Рішення

від 22.06.2022 по справі 921/473/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/473/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Свергун О.Б.

розглянув справу

за позовом - Приватного підприємства Онікс (вул. С.Бандери, 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724)

до відповідача - Великоберезовицької селищної ради (вул. С.Бандери, 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724)

третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про: скасування в частині рішень №630 від 10.06.2019, №662 від 06.08.2019, виданих Великоберезовицькою селищною радою.

За участю від:

позивача не з`явився

відповідача ОСОБА_3

третьої особи 1 ОСОБА_3

третьої особи 2 ОСОБА_3 .

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Приватне підприємство Онікс звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Великоберезовицької селищної ради про:

- скасування рішення Великоберезовицької селищної ради № 630 від 10.06.2019 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,0 га, для ведення особистого селянського господарства в смт. Велика Березовиця Тернопільський район Тернопільської області за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування, землі господарського двору в межах населеного пункту;

- скасування рішення Великоберезовицької селищної ради № 662 від 06.08.2019 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність фізичним особам в частині що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,0 га, з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185 громадянину України ОСОБА_1 , та в частині, що стосується передачі у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_1 площею 1,0 га, з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 07.07.2020 (вх. №545 від 15.07.2020), відповіді на відзив б/н від 08.10.2020 (вх. №7165 від 12.10.2020) стверджує, що зазначає, що 17.09.1995 Агрофірмі Поділля був виданий Державний акт на право колективної власності на землю площею 1750,6 га. ТВ Поділля як правонаступник 31.10.2007 припинило свою діяльність внаслідок реорганізації, шляхом приєднання до ПП Онікс. Протоколом загальних зборів від 31.10.2007 Товариства власників Поділля вирішено, зокрема визнати Приватне підприємство Онікс правонаступником земель, що належать на праві колективної власності ТВ Поділля (яке було правонаступником Агрофірми Поділля та яка була власником Державного акту на право колективної власності на землю №0095, виданого у 1995 році).

У червні та серпні 2019 року відповідачем прийнято спірні рішення та передано у власність третьої особи ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185. При цьому звертає увагу на те, що у рішенні №630 земельна ділянка площею 1га віднесена до земель господарського двору, а у рішенні №662 до земель сільськогосподарського призначення (пасовище), що не узгоджується між собою.

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, в подальшому, ця земельна ділянка відчужена на підставі договору купівлі-продажу №379 від 16.08.2019 ОСОБА_2 ПП Онікс стверджує, що ним та ТВ Поділля не приймалось жодних рішень про відчуження (передачу) цієї земельної ділянки Великоберезовицькій сільській раді. На цій земельній ділянці знаходяться об`єкти права власності позивача, а саме: водонапірна башня біля адмінбудинку та площадка машинного двору.

Дана земельна ділянка не перебувала у комунальній власності, тому у відповідача відсутні права та повноваження на розпорядження нею. Спірні рішення порушують права позивача як власника майна, яке на цій земельній ділянці знаходяться. В порядку ст. 140 ЗК України, у ПП Онікс не припинялось право власності на земельну ділянку.

Звертає увагу на те, що на плані зовнішніх меж земель переданих у колективну власність, що є частиною Державного акту (надалі - План) зазначено розміри та конфігурацію земель, що перебували у власності підприємства агрофірми Поділля, а зараз належать правонаступнику ПП Онікс. Зокрема на даному Плані відображено земельну ділянку (окреслено окремим контуром) площею 10 га. Дана земельна ділянка площею 10 га містить в собі 5 земельних ділянок під господарськими дворами, які відображені в Технічному звіті по коректуванню від 1995 року, на який посилається відповідач.

Згідно Технічного звіту по коректуванню від 1995 року до земельної ділянки 10 га (яка відображена в державному акті) відносяться земельні ділянки: 1) контур № НОМЕР_1 площею 5,3 га; 2) контур № НОМЕР_2 площею 1,4 га; 3) контур № НОМЕР_2 а площею 2,0 га; 4) контур № НОМЕР_3 площею 0,7 га; 5) контур № НОМЕР_4 площею 0,6 га, загальною площею 10 га.

На території даної ділянки 10 га і знаходиться земельна ділянка площею 1 га, яка незаконно передана у власність ОСОБА_1 .

Відсутність встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки ПП Онікс не призводить до автоматичного переходу права власності на земельну ділянку до територіальної громади.

Виготовлений після точних обмірів території землевпорядною організацією, на замовлення ПП Онікс, ситуаційний план, свідчить про те, що в дійсності контур № НОМЕР_5 під літерою С має площу 9,3705га та контур № НОМЕР_1 під назвою госп. двори має площу 5,7855 га. Враховуючи ситуаційний план та зйомку з повітря можна встановити, що спірна ділянка лежить на території господарського двору, має асфальтне покриття і на ній знаходиться будівля. Спірна ділянки виділена за рахунок площі, що лежить під господарськими дворами, а не за рахунок контуру № НОМЕР_5 під літерою С.

Водонапірна башня на спірній ділянці на момент написання даної відповіді не збереглась. Що ж стосується площадки машинного двору, то вона в основному збереглась. Зокрема збережено частково асфальтне покриття та будиночок сторожа, які можна чітко побачити на поданих фотографіях. Дані фотографії зроблено на земельній ділянці із кадастровим номером 6125255200:02:002:5185.

Відповідно до заяви 30.10.2020 (вх. №7791 від 30.10.2020) позивач просив суд:

- скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради №630 від 10.06.2019 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,0 га, для ведення особистого селянського господарства в смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільської області за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування, землі господарського двору в межах населеного пункту;

- скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради №662 від 06.08.2019 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність фізичним особам.

Надалі, 06.11.2020 ПП «Онікс» подано заяву б/н від 06.10.2020 (вх. №8015), у якій просило суд:

- скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради №630 від 10.06.2019 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,0 га, для ведення особистого селянського господарства в смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільської області за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування, землі господарського двору в межах населеного пункту;

- скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради №662 від 06.08.2019 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність фізичним особам в частині що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,0 га, з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185 громадянину ОСОБА_1 , та в частині, що стосується передачі у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_1 площею 1,0 га, з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві б/н від 20.08.2020 (вх. №5767 від 26.08.2020), запереченнях б/н від 15.10.2020 (вх. 7308 від 15.10.2020) зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. З цього приводу ними, серед іншого, зазначено наступне:

- Державний акт на право колективної власності на землю серія ТР №0095 (надалі Державний акт), виданий Агрофірмі Поділля на площу 1750,6 га, у порядку роздержавлення і приватизації земель охоплював землі на території Великоберезовицької селищної ради загальною площею - 1157,5 га, Петриківської сільської ради загальною площею 146,6га та Великогаївської сільської ради загальною площею 455,3 га на підставі рішення Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області 22 скликання 5 позачергова сесія від 31.08.1995 №52;

- серед переліку землевласників та землекористувачів земель у межах Державного акту на території Великоберезовицької селищної ради, Петриківської сільської ради та Великогаївської сільської ради відсутній запис щодо окремого землевласника - юридичної особи - Агрофірми Поділля. Однак у ньому зазначено, що господарству належали на праві постійного користування землі державної власності (позначено на Плані зовнішніх меж Державного акту на право колективної власності на землю серія ТР №0095 у переліку під номером 7);

- на графічних матеріалах Державного акту відсутній запис чи умовні позначення, що спірна земельна ділянка площею 1,0 га (якій в подальшому присвоєно кадастровий номер 6125255200:02:002:5185) перебувала в колективній власності Агрофірми Поділля;

- згідно графічних матеріалів Проекту роздержавлення і приватизації земель Агрофірми Поділля земельна ділянка (передана у приватну власність гр. ОСОБА_1 на підставі спірних рішень) розташована в межах контуру площею 8,8 га, який позначено літерою С (землі селищної ради) та є суміжною від земельної ділянки площею 5,3 га, яка відображена окремим контуром під назвою госп. двори;

- територіальне розташування спірної земельної ділянки та належність її до земель запасу комунальної власності Великоберезовицької селищної ради (в межах населеного пункту) підтверджується також Технічним звітом по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років земель, що знаходяться на території Великоберезовицької селищної Ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області, розробленого у 1995 році Тернопільським філіалом Інституту землеустрою на замовлення агрофірми Поділля згідно договору №32 від 04.05.1994 (далі - Технічний звіт по коректуванню від 1995 року). Зокрема, на графічних матеріалах Технічного звіту по коректуванню від 1995 року серед інших відображено: контур №126 під літерою С площею 8,8 га - землі населеного пункту селищної ради; контур №134 під назвою госп. двори площею 5,3га; контур номер НОМЕР_6 під назвою сільрада площею - 0,20га; контур № НОМЕР_4 під назвою г.д. площею -0,6га; контур № НОМЕР_2 під назвою г.д. площею - 1,4га; контур № НОМЕР_7 під назвою г.д. площею -2,0га. Згідно Експлікації земель по угіддях і контурах до плану землекористування Великоберезовицької селищної Ради, яка є складовою Технічного звіту по коректуванню від 1995 року під господарськими дворами Агрофірми Поділля обліковувались контури під номерами: №20- площею 0,5га, №28-площею 2,2га, №40-площею 12,4га, №40а-площею 2,1га, №115 площею 0,2га, №127-площею 0,1га, №134-площею 5,3га. №186-площею 0,4га, №223-площею 1,4га, №225-площею 0,7га, №226-площею 0,6га, №245-площею 0,5га, №223а-площею 2,0га;

- земельна ділянка площею 1,0 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:5185 належала до земель комунальної власності в межах населеного пункту;

- на підставі розробленого та погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, поданого із заявою громадянина ОСОБА_1 , Великоберезовицькою селищною радою прийнято рішення 47 сесії 7 скликання від 06.08.2019 №662 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність фізичним особам, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185 для ведення особистого господарства за адресою: смт. Велика Березовиця, Тернопільська область (в межах населеного пункту) за рахунок земель сільськогосподарського призначення та передано зазначену земельну ділянку у власність гр. ОСОБА_1 .

Позиція третьої особи №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Третьою особою у письмових поясненнях б/н від 21.08.2020 (вх. №5770 від 26.08.2020) наведено доводи та міркування, тотожні змісту відзиву на позов та запереченням.

Позиція третьої особи №3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Третьою особою в порядку ст. 168 ГПК України не подано пояснень щодо позову.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалами суду від 17.07.2020: відмовлено у задоволенні заяви б/н від 07.07.2020 (вх. № 4566 від 15.07.2020) Приватного підприємства «Онікс» про забезпечення позову; позовну заяву Приватного підприємства Онікс було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України при її подачі до суду.

Ухвалою суду від 29.07.2020: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/473/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 24.09.2020; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ; встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву та пояснень до 21.08.2020.

Ухвалою суду від 22.09.2020: прийнято до розгляду відзив на позов б/н від 20.08.2020 (вх. №5767 від 26.08.2020), з додатками та письмові пояснення третьої особи б/н від 21.08.2020 (вх. №5770 від 26.08.2020), з додатками; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/473/20; підготовче судове засідання у справі №921/473/20 перенесено на 15.10.2020; встановлено позивачу строк до 08.10.2020 для подачі відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 15.10.2020: прийнято до розгляду подану позивачем відповідь на відзив б/н від 08.10.2020 (вх. №7165 від 12.10.2020), з додатками та подані відповідачем заперечення б/н від 15.10.2020 (вх. №7308 від 15.10.2020) на відповідь на відзив, з додатком; відмовлено у задоволенні клопотання б/н від 15.10.2020 (вх. №7309 від 15.10.2020) про виклик свідків; відкладено підготовче судове засідання на 22.10.2020; відкладено розгляд поданого позивачем клопотання б/н від 15.10.2020 (вх. №7310 від 15.10.2020) про долучення доказів на 21.10.2020.

Ухвалою суду від 22.10.2020: відмовлено в задоволенні клопотання позивача б/н від 15.10.2020 про прийняття до розгляду Звіту щодо проведення топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці господарського двору ПП "Онікс" в смт. Березовиця; відмовлено у задоволенні клопотання позивача №5 від 22.10.2020 про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідчених заяв свідків; відхилено усне клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; відкладено підготовче судове засідання на 30.10.2020.

Надалі, ухвалою суду від 30.10.2020: задоволено заяву позивача б/н від 30.10.2020 (вх. №7791) про уточнення позовних вимог. Постановлено подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням уточнення позовних вимог про: скасування рішення Великоберезовицької селищної ради №630 від 10.06.2019 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам в частині, що стосується надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,0 га, для ведення особистого селянського господарства в смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування, землі господарського двору в межах населеного пункту; скасування рішення Великоберезовицької селищної ради №662 від 06.08.2019 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність фізичним особам; продовжено строк підготовчого провадження; повідомлено учасників процесу, що судове засідання по справі №921/473/20 відбудеться 06.11.2020; запропоновано сторонам до 06.11.2020 подати перелік питань, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта та вказати експерта чи експертну установу, якій слід провести експертизу; ухвалено, що клопотання сторін, подані 30.10.2020 будуть вирішені в судовому засіданні 06.11.2020.

Ухвалою суду від 06.11.2020: задоволено клопотання: відповідача б/н від 30.10.2020 (вх. №7796 від 30.10.2020) про долучення документів; позивача №7 від 30.10.2020 (вх. №7794 від 30.10.2020) про долучення документів до матеріалів справи; позивача №8 від 30.10.2020 (вх. №7795 від 30.10.2020) про долучення документів до матеріалів справи; позивача №9 від 30.10.2020 (вх. №7793 від 30.10.2020) про долучення документів до матеріалів справи; позивача №11 від 04.11.2020 (вх.№7958 від 05.11.2020) про долучення документів до матеріалів справи; відмовлено в задоволенні клопотання позивача №10 від 30.10.2020 (вх. №7789 від 30.10.2020) про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідчених заяв свідків; задоволено заяву позивача від 06.10.2020 (вх. №8015 від 06.11.2020) про зменшення (уточнення) позовних вимог, постановлено подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням цих уточнень; відкладено підготовче судове засідання та вирішення питання про призначення експертизи у справі №921/473/20 на 12.11.2020.

Ухвалою суду від 12.11.2020: призначено у справі №921/473/20 судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи накладається (повністю чи частково) земельна ділянка площею 1 га кадастровий номер 6125255200:02:002:5185 на землі Агрофірми "Поділля", виділені їй згідно з Державним актом на право колективної власності на землю серія ТР №0095 від 17.09.1995?; проведення судової експертизи доручено Тернопільському відділенню Київського НДІСЕ (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль, 46025), а до закінчення проведення судової експертизи провадження у справі №921/473/20 зупинено.

Ухвалою суду від 22.04.2021: поновлено провадження у справі №921/473/20; задоволено клопотання судового експерта В. Олійника від 22.02.2021, надіслане супровідним листом №1472/20-22 від 31.03.2021 (вх.№2847 від 05.04.2021) про надання документів; прийнято до розгляду клопотання Приватного підприємства Онікс б/н від 22.044.2021 (вх.№3503 від 22.04.2021) із додатками та направлено його судовому експерту Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз В.Олійнику для долучення до матеріалів справи №921/473/20; зупинено провадження у справі №921/473/20.

Ухвалою суду від 02.05.2022 справу № 921/473/20 призначено до розгляду на 19.05.2022.

Надалі, ухвалою від 19.05.2022 судом: поновлено провадження у даній справі; відкладено підготовче засідання на 26.05.2022; відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду клопотання третьої особи № 1 з додатками на 26.05.2022.

Ухвалою суду від 26.05.2022: прийнято до розгляду клопотання третьої особи № 1 б/н від 19.05.2022 (вх. №3124 від 19.05.2022) про приєднання доказів у справі № 921/473/20 з додатками; закрито підготовче провадження по справі №921/473/20 та призначено її до розгляду по суті на 23.06.2022.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 23.06.2022 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому ст. 120 ГПК України порядку.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду» та списку №2533 (ф. 103) згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 27.05.2022, копія ухвали суду від 26.05.2022 направлялась на юридичну адресу позивача поштовим відправленням із штрихкодовим ідентифікатором 4602510268495 та за даними відстеження, отриманих із інтернет ресурсу за адресою https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, особисто вручена адресату 02.06.2022.

Присутнім в судовому засіданні 23.06.2022 представником відповідача та третіх осіб заперечено проти позову.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 23.06.2022, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

В матеріалах справи міститься Протокол №1 від 25.03.1995 загальних зборів членів Агрофірми Поділля у складі 105 членів із загальної кількості-120 під головуванням ОСОБА_4 , яким прийнято рішення: 1. Прийняти колективну форму власності на землю; 2. Погодити із складом комісії про роздержавлення і приватизації землі; 3. Із земель колгоспу визначити земельні ділянки державної власності; 4. Створити резервний фонд земель для подальшого перерозподілу під земельні частки громадянам, які набувають право на середню земельну частку.

Відповідно до рішення 3 сесії 22 скликання від 19.05.1995 за №26 Великоберезовицька селищна Рада народних депутатів прийняла рішення Про роздержавлення земель Агрофірми Поділля і створення колективної власності на землю по Великоберезовицькій селищній Раді народних депутатів.

Рішенням Великоберезовицької селищної Ради народних депутатів 3 сесія 22 скликання від 19.05.1995 за №27 затверджено склад Комісії по роздержавленню та приватизації земель Агрофірми Поділля на території Великоберезовицької селищної Ради у складі 13 членів.

Пунктом 1 рішення Районної ради народних депутатів Тернопільської області 5 позачергової сесії 22 скликання від 31.08.1995 за №52 вирішено видати, зокрема Агрофірмі Поділля Державний акт на право колективної власності на землю в розрізі територій сільських та селищних рад народних депутатів згідно додатку.

З додатку до вищевказаного рішення №52 від 31.08.1995 вбачається, що загальна площа земель колективної власності Агрофірми Поділля склала 1759,40 га, з них на території Великоберезовицької селищної - 1157,5 га, Великогаївської сільської ради 455,3 га, Петриківської сільської ради - 146,6 га.

Тернопільським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 1995 році, на замовлення Агрофірми Поділля, виконано Технічний звіт по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років земель, що знаходяться на території Великоберезовицької селищної ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області, з наведеним у ньому переліком належних Агрофірмі Поділля господарських дворів та їх номерами контурів, присадибних земель та їх номерами контурів, закладів культури, науки, освіти, охорони здоров`я, торгівлі, побуту та інші, з їх номерами контурів. У цьому Технічному звіті містяться схема експлікації зазначених угідь колективної та державної власності та схема коректування планового матеріалу з кресленням контурів.

Відповідно до постанови Верховної Ради України Про прискорення земельної реформи та приватизації земель від 13.03.1992 та на підставі рішення загальних зборів членів Агрофірми Поділля про передачу земель в колективну власність протоколу №1 від 25.03.1995, договору №53 від 15.03.1995 з АФ Поділля та завдання на проектування, виданого АФ Поділля та затвердженого головою Тернопільської районної ради народних депутатів, у 1995 році Тернопільським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, а саме його відділом комплексного проектування виготовлено Проект роздержавлення і приватизації земель Агрофірми Поділля смт. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області. Із змісту проекту вбачається, що Тернопільському філіалу Інституту землеустрою Української академії аграрних наук надано дозвіл на виготовлення Державного акту на право колективної власності на землю Агрофірмі Поділля (пункт 1 аркуш 18 Проекту).

У окремому п.2 арк. 18 Проекту зазначено про видачу Державного акту Агрофірмі Поділля на право колективної власності на землю. Межі земельних ділянок, що за проектом роздержавлення земель Агрофірми Поділля віднесені до земель державної та колективної власності переносяться в натуру, закріплюються межовими знаками тільки в тому випадку, коли межі не проходять по визначених на місцевості контурах або ж не чітко виражені.

Висновком головного державного інспектора по використанню і охороні земель Тернопільського району ОСОБА_5 по проекту роздержавлення і приватизації земель Агрофірми Поділля Тернопільського району Тернопільської області погоджено вказаний Проект, яким передбачено передати Агрофірмі Поділля у колективну власність 1750,6 га, з них: що підлягають приватизації 1641,1 га; в державну власність 372, 8 га, з них: 26,4 га - земель природоохоронного призначення та 346,4 га земель резервного фонду, у т.ч. об`їзна дорога м. Тернополя 8,8 га.

Тернопільською районною Радою народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області 17.09.1995 видано Агрофірмі Поділля Державний акт Серії ТР №0095 на право колективної власності на землю площею 1750,6 га, в межах згідно з планом.

Відповідно до Протоколу №1 від 20.10.1995 засідання Комісії по роздержавленню та приватизації земель Агрофірми Поділля, на якому були присутні усі 13 членів, голова комісії - ОСОБА_6 , серед інших питань порядку денного, комісією затверджено списки осіб, що мають право на середню земельну частку в загальній кількості 212 чоловік, схвалено середню частку в розмірі 1,96га, а також схвалено послідовність роздержавлення та приватизації земельних ділянок згідно проекту.

Рішенням Великоберезовицької селищної Ради народних депутатів 5 сесія 22 скликання від 27.10.1995 за №37 затверджено Список працівників (членів колгоспу) та пенсіонерів Агрофірми Поділля, які проживають на території Великоберезовицької селищної Ради народних депутатів на паювання землі та Список пенсіонерів Агрофірми Поділля які мають право на земельний пай.

Того ж 27.10.1995 Великоберезовицькою селищною Радою народних депутатів прийнято рішення Про розгляд проекту роздержавлення та приватизації земель Агрофірми Поділля, яким схвалено розроблений Тернопільським філіалом Інституту землеустрою проект роздержавлення і приватизації земель Агрофірми Поділля, згідно якого площа земель, які передаються у колективну власність на території Великоберезовицької селищної ради становила - 1148,7 та, в т.ч. земель загального користування - 45,2 га (1103,5га - площа земель для визначення середньої земельної частки), 229,4га - резервного фонду, 16,8га - водного фонду.

Згідно Плану зовнішніх меж земель переданих у колективну власність Державного акту на право колективної власності на землю серія ТР №0095, виданого Агрофірмі Поділля із загальної площі земель - 1750,6 га у склад земель увійшли наступні власники та землекористувачі: 1. Землі населених пунктів; 2. Землі фермерських господарств; 3. Землі державних сільськогосподарських підприємств; 4. Землі колективного та індивідуального садівництва; 5. Землі підприємств, організацій промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення; 6. Землі лісогосподарських підприємств; 7. Землі запасу; Землі державної власності в постійному користуванні господарства; 8. Землі водного фонду; 9. Землі резервного фонду.

Відповідно до Витягу з Протоколу №5 агрофірми Поділля від 18.11.1995 із загальної площі - 1750,6 га земель, які передавались у колективну власність та на які видано Агрофірмі Поділля Державний акт на право колективної власності на землю серія ТР № 0095 на території Великоберезовицької селищної ради, Петриківської сільської ради та Великогаївської сільської ради: 109,5 га - землі загального користування, 26,4 га - землі водного фонду, 346,4 га - землі резервного фонду. Для розрахунку середньої земельної частки визначено площу - 1641,1 га, середній розмір частки від якої по господарству визначено - 1,98 га.

Розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації №524 від 29.08.1996 «Про реєстрацію товариства власників «Поділля» зареєстровано Товариство власників «Поділля», створене внаслідок реорганізації (зміни організаційної форми) Колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Поділля» (п. 1 розпорядження); визнано таким, що втратило чинність розпорядження представника Президента України у Тернопільському районі від 18.01.1993 №24 «Про реєстрацію Статуту КССП агрофірми «Поділля».

В матеріалах справи міститься статут Товариства власників «Поділля», затверджений протоколом №2 від 30.01.1996 загальних зборів членів Агрофірми «Поділля», зареєстрований Тернопільською районною державною адміністрацією 29.08.1996. Відповідно до п.1.1 статуту, ТВ «Поділля» є колективним підприємством, яке створене внаслідок реорганізації КСП «Агрофірма «Поділля» і є його правонаступником.

Згідно відповідно до п. 1.2 статуту Приватного підприємства "Онікс", затвердженого рішенням №1 власника ПП "Онікс" від 22.01.2008 та зареєстрованого Тернопільською районною державною адміністрацією, у зв`язку із проведеною підприємством у 2007 році реорганізацією (шляхом приєднання до нього іншої юридичної особи - Товариства власників "Поділля"), підприємство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов`язань приєднаного товариства власників "Поділля".

25.01.2008 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи Товариства власників «Поділля» в результаті її реорганізації (ідентифікаційний код 03782434), з інформацією про те, що юридичною особою, яка є його правонаступником являється Приватне підприємство «Онікс» (ідентифікаційний код 30280995) (довідка №400214548872 від 29.10.2020 міститься в матеріалах справи).

До цього, рішенням загальних зборів членів товариства власників «Поділля», яке оформлене протоколом від 31.10.2007 вирішено:

1) припинити товариство власників «Поділля» шляхом його приєднання до приватного підприємства «Онікс»;

2) затвердити передавальний баланс, який складений станом на 31.10.2007;

3) визначити, що приватне підприємство «Онікс» (код ЄДРПОУ 30280995) після підписання передавального балансу стає правонаступником усіх без винятку прав та обов`язків майнових, корпоративних, податкових у відповідності до статей балансу припиненого товариства власників «Поділля», що відображені станом на 31.10.2007;

4) визнати приватне підприємство «Онікс» правонаступником земель, що належать на праві колективної власності товариству власників «Поділля», яке було правонаступником Агрофірми «Поділля», що була власником державного акту на право колективної власності на землю від 1 вересня 1995 року серії ТР №0095 та земель державної власності, які були в користуванні Агрофірми «Поділля» та є законним правокористувачем товариство власників «Поділля».

Згідно з актом від 28.01.2008 Товариство власників «Поділля» передало своєму правонаступнику Приватному підприємству «Онікс» основні засоби та оборотні кошти, серед яких водонапірна башня, біля адмінбудинку, залишковою вартістю 5000 грн та площадка машинного двору, залишковою вартістю 29548 грн.

Пунктом 18 рішення №630 від 10.06.2019 Великоберезовицької селищної ради Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1 га для ведення особистого селянського господарства в смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування, землі господарського двору в межах населеного пункту. Окремим пунктом 21 рішення вказано проекти землеустрою подати на затвердження згідно чинного законодавства.

У адресованій ДП Тернопільський інститут землеустрою довідці №1719/177-9-19 від 20.06.2019 Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області зазначено, що станом на останню звітну дату 01.01.2016, за даними державної статистичної звітності форми 6-зем земельна ділянка площею 1 га гр. ОСОБА_1 віднесена до земель не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту.

У довідці №2563 від 24.06.2019 Виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради зазначено, що земельна ділянка, яка розташована на території Великоберезовицької селищної ради, на яку надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства вільна від забудови.

Висновком №7898/88-19 від 10.07.2019 Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області погоджено виконаний ДП Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, на підставі рішення №630 від 10.06.2019 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту смт. Велика Березовиця на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області.

За даними витягу № НВ 6110955162019 від 11.07.2019 з Державного земельного кадастру, Відділом у Тернопільському районі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області 11.07.2017 зареєстровано земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185.

Матеріали справи містять додаток до вищевказаного витягу з ДЗК - кадастровий план вказаної земельної ділянки, з описом її меж та каталогом координат поворотних точок.

В подальшому п. 1.12 рішення №662 від 06.08.2019 Великоберезовицької селищної ради Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність фізичним особам затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1 га з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185 громадянину України ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , для ведення особистого селянського господарства, місцезнаходження: смт. Велика Березовиця, Тернопільська область (в межах населеного пункту).

Відповідно до п. 2.12 рішення №662 від 06.08.2019 громадянину України ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (пасовище) місцезнаходження: смт. Велика Березовиця, Тернопільська область (в межах населеного пункту).

Пунктом 3 рішення №662 від 06.08.2019 зобов`язано громадян зареєструвати речове право на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку та виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 91 Земельного кодексу України.

Згідно інформації №210214065 від 26.05.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку земельна ділянка площею 1 га з кадастровим номером 6125255200:02:002:5185 набута у власність ОСОБА_2 (третьою особою 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача), на підставі договору купівлі - продажу № 379 від 16.08.2019, укладеного з ОСОБА_1 .

Таким чином рішення відповідача (які оспорюються позивачем) на час вирішення спору є виконаними і вичерпали свою дію. Вказане у них нерухоме майно перейшло у власність третьої особи у справі.

З метою з`ясування всіх обставин справи, які стосувались предмету спору та виникненням при цьому потреби у спеціальних знаннях, ухвалою суду від 12.11.2020 у даній справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено ТВ Київського НДІСЕ.

Після цього, ухвалою від 22.04.2021 судом задоволено клопотання судового експерта В. Олійника від 22.02.2021 про надання документів та прийнято до розгляду клопотання ПП Онікс б/н від 22.044.2021 із додатками та направлено його судовому експерту ТВ Київського НДІСЕ В.Олійнику для долучення до матеріалів справи №921/473/20.

В матеріалах справи містяться неодноразові звернення третьої особи ОСОБА_2 до суду, датовані від 13.05.2021, 01.10.2021, з метою отримання інформації про дати направлення судом матеріалів справи експертній установі та надходження від експерта клопотань щодо продовження строків проведення експертизи.

У листах - відповідях від 14.05.2021 та від 12.10.2021 судом надавалась третій особі інформація про стан розгляду справи.

11.10.2021, 17.12.2021 судом направлялись на адресу експертної установи листи, з метою отримання інформації про хід проведення експертизи, які залишені експертною установою без відповіді та реагування.

У зв`язку із закінченням, передбачених Інструкцією «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» строків проведення експертизи, а також ненаданням з квітня 2021 року інформації про хід її здійснення (у тому числі на відповідні запити суду з цього приводу), 11.04.2022 судом скеровано на адресу експертної установи лист №921/473/20/153/2022 з проханням про повернення на адресу Господарського суду Тернопільської області матеріалів справи №921/473/20 та (за наявності) висновку експерта у ній.

З наведеного вбачається, що судовим експертом востаннє вчинялись заходи, спрямовані на проведення експертного дослідження задовго (за один рік) до введення в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні.

26.04.2022 з супровідним листом № 214/413-4-22/22 від 21.04.2022, матеріали справи № 921/473/20 експертною установою повернуто на адресу Господарського суду Тернопільської області без проведення експертизи, закривши експертне провадження.

З огляду на встановлені іншими судами, зокрема у справах №921/374/21, №921/827/20 обставини, що входять у предмет доказування в справі, яка розглядається, а також на критерії розумності строку розгляду справи, відпала необхідність в обов`язковому призначенні експертизи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Право на звернення до господарського суду в установленому порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.1, ч.2 ст.4 ГПК України).

З огляду на положення статті 4 ГПК України і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Положеннями статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував на тому, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Предметом спору в цій справі є скасування в частині рішень №630 від 10.06.2019, №662 від 06.08.2019. Позивач, як на підставу заявленого ним позову посилається на те, що відповідач, приймаючи спірні рішення, порушила його законне право, як належного власника, на володіння, користування та розпорядження даною земельною ділянкою, оскільки вона (земельна ділянка площею 1 га) спірними рішеннями передана третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , яким в свою чергу її відчужено іншій третій особі у даній справі ОСОБА_2 , і водночас перебуває у власності ПП "Онікс", а отже не могла бути передана у власність третій особі без згоди позивача чи його волевиявлення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про скасування рішень органу місцевого самоврядування, за наслідками прийняття яких земельну ділянку було передано у власність третій особі ОСОБА_1 , а згодом відчужено третій особі ОСОБА_2 , не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки. Тому такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

З огляду на наведене, позовні вимоги ПП «Онікс» не підлягають до задоволення, з урахуванням обраного способу захисту.

Окрім цього суд зазначає, що в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/1146/14-г/4 за позовом Приватного підприємства "Онікс" до відповідача Великоберезовицької селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про скасування рішення Великоберезовицької селищної ради №247 від 26.04.2005 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення фуражного складу підприємця ОСОБА_7 ".

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2014 по справі №921/1146/14-г/4 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015) у задоволенні позову Приватного підприємства «Онікс» відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанції у справі №921/1146/14-г/4 встановлено наступне:

- ТВ "Поділля" згідно із п. 1.1 його статуту, затвердженого протоколом загальних зборів членів агрофірми "Поділля" №2 від 30.01.1996 та зареєстрованого Тернопільською районною державною адміністрацією 29.08.1996 було колективним підприємством, котре створене внаслідок реорганізації Агрофірми "Поділля" і є його правонаступником, тобто форма власності змінена не була і власне у період існування ТВ "Поділля" земля за Державним актом №0095 від 17.09.1995 була розпайована;

- відповідно до п. "й" п. 7 Статуту ТВ "Поділля" визначено, що вирішення питань, котрі випливають із прав землекористувачів, вирішуються виключно на загальних зборах членів товариства;

- процес розпаювання земель Агрофірми «Поділля» (посвідчених Державним актом на право колективної власності на землю серії ТР №0095 від 17.09.1995 року) відбувся у 2001 році, тобто у період чинності Земельного кодексу України в редакції 1992 року;

- згідно ст.30 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001) при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). Розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані господарські будівлі і споруди колишніх КСП, іншими не розпайованими землями колективної власності, неможливе без прийняття відповідного рішення загальними зборами власників земельних часток (паїв) та їх спадкоємців, загальних зборів членів підприємств, зборів уповноважених або сформованого ними органу управління, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном;

- документом, який міг би вирішити питання надання згоди на вилучення із користування земельної ділянки, мало бути рішення загальних зборів товариства власників "Поділля";

- розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані господарські будівлі і споруди колишніх КСП, іншими нерозпайованими землями колективної власності, неможливе без прийняття відповідного рішення загальними зборами власників земельних часток (паїв) та їх спадкоємців, загальних зборів членів підприємств, зборів уповноважених або сформованого ними органу управління, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном;

- ПП "Онікс", як юридична особа, єдиним засновником та власником якого є фізична особа ОСОБА_8 , створене за його ж (власника) рішенням за №1 від 22.01.2008, що свідчить про те, що будь-яких рішень загальних зборів ТВ "Поділля" про його (ПП "Онікс") створення громадяни України, котрі зазначені в додатку №1 до Статуту ТВ "Поділля" як члени товариства, не приймали і Статуту не затверджували;

- ПП «Онікс» не надано суду рішення загальних зборів товариства власників "Поділля" про передачу нерозпайованих земель позивачу - ПП "Онікс";

- посилання ПП "Онікс" на правонаступництво всіх майнових прав ТВ "Поділля" як на єдиний і беззаперечний факт в підтвердження його права власності на не розпайовані землі ТВ "Поділля" суд не приймає, зважаючи на те, що правонаступництво в даному випадку неможливе, оскільки, земля надавалася колективу підприємства і лише він (колектив) вправі розпорядитися нею в установленому законом порядку;

- ПП "Онікс" не доведено, що у Державному акті серії ТР №0095 від 17.09.1995 на право колективної власності на землю після набуття права власності на земельні частки (паї) громадянами, відповідно до проектної документації, в установленому законом порядку було внесено зміни і що саме за ним (позивачем) нерозпайовані землі обліковуються як об`єкт оподаткування;

Таким чином у справі №921/1146/14-г/4 встановлено відсутність обставин вважати ПП "Онікс" правонаступником ТВ "Поділля" у земельних правовідносинах.

У зв`язку з встановленням відсутності порушеного права позивача, суд у справі №921/1146/14-г/4 прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування рішення Великоберезовицької селищної ради №247 від 26.04.2005 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення фуражного складу підприємцю ОСОБА_7 ».

Спір у справі №921/1146/14-г/4 виник між тими ж сторонами з приводу таких же правовідносин, що і у справі №921/473/20.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на встановлені у справі №921/1146/14-г/4 обставини, права позивача у справі №921/473/20 на землю не можуть порушуватися, оскільки він таких прав не набув у встановленому законом порядку та жодних правовстановлюючих документів на ці землі не має.

При цьому, не мають преюдиціального значення судові рішення, долучені позивачем до матеріалів справи. Зокрема через участь у них інших сторін.

Позивачем також не доведено належним чином факту існування будівель на ділянці, згаданій в оскаржуваних рішеннях та права на них.

Тому, позивачем у справі №921/473/20 не доведено факту належності йому спірної земельної ділянки на праві власності чи праві користування, а посилання на правонаступництво всіх майнових прав Товариства власників Поділля як на факт, що підтверджує право власності ПП Онікс на не розпайовані землі ТВ Поділля не може братись до уваги, оскільки спростовується відсутністю будь-якого рішення загальних зборів Товариства власників Поділля про передачу не розпайованих земель останнього Приватному підприємству Онікс та встановленими обставинами у рішеннях суду у справі 921/1146/14-г/4.

Відсутність порушеного права, у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень, в свою чергу, також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід зазначити, що обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Неефективний спосіб правового захисту, який обрано позивачем та недоведеність свого порушеного права є двома самостійними і кожна окремо достатніми підставами для відмови у позові. Тому інші обставини, які підлягали встановленню, у т.ч. шляхом проведення експертизи, не впливають на остаточне вирішення справи по відношенню до заявлених вимог.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 50, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 28 червня 2022 року.

Суддя І.П. Шумський