Рішення

від 19.06.2022 по справі 910/880/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.06.2022Справа № 910/880/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" (04080, місто Київ, вул. Турівська, будинок 31; ідентифікаційний код 33405118)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яскраво" (01001, місто Київ, вул. Рибальська, будинок 13; ідентифікаційний код 41784561)

про стягнення 78 817, 55 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яскраво" про стягнення заборгованості в розмірі 78 817, 55 грн, з яких: 73 116, 00 грн - повернення авансового платежу, 799, 27 грн - 3% річних, 2 595, 62 грн - інфляційних збитків та 2 306, 66 грн - пені, яка утворилася у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг № 01/09-21 від 01.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним 03.09.2021 було сплачено на користь відповідача передоплату (аванс) у відповідності до п. 3.3. договору в розмірі 73 116, 00 грн., в тому числі ПДВ згідно платіжного доручення № 821 від 02.09.2021.

Водночас, відповідач обумовлені зобов`язання за договором та додатком № 1 до договору не виконав, у строк 7 (сім) робочих днів з дня отримання попередньої оплати (авансу) - 03.09.2021, до роботи не приступив та фарбування стін офісу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 31 не виконав.

31.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яскраво" був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, у відповідності до якого відповідач визнав факт заборгованості перед позивачем в розмірі 73 116, 00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач 09.12.2021 направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Яскраво" претензію № 118 від 07.12.2021 з вимогою повернути сплачений аванс.

Однак, на дану претензію відповідач відповіді не надав, грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" не повернув.

При тому, позивач відзначає, що від отримання листа з претензією № 118 від 07.12.2021 з вимогою повернути сплачений аванс відповідач ухилився, не отримавши поштовий лист.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 28.01.2022 направлялась на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 01001, місто Київ, вул. Рибальська, будинок 13 поштовим повідомленням № 0105491973664, однак конверт повернувся на адресу суду 14.02.2022 неврученим із зазначенням причин " адресат відсутній за вказаною адресою".

Приписами ст. 10 України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 у справі № 910/880/22 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яскраво" (далі - виконавець) було укладено договір № 01/09- 21 про надання послуг за умовами якого виконавець зобов`язується на умовах та в порядку, визначених даним договором проводити роботи та/або надавати послуги з ремонту офісу замовника (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору перелік послуг та їх вартість визначаються та погоджуються сторонами в додатку до даного договору, що є невід`ємною частиною договору.

Надання виконавцем послуг замовнику здійснюється в термін визначений в додатку до договору. У випадку ненадання послуг у встановлений термін, виконавець зобов`язаний повернути отримані кошти протягом 5-ти банківських днів з дня отримання претензії замовника на реквізити вказані в пункті даного договору (п. 2.3. договору).

Згідно п. 2.4. договору, після отримання попередньої оплати згідно умов даного договору, виконавець зобов`язаний надати послуги згідно п. 1.1. даного договору та додатків до даного договору за адресою вказаною в додатку до даного договору.

В пункті 3.3. договору сторони погодили, що оплата послуг, вказаних в додатку до даного договору, здійснюється замовником на користь виконавця в наступному порядку:

- 60% передоплати за надання послуг, погоджених сторонами у додатку № 1 до даного договору, замовник сплачує на користь виконавця протягом не більше 3 (трьох) робочих днів з дати підписання сторонами даного договору та додатку № 1 до даного договору;

- 40% доплати за надання послуг, погоджених сторонами у додатку № 1 до даного договору, замовник сплачує на користь виконавця протягом не більше 3 (трьох) робочих днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт.

Так, в п. 1.1. додатку № 1 до даного договору, сторони дійшли згоди, що замовник замовляє, а виконавець зобов`язується у строк не пізніше 7 (семи) робочих днів з дня отримання замовником попередньої оплати, що вказана в п. 3.3. договору надати послуги з фарбування стін за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 31.

Загальна вартість послуг складає: 121 860, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 20 310, 00 грн. (п. 1.2. додатку № 1 до договору).

Як встановлено судом, 03.09.2021 позивачем було сплачено на користь відповідача передоплату (аванс) у відповідності до п. 3.3. договору в розмірі 73 116, 00 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 821 від 02.09.2021.

Водночас, доказів, щоб свідчили про виконання відповідачем обумовлених договірних зобов`язань, а саме, фарбування стін офісу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 31, у строк 7 (сім) робочих днів з дня отримання попередньої оплати (авансу), як це зокрема, передбачено додатком № 1 до договору в матеріалах справи не міститься.

В матеріалах справи міститься підписаний 31.10.2021 уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток товариства акт звірки взаєморозрахунків, у відповідності до якого відповідач визнав факт заборгованості перед позивачем в розмірі 73 116, 00 грн.

09.12.2021 у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Яскраво" претензію № 118 від 07.12.2021 з вимогою повернути сплачений аванс (докази направлення опис вкладення в цінний листа та поштова накладна містяться в матеріалах справи). Втім, на дану претензію відповідач відповіді не надав, грошові кошти в розмірі 73 116, 00 грн не повернув.

Разом з тим, за неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем на існуючу суму заборгованості здійснено нарахування 799, 27 грн - 3% річних, 2 595, 62 грн - інфляційних збитків та 2 306, 66 грн - пені за період з 10.09.2021 по 20.01.2021.

Також позивач просить суд витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн. покласти на відповідача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 01/09-21 від 01.09.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання своїх зобов`язань, доводів позивача не спростував, то за таких підстав суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені договірні зобов`язання в частині надання обумовлених договором № 01/09-21 від 01.09.2021 послуг та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, відтак, враховуючи наявність претензії про повернення попередньої оплати та п. 2.3. вказаного договору, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 73 116, 00 грн підлягає задоволенню.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.4. договору у разі невиконання сторонами договірних зобов`язань протягом зазначеного строку застосовуються штрафні санкції не нижче облікової ставки НБУ.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Суд здійснивши перерахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 2 306, 66 грн, 3% річних в сумі 799, 27 грн та 2 595, 62 грн - інфляційних втрат, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, виходячи з аналізу ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Суд зазначає, що до позовної заяви додано договір № 84/21 від 02.12.2021 про надання правової допомоги адвокатами, що укладений між ТОВ "Легранд Україна" та Адвокатським об`єднанням "Аліас" за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати правову допомогу замовнику шляхом юридичних консультацій, складання повідомлень та претензій, представництва та захисту інтересів замовника, як позивача в Господарському суді міста Києва, а також в судах апеляційної та касаційної інстанції, в органах державної виконавчої служби, за позовом до ТОВ "Яскраво" за договором про надання послуг № 01/09-21 від 01.09.2021.

Відповідно до п.3.1. договору, за надання правової допомоги згідно умов даного договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі 3000 грн, за годину роботи Представника Виконавця.

Пункт 3.2. договору встановлює, що замовник сплачує виконавцю передоплату в розмірі 15 000, 00 грн без ПДВ, за підготовку повідомлення, претензії та позову до боржника, подачу позову до суду, підготовку і подачу інших процесуальних документів і доказів, вчинення інших необхідних та передбачених законодавством процесуальних дій, які є необхідними та достатніми для забезпечення належного надання послуг по цьому договору, за представництво інтересів замовника в суді.

Згідно п. 4.1. договору, факт надання правової допомоги та її обсяг визначаються в акті приймання-передачі наданої правової допомоги, який надається виконавцем по факту і підписується замовником протягом 5 (п`яти) днів з дати отримання.

Також позивачем додано копію платіжного доручення № 36 від 13.01.2022 на суму 15 000, 00 грн.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що ним не зроблено застережень у позовній заяві про подачу додаткових доказів, а саме, детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги пізніше, як це передбачено частино 8 статті 129 ГПК, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для відкладення вирішення даного питання.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити позивачу у покладенні на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн, оскільки, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів, а саме, детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом на підставі яких вбачалося б за можливе встановити обсяг наданих адвокатських послуг, їх вартість, витрачений час та відповідно встановити спірозмірність останніх.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірного зобов`язання в частині надання обумовлених договором № 01/09-21 від 01.09.2021 послуг та положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, наявність претензії про повернення попередньої оплати та з огляду на п. 2.3. вказаного договору, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 78 817, 55 грн, з яких: 73 116, 00 грн - повернення авансового платежу, 799, 27 грн - 3% річних, 2 595, 62 грн - інфляційних збитків та 2 306, 66 грн - пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню відповідачем, з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яскраво" (01001, місто Київ, вул. Рибальська, будинок 13; ідентифікаційний код 41784561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" (04080, місто Київ, вул. Турівська, будинок 31; ідентифікаційний код 33405118) заборгованість в сумі 73 116 (сімдесят три тисячі сто шістнадцять) грн 00 коп., 3% річних в сумі 799 (сімсот дев`яносто дев`ять) грн 27 коп., інфляційні втрати в сумі 2 595 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 62 коп., пеню в сумі 2 306 (дві тисячі триста шість) грн 66 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.

3. В задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000, 00 грн Товариству з обмеженою відповідальністю "Легранд Україна" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 20.06.2022

Суддя Дмитро БАРАНОВ