СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/2306/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Геза Т.Д.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
за участю представників сторін:
від прокурора - Шовкопляс М.М., службове посвідчення №057368 від 09.10.2020
від позивача - Полухін А.В., витяг з ЄДРПОУ, посвідчення серія ХА №128 від 01.07.2019
від відповідача Цибуля О.М., ордер серія ВВ №1021467 від 19.01.2022
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство", м.Ізюм Харківської області (вх. 3253Х)
на рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 (повний текст складено 13.10.2021) у справі №922/2306/21 (суддя Чистякова І.О.)
за позовом Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків
до відповідача Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство", м.Ізюм Харківської області
про стягнення 768 619,56 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі №922/2306/21: позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" на користь держави шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 768619,56 грн та стягнуто з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 11529,29 грн.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі №922/2306/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- в відомості переліку пнів зрубаних дерев №1, №3 та №4, які є додатками до Акту перевірки №937/12-02/06-04 діаметри пнів внесені однім заміром, а не двома із виведенням середньоарифметичного значення. Зазначені обставини повністю узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , викладених у відповідних заявах;
- відомість переліку пнів №1 від 15.10.2020 не є належним доказом на підтвердження кількості зрублених дерев, оскільки при складанні зазначеного документу позивачем допущені арифметичні помилки, а також не обліковано ряд позначок про наявність пнів, а в деяких графах взагалі неможливо порахувати позначки внаслідок недбалого заповнення відомості;
- надаючи оцінку обставинам щодо проведення рубки в виділі 7 чи в виділі 3 кварталу 548 Піщанського лісництва, суд прийшов до помилкових висновків, які не ґрунтуються на жодному доказі, що рубка відбувалась в кварталі 7. Так, в самому акті перевірки встановлено, що рубку проведено 109 сухостійних дерев, уражених пожежею. Вказані 109 дерев знаходяться не у виділі 7, де пожежі не було, а в виділі 3 кварталу 548 Піщанського лісництва, де відповідно до Книги обліку пожеж і відбулась пожежа в 2019 році;
- висновки суду про відсутність в кварталі 548 виділу 3.1 є необґрунтованими, оскільки навіть неправильне цифрове значення виділу 3.1. не спростовує ту обставину, що рубку було проведено в виділі 3, а не в виділі 7.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021, сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 по справі №922/2306/21: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі № 922/2306/21 та призначено справу до розгляду.
На адресу Східного апеляційного господарського суду від Ізюмської окружної прокуратури Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким остання зазначила, що, викладені відповідачем в апеляційній скарзі твердження не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними в ній доказами. Так, матеріалами перевірки Держекоінспекції підтверджується наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення.
Крім того, на адресу Східного апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач зазначив, що згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування №5 вбачається, що виділ 3.1 в кварталі 548 Піщанського лісництва відсутній. Вважає, що у діях відповідача наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправна поведінка, яка виявилась у здійсненні рубки дерев без їх фактичного відводу, що підтверджується фактом перевірки органу контролю; проведенням рубки дерев не призначених у рубку завдана шкода, що підтверджується розрахунком такої шкоди, оскільки шкода завдана внаслідок здійснення рубки дерев, то між її спричиненням та протиправною поведінкою відповідача існує сталий причинний зв`язок; вина заподіювача шкоди підтверджена актом перевірки, справами про адміністративні правопорушення відносно посадових осіб ДП «Ізюмське лісове господарство» та переліковою відомістю пнів та винною поведінкою останнього, що мала свій вираз у продовженні рубки дерев без відводу дерев у рубку за умови обізнаності про необхідність його проведення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 виправлено описку допущену у резолютивній частині ухвали Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі №922/2306/21 шляхом зазначення дати та часу наступного судового засідання як 09.12.2021 року об 12:40 год.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді Сгара Е.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 09.12.2021 о 12:40 год не відбулось.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021 у зв`язку із перебуванням судді Склярук О.І. у відпустці, сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Сгара Е.В. головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Гетьман Р.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 по справі №922/2306/21: призначено справу №922/2306/21 до розгляду на "20" січня 2022 р. о 12:00 год.
Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 по справі №922/2306/21 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.02.2022 о 12:00 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 по справі №922/2306/21 відкладено розгляд справи на 15 лютого 2022 року о 12:30 год.
Прокурор в судовому засіданні 15.02.2022 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Позивач в судовому засіданні 15.02.2022 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідач в судовому засіданні 15.02.2022 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - Держекоінспекція) в період з 15.10.2020 по 16.10.2020, в ході перевірки звернення ОСОБА_4 від 08.10.2020 (вх. №З-298), на підставі ст.4, 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, погодження Державної екологічної інспекції України від 23.10.2020, наказу №937/12-02 від 13.10.2020 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки) та направлення на проведення позапланової перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області від 13.10.2020 №937/12-02/06-04 проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (надалі - ДП "Ізюмський лісгосп"), що здійснює діяльність, зокрема, з лісівництва та іншу діяльність у лісовому господарстві, з надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (основний).
За результатами проведеної перевірки Держекоінспекцією складено акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №937/12-02/06-04 (далі Акт перевірки).
У вказаному акті зафіксовано, що у ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області лісових масивів кварталу 168 виділу 10 Студенецького лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство", кварталу 548 виділу 7 Піщанського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство" виявлено факти незаконної вирубки дерев, що є порушенням вимог ст. ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України, абзацу 5 пункту 2, абзацу 1 пункту 46 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.
В ході перевірки встановлено, що у кварталі 168 виділ 10 Студенецького лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство" виявлено факт незаконної рубки дерев у кількості 436 шт., які не увійшли до матеріалів відводу на проведення вибіркової санітарної рубки 2020 року на підставі лісорубного квитка серія ХА ЛРК №001368. Крім того, на вказаній лісосіці відсутні дерева відведені у рубку, відсутня нумерація дерев, визначених нумераційною відомістю у матеріалах відведення, визначення товарних показників та відсутні ознаки клеймування.
15.10.2020 проведено контрольний підрахунок пнів зрубаних дерев в присутності відповідальних посадових осіб ДП "Ізюмське лісове господарство", за результатами якого складено відомість переліку пнів зрубаних дерев №1. Відповідно до вказаного переліку пнів зрубаних дерев виявлено незаконну рубку дерев, різних діаметрів у кількості 436 шт., з них 389 сухостійних та 47 сироростучих, що є порушенням ст.ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України.
На момент виявлення вказаного факту посадовими особами ДП "Ізюмське лісове господарство" відомості щодо самовільної порубки вказаних дерев у кварталі 168 виділ 10 Студенецького лісництва не виявлялися, не реєструвалися та до правоохоронних органів не передавалися.
Крім того, посадовими особами інспекції виявлено факт незаконної рубки дерев, а саме за відсутності лісорубного квитка у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство. За результатами огляду вказаної ділянки складено перелікову відомість пнів незаконно зрубаних дерев №3 якою задокументовано факт незаконної вирубки 109 сухостійних дерев уражених пожежею.
Також поруч із вказаною вирубкою зафіксовано факт незаконної вирубки 5 сироростучих дерев, що відображено у переліковій відомості пнів зрубаних дерев №4.
В акті перевірки відсутні зауваження відповідача щодо неправильного визначення Держекоінспекцією діаметру пнів.
У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" внаслідок незаконного вирубування дерев, яка склала 768 619,56 грн., з яких:
-у кварталі 168 виділ 10 Студенецького лісництва - 478 086, 34 грн;
-у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва - 37 818,28 грн (за вирубку 5 сироростучих дерев);
-у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва - 252 714,94 грн. (за вирубку 109 сухостійних дерев).
Держекоінспекцією надіслано на адресу ДП "Ізюмське лісове господарство" претензії №№208, 209 та 210 від 28.10.2020 відповідно до яких остання вимагала сплатити шкоду у розмірі 768 619,56 грн. в добровільному порядку.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що дії Держекоінспекції під час проведення заходу державного нагляду щодо дотримання ДП "Ізюмське лісове господарство" законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що оформлені актом № 937/12-02/06-04 оскаржено ДП "Ізюмське лісове господарство" в судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №520/15476/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 було відмовлено в задоволенні позову ДП "Ізюмське лісове господарство про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області під час проведення заходу державного нагляду щодо дотримання ДП "Ізюмське лісове господарство" законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що оформлені актом № 937/12-02/06-04.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області до місцевого господарського суду із позовною заявою (із врахуванням заяви про уточнення позову від 16.06.2021) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 768 619,56 грн.
Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі №922/2306/21 позов задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" на користь держави шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 768 619,56 грн.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Стаття 50 Конституції України закріплює право кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.
Відповідно до ч.1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, до повноважень Держекоінспекції в області належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
З огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Харківській області, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які є об`єктами права власності Українського народу, зазначений орган є позивачем у справі.
У розглядуваній справі, звертаючись з позовною заявою в інтересах держави, прокурором зазначено, що з моменту проведення перевірки та встановлення факту неналежної охорони та збереження лісів, які перебувають у постійному користуванні в ДП "Ізюмське лісове господарство", Державна екологічна інспекція у Харківській області до теперішнього часу з позовом про стягнення збитків на загальну суму 768 619,56 грн не зверталась.
За результатами опрацювання листа Держекоінспекції від 24.05.2021 за №2364-13-13 та матеріалів інспекційної перевірки, органами прокуратури встановлено порушення ДП "Ізюмський лісгосп" положень ст. ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України та наявність невідшкодованої суми збитків, у зв`язку з чим Ізюмською окружною прокуратурою відповідним листом від 28.05.2021 №58-1706вих21 повідомлено Держекоінспекцію про вказаний факт виявлених правопорушень та акцентовано увагу останньої на необхідності вжиття заходів до стягнення шкоди.
Однак, у відповідь на даний лист Держекоінспекція повідомила окружну обласну прокуратуру про те, що самостійно Інспекція звертатися до суду з позовом не буде. Одночасно Держекоінспекцію зазначено про відсутність у останньої асигнувань на сплату судового збору, у зв`язку з чим остання позбавлена об`єктивної можливості звернутися до суду.
Прокурор також зазначає, що підставою для представництва інтересів держави в особі Держекоінспекції згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 131-1 Конституції України є несплата відповідачем шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.
Приймаючи до уваги вищенаведене, Ізюмська окружна прокуратура звернулась до Державної екологічної інспекції у Харківській області із повідомленням №58-1855вих-21 від 03.06.2021, яким повідомила, що має намір звернутися до Господарського суду Харківської області із позовом в інтересах держави в особі Держекоінспекції до Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" про стягнення шкоди в розмірі 768 619,56 грн.
Наведені вище обставини свідчать, що у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений ст. 53 ГПК України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Як вбачається з матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" шкоди в розмірі 768 619,56 грн, заподіяної незаконною порубкою дерев.
Згідно статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Положеннями статті 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно з статтею 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України..
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення.
Пунктом 12 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 "Про затвердження санітарних правил в лісах України" (далі Санітарні правила) передбачено, що вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
Пунктом 26 Санітарних правил визначено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.
Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти (пункт 27 Санітарних правил).
Відповідно до п.2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів (лісокористувачі), зобов`язані забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.
Статтею 65 Лісового кодексу України передбачено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Відповідно до статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.
Згідно пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 (далі - Порядок) лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
Як вже зазначалось вище, Державною екологічною інспекцією у Харківській області в період з 15.10.2020 по 16.10.2020 було проведено перевірку, за результатами якої було складено Акт перевірки №937/12-02/06-04.
В ході перевірки встановлено, що у кварталі 168 виділ 10 Студенецького лісництва ДП "Ізюмське лісове господарство" виявлено факт незаконної рубки дерев у кількості 436 шт., які не увійшли до матеріалів відводу на проведення вибіркової санітарної рубки 2020 року на підставі лісорубного квитка серія ХА ЛРК №001368
Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" вважає, що останнє не здійснювало незаконної рубки дерев у кварталі 168 виділ 10 Студенецького лісництва, зважаючи на видачу йому лісорубного квитка ХА ЛРК №001368 від 01.07.2020 та відведення у рубку 1827 дерев на підставі польової перелікової відомості дерев від 10.07.2019.
Судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись із вищевказаною позицією відповідача, зважаючи на наступне.
Відповідно до акту лісопоталогічного обстеження від 04.10.2019 комісією проведено лісопатологічне обстеження та оцінку санітарного стану лісових насаджень в ДП "Ізюмське лісове господарство", в тому числі в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва на площі 40,1 га., за наслідками якого вирішено провести вибіркові санітарні рубки (т.1, а.с. 123-132).
Відповідно до Плану проведення санітарних рубок формування і оздоровлення лісів на 2020 рік в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва на площі 40,1 га. відведено у вибіркову санітарну рубку 365 куб.м. деревини (т.1, а.с.136).
Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" відповідно до Польової перелікової відомості дерев, призначених під вибіркову санітарну рубку в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва на площі 40,1 га відмічено та взято 1827 дерев, з яких породи дуб 1584 дерев, ясень 59 дерев, клен 184 дерев (т.1 а.с. 147).
Згідно відомостей матеріально-грошової оцінки та сортиментної структури від 11.07.2019 щодо вибіркової санітарної рубки в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва на площі 40,1 га. (т.1, а.с. 150-152) вбачається наступне:
- 1584 відведених у вибіркову санітарну рубку дерев породи дуб дорівнює 334 куб.м.;
- 59 відведених у вибіркову санітарну рубку дерев породи ясень дорівнює 9 куб.м.;
- 184 відведених у вибіркову санітарну рубку дерев породи клен дорівнює 22 куб.м.
- загалом відведені у вибіркову санітарну рубку 1827 дерев дорівнює 365 куб.м.
Отже, наведені вище документи свідчать, що загальний об`єм деревини відведеної у вибіркову санітарну рубку в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва дорівнює 365 куб.м.
Аналогічні відомості щодо обсягу деревини, виведеної у вибіркову санітарну рубку, також зазначені в лісорубному квитку ХА ЛРК №001368 від 01.07.2020, який є дозвільним документом, що надає право на здійснення вирубки (т.1, а.с.47).
Так, відповідно до лісорубного квитка ХА ЛРК №001368 від 01.07.2020 Державному підприємству "Ізюмське лісове господарство" дозволено проведення вибіркової санітарної рубки в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва в загальному обсязі 365 куб.м. деревини з яких: дров`яної та ліквідної стовбурної 316 куб.м., ліквіду із крони 14 куб.м., хворосту і сучків 35 куб.м.
Проте, з акту огляду місць використання лісових ресурсів від 04.01.2021 (т.1 а.с.159) вбачається, що Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" в кварталі 168, виділу 10 Студенецького лісництва здійснено вирубку 575 куб.м. дров`яної деревини та 35 куб.м. хворосту і хмизу.
Із довідки про кількість заготовленої деревини від 04.01.2021 (т.1 а.с. 160) вбачається, що ДП "Ізюмське лісове господарство" по лісорубному квитку ХА ЛРК №001368 від 01.07.2020 здійснило заготовлення 574,78 куб.м. дров`яної деревини. Зазначена довідка підписана т.в.о. директора та головним бухгалтером ДП "Ізюмське лісове господарство".
Вищевказані обставини свідчать про те, що Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" здійснило вирубку дров`яної деревини в обсязі 575 куб.м. замість дозволеного обсягу 316 куб.м., який зазначений у лісорубному квитку ХА ЛРК №001368 від 01.07.2020.
Наведеним вище підтверджуються відомості, зазначені в Акті перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області №937/12-02/06-04 щодо незаконної рубки відповідачем дерев у кількості 436 шт., які не увійшли до матеріалів відводу на проведення вибіркової санітарної рубки 2020 року, проведеної в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва.
Також апеляційний господарський суд зазначає, що пунктом 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 № 9 відбір дерев у рубку здійснюється для усіх видів рубок (крім суцільних), якщо діаметр дерев на висоті 1,3 м, що призначаються до рубки, 8 см і більше. Одночасно з відбором дерев у рубку проводиться клеймування цих дерев біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м.
Таким чином, в разі законного відведення лісосіки у рубку залишаються клеймування біля шейки кореня дерева, які залишаються навіть після зрубу дерев. Проте, в даному випадку ознаки клеймування відсутні, що свідчить про неправомірність дій Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" під час проведення санітарної рубки в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва.
По вищевказаній кількості незаконно зрубаних дерев Державною екологічною інспекцією у Харківській області із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та індексації такс 2020 року, розраховано розмір шкоди в розмірі 478 086,34 грн.
Перевіривши вищевказаний розрахунок шкоди, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що останній проведено на підставі належних доказів, які свідчать про фактичну кількість зрубаних дерев та у відповідності до положень діючого законодавства.
При цьому судова колегія апеляційного господарського суду не приймає до уваги надану Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" копію лісорубного квитка ХА ЛРК №001368 від 01.07.2020 (т.1 а.с.153) в якому зазначено інший обсяг відведених у рубку дерев (598 куб.м., з яких дров`яної та ліквідної стовбурної 512 куб.м., ліквіду із крони 28 куб.м., хворосту і сучків 58 куб.м.), зважаючи на наступне:
- вищевказаний обсяг відведених у рубку дерев внесено у лісорубний квиток ХА ЛРК №001368 від 01.07.2020 рукописним способом невідомою особою Блинда Ю.С. без зазначення її посадового становища;
- відповідно до Плану проведення санітарних рубок, відомостей матеріально-грошової оцінки та сортиментної структури від 11.07.2019 в кварталі 168, виділу 10 Студенецького лісництва на площі 40,1 га. у рубку відведено саме 365 куб.м. деревини;
-згідно відомостей з Реєстру виданих лісорубних квитків (https://lk.ukrforest.com/206709) за лісорубним квитком ХА ЛРК №001368 від 01.07.2020 дозволено заготівлю деревини в обсязі 365 куб.м.
- наведені вище обставини свідчать про наявність у Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" за лісорубним квитком ХА ЛРК №001368 від 01.07.2020 дозволу на вирубку деревини саме в обсязі 365 куб.м., а не 598 куб.м.
Доводи апелянта, що заміри діаметрів пнів здійснювались Інспекцією в порушення положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" відхиляються апеляційним господарським судом, зважаючи на наступне.
Відповідно до змісту Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту (додаток № 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 за № 665) шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних Такс встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області у повній відповідності із зазначеним вище нормативно - правовим актом здійснено заміри пнів рулеткою вимірювальною металевою Р10 УЗК зав. № 12, та як повідомив представник позивача, Інспекцією внесено записи до відомостей переліку пнів зрубаних дерев як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра, що не спростовано відповідачем.
Таким чином, розрахунок розміру шкоди відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
При цьому, відповідачем не наведено жодного нормативно-правового акту, який би містив імперативну норму щодо необхідності внесення в перелік зрубаних пнів двох окремих замірів із подальшим виведенням середнього арифметичного значення.
Що стосується заяв свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , (які є працівниками ДП "Ізюмське лісове господарство") в яких зазначено, що інспекторами невірно проводилося вимірювання діаметру пнів, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що зазначені докази є менш вірогідними, ніж докази, які були надані прокурором та позивачем на підтвердження власної правової позиції.
Крім того, апеляційний господарський суд зауважує, що вищевказані особи були присутні під час складання відомостей переліку пнів зрубаних дерев №3 та №4 в 548 кварталі Піщанського лісництва, у зв`язку із чим не могли бути достовірно обізнаними про порядок заміру діаметру пнів Інспекцією в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва.
До того ж, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відмовились від підпису відомостей переліку пнів зрубаних дерев №3 та №4 та не зазначили про наявність жодних порушень працівниками позивача під час заміру діаметру пнів зрубаних дерев.
Що стосується ОСОБА_1 , який був присутній під час складання відомості переліку пнів зрубаних дерев №1 в кварталі 168, виділ 10 Студенецького лісництва, в матеріалах справи відсутня заява свідка зазначеної особи. В будь-якому випадку, ОСОБА_1 також відмовився від підпису відомості переліку пнів зрубаних дерев №1 та не зазначив про наявність жодних порушень працівниками позивача під час заміру діаметру пнів зрубаних дерев.
Посилання апелянта на те, що у відомостях переліку пнів зрубаних дерев допущено арифметичні помилки, не обліковано ряд позначок про наявність пнів, а в деяких графах взагалі неможливо порахувати позначки внаслідок недбалого заповнення відомостей позивачем, не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, оскільки у відомостях переліку пнів зрубаних дерев окрім графічних позначок про наявність зрубаних дерев також містяться відомості у цифровому значенні, що свідчить про правомірність розрахунку позивачем розміру шкоди.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення та правових підстав для стягнення з відповідача шкоди внаслідок незаконного вирубування дерев у кварталі 168 виділ 10 Студенецького лісництва в розмірі 478 086,34 грн.
Під час перегляду рішення місцевого господарського суду щодо позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" шкоди внаслідок незаконного вирубування дерев у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.
В обґрунтування позовних вимог прокурором було зазначено, що посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області було виявлено факт незаконної рубки дерев у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва за відсутності лісорубного квитка у ДП "Ізюмське лісове господарство.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області було нараховано шкоду за незаконну вирубку Державноим підприємством "Ізюмське лісове господарство" дерев у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва наступних наступним:
- 252 714,94 грн. за незаконну вирубку 109 сухостійних дерев;
- 37 818,28 грн. за незаконну вирубку 5 сироростучих дерев.
В Акті перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області також було зазначено, що 109 сухостійних дерев у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва були вражені пожежею.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" зазначило, що вирубка дерев відбувалась не у виділі 7 Піщанського лісництва, а у виділі 3.1. (виділ 3, підвиділ 1) зазначеного лісництва. При цьому, відповідач мав право здійснювати заготівлю деревини у кварталі 548 виділу 3.1. Піщанського лісництва, з огляду на наявність у нього лісорубного квитка ХА ЛРК №001409 від 22.09.2020.
Місцевий господарський суд відхилив вищевказані доводи відповідача та зазначив, що виділ 3.1 в кварталі 548 Піщанського лісництва відсутній, з огляду на наявні в матеріалах справи планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, пославшись на п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України згідно якого до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Судова колегія апеляційної інстанції не може погодитись із вищевказаною позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Згідно акту лісопатологічного обстеження та оцінки санітарного стану насаджень від 06.12.2019 комісією в складі головного спеціаліста відділу організації охорони і захисту лісу, мисливського господарства та охорони праці Харківського ОУЛМГ Дрібнохода Є.В., начальника відділу моніторингу стану лісових насаджень ДСЛП «Харківлісозахист» Вороб`я Є.В., в.о. головного лісничого ДП «Ізюмський лісгосп» Гегельського В.В., лісничого Піщанського лісництва Бондаря Є.О., за участю землевпорядника Малокомишувахської сільської ради Венгежи С.В., проведено обстеження соснових насаджень Піщанського лісництва, ДП «Ізюмський лісгосп», що потребують проведення суцільної санітарної рубки (т.1. а.с.188-190).
Вищевказаною комісією було встановлено, що в кварталі 548 виділ 3.1., площею 0,4 га. Піщанського лісництва насадження висихає від пошкодження стійкою низовою пожежею. Ступінь ураження сильний, насадження інтенствно висихає, майже 100% дерев V категорії фізіологічного стану. Висота нагару на деревах сягає до 5 м. Відмічається інтенсивне смоловіділення на стовбурах пошкоджених дерев. При огляді модельних дерев встановлено, що ступінь обгорання кореневої шийки критичний 100% периметру, камбій у нижній частині стовбурів повністю відмерлий (почорнілий). Також на них відмічено спроби заселення стовбуровими шкідниками з родини короїдів, вусачів та златок.
Наведені вище обставини стали підставою для призначення на вищевказаній ділянці лісу суцільної санітарної рубки на 2020 рік.
На виконання п.29 Санітарних правил, лісокористувачем 03.12.2019 складено Картку пробних площ обстеження санітарного стану насаджень в кварталі 548 виділ 3.1 (т.1 а.с.191-192).
06.12.2019 на квартал 548 виділ 3.1. Піщанського лісництва розроблено Зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (т.1, а.с. 193-194) та Зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (т.1, а.с. 195-196).
В подальшому Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" розроблено Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів по ДП «Ізюмський лісгосп» на 2020 рік до якого включено проведення, в тому числі суцільної санітарної рубки в кварталі 548 виділ 3.1. Піщанського лісництва, у зв`язку із пошкодженням дерев пожежею (т.1., а.с.197-199).
Виконання вищевказаного Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів по ДП «Ізюмський лісгосп» на 2020 рік було погоджено головним лісопатологом Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист» Батуркіним Д.О. та заступником начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Листом Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21.02.2020 №03.02-12/253 останнє запропонувало директору ДП «Ізюмський лісгосп» провести суцільні санітарні рубки по ДП «Ізюмський лісгосп» в тому числі в кварталі 548 виділ 3.1., площею 0,4 га. Піщанського лісництва (т.1 а.с. 200-202).
Листом Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21.02.2020 №03.02-12/82 останнє повідомило голову Малокомишуваської сільської ради, що управлінням надано пропозицію щодо проведення суцільних санітарних рубок по ДП «Ізюмський лісгосп» в тому числі в кварталі 548 виділ 3, підвиділ 1, площею 0,4 га. Піщанського лісництва (т.1., а.с.203-204).
Також Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства листом від 21.02.2020 №03.02-12/88 повідомило Харківську обласну державну адміністрацію, що управлінням надано пропозицію щодо проведення суцільних санітарних рубок по ДП «Ізюмський лісгосп» в тому числі в кварталі 548 виділ 3, підвиділ 1, площею 0,4 га. Піщанського лісництва (т.1, а.с.205-206)
Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" відповідно до Польової перелікової відомості дерев, призначених у рубку в кварталі 548 виділ 3.1. Піщанського лісництва на площі 0,4 га відмічено та взято 202 дерев, з яких породи: сосна 131 дерево, береза 66 дерев, тополь 4 дерев, осика 1 дерево (т.1 а.с. 208).
Аналогічні відомості також зазначені в відомостях матеріально-грошової оцінки та сортиментної структури від 11.11.2019 щодо суцільної санітарної рубки в кварталі 548 виділ 3.1. Піщанського лісництва (т.1., а.с.209-212).
Наведені вище обставини стали підставою для видачі Державному підприємству "Ізюмське лісове господарство" лісорубного квитка ХА ЛРК №001409 від 22.09.2020 (т.1, а.с.213).
Відповідно до лісорубного квитка ХА ЛРК №001409 від 22.09.2020 Державному підприємству "Ізюмське лісове господарство" дозволено проведення суцільної санітарної рубки дерев в кварталі 548 виділ 3.1. Піщанського лісництва на площі 0,4 га. в загальному обсязі 85 куб.м.
Вищевказаний квиток внесено до Реєстру виданих лісорубних квитків (https://lk.ukrforest.com/220251) згідно якого дозволено заготівлю деревини в обсязі 85 куб.м. (з яких 78 куб.м. дров`яної та ліквідної деревини).
З акту огляду місць використання лісових ресурсів від 02.12.2020 (т.1 а.с.214) вбачається, що Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" за лісорубним квитком ХА ЛРК №001409 від 22.09.2020 здійснено вирубку 85 куб.м. деревини в кварталі 548 виділ 3.1. Піщанського лісництва.
Наведені вище обставини свідчать про наявність у Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" права проводити суцільну санітарну рубку дерев в кварталі 548 виділ 3.1. Піщанського лісництва на площі 0,4 га.
Судова колегія апеляційного господарського суду, дослідивши наявні в матеріалах справи планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, зазначає, що виділ 3 кварталу 548 межує з виділом 7 кварталу 548 Піщанського лісництва. При цьому, в межах виділу 3 кварталу 548 Піщанського лісництва наявний підвиділ 1 (т.1 а.с.207, зворотній бік).
Як вже зазначалось вище, Державною екологічною інспекцією у Харківській області в Акті перевірки було зазначено, що 109 сухостійних дерев у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва були вражені пожежею.
Разом з тим, згідно наявної в матеріалах справи Книги обліку лісових пожеж ДП "Ізюмське лісове господарство" вбачається, що пожежі в кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва не відбувались, що свідчить про відсутність на вказаній земельній ділянці дерев, пошкоджених пожежею (т.1, а.с.224-228).
В той же час, із змісту Книги обліку лісових пожеж по ДП "Ізюмське лісове господарство" вбачається, що в кварталі 548 виділ 3 Піщанського лісництва 09.09.2019 відбулась пожежа.
Факт пожежі в кварталі 548 виділ 3 Піщанського лісництва також підтверджується актом №9 про лісову пожежу від 09.09.2019 (т.1., а.с.229).
Приймаючи до уваги те, що у виділі 7 кварталу 548 Піщанського лісництва не відбувалось пожеж, а зазначений квартал межує з виділом 3 кварталу 548 зазначеного лісництва в якому була зафіксована пожежа 09.09.2019, оцінивши всі вищевказані докази в сукупності, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області було помилково зафіксовано вирубку дерев вражених пожежею в виділі 7 кварталу 548 Піщанського лісництва.
Фактично працівники Державної екологічної інспекції у Харківській області на момент складання Акту перевірки перебували у виділі 3.1. кварталу 548 Піщанського лісництва, що стало можливим у зв`язку із невикористанням посадовими особами позивача приладів глобальної системи позиціонування (GPS).
При цьому, як вже зазначалось вище, Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" отримало лісорубний квиток ХА ЛРК №001409 від 22.09.2020, у зв`язку із чим останнє мало правові підстави для здійснення суцільної санітарної рубки в кварталі 548 виділ 3.1. Піщанського лісництва.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає про відсутність правових підстав для покладання на Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" обов`язок із відшкодування шкоди в розмірі 252 714,94 грн. за незаконну вирубку 109 сухостійних дерев, оскільки вирубка зазначених дерев відбулась на підставі лісорубного квитка ХА ЛРК №001409 від 22.09.2020.
Посилання місцевого господарського суду на відсутність виділу 3.1 в кварталі 548 Піщанського лісництва є безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на наступне:
- відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування;
- в матеріалах справи наявні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (т.1 а.с.207, зворотній бік), які свідчать про існування виділу 3.1 в кварталі 548 Піщанського лісництва;
- факт існування виділу 3.1. в кварталі 548 Піщанського лісництва підтверджується змістом лісорубного квитка ХА ЛРК №001409 від 22.09.2020, відомостями, що містяться в Реєстрі виданих лісорубних квитків (https://lk.ukrforest.com/220251), листах Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21.02.2020 №03.02-12/253, від 21.02.2020 №03.02-12/82, від 21.02.2020 №03.02-12/88, а також інших документах, що були зазначені вище;
- в будь якому випадку, потенційне неправильне цифрове зазначення виділу 3.1., не спростовує ту обставину, що суцільну санітарну рубку було здійснено Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" в виділі 3 кварталу 548 виділ Піщанського лісництва, з огляду на наявність пожежі саме в цьому виділі;
- наявний в матеріалах справи планшет №5 (т.2 а.с.39) не спростовує наявності виділу 3.1 в кварталі 548 Піщанського лісництва, оскільки останній є менш вірогідним доказом по відношенню до перелічених вище документів.
Доводи Державної екологічної інспекції у Харківській області, що виділ 3.1. в кварталі 548 Піщанського лісництва використовується відповідачем виключно в його внутрішній документації спростовується вищевикладеним.
Приймаючи до уваги наведене вище, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вирубка 109 сухостійних дерев відбулась в виділі 3 кварталу 548 Піщанського лісництва на яку у Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" був дозвіл у вигляді лісорубного квитка ХА ЛРК №001409 від 22.09.2020, що свідчить про відсутність протиправної поведінки останнього.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" шкоди в розмірі 252 714,94 грн. за незаконну вирубку 109 сухостійних дерев підлягають залишенню без задоволення.
Що стосується заявленої до стягнення шкоди за незаконну вирубку 5 сироростучих дерев в розмірі 37 818,28 грн., судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що вказані дерева не були вражені пожежею, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати, що останні знаходяться в виділі 3 кварталу 548 Піщанського лісництва. Комплексний аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчать, що вищевказані 5 сироростучих дерев знаходяться у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва.
Розрахунок шкоди був правомірно проведений Держекоінспекцією на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665
Приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про наявність у останнього права на рубку 5 сироростучих дерев у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" шкоди в розмірі 37 818,28 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апеляційна скаргу Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі №922/2306/21 підлягає скасуванню в частині стягнення з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" шкоди в розмірі 252 714,94 грн із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі №922/2306/21 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі №922/2306/21 скасувати в частині стягнення з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" шкоди в розмірі 252 714,94 грн.
Абзаци 1-5 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі №922/2306/21 викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (64332, Харківська область, Ізюмський район, с. Левківка, вул. Горянівська, 16, ідентифікаційний код 00993113) на користь держави шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 515904,62 грн, за наступними реквізитами: рахунок UA418999980333149331000020563, отримувач - ГУК Харків обл/СТГ Оскіл/24062100, код одержувача - 37874947, Банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (64332, Харківська область, Ізюмський район, с. Левківка, вул. Горянівська, 16, ідентифікаційний код 00993113) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 02910108) судовий збір у розмірі 7 738,57 грн.»
В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі №922/2306/21 залишити без змін.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, місто Харків, вул. Бакуліна, 6, ідентифікаційний код 37999518) на користь Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (64332, Харківська область, Ізюмський район, с. Левківка, вул. Горянівська, 16, ідентифікаційний код 00993113) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5 686,09 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Т.Д. Геза
СуддяР.А. Гетьман
Повний текст постанови підписано 29.06.2022 року через запроваджений военний стан та загрозу життю та здоров"ю
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2022 |
Оприлюднено | 30.06.2022 |
Номер документу | 104986315 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Радіонова Олена Олександрівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Радіонова Олена Олександрівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Сгара Елла Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні