Рішення

від 26.06.2022 по справі 922/654/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/654/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Широкоступ Сергія Миколайовича, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра", м.Харків про стягнення коштів 89502,83 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Широкоступ Сергій Миколайович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Кобра" про стягнення заборгованості за договором поставки №01/11-02 від 11.02.2020 у розмірі 89502,83 грн., з яких: 71750,00 грн. - основний борг, 4751,97 грн. - пеня, 3587,26 грн. - 3% річних та 9413,60 грн. - інфляційні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2022, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі922/654/22, розгляд якої ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Крім того, встановлено, зокрема, відповідачу, згідностатті 251 Господарського процесуального кодексу України, п`ятнадцятиденнийстрок з дня вручення даної ухвали суду для подання відзиву на позов. Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом скерування судової кореспонденції за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем та яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 21.02.2022 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідностатті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Згідностатті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року). Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Водночас,Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 рокуза№ 64/2022, затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року № 133/2022частково зміненостаттю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 рокузатвердженоУказ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 рокузатвердженоУказ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей10,12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлєно певний порядок роботи. Відповідно до частини 1 та 2статті 2 Господарського процесуального кодексу Українизавданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого 248Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справидостатньоматеріалівдля вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

11.02.2020 між фізичною особою-підприємцем Широкоступ Сергієм Миколайовичем (надалі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний Футбольний клуб «Кобра» (надалі- відповідач,покупець) було укладено договір поставки №01/11-02.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язався поставити (передати) у власність Покупця одяг (надалі-Товар), Покупець зобов`язався прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату.

Кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, загальна ціна Товару, номенклатура, асортимент Товару, зазначаються в видаткових накладних, що складаються на окрему партію Товару.(п.1.2 Договору(

Згідно до п.2.1 Договору поставка Товару здійснюється на умовах EXW склад Постачальника в строк дії договору. Факт здійснення поставки засвідчується видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками Сторін в момент передачі Товару. Місце поставки вказується у видаткових накладних.

Відповідно до п.2.4 Договору датою поставки Товару (партії Товару) є дата підписання Сторонами видаткової накладної (партії Товару). З моменту підписання видаткової накладної до Покупця переходить право власності на Товар.

Пунктом 3.1 Договору обумовлено, що кількість товару, яка є предметом поставки за цим Договором, визначається у видатковій накладній.

Відповідно до п.4.1-4.4 Договору встановлено, що постачальник поставляє Товар Покупцю за цінами, що визначені у видаткових накладних. Ціна на Товар встановлюється в національній грошовій одиниці України гривні. Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Строки та порядок розрахунків за кожну партію Товару 3 банківські дні з моменту передачі партії Товару або на умовах 100% предоплати.

Згідно до п.6.1 Договору, він набуває чинності (є укладеним) з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплений печатками Сторін і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором.

Позивач у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання, передавши у власність відповідача Товар за накладною від 14.04.2020 на суму 71750,00 грн.

Таким чином, оплату товару за накладною від 14.04.2020 за умовами п.4.3 Договору відповідачмав здійснити до 17.04.2020 року.

Проте, відповідач в порушення п.4.3 Договору оплату за товар не здійснив, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 71750,00 грн.

Отже, позивач зазначає про наявність у відповідача основної заборгованості за поставлений Товар у розмірі 71750,00 грн, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості. Також, у зв`язку із простроченням оплати продукції, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до ч.2ст.625 ЦК України , а також пені, відповідно 6.3 Договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідност. 509Цивільного кодексу України,ст.173 Господарського кодексу Українизобов`язанняє правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11Цивільного кодексу Українитаст. 174Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193Господарського кодексу Українитаст. 525Цивільного кодексу Україниодностороннявідмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 ст. 509Цивільного кодексу Українивстановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зіст. 610Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зст. 193Господарського кодексу Українитаст. 526Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1ст. 626Цивільного кодексу Українивизначаєдоговір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1ст.712Цивільного кодексу Українизадоговором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2ст. 712 Цивільного кодексу Українивстановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1ст.662Цивільного кодексу Українипродавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно дост. 655Цивільного кодексу Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692Цивільного кодексу України покупецьзобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 73Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 74Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно достатті 86Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивачем свої зобов`язання за договором виконані, про що свідчать підписана та скріплена печатками сторін накладна від 14.04.2020, що міститься у матеріалах справи.

Також, поставку позивачем Товару на виконання умов Договору поставки №01/11-02 від 11.02.2020 не спростовано відповідачем у справі, а отже у матеріалах справи наявні докази належного виконання позивачем договору на загальну суму 71750,00 грн, проте як відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого Товару не виконано, отже наявність у відповідача заборгованості у розмірі 71750,00 грн є обгрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов Договору поставки №01/11-02 від 11.02.2020 в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем Товару, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за вказаним договором щодо оплати товару у розмірі 71750,00 грн, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 3587,26 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9413,60 грн. судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користьпеню у розмірі 4751,97 грн.

Штрафними санкціями уГосподарському кодексі Українивизнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1статті 230 Господарському кодексі України). Згідно зстаттею 549 Цивільного кодексу Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини 2статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6.3. договору, у випадку прострочення оплати відповідної партії товару більш ніж на три банківські дні, Покупець зобов`язаний на вимогу Продавця сплатити на його користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період існування заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Отже, сторони на власний розсуд, з урахуванням свободи договору, який визначений як один із головних принципів в правовідносинах між учасниками, з огляду на надане право, визначили розмір неустойки в розмірі подвійної облікової ставки.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та виходячи з пункту 6.3. договору, приписівстатті 231 Господарського кодексу України, суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору.Здійснивши перерахуваннярозрахунку пені, з урахуванням встановленого позивачем початкового та кінцевого періоду нарахування (який, як встановив суд, не перевищує 6 місячного періоду нарахування, визначеногостаттею 232 Господарського кодексу України), суд встановив, що арифметично вірною та такою, що повністю відповідає положенням чинного законодавства є сума пені в розмірі 4751,97 грн., у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуєтьсястаттею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2481,00 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.6,8,19,124,129 Конституції України; ст.11,526,611,612,623-629,655,712 Цивільного кодексу України; ст.4,20,73,74,77,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний футбольний клуб «Кобра» (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, буд.37; код ЄДРПОУ 42706270) на користь фізичної особи-підприємця Широкоступ Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 71750 грн. 00 коп. основного боргу, 4751 грн. 97 коп. пені, 9413 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 3587 грн. 26 коп. 3% річних та 2481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "27" червня 2022 р.

СуддяС.Ч. Жельне