Рішення

від 27.06.2022 по справі 924/1269/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" червня 2022 р. Справа № 924/1269/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., при секретарі судового засідання Мазій І.А., розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького, м. Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м.Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" м.Хмельницький

про стягнення 12 459 грн. збитків, завданих понаднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Представники сторін:

позивача: Сліпчук О.П. - за довіреністю

відповідача: ОСОБА_2 - керівник

За участю : прокурора Русецької О.В. - на підставі посвідчення

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив: Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" про стягнення 12 459 грн. збитків, завданих понаднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.12.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Грамчуку І.В.

Відповідач подав відзив на позов (вх. № 05-22/608/22 від 27.01.2022) у якому проти позовних вимог заперечував, просить відізвати вимоги екологічної інспекції.

В обгрунтування позиції посилається на те, що за період з 20.02.2020 по 03.03.2020 розмір збитків заподіяних державі ТОВ "Деймос" в сумі 12459,00 грн. є безпідставними, оскільки на його переконання, на цей період був чинний Наказ Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" у зв`язку з чим Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11 червня 2019р.

В отриманій судом відповіді на відзив (вх. № 05-22/982/22 від 10.02.2022р.) з підстав викладених у зверненні прокурор вважає аргументи відповідача необґрунтованими, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ухвали Господарського суду Хмельницької області від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/1269/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:00 год. 01 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 01.02.2022 відкладено підготовче засідання у справі №924/1269/21 на 11:30 год. 21 лютого 2022 р.

Ухвалою суду від 21.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження № 924/1269/21 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі №924/1269/21 на 10:00 год. 15 березня 2022 р.

Ухвалою суду від 15.03.2022 відкладено підготовче засідання у справі №924/1269/22 на 10:30 год. 12 квітня 2022 р.

Ухвалою суду від 12.04.2022 відкладено підготовче засідання у справі №924/1269/22 на 10:30 год. 16 травня 2022 р.

Ухвалою суду від 16.05.2022 закрито підготовче провадження у справі №924/1269/21. Призначено справу №924/1269/21 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10:30 год. "15" червня 2022 р.

Ухвалою суду від 15.06.2022 судове засідання по справі №924/1269/21 відкладено на 10:30 год. "28" червня 2022 р.

В судовому засіданні 28.06.2022 прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Повідомив, що проведеною у період з 20.02. по 03.03.2020 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що ТОВ «Деймос» в порушення вимог ст.ст. 38.39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» , у період з 20.02. по 03.03.2020 здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів №№3,5 (джерела утворення викидів - котел НИИСТУ та котел «Мотор Січ-98) з перевищенням встановлених дозволом на викиди №6810100000-964/158 нормативів граничнодопустимих викидів.

Факт здійснення та припинення порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря підтверджується інструментально-лабораторними вимірюваннями, які проведені органом державного нагляду (контролю) та представлені в ході проведення перевірки, суб`єктом господарювання.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях. Звертає увагу на те, що за період з 20.02.2020 по 03.03.2020 визначений розмір збитків, заподіяних державі ТОВ «Деймос» в сумі 12459,00 грн. є безпідставним, оскільки на цей період був чинний наказ Міністерства юстиції України від 11.05.2019р. №1453/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта» в зв`язку з чим Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11 червня 2019р.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деймос" здійснює господарську діяльність у м.Хмельницький по вул. Курчатова, буд. 1В, кв.38. Основним видом діяльності є виробництво інших дерев`яних конструкцій і столярних виробів.

Вказана діяльність здійснювалась відповідачем на підставі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: № 6810100000-946/158 від 20.01.2015 (термін дії дозволу 10 років, з 20.01.2015 по 20.01.2025).

В період з 10.02.2020 по 21.02.2020 працівником Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на підставі наказу №139 від 27.01.2020 "Про проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" та направлення від 27.01.2020 №125/03 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос", за результатами якої складено акт № 168/03 від 21.02.2020.

Під час проведення перевірки було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Деймос" в період з 20.02.2020 по 03.03.2020 здійснювала викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів №№ 3,5 (джерела утворення викидів - котел НИИСТУ та котел «Мотор Січ-98») з перевищенням встановлених дозволом на викиди №6810100000-946/158 нормативів граничнодопустимих викидів, чим порушено ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Акт перевірки підписаний директором ТОВ "Деймос" Пантєлєєв В.І. без будь-яких пояснень, зауважень або заперечень.

З метою усунення виявлених під час проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства відповідачу виписано припис № 168/03 від 24.02.2020.

Також 20.02.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області склала протокол № 005466 про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що посадовою особою порушено порядок здійснення викидів забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 20.02.2020, встановлено перевищення нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин по вуглецю оксиду (ДВ №3 та №5), що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України про охорону атмосферного повітря".

Постановою Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення №63/03 від 24.02.2020 визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч.1 ст. 78 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.

