Рішення

від 15.06.2022 по справі 185/2133/22

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/2133/22

Провадження № 2/185/2050/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 червня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Шуліки Н. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В С Т А Н О В И В

Позивач 23 лютого 2022 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ОСОБА_5 був власником, в тому числі права на земельну частку (пай) колишнього КСП «Межиріч» розміром 5,29 ум. кад. га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом за № 1927.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

30 червня 2021 року між спадкоємцями померлого ОСОБА_5 : дружиною ОСОБА_2 і синами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області було посвідчено договір про поділ спадкового майна, за яким ОСОБА_2 перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1 та грошові внески на рахунки, відкриті в АТ «АКБ «Конкорд» і АТ «Альфа-банк», з усіма нарахованими до них відсотками та грошовими виплатами; до ОСОБА_3 перейшло право власності на автомобіль марки KIA, модель Cerato, 2008 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; до ОСОБА_4 перейшло право власності на гараж № НОМЕР_2 , який розташовано на території гаражно-будівельного кооперативу «Дніпровський-1» в м. Павлограді Дніпропетровської області і до ОСОБА_1 перейшло право власності на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Межиріч» с. Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області розміром 5,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.07.2021 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1-1044.

У 2021 році Позивач дізнавсяв Межиріцькій сільській раді, що він не може виділити в натурі (на місцевості) отриману у спадщину земельну частку (пай) так як вона вже була виділена в натурі спадкодавцем ще за час життя та замість сертифіката на право на земельну частку (пай) було видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

У зв`язку з цим 06 жовтня 2021 року Позивач знову звернувся до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори з приводу того, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0201822, виданого 14.03.1997 року Павлоградською районною державною адміністрацією було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4235 га з кадастровим номером 1223584500:01:003:0074 та просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вже сформовану земельну ділянку, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Однак, Постановою Першої Павлоградської державної нотаріальної контори від 06 жовтня 2021 року Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку у зв`язку з тим, що згідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223584500:01:003:0074 не зареєстровано.

Крім того, у постанові державним нотаріусом зазначено, що у Позивача був відсутній Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Однак, вищезазначені обставини не відповідають дійсності у зв`язку з наступним.

Позивачем було надано державному нотаріусу Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1214420182020 від18 вересня 2020року, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 4,4235 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223584500:01:003:0074 перебуває у приватній власності і належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту серія та номер І-ДП 033497 від 04 листопада 2002 року.

Згідно довідки Межиріцької сільської ради № 1101 від 23 червня 2020 року за ОСОБА_5 числиться земельна частка (пай) площею 4,4235 га (№ 498) з кадастровим номером 1223584500:01:003:0074.

Ухвалою суду від 01 квітня 2022року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Від сторін по справі надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, в яких вони зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_5 був власником, в тому числі права на земельну частку (пай) колишнього КСП «Межиріч» розміром 5,29 ум. кад. га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом за № 1927.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.04.2020року.

30 квітня 2020року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №345/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 і того ж дня зареєстровано в спадковому реєстрі (реєстраційний номер спадкової справи в спадковому реєстрі 65790587).

30 червня 2021 року між спадкоємцями померлого ОСОБА_5 : дружиною ОСОБА_2 і синами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області було посвідчено договір про поділ спадкового майна, за яким ОСОБА_2 перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1 та грошові внески на рахунки, відкриті в АТ «АКБ «Конкорд» і АТ «Альфа-банк», з усіма нарахованими до них відсотками та грошовими виплатами; до ОСОБА_3 перейшло право власності на автомобіль марки KIA, модель Cerato, 2008 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; до ОСОБА_4 перейшло право власності на гараж № НОМЕР_2 , який розташовано на території гаражно-будівельного кооперативу «Дніпровський-1» в м. Павлограді Дніпропетровської області і до ОСОБА_1 перейшло право власності на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Межиріч» с. Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області розміром 5,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.07.2021 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1-1044.

У 2021 році Позивач в Межиріцькій сільській раді дізнався, що він не може виділити в натурі (на місцевості) отриману у спадщину земельну частку (пай) так як вона вже була виділена в натурі спадкодавцем ще за час життя та замість сертифіката на право на земельну частку (пай) було видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

У зв`язку з цим 06 жовтня 2021 року Позивач знову звернувся до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори з приводу того, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0201822, виданого 14.03.1997 року Павлоградською районною державною адміністрацією було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4235 га з кадастровим номером 1223584500:01:003:0074 та просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вже сформовану земельну ділянку, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Постановою Першої Павлоградської державної нотаріальної контори від06 жовтня 2021 року Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку у зв`язку з тим, що згідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223584500:01:003:0074 не зареєстровано.

Крім того, у постанові державного нотаріуса зазначено, що у Позивача був відсутній Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Однак, як встановлено судом, вищезазначені обставини не відповідають дійсності у зв`язку з наступним.

Позивачем було надано державному нотаріусу Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1214420182020 від18 вересня 2020року, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 4,4235 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223584500:01:003:0074 перебуває у приватній власності і належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту серія та номер І-ДП 033497 від 04.11.2002 року.

Згідно довідки Межиріцької сільської ради № 1101 від 23 червня 2020 року за ОСОБА_6 числиться земельна частка (пай) площею 4,4235 га (№ 498) з кадастровим номером 1223584500:01:003:0074.

Пунктом 17 Прикінцевих положень Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент отримання Позивачем державного акту на земельну ділянку) передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

У відповідності до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент отримання спадкодавцем державного акта на земельну ділянку) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

За встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.76, 82, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем першої черги, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4235 га з кадастровим номером 1223584500:01:003:0074, що розташована на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за Позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін