Рішення

від 15.06.2022 по справі 910/1989/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2022Справа № 910/1989/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрус К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд-Транс-Логістік"

про стягнення 547334,32 грн.

за участі представників:

від позивача: Черненко О.П., за довіреністю,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрус К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд-Транс-Логістік" про стягнення основного боргу в розмірі 198720 грн., трьох процентів річних у розмірі 1404,65 грн., інфляційних втрат у розмірі 5411,27 грн. та неустойки в розмірі 341798,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Також даною ухвалою встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

Вказана ухвала суду та подальші ухвали у справі направлені, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03039, м. Київ, пров. Лужевського Руслана, 14.

Проте конверти із копіями ухвал суду повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали у справі направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.08.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки № 26/8-2, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити дрова твердих порід (надалі - товар) у кількості 187,5 метрів кубічних (302 складометри, коефіцієнт 0,62) протягом строку, встановленого договором.

Поставка партії товару здійснюється постачальником партіями протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту здійснення покупцем передоплати за товар, що поставляється, на умовах п. 4.3 договору у відповідності з виставленим постачальником рахунком-фактурою, в якому визначається найменування та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару, що поставляється (пункт 2.1 договору).

У відповідності до пункту 2.4 договору постачальник зобов`язується поставити товар на умовах DDP Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 року за адресою: Київська обл., Васильківський район, смт Глеваха, вул. Сулими, буд.4.

Моментом здійснення поставки товару покупцю є його фактичне отримання покупцем в пункті поставки, який знаходиться за адресою, зазначеною в п.2.4 договору (пункту 2.6 договору).

Згідно з пунктом 4.3 договору оплата товару за цим договором здійснюється в порядку, визначеному п. 4.5. цього договору, на наступних умовах: покупець сплачує 80% (вісімдесят відсотків) вартості товару у якості попередньої оплати на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника; остаточний розрахунок за товар в розмірі 20% (двадцяти відсотків) вартості товару покупець здійснює на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту фактичного отримання та підписання сторонами видаткових накладних на товар.

На виконання умов договору відповідач 30.09.2021 виставив позивачу рахунок № 40 на суму 248 400 грн., у тому числі ПДВ, на оплату дров твердих порід у кількості 187,5 метрів кубічних.

06.10.2021 позивач перерахував на рахунок відповідача в якості попередньої оплати 198 720 грн. згідно з платіжним дорученням від 06.10.2021 № 1100.

Таким чином, відповідно до пункту 2.1 договору відповідач повинен був поставити товар до 27.10.2021, проте у визначений строк відповідач товар не поставив.

З огляду на наведене, позивач направив 01.12.2021 відповідачу вимогу від 23.11.2021 №14, в якій просив відповідача протягом 7 (семи) календарних днів від дня пред`явлення вимоги здійснити поставку дров твердих порід за договором № 26/8-2 у кількості 187,5 метрів кубічних на суму 248 400 грн., або в той самий строк повернути грошові кошти, сплачені позивачем в якості попередньої сплати за договором у розмірі 198 720 грн.

Оскільки відповідач поставку товару не здійснив та грошові кошти не повернув, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Судом встановлено, що позивач здійснив попередню оплату товару на загальну суму 198720 грн., однак відповідач поставку товару не здійснив та грошові кошти на вимогу позивача від 23.11.2021 № 14 не повернув.

Ураховуючи викладене, оскільки сума неповернутої відповідачем попередньої оплати складає 198720 грн., що підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повернення цих коштів позивачу або поставки товару на вказану суму, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача даної суми попередньої оплати, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути 341798,40 грн. неустойки, нарахованої згідно з пунктом 2.1 договору за період з 28.10.2021 по 21.01.2022 на 80% вартості товару в розмірі 198720 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.5 договору за кожен випадок затримання поставки товару, недопоставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 2 % від вартості товару, постачання якого відбулося з вищезазначеними порушеннями за кожен день прострочення поставки товару, його недопоставки.

За арифметичним перерахунком суду, ураховуючи непоставку відповідачем товару, неустойка підлягає стягненню в заявленому позивачем розмірі.

Одночасно суд наголошує, що відповідачем жодних заперечень та контррозрахунку неустойки не надано.

Також позивачем нараховані на суму 198720 грн. за період 28.10.2021 по 21.01.2022 інфляційні втрати в розмірі 5411,27 грн. та 1404,65 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх стягнення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрус К" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд-Транс-Логістік" (03039, м. Київ, пров. Лужевського Руслана, 14; ідентифікаційний код 43167491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрус К" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7; ідентифікаційний код 33439917) 198720 (сто дев`яносто вісім тисяч сімсот двадцять) грн. попередньої оплати, три проценти річних у розмірі 1404 (одна тисяча чотириста чотири) грн. 65 коп., інфляційні втрати в розмірі 5411 (п`ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 27 коп., неустойки в розмірі 341798 (триста сорок одна тисяча сімсот дев`яносто вісім) грн. 40 коп., а також 8210 (вісім тисяч двісті десять) грн. 01 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 28.06.2022 року.

Суддя К.В. Полякова