закінчення боргових періодів, зокрема позивач до періоду прострочення за липень-серпень 2021 зарахував дні фактичного погашення існуючої заборгованості (фактична сплата) та почав обраховувати початки періодів заборгованості з моменту виставлення рахунків-фактури, що є помилковим з огляду на обставини встановлені судом вище в п. (2) мотивувальної частини рішення.

Відтак, суд, визначивши дійсні дати боргових періодів в межах визначених позивачем меж позовних вимог, з урахуванням зарахованих часткових проплат відповідача, за допомогою ІПС «Ліга:Закон» встановив, що дійсна сума пені за заборгованість по сплаті компенсаційних платежів становить 99, 25 грн, а не 121, 901 грн як визначено позивачем. Відтак, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в сумі, що визначена судом.

(4) Щодо вимоги про визнання Договору оренди нерухомого майна №300ТРМ3 від 01.07.2021 розірваним з 05.12.2021.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі N 925/1265/16).

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі 3914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

Згідно з частинами першою і третьою статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Умовами Договору оренди пунктом 13.2. Договору передбачене право орендодавця відмовитися від цього Договору і вимагати повернення приміщення, якщо:

- Орендар порушує своє зобов`язання щодо сплати орендної плати, гарантійного платежу, комунальних платежів та інших платежів у строк більш, ніж один місяць з моменту виникнення такої заборгованості;

- Орендар порушує свої зобов`язання, передбачені п. 6.1-6.8. даного Договору.

З моменту направлення орендодавцем орендарю відмови від цього Договору цей Договір є відповідно розірваним.

Таким чином, сторони Договору врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії цього договору, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 598, 627, 651 ЦК України та статей 188, 291 ГК України.

В даному випадку позивач заявляє позовну вимогу про визнання Договору оренди нерухомого майна розірваним з 05.12.2021 керуючись в тому числі частиною 4 та 5 статті 188 ГК України.

Згідно частини 4 та 5 статті 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У пунктах 58, 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі N 905/2260/17 (провадження N 12-173гс18) сформульований висновок, що нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання договору, що має інший правовий зміст.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/21 зроблено висновок, що передбачений законом спосіб захисту у вигляді припинення судом існуючого правовідношення на майбутнє (частина друга статті 20 ГК України, пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України) за своєю правовою суттю відрізняється від способу захисту у вигляді визнання судом припиненим договору в минулому, який законом не передбачений. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 2 ст. 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі N 910/6642/18).

Суд зазначає, що звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим (розірваним) в минулому, а не з вимогою про розірвання договору оренди, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав орендаря на користування належним орендодавцеві приміщенням станом на минулу дату, водночас відповідно до абзацу другого частини другої статті 20 ГК України у цьому разі належним способом захисту може бути визнання відсутності права відповідача.

В даному випадку, позивач не надав належного мотивування та не обґрунтував яким чином обраний ним спосіб захисту сприятиме захисту його порушених прав, оскільки сам позивач вказує на те, що приміщення є звільненим відповідачем з 05.12.2021, а отже суд вважає, що позивачем не доведено наявність порушеного права (продовження користування приміщення відповідачем), а обраний позивачем спосіб захисту шляхом розірвання договору оренди в минулому є неналежним способом захисту своїх прав.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання Договору оренди нерухомого майна №300ТРМ3 від 01.07.2021 розірваним з 05.12.2021.

VI. Розподіл судових витрат.

В позовній заяві позивач вказує, що ним понесенні судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 4 962, 00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 300, 00 грн.

Згідно частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання Договору оренди нерухомого майна №300ТРМ3 від 01.07.2021 розірваним з 05.12.2021, що є немайновою вимогою, суд покладає судовий збір за немайнову вимогу у розмірі 2 481, 00 грн на позивача.

Оскільки, в іншій частині, що стосується майнових вимог суд задовольнив позовні вимоги частково - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви долучено Договір про надання правової допомоги №60 від 17.12.2021 (строк дії до 31.12.2022 згідно п. 7.1. Договору), укладений між позивачем та АО "ВАШ НАДІЙНИЙ АДВОКАТ". Згідно п. 4.2. Договору - оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку. Пункт 4.4. Договору - за результатами надання юридичної допомоги складається акт приймання-передачі виконаних робіт, що підписується представниками кожної зі сторін.

Згідно з частинами 2- 5 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що позивач надано суду рахунок на оплату №2 від 04.01.2022 у розмірі 6 300, 00 грн, платіжне доручення №3 від 04.01.2022 у розмірі 6 300, 00 про сплату послуг адвоката на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання, Акт надання послуг №2 від 10.01.2022 на суму 6 300, 00 грн, що підписаний представниками сторін.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 300, 00 грн.

Разом з тим, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог суд у відповідності до ч. 4 ст. 129 ГПК України покладає витрати на професійну правничу допомогу позивача на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Венгера Олега Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ" про визнання розірваним договору та стягнення 30 539,81 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА КАБЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (вул. Теремківська, буд. 3А, м. Київ 187, 03187; ідентифікаційний код: 41973808) на користь Фізичної особи-підприємця Венгера Олега Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код (РНОКПП): НОМЕР_1 ) 20 218 (двадцять тисяч двісті вісімнадцять) грн 00 коп. - заборгованосоі по орендній платі, 4 187 (чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн 00 коп. - заборгованості по комунальним платежам, 2 426 (дві тисячі чотириста двадцять шість) грн 61 коп. - пені на заборгованість по гарантійному платежу, 2 036 (дві тисячі тридцять шість) грн 56 коп. - пені на заборгованість по орендній платі, 99 (дев`яносто дев`ять) грн 25 коп. - пені на заборгованість по комунальним платежам, а також судовий збір у розмірі 2 353 (дві тисячі триста п`ятдесят три) грн 56 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 987 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) грн 81 коп.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання Договору оренди нерухомого майна №300ТРМ3 від 01.07.2021 розірваним з 05.12.2021 та стягнення 14, 54 грн пені на заборгованість по гарантійному платежу, 1 535, 19 грн пені на заборгованість по орендній платі, 22, 66 грн пені на заборгованість по комунальним платежам.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких