Рішення

від 26.06.2022 по справі 910/2559/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2022Справа № 910/2559/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТА-ОМЕГА» (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ РОЗУМНИХ ПОКУПЦІВ» (04114, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, офіс 609-2)

про стягнення 531 360,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Хоменко В.В.

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 27.06.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТА-ОМЕГА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ РОЗУМНИХ ПОКУПЦІВ» про стягнення 531 360,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди № 843/PDL від 01.01.2018, а саме, в частині повної та своєчасної оплати платежів, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 433 167,84 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 65 943,13 грн та 3 % річних у розмірі 32 249,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2559/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Судове засідання 23.03.2022 не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.

Суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

За таких обставин, ухвалою суду від 03.05.2022 призначено підготовче засідання у справі №910/2559/22 на 15.06.2022.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.02.2022 та ухвала суду від 03.05.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 16.05.2022 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвал Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 та від 03.05.2022.

У судовому засіданні 15.06.2022 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні 27.06.2022.

Відповідач у судове засідання, призначене на 27.06.2022, явку уповноваженого представника не забезпечив, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки

З огляду за зазначене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Судом заслухано пояснення представника позивача у судовому засіданні, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТА-ОМЕГА» (надалі - орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛУБ РОЗУМНИХ ПОКУПЦІВ» (надалі - орендар/відповідач) було укладено договір оренди № 843/PDL (надалі - договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) орендодавець зобов`язався передати у строкове платне користування орендареві обумовлений цим договором об`єкт оренди, а орендар приймає на себе зобов`язання прийняти і використовувати такий об`єкт оренди відповідно до умов цього договору та сплачувати за користування вказаним об`єктом на користь орендодавця орендну плату, розмір та порядок якої визначається цим договром.

Згідно з п. 1.2. договору об`єктом оренди за цим договром є нежилі приміщення, загальною площею 264,3 кв.м. на першому поверсі будівлі (згідно схеми розміщення - додаток № 1 до договору), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сковороди, 1. Сторони досягли взаємної згоди, що орендар має право використовувати об`єкт оренди згідно своєї статутної діяльності за наступними цілями, в тому числі, але не виключно: розміщення офісу та/або складу.

Базовий розмір орендної плати (без урахування індексації) за 1 (один) календарний місяць користування об`єктом оренди за цим договром становить 55 062,50 грн, крім того ПДВ 11 012,50 грн, всього з урахуванням ПДВ - 66 075,00 грн (п. 1.3. договору).

За умовами п. 1.4. договору строк оренди за цим договром закінчується 31 грудня 2018 року.

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2018 сторонами внесено зміни у п. 1.4. договору, виклавши пункт в наступній редакції: «строк оренди за цим договром закінчується 31 грудня 2019 року».

Прийом-передача об`єкта оренди в користування орендарю оформляється письмово, шляхом складання та підписання уповноваженими на те представниками сторін Акту прийому-передачі об`єкта оренди (п.3.2. договору).

Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2018 року сторони підписано акт приймання-передачі нежилих приміщень, за яким позивач передав, а відповідач прийняв приміщення згідно договору 843/PDL від 01.01.2018, загальною площею 264,3 кв.м. (на першому поверсі в будівлі літера А), розташованих за адресою: вул. Сковороди, б.1.

У п. 5.1. договору сторони погодили, що у відповідності з умовами договору, орендар виплачує орендодавцю наступні обов`язкові платежі (далі - платежі): орендна плата, компенсація витрат орендодавцю щодо спожитих при використанні об`єкта оренди комунальних послуг та експлуатаційні-сервісні послуги.

Орендна плата та інші платежі оплачуються орендарем на користь орендодавця в безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця, при цьому, днем оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця (п. 5.1.1. договору).

За умовами п. 5.2. договору орендна плата за користування об`єктом оренди оплачується орендарем на користь орендодавця в наступному порядку: орендна плата оренди оплачується щомісячно, шляхом передоплати, до 30 числа місяця, що передує оплачуваному. Відсутність рахунків на оплату орендної плати не звільняє орендаря від оплати орендної плати у строки зазначені цим пунктом.

У разі, якщо розмір орендної плати зазначений без урахуванням індексації, згідно з п. 1.3. договору, орендна плата за цим договром підлягає щомісячній індексації за наступною формулою: О = Б*І, де О - розмір орендної плати за оплачуваний календарний місяць з урахуванням індексації та ПДВ, І - останній офіційно оприлюднений компетентним державним органом України індекс інфляції за календарний місяць на дату виставлення рахунку на оплату (п. 5.2.2. договору).

У п. 5.3. договору сторони погодили, що орендар зобов`язується компенсувати орендодавцеві витрати на оплату вартості спожитої на об`єкті оренди електроенергії, води, водовідводу, опалювання, витрати на підтримку теплового режиму та/або газопостачання (в разі споживання таких комунальних послуг при використанні об`єкта оренди) до 5-го числа місяця наступного за місяцем, що оплачується, відповідно до рахунків, що виставляється орендодавцем на підставі даних показників індивідуальних засобів виміру, а якщо такі відсутні, розрахованих орендодавцем пропорційно займаній площі об`єкту оренди.

З дати укладення цього договору і до кінця строку оренди, орендар сплачує орендодавцеві експлуатаційно-сервісні витрати, понесені орендодавцем на утримання об`єкту оренди в розмірі 4405,00грн крім того ПДВ 881,00 грн, всього з ПДВ - 5 286,00 грн щомісячно. Вказаний платіж оплачується щомісячно, шляхом передоплати до 30-го числа місяця, що передує оплачуваному (п. 5.4. договору).

У п. 5.4.1. договору визначено, що розмір оплати експлуатаційно-сервісних витрат, понесених орендодавцем, підлягає щомісячній індексації в порядку визначеному для орендної плати згідно з п. 5.2.2. договору).

За доводами позивача, останнім належним чином виконано зобов`язання та передано відповідачу в оренду нежитлові приміщення за договром оренди, про що свідчить акт приймання-передачі від 01.01.2018, проте відповідачем в супереч умовам договору не своєчасно та не у повному обсязі оплачувалися орендні та інші платежі за договром, внаслідок чого в останнього утворився борг.

Станом на 30.06.2019 сторонами проведено звірку взаємних розрахунків, про що складено відповідний акт, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого борг відповідача за договором оренди складає 332 555,36 грн.

Як стверджує позивач, що підтверджується матеріалами справи, відповідач своїм листом від 30.08.2019 року № 300819/01 повідомив позивача про дострокове розірвання договору з 01.10.2019.

Позивач також зазначає, що станом на 30.09.2019 року заборгованість за договром становила 515 144,84 грн, з яких 454 139,70 грн - орендна плата з квітня по вересень 2019 включно, 36 553,74 грн - комунальні послуги з лютого по березень та з червня по вересень 2019 включно та 24 451,40 грн - експлуатаційно-сервісні послуги з червня по вересень 2019 включно.

Відповідач своїм гарантійним листом від 30.09.2019 № 02/3009 зобов`язався у строк до 31.01.2020 сплати заборгованість за договром у сумі 511 658,40 грн. Як вказує позивач, відповідачем не було враховано у гарантійному листі вартість комунальних послуг за вересень 2019 року у розмірі 3 486,44 грн.

В подальшому, відповідач частково виконав зобов`язання, зазначені у гарантійному листі та станом на 01.07.2020 сплачено частину заборгованості у сумі 111 008,11 грн. Відтак, з урахуванням часткової оплати у відповідача існує борг з договором перед позивачем у сумі 404 136,73 грн, з яких: 363 131,59 грн - орендна плата з квітня по серпень 2019 р.; 16 533,74 грн - комунальні послуги за березень та з червня по вересень 2019 р.; 24 451,40 грн - експлуатаційно-сервісні послуги червня по вересень 2019 р.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію № 20 від 08.07.2020 з вимогою погасити заборгованість за договром. Відповідач своїм листом від 10.08.2020 № 01-1008 повідомив позивача про отримання претензії та повідомив що про результати розгляду вказаної претензії буде повідомлено у відповідності до ч. 8 ст. 222 ГК України.

Однак, як вказує позивач, що станом на дату звернення з даним позовом до суду, відповідачем так і не надано відповіді на претензію як і не сплачено борг, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами господарський договір оренди від 01.04.2019 є підставою для виникнення у його сторін саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу приписів ст. 525,526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 ГК України.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

У відповідності до п. 9.2.2. договору орендар взяв на себе обов`язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до вимог цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.2. договору орендна плата за користування об`єктом оренди оплачується орендарем на користь орендодавця в наступному порядку: орендна плата оренди оплачується щомісячно, шляхом передоплати, до 30 числа місяця, що передує оплачуваному. Відсутність рахунків на оплату орендної плати не звільняє орендаря від оплати орендної плати у строки зазначені цим пунктом.

У свою чергу, п. 5.3 договору визначено, зокрема, що орендар зобов`язується компенсувати орендодавцеві витрати на оплату вартості спожитої на об`єкті оренди електроенергії, води, водовідводу, опалювання, витрати на підтримку теплового режиму та/або газопостачання (в разі споживання таких комунальних послуг при використанні об`єкта оренди) до 5-го числа місяця наступного за місяцем, що оплачується, відповідно до рахунків, що виставляється орендодавцем на підставі даних показників індивідуальних засобів виміру, а якщо такі відсутні, розрахованих орендодавцем пропорційно займаній площі об`єкту оренди.

Крім цього, згідно з п. 5.4. договору орендар сплачує орендодавцеві експлуатаційно-сервісні витрати, понесені орендодавцем на утримання об`єкту оренди в розмірі 5 286,00 грн щомісячно. Вказаний платіж оплачується щомісячно, шляхом передоплати до 30-го числа місяця, що передує оплачуваному.

Як вбачається із матеріалів справи 30.06.2019 сторонами проведено звірку взаємних розрахунків, про що складено відповідний акт, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого борг відповідача за договором оренди станом на 30.06.2019 складає 332 555,36 грн.

В подальшому, відповідач своїм листом від 30.08.2019 року № 300819/01 повідомив позивача про дострокове розірвання договору з 01.10.2019 (належним чином завірена копія листа міститься в матеріалах справи).

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 3611 за період січень2019 - вересень 2019 заборгованість відповідача за договром станом на 30.09.2019 становила 515 144,84 грн, з яких 454 139,70 грн - орендна плата з квітня по вересень 2019 включно, 36 553,74 грн - комунальні послуги з лютого по березень та з червня по вересень 2019 включно та 24 451,40 грн - експлуатаційно-сервісні послуги з червня по вересень 2019 включно.

Відповідач своїм гарантійним листом від 30.09.2019 № 02/3009 зобов`язався у строк до 31.01.2020 сплати заборгованість за договром у сумі 511 658,40 грн, при цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не було враховано у гарантійному листі вартість комунальних послуг за вересень 2019 року у розмірі 3 486,44 грн.

Матеріалами справи, підтверджується факт частково виконання зобов`язання, зазначені у гарантійному листі з боку відповідача, та станом на 01.07.2020 сплачено частину заборгованості у сумі 111 008,11 грн. Відтак, з урахуванням часткової оплати у відповідача існує борг з договором перед позивачем у сумі 404 136,73 грн, з яких: 363 131,59 грн - орендна плата з квітня по серпень 2019 р.; 16 533,74 грн - комунальні послуги за березень та з червня по вересень 2019 р. та 24 451,40 грн - експлуатаційно-сервісні послуги червня по вересень 2019 р.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією про необхідність сплати існуючої заборгованості у розмірі 404 136,73 грн, з яких 363 131,59 грн - орендна плата з квітня по серпень 2019; 16 533,74 грн - комунальні послуги за березень та з червня по вересень 2019; 24 451,40 грн - експлуатаційно-сервісні послуги червня по вересень 2019 а також штрафних та фінансових санкцій.

Проте, доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості з орендної плати та комунальних послуг у вищевказаному розмірі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за договором оренди належним чином доведений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 404 136,73 грн, з яких 363 131,59 грн - орендна плата з квітня по серпень 2019; 16 533,74 грн - комунальні послуги за березень та з червня по вересень 2019 та 24 451,40 грн - експлуатаційно-сервісні послуги червня по вересень 2019.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 32 249,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 65 943,12 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що останні є обґрунтованими та арифметично вірними, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 32 249,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 65 943,12 грн визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТА-ОМЕГА» в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ РОЗУМНИХ ПОКУПЦІВ» (04114, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, офіс 609-2; ідентифікаційний код 37025041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТА-ОМЕГА» (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 1; ідентифікаційний код 32825570) заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 363 131 грн 59 коп.; заборгованість по компенсації комунальних послуг у розмірі 16 533 грн 74 коп.; заборгованість по оплаті експлуатаційно-сервісних послуг у розмірі 24 451 грн 40 коп.; 3 % річних у розмірі у розмірі 32 249 грн 13 коп.; інфляційні втрати у розмірі 65 943 грн 12 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 970 грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.06.2022

Суддя Л. Г. Пукшин