Ухвала

від 21.06.2022 по справі 945/245/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/245/22

Провадження № 2-з/945/13/22

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

22 червня 2022 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом її повернення позивачу; скасування рішення про державну реєстрацію речового права, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом її повернення позивачу; скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 червня 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

Одночасно з пред`явленням позовної заяви позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову позивач ОСОБА_1 просила суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом: заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське»</a> укладати будь - які правочини щодо земельної ділянки, яка знаходиться на території Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824282001:09:000:0029, загальною площею 8,0811 гектарів, призначеної дляведення товарногосільськогосподарського виробництва, що на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 .

Також позивач ОСОБА_1 просила заборонити органам державної реєстрації прав вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, яка знаходиться на території Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824282001:09:000:0029, загальною площею 8,0811 гектарів, призначеної дляведення товарногосільськогосподарського виробництва, що на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 зазначила, що у січні 2022 року вона випадково дізналася про існування Договору оренди, зазначеної вище земельної ділянки, укладеного 18 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське».

При цьому, позивач ОСОБА_1 вказаний договір не підписувала та згоди на його укладення не надавала.

Також позивач ОСОБА_1 вказувала на те, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське»</a> має можливість незаконно, всупереч її волі обробляти належну їй земельну ділянку, користуватися нею, повторно скласти правочин у письмовому вигляді та надати для державної реєстрації речового права.

Посилаючись на те, що ймовірні дії відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське»</a> можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, позивач ОСОБА_1 просила суд вжити заходи забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії, іншими заходами необхідними для забезпечення ефективного захисту. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, і з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

У вступній частині постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім цього, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер (постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 755/1357/18).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) (постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 766/18228/17; постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 308/2237/17).

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

На підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову суду надано копію копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 299010986 від 10 лютого 2022 року, яка містить наступну актуальну інформацію про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису про інше речове право - 45446249; дата, час державної реєстрації - 27 листопада 2021 року 13:04:02; державний реєстратор - Білик Наталія Степанівна, Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, Миколаївська обл.; підстава для державної реєстрації - договір оренди землі, серія та номер - б/н, виданий 18 листопада 2021 року, видавник - сторони за договором; підстава внесення запису - Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62043644 від 03 грудня 2021 року 16:10:47, ОСОБА_3 , Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, Миколаївська обл.; вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права - дата укладання договору (після 2013 року) / дата державної реєстрації (до 2013 року) 18 листопада 2021 року; строк дії - 7 років. Дата закінчення дії 18 листопада 2028 року, з автомвтичним продовженням дії договору; відомості про суб`єкта іншого речового права - орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське»</a>, код ЄДРПОУ - 41489873, країна реєстрації - Україна; орендодавець, 1/3 - ОСОБА_1 ; орендодавець, 1/3 - ОСОБА_2 ; орендодавець, 1/3 - ОСОБА_4 ; опис об`єкта іншого речового права - 8.0811 гектарів.

При цьому, будь - яких доказів на підтвердження того, що відповідач намагається ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, позивач у заяві не зазначає та до заяви не додає.

Отже у заяві про забезпечення позову не зазначено і не додано до неї доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, у зв`язку з тим, що позивач не довів наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також для ефективного захисту, або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає, що заява про забезпечення позову є необгрунтованою і такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149 - 153, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 945/245/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом її повернення позивачу; скасування рішення про державну реєстрацію речового права, - відмовити.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова

22.06.2022