Рішення

від 30.05.2022 по справі 314/676/22

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/676/22

Провадження № 2/314/587/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2022 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/676/22 за позовом ОСОБА_1 до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, приватного підприємства «Агрофірма «Лан» про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, припинення дії договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, приватного підприємства «Агрофірма «Лан» про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, припинення дії договору оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 , актовий запис про смерть за №157, причина смерті «ішемічна хвороба серця», що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 14.07.2004, серія НОМЕР_1 , та листом від 03.12.2020 Вільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Петро-Михайлівською сільською радою Червоноармійського району Запорізької області, матір`ю ОСОБА_3 була ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки від 18.01.2008 №49/02-349, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим 21 серпня 1971 року Гвардійською селищною радою Сімферопольського району, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, актовий запис за №134.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області площею 6,95 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданої на підставі рішення №2 від 07 грудня 2001 року Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ ЗП №01051, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за №2617.

Після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та успадкувала право власності на грошові кошти у Ощадбанку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, по спадковій справі №88/2008. Зареєстрованого в реєстрі за №1-327.

Зокрема, позивачка успадкувала вказану земельну ділянку шляхом фактичного управління спадковим майном, а саме, відповідно до листа голови Приватного підприємства «Агрофірма «Лан» Пилипенка А.В., від 21.10.2021 повідомлено про те, що ОСОБА_1 була пайщицею підприємства, за договором оренди землі, укладеним із іі померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 матір`ю ОСОБА_2 .

З ОСОБА_1 у 2005 році було укладено додаткову воду стосовно земельної ділянки площею 6,95 га, розташованої на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №010651, виданого Дніпровською сільською радою 25 травня 2002 року на ім`я ОСОБА_2 .

У ПП «Агрофірма «Лан» містяться записи в бухгалтерських розрахункових книгах щодо отримання ОСОБА_1 протягом 2005-2007 років орендної плати за земельну ділянку площею 6,95 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №010651, виданого Дніпровською сільською радою 25 травня 2002 року на ім`я ОСОБА_2 .

Враховуючи строки зберігання власної документації, примірники договорів оренди з відмітками про їх державну реєстрацію не збереглися.

У подальшому стосовно вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 2321581300:02:002:0012) 11 лютого 2008 року ПП «Агрофірма «Лан» уклало договір оренди землі із Вільнянською районною державною адміністрацією, та у Запорізькій філії Центр ДЗК зареєстровано право оренди.

Так, відповідно до умов договору оренди землі, укладеного 11 лютого 2008 року між ПП «Агрофірма «Лан» та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, в оренду передано земельну ділянку площею 6,9483 га, кадастровий номер 2321581300:02:002:0012 із земель, невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено строком на 10 років з автоматичною пролонгацією договору. Станом на теперішній час Договір оренди не розірвано, залишається чинним.

Пунктом 24 Договору оренди від 11 лютого 2008 року передбачено, що дія договору може бути припинена в разі виникнення необхідності виділити в натурі земельну частку (пай) громадянину, при наявності рішення суду про це, яке вступило в законну силу.

За вимогами ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Отже, набуття позивачем у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2321585600:03:0002:0075, за вимогами ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та за умовами договору оренди землі від 19.07.2008 року укладеного між ПП «Агрофірма «Лан» та Вільнянською райдержадміністрацією, настала скасувальна обставина припинення права оренди, та витребування власником належної земельної ділянки.

За статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) можуть передаватись за рішеннями районних державних адміністрацій ( в редакції до 31.12.2018 року) в оренду до моменту їх витребування власниками державних актів на землю. Станом на теперішній час, розпорядником земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) є органи місцевого самоврядування на території яких розташована земельна ділянка.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону.

За вимогами частини 3 статті 10 Закону України ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Згідно частини 5 статті 12 цього ж Закону будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

На підставі викладеного, ефективним та належним способом захисту порушеного права та інтересу позивача, є позовна вимога про припинення дії договору оренди землі укладеного 11 лютого 2008 року між ПП «Агрофірма «Лан» та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області.

Відповідно до довідки Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим від 22.07.2004 року за №4519, ОСОБА_1 , 1948 року народження, здійснила поховання матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за власний рахунок, на день смерті проживали та вели спільне господарство разом.

Позивач прийняла спадщину, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_2 .

Таким чином, позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 6,9483 га, кадастровий номер 2321581300:02:002:0012, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІЗП № 010651, виданого 26 червня 2002 року Дніпровською сільською радою Вільнянського району Запорізької області, зареєстрованого в книзі записів державних актів на прав приватної власності на землю за №2617; припинити дію договору оренди землі, укладеного 11 лютого 2008 року між приватним підприємством «Агрофірма «Лан» та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого 02 квітня 2008 року Запорізькою регіональною філією Центр Державного земельного кадастру за №040826000236. Судові витрати залишити за позивачем.

Представником позивача до суду подано заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, просить позов задовольнити, судові витрати залишити за позивачем.

Представником відповідача Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до канцелярії суду 18.05.2022 до суду подано заяву про визнання позову та розгляд цивільної справи за його відсутності.

Представником відповідача приватного підприємства «Агрофірма «Лан» в особі Пилипенко А.В. направлено лист про визнання позову та розгляд цивільної справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , актовий запис про смерть за №157, причина смерті «ішемічна хвороба серця», що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 14.07.2004 року, серії НОМЕР_1 , та листом від 03.12.2020 Вільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Факт родинних відносин між позивачем та померлим підтверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого Петро-Михайлівською сільською радою Червоноармійського району Запорізької області, за змістом якого матір`ю ОСОБА_3 , була ОСОБА_2 ; довідкою від 18.01.2008 №49/02-349, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим, 21 серпня 1971 року Гвардійською селищною радою Сімферопольського району, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, актовий запис за №134; свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 25 березня 2008 року за реєстром №1-327 державним нотаріусом Другої сімферопольської районної державної нотаріальної контори Абдураімовою Б.Р. ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 по спадковій справі №88/2008.

Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується довідкою Гвардійської селищної ради Сімферопольського району АР Крим від 22.07.2004 за №4519, виданої ОСОБА_1 , 1948 року народження, за змістом якої остання здійснила поховання матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за власний рахунок, на день смерті проживали та вели спільне господарство разом.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області площею 6,95 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданої на підставі рішення №2 від 07 грудня 2001 року Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ ЗП №01051, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за №2617.

Після смерті матері позивачка звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та успадкувала право власності на грошові кошти в Ощадбанку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №1-327 по спадковій справі №88/2008.

Таким чином, позивачка успадкувала і вищевказану земельну ділянку.

З ОСОБА_1 у 2005 році було укладеного додаткову угоду стосовно земельної ділянки площею 6,95 га, розташованої на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №010651, виданого Дніпровською сільською радою 25 травня 2002 року на ім`я ОСОБА_2 .

У ПП «Агрофірма «Лан» містяться записи в бухгалтерських розрахункових книгах щодо отримання ОСОБА_1 протягом 2005-2007 років орендної плати за земельну ділянку площею 6,95 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №010651, виданого Дніпровською сільською радою 25 травня 2002 року на ім`я ОСОБА_2 .

Враховуючи строки зберігання власної документації, примірники договорів оренди з відмітками про їх державну реєстрацію не збереглися.

У подальшому, стосовно вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 2321581300:02:002:0012), 11 лютого 2008 року, ПП «Агрофірма «Лан» уклало договір оренди землі із Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, та у Запорізькій регіональній філії Центр Державного земельного кадастру від 02 квітня 2008 року за №040826000236 зареєстровано право оренди, у порядку діючому та той час законодавству.

Відповідно до умов договору оренди землі, укладеного 11 лютого 2008 між ПП «Агрофірма «Лан» та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, в оренду передано земельну ділянку площею 6,9483га, кадастровий номер 2321581300:02:002:0012 із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв). З цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено строком на 10 років з автоматичною пролонгацією договору. Станом на теперішній час Договір оренди не розірвано, залишається чинним.

Пунктом 24 Договору оренди від 11 лютого 2008 року передбачено, що дія договору може бути припинена в разі виникнення необхідності виділити в натурі земельну частку (пай) громадянину, при наявності рішення суду про це, яке вступило в законну силу.

За вимогами ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Отже, набуття позивачем у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2321585600:03:0002:0075 за вимогами ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та за умовами договору оренди землі від 19.07.2008, укладеного між ПП «Агрофірма «Лан» та Вільнянською райдержадміністрацією, настала скасувальна обставина припинення права оренди, та витребування власником належної земельної ділянки.

За статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) можуть передаватись за рішеннями районних державних адміністрацій в редакції до 31.12.2018 в оренду до моменту їх витребування власниками державних актів на землю. Станом на теперішній час, розпорядником земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) є органи місцевого самоврядування на території яких розташована земельна ділянка, тобто Петро-Михайлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону.

Згідно з вимогами частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Згідно частини 5 статті 12 цього ж Закону будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Згідно з вимогами частини 1 статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» д ержавна реєстрація припинення права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки, земельні ділянки колективної власності, надані в оренду в порядку, визначеномустаттями 13,14-1Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.

Отже, позовна вимога про припинення дії договору оренди землі укладеного 11 лютого 2008 року між ПП «Агрофірма «Лан» та Вільнянською райдержадміністрацією, підлягає задоволенню.

У постанові від 18.09.2013 у справі № 6-92цс13 Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини. Так, основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1, зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Більше того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення. Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обовязок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Предметом безпосереднього регулювання ст. 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. Перший протокол Конвенції ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІV «Про міжнародні договори України» застосовується національними судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права. У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

Відповідно до ч. 3ст. 1268 Цивільного кодексу Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, у редакції, чинній на момент відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 5ст. 1268 Цивільного кодексу Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1ст. 1258 Цивільного кодексу Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із свідоцтва про народження матір`ю ОСОБА_5 , у зв`язку з чим позивач належить до першої черги спадкоємців за законом.

Згідно з ч.1, 2 ст.1220Цивільного кодексуУкраїни спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

В межах шестимісячного строку, встановленогостаттею 1270 Цивільного кодексу України, позивач звернулась до державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа.

Відповідно дост.316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право в т.ч. володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Цивільний кодекс України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених в т.ч. ст. 392 цього Кодексу.

Зокрема в ч.1 ст.392 глави 29 Цивільного кодексу України йде мова про те, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. ст.15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Крім того, в п. 3.1. Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

У абз. 3 та абз. 4 п. 3.3. листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв`язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Беручи до уваги положення ст. 8 Цивільного кодексу України вважаю за необхідне врахувати положення частини абз.2 п.24 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від30.05.2008р.№7«Про судовупрактику усправах проспадкування» за аналогією щодо того, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Крім того, виходячи із тексту абз. 14 п. 3.3. листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно із ч.ч.2, 3, 5ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб.

У пунктах 10, 11 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» зазначено, що відповідно до статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ч.1 ст.81Земельного кодексуУкраїни громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-80, 259, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, с.Петро-Михайлівка, вул.Миру, 70, код ЄДРПОУ 04353296, приватного підприємства «Агрофірма «Лан», місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, с.Петро-Михайлівка, вул.Миру, 4 а, код ЄДРПОУ 31166985, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, припинення дії договору оренди землі задовольнити.

Визнати за Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 6,9483 га, кадастровий номер 2321581300:02:002:0012, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ ЗП № 010651, виданого 26 червня 2002 року Дніпровською сільською радою Вільнянського району Запорізької області, зареєстрованого в книзі записів державних актів на прав приватної власності на землю за №2617.

Припинити дію договору оренди землі, укладеного 11 лютого 2008 року між приватним підприємством «Агрофірма «Лан» та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого 02 квітня 2008 року Запорізькою регіональною філією Центр Державного земельного кадастру за №040826000236.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 31.05.2022.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

31.05.2022