Матеріали справи містять копію листа Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, адресованого ТОВ "Деймос", в якому зобов`язано відповідача в добровільному порядку відшкодувати збитки в сумі 12459,00 грн.

На підставі акту перевірки №168/03 позивач 21.02.2020 провів розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіянні державі ТОВ «Деймос» в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів. Вказаний розрахунок проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277.

Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховувався на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1 з урахуванням регульованих коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховувався за формулою 16 Методики.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Деймос" здійснено за формулою 4 Методики.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, розмір збитків, які заподіяні державі ТОВ "Деймос" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, які перевищували затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом, становить 12459,00грн.

Позивач звертався до відповідача з листом, відповідно до якого повідомив, що зобов`язання по відшкодуванню шкоди, заподіяної державі підлягає виконанню у добровільному порядку шляхом перерахування коштів в сумі 12459,00 грн.

08.07.2021 заступник керівника окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листом №55-4889вих-21, в якому просив надати інформацію, в зв`язку із вивченням прокуратурою стану належного реагування та вжиття заходів щодо стягнення збитків/шкоди/втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області.

У відповідь на вказаний лист позивач листом повідомив про розмір розрахованої та відшкодованої шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в добровільному порядку збитки не сплачено.

В зв`язку із викладеним, заступник керівника окружної прокуратури міста Хмельницького листом №55-5283вих-21 від 07.12.2021 відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі інспекції до ТОВ "Деймос" про стягнення 12459,00 грн збитків.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даній справі заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області із позовними вимогами до ТОВ "Деймос» про стягнення 12459,00 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням встановлених дозволом №6810100000-946/158 від 20.01.2015, оскільки Державна екологічна інспекції у Хмельницькій області не вживала заходів щодо стягнення вказаних збитків в судовому порядку.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 вищевказаного Закону державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 4 вищевказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Згідно з п.п. 1, 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за №1080/30948, яке було чинним на момент виникнення спірних відносин, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Положення аналогічного змісту містяться також у чинному Положенні про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженому наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд встановив, керівник окружної прокуратури міста Хмельницького звертався до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листом №55-488вих-21 від 18.11.21 з приводу надання інформації щодо вжиття заходів зі стягнення збитків/шкоди/втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, щодо стягнення збитків з ТОВ "Деймос".

У відповідь на вказані листи позивач повідомив про розмір розрахованої та відшкодованої шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, направив на адресу прокуратури матеріали перевірки, в тому числі ТОВ "Деймос", для вжиття заходів прокурорського реагування в частині представництва інтересів держави в суді, а також листом повідомив, що ТОВ "Деймос" не відшкодовані збитки в сумі 12459,00грн, заходи щодо стягнення збитків в судовому порядку не здійснювались з огляду на прийняті судові рішення про визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", які постановою Верховного Суду від 21.10.2019 скасовані, а також з огляду на скасування Міністерством юстиції України рішення про державну реєстрацію вищевказаного наказу.

Оскільки Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не вжила достатніх та належних заходів до стягнення збитків, зокрема не пред`явила до суду відповідний позов, внаслідок чого державні інтереси залишилися незахищеними, то заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького листом №55-5283вих-21 від 07.12.2021 відповідно до вимог ч. 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі інспекції та пред`явив до господарського суду Хмельницької області позов до ТОВ "Деймос" про стягнення 12459,00 грн збитків.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Відповідно до приписів ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з п. п. 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Міндовкіллям. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років: суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Міндовкіллям за погодженням з Держпродспоживслужбою; суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.

Таким чином, здійснення викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря допускається виключно після отримання відповідного дозволу, та після отримання якого у суб`єкта господарювання виникає право на забруднення атмосферного повітря із використання стаціонарних джерел забруднення. Видачею вказаного дозволу держава здійснює контроль за охороною навколишнього природного середовища.

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" на суб`єкт господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, покладено обов`язок здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.

Таким чином, суб`єкт господарювання, який є власником стаціонарного джерела забруднення атмосферного повітря, зобов`язаний здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.

Суд встановив, що відповідач в порушення статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" у період з 20.02.2020р. по 03.03.2020 р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів №№3,5 (джерела утворення викидів - котел НИИСТУ та котел «Мотор Січ-98») з перевищенням встановлених дозволом на викиди №6810100000-946/158 нормативів граничнодопустимих викидів.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст.ст. 68, 69 вказаного Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, визнано протиправним та нечинним повністю наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря». Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №826/3820/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасовано.

Одночасно наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 було затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, станом на момент проведення розрахунку збитків діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 (далі - Методика).

За змістом п. 1.2 цієї Методики вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами.

Зважаючи на викладене, факт перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, про охорону атмосферного повітря і тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої таким порушенням

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Аналогічна правова позиція стосовно складу цивільного правопорушення викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/4933/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зібраними у справі доказами: актом № 168/03, складеним за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "Деймос"; протоколом № 005466 від 20.02.2020 про адміністративне правопорушення, постановою №63/03 від 24.02.2020 про накладення адміністративного стягнення підтверджується факт скоєння відповідачем правопорушення, зокрема порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а саме - перевищення встановлених дозволом №68101000000-946/158 від 20.01.2015 гранично допустимих викидів під час експлуатації технологічного устаткування (котел НИИСТУ-5 та котел «Мотор-Січ-98»).

При цьому притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ "Деймос" Пантелеєва Г.І. повністю узгоджується із приписами ст. 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 3 ст.65 Господарського кодексу України, тому протокол № 005466 від 20.02.2020 про адміністративне правопорушення та постанова №63/03 від 24.02.2020 про накладення адміністративного стягнення є належними доказами вчинення ТОВ "Деймос" порушення природоохоронного законодавства. Також суд зазначає, що відсутність у вказаних протоколі та постанові розміру заподіяної шкоди зважаючи на приписи ч. 5 ст. 283, п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП жодним чином не спростовує факту заподіяння такої шкоди.

Відповідач не надав в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у перевищенні гранично допустимих викидів.

Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Стосовно заявленого до стягнення розміру шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зроблено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, визнано протиправним та нечинним повністю наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря». Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №826/3820/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасовано.

Наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 було затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, станом на момент проведення розрахунку збитків (17.07.2020) діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277.

За змістом п. 1.2 цієї Методики вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами.

Враховуючи викладене, Державною інспекцією у Хмельницькій області було правомірно застосовано Методику, яка було чинною станом на час визначення розмірів відшкодування збитків.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, розмір збитків, які заподіяні державі ТОВ "Деймос" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, становить 12459,00 грн.

Доводи відповідача з приводу неправомірності проведення позивачем розрахунку збитків на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 07.05.2020 за №414/34697 з огляду на скасування згідно з наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 рішення про державну реєстрацію вищевказаного наказу, суд до уваги не приймає зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Отже, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" стосуються однакових правовідносин відшкодування збитків, заподіяних державі за перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, визнано протиправним та нечинним повністю наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря». Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №826/3820/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасовано.

Одночасно наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 було затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, станом на момент проведення розрахунку збитків діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277.

За змістом п. 1.2 цієї Методики вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, судову практику розгляду судами аналогічних спорів, а також відсутність спеціального закону, який би регулював порядок та розмір відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, у суду відсутні підстави для відмови у позові лише з огляду на проведення позивачем розрахунку збитків на підставі Методики.

Не погоджуючись із визначених позивачем розміром збитків, відповідач вказує, що за період з 20.02.2020 по 03.03.2020 визначений розмір збитків, заподіяних державі ТОВ «Деймос» в сумі 12459,00 грн. є безпідставним, оскільки на цей преріод був чинний наказ Міністерства юстиції України від 11.05.2019р. №1453/5 «Про скасування рішення про державну реєстраціюнормативно-правового акта» в зв`язку з чим Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11 червня 2019р.

Держінспекцією проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин (оксиду вуглецю), зокрема відповідно до акту відбору проб від 20.02.2020 №09-20 відділом інструментально-лабораторного контролю Держінспекції в Хмельницькій області складено протокол вимірюваньвмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, в якому констатовано факт здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел викиду.

Факт усунення порушення (наднормативних викидів) підтверджений суб`єктом господарювання ТОВ «Деймос» шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприєством «Екосфера» (протоколи №04-03 від 03.03.2020 та №05-03 від 03.03.2020).

Суд враховує, що норми ст.ст. 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" закріплюють принцип обов`язкової компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства

Суд встановив, що відповідач допустив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, оскільки здійснював викиди забруднюючих речовин з перевищенням встановлених дозволом №68101000000-946/158 від 20.01.2015 гранично допустимих викидів під час експлуатації технологічного устаткування (котел НИИСТУ-5 та котел «Мотор-Січ-98), що не заперечується також і самим відповідачем.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на усе вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 12459,00 грн., завданих наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на вдповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького, м. Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" м.Хмельницький про стягнення 12 459 грн. збитків, завданих понаднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" (29025, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8/1, код 14148798) на користь Хмельницької міської ради (вул.Гагаріна,3, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 33332218,, рахунок UA868999980333139331000022775, код платежу 24062100, ГУК у Хмел. обл/Хмельниц. мтг/24062100, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.под.) 12459,00грн (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 00 коп.) збитків, завданих понаднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" (29025, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8/1, код 14148798) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 28.06.2022.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - окружній прокуратурі міста Хмельницького (вул.Проскурівська,63, м.Хмельницький, 29000; khm_m_oprok@khmel.gp.gov.ua), 7/1), 3 - Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області (вул. І.Франка, 2/2, м.Хмельницький, 29000; khmeln@dei.gov.ua), 4 - відповідачу (вул. Курчатова, 8/1, м. Хмельницький, 29025; deymos-1@ukr.net ). Всім рек. з пов. про вруч.