Рішення

від 27.06.2022 по справі 909/1269/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.06.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1269/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., секретар судового засідання Феденько Н.М., за участю прокурора Піварчука А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1269/21 за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дубовецької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Cолар" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Суть спору.

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Дубовецької сільської ради до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Солар" про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 153 888,00 грн, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки площею 32 га.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2021 для розгляду справи № 909/1269/21 визначено суддю Горпинюка І.Є.

30.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 27.01.2022; встановив сторонам строки на подання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Підготовче судове засідання 27.01.2022 не відбулось з огляду на встановлення 24.01.2022 в Івано-Франківській області червоного рівня епідемічної небезпеки та спалах захворюваності на коронавірусну інфекцію COVID-19 серед працівників Господарського суду Івано-Франківської області; ухвалою суду від 27.01.2022 підготовче засідання відкладено на 14.02.2022.

14.02.2022, за участю прокурора Журавльової Н.Є., суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче судове засідання на 04.03.2022

04.03.2022 в судове засідання від прокуратури з`явилася Журавльова Н.Є. ; представники сторін в судове засідання не з`явилися. Доказів належного повідомлення відповідача про дату, місце та час підготовчого засідання станом на 04.03.2022 у суду не було.

Радою суддів України рекомендовано судам в умовах воєнного стану по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження (пункт 5 рекомендацій, опублікованих 02.03.2022 на офіційному вебсайті http://rsu.gov.ua).

За наведеного, 04.03.2022, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату; про що учасників справи додатково повідомити ухвалою суду.

02.05.2022 суд призначив підготовче засідання у справі № 909/1269/21 на 25.05.2022, про що ухвалою повідомив учасників справи.

25.05.2022, за участю прокурора Піварчука А. М., суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 10.06.2022.

10.06.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.06.2022, про що прокурора повідомлено під розписку, а сторін та засновника ТОВ "Дельта Солар" ОСОБА_2 ухвалою суду від 10.06.2022. Крім того, суд повідомив відповідача про дату, час та місце судового розгляду даної справи, шляхом розміщення оголошення на сайті Господарського суду Івано-Франківської області.

28.06.2022 в судове засідання з`явився прокурор; позивач та відповідач в судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили; як зазначено вище, про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Отримання ухвал суду позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Копії ухвал суду: про відкриття провадження у справі від 27.01.2022, ухвал-повідомлень від 14.02.2022, від 02.05.2022, від 25.05.2022 та від 10.06.2022, суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак поштові відправлення, якими суд надсилав копії названих ухвал, повернуті підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" з причини "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата за адресою місцезнаходження, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, господарський суд зазначає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи.

Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є розумність строків розгляду справи судом.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що ухвали суду, які надсилалися відповідачу на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті підприємством поштового зв`язку з причини "адресат відсутній за вказаною адресою", а також, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

28.06.2022, за участю прокурора, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції прокурора.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 1 оренди земельної ділянки від 04 жовтня 2018 р., внаслідок чого виникла заборгованість у вигляді податкового боргу по орендній платі за землю на суму 224273,92 грн, задекларованого в період з липня 2020 по квітень 2021, яка стягнута рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі № 600/3258/21-1, а також борг зі сплати орендної плати за період травня 2021 по листопад 2021 в сумі 153888,00 грн, який прокурор просить стягнути в судовому порядку.

У зв`язку з тим, що відповідач неналежно виконує умови договору оренди земельної ділянки - систематично не сплачує орендну плату, наявні правові підстави для розірвання договору оренди землі в судовому порядку та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку Дубовецькій сільській раді.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач будь-яких письмових пояснень по суті спору не надіслав, явки в судове засідання повноважного представника не забезпечив.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався; відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав, явки в судове засідання не забезпечив.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.

Предмет доказування у справі становлять обставини наявності підстав для звернення прокурора в інтересах держави із вказаним позовом; укладення та виконання сторонами договору оренди землі; виникнення та розмір заборгованості з орендної плати за землю; допущення орендарем таких випадків невиконання зобов`язань за договором оренди, які б надавали орендодавцю правові підстави вимагати дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку; виникнення у позивача права вимагати повернення земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення прокурора, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

04 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Солар" (орендар) та Дубовецькою сільською радою (орендодавець) укладено договір №1 оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарських потреб, а саме для будівництва та обслуговування об`єктів енергетики (альтернативні джерела - сонячна електростанція) з назвою « Фотоелектричний проект - Дубівці », яка знаходиться за адресою: в межах населеного пункту с. Дубівці Дубовецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області урочище "Климче" (п. 1 договору оренди). В оренду передається земельна ділянка із кадастровим номером 2621282901:01:001:0861 загальною площею 32,0000 га (п. 2 договору оренди). На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (п. 3 договору оренди).

Згідно з пунктом 7 договору оренди, договір укладено терміном на 25 років із правом продовження терміну оренди.

У пунктах 9-11 договору оренди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у відповідності до ст. 288 п. 4 Податкового кодексу України орендна плата справляється у грошовому еквіваленті в розмірі 3% від її нормативно-грошової оцінки на протязі дії всього терміну оренди земельної ділянки (25 років), з кадастровим номером 2621282901:01:001:0861. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та з урахуванням проведених у відповідності до Закону України "Про оцінку земель" поновлення (коректура) нормативної грошової оцінки земель в межах населеного пункту (коректура проводиться 1 раз на 5-7 років). Орендна плата вноситься щорічно на протязі двадцяти п`яти річного терміну оренди земельної ділянки до 30 числа кожного місяця із розрахунку станом на сьогоднішній день - 263771,53 гривень за один календарний рік, або 21980,96 гривень за один календарний місяць або 722,66 гривень за один календарний день.

Відповідно до пункту 18 договору оренди, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За змістом абзацу третього пункту 32 договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення 18 сесії 7 скликання Дубовецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 29.09.2018 року, яке є невід`ємною частиною цього договору (п. 16 договору оренди).

Рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Дубовецької сільської ради від 29.09.2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", сесія сільської ради вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ "Дельта Солар", ідентифікаційний номер 42185869 з цільовим призначенням - 14.02 для будівництва, розміщення, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (сонячні електростанції) на території Дубовецької сільської ради, в межах населеного пункту (урочище "Климче"), Галицького району, Івано-Франківської області, з кадастровим номером 2621282901:01:001:0861, передати вказану земельну ділянку площею 32,0000 га в оренду ТзОВ "Дельта Солар" терміном на 25 років, встановивши орендну плату в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки на протязі дії всього терміну оренди.

24 жовтня 2018 року між сторонами договору оренди складено акт приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки), за яким Дубовецька сільська рада передала, а ТОВ "Дельта Солар" прийняло у строкове платне користування орендовану земельну ділянку. Стан об`єкту оренди - задовільний (п. 3 акту).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 289848557), земельна ділянка з кадастровим номером 2621282901:01:001:0861 площею 32 га, цільовим призначенням: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за адресою: с. Дубівці, Галицького району, Івано-Франківської області зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві комунальної власності за Дубовецькою сільською радою. Крім того, 24.10.2018 зареєстровано речове право: право оренди земельної ділянки строком на 25 років з правом пролонгації, підстава для державної реєстрації: договір оренди земельної ділянки номер 1 виданий 04.10.2018, укладений між Дубовецькою сільською радою та ТОВ "Дельта Солар". Орендодавець: Дубовецька сільська рада, орендар: ТзОВ "Дельта Солар".

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі № 600/3258/21-а задоволено повністю позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ТОВ "Дельта Солар", стягнуто з ТОВ "Дельта Солар" податковий борг на суму 224273,92 грн з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують підприємство, та за рахунок готівки, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Солар". Згідно обставин встановлених судом у вказаному рішенні, за ТОВ "Дельта Солар" обліковується податкова заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 224273,92 грн, яка виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих відповідачем зобов`язань в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітні періоди 7, 8, 9, 10, 11, 12 місяців 2020 року та 1, 2, 3 та 4 місяців 2021 року.

Згідно листа Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області від 20.12.2021 № 8/1-1160, адресованого Івано-Франківській обласній прокуратурі, борг ТОВ "Дельта Солар" щодо сплати орендної плати станом на 01.12.2021 становить 356177,92 грн, і утворився внаслідок відсутності сплати орендної плати за період з липня 2020 по жовтень 2021.

Як зазначає у позовній заяві прокурор, вимога про стягнення орендної плати в сумі 153888,00 грн охоплює собою заборгованість, яка виникла за період з травня по листопад 2021 року. Заборгованість, яка виникла за період з липня 2020 по квітень 2021 року стягнута, як податковий борг, Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі № 600/3258/21-а.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Щодо наявності підстав для заявлення позову прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України "Про прокуратуру".

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци перший та другий частини третьої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Звертаючись із позовною заявою, заступник керівника Івано-Франківської окружної прокуратури зазначив, що підставою для звернення до суду із позовом є виявлення Івано-Франківською обласною прокуратурою факту невиконання ТОВ "Дельта Солар" умов договору оренди землі та неналежне здійснення повноважень по захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування - Дубовецькою сільською радою. Прокурор зауважує, що Івано-Франківська обласна прокуратура 25.10.2020, та повторно 22.12.2020 року надсилала Дубовецькому сільському голові листа щодо вжиття заходів по стягненню заборгованих коштів зі сплати орендної плати, порушень умов договору оренди та необхідності вжиття відповідних заходів. Дубовецька сільська рада упродовж 2020-2021 років не вжила заходів щодо стягнення орендної плати та розірвання договору оренди при наявності заборгованості понад 12 місяців, що свідчить про не здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що листом 15-85вих-20 від 16.10.2020 року заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури просив Дубовецького сільського голову у найкоротший термін надати інформацію про суму заборгованості ТОВ "Дельта Солар" зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки площею 32 га, кадастровий номер 2621282901:01:001:0861, та, за наявності заборгованості, вказати, чи вживались сільською радою заходи щодо стягнення таких коштів. У відповідь, Дубовецька сільська рада листом № 171 від 17.11.2020 надала документи та завірені копії документів по ТОВ "Дельта Солар".

Листом № 15-513вих-20 від 22.12.2020, заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури просив Дубовецького сільського голову, у разі невжиття заходів до стягнення коштів та розірвання договору оренди землі, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", у термін до 11.01.2021 надати інформацію щодо наявної станом на 01.01.2021 суми заборгованості по сплаті ТОВ "Дельта Солар" орендної плати за використання вказаної земельної ділянки. Одночасно прокурор просив вказати, чи вживались сільською радою заходи щодо стягнення заборгованих коштів із ТОВ "Дельта Солар". У відповідь, Дубовецька сільська рада листом № 2 від 11.01.2021 надала довідку про сплату орендної плати ТОВ "Дельта Солар", згідно з якою заборгованість зі сплати орендної плати за орендовану земельну ділянку станом на 01.01.2021 становить 197856,00 грн. У довідці зазначено, що сільська рада через уповноважену особу неодноразово повідомляла про необхідність погашення заборгованості із сплати податку за оренду землі.

Листом № 15-1530вих-21 від 25.10.2021, перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, вказуючи на наявність у ТОВ "Дельта Солар" заборгованості зі сплати орендної плати, посилаючись на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо здійснення прокурором представництвом інтересів держави в суді, просив Дубовецького сільського голову надати в найкоротший термін інформацію щодо наявної на даний час суми заборгованості зі сплати орендної плати за використання даної земельної ділянки у ТОВ "Дельта Солар", та вказати чи вживались сільською радою заходи щодо стягнення таких коштів, розірвання договору оренди та повернення землі. У відповідь, Дубовецька сільська рада листом № 11/1-1029 від 12.11.2021 надала інформацію щодо сплати ТОВ "Дельта Солар" орендної плати помісячно. В листі зазначено, що станом на 02.11.2021 заборгованість ТОВ "Дельта Солар" за користування земельною ділянкою складає 334 193,92 грн. Дубовецька сільська рада зазначає, що неодноразово з керівником товариства було проведено робочі зустрічі та телефонні розмови, надіслано листи про погашення податкового боргу по орендній платі за землю. Товариство надало роз`яснення, що тимчасово не має можливості сплатити борги, здійснює пошук покупця електроенергії за прямими поставками, з яким буде заключено угоду на термін більше 10 років. Добровільно розірвати договір оренди платник не погоджувався, а згідно умов заключеного договору розірвання в односторонньому порядку не допускається. За поданням ГУ ДПС в Івано-Франківській області в Чернівецькому окружному суді відкрито провадження 20.07.2021 за № 600/3258/21а по факту несплати заборгованої суми орендної плати по ТОВ "Дельта Солар". У зв`язку з відсутністю достатньої кількості коштів для сплати судового збору Дубовецька сільська рада клопоче Івано-Франківську обласну прокуратуру самостійно заявити позов в інтересах Дубовецької сільської ради.

З наведених документів слідує, що Івано-Франківська обласна прокуратура неодноразово звертала увагу Дубовецької сільської ради на наявну у відповідача заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, явні порушення земельного законодавства та необхідність вжиття відповідних заходів на захист її інтересів.

У відповідь, Дубовецька сільська рада обмежувалась лише наданням прокуратурі документів та інформації про наявну заборгованість ТОВ "Дельта Солар" зі сплати орендної плати, та повідомляла, що проводила робочі зустрічі та телефонні розмови з керівником та уповноваженими особами ТОВ "Дельта Солар" щодо необхідності погашення боргу. У листі від 12.11.2021 № 11/1-1029 позивач клопотав перед прокуратурою самостійно заявити позов в інтересах сільської ради, у зв`язку з відсутністю в останньої коштів для сплати судового збору.

Згідно з викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 правової позиції прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Окрім цього Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/19/18 надавши оцінку доводам щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також недостатньої їх обґрунтованості, дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.

Враховуючи наведені положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, оцінивши долучені до позовної заяви докази, суд визнає доведеним, що позивачем не було вжито належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, при наявності даних, що свідчать про ненадходження коштів до місцевого бюджету територіальної громади в період з травня по листопад 2021 року, не враховуючи коштів, які не надійшли до бюджету за період серпня 2020 - квітня 2021 року та стягнуті рішенням суду в адміністративній справі № 600/3258/21-1. Не вжито позивачем також і заходів щодо розірвання договору оренди в судовому порядку, хоча відповідач припинив сплачувати орендну плату ще починаючи з серпня 2020 року. Таким чином Дубовецькою сільською радою упродовж 2020-2021 років не вжито заходів до стягнення орендної плати та розірвання договору оренди, при наявності заборгованості зі сплати орендної плати понад 12 місяців. Порушення інтересів держави у даному випадку полягає, як у систематичному ненадходженні до місцевого бюджету коштів за використання земельної ділянки комунальної власності, так і у невжитті належних та достатніх заходів щодо стягнення заборгованості по орендній платі за землю та розірвання договору оренди землі в судовому порядку. При цьому, з досліджених доказів слідує, що позивачу було достеменно відомо про такі порушення умов договору оренди.

Проведення позивачем робочих зустрічей та телефонних розмов із представниками відповідача не спростовують виникнення у прокурора підстав для звернення до суду із позовом, оскільки бездіяльність уповноваженого на захист інтересів держави органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Твердження позивача про те, що орендар не погоджується добровільно розірвати договір оренди, а розірвання договору в односторонньому порядку не допускається також не заслуговують на увагу, оскільки як положеннями законодавства, так і умовами укладеного договору оренди передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

Щодо відсутності у позивача грошових коштів для сплати судового збору, то згідно усталеної судової практики Верховного Суду (зокрема правова позиція, викладена у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 920/266/19), незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів.

Отже, позивач неналежно здійснював захист інтересів держави у спірних правовідносинах, що у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право прокурору здійснювати представництво у суді. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Щодо вирішення позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Згідно із ст. 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Законом України "Про оренду землі" (ЗУ "Про оренду землі") визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно із ч. 1 статті 6 ЗУ "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст. 124 ЗК України).

Відповідно до частини 1 статті 19 ЗУ "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом статті 17 ЗУ "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 122 ЗК України - сільські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податково кодексу України, 288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати (за земельні ділянки), строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. При цьому відповідно до п. 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З врахуванням наведених положень законодавства, та умов договору оренди, відповідач зобов`язаний декларувати свої податкові зобов`язання зі сплати орендної плати за землю, а також сплачувати орендну плату за землю щомісячно, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який проводиться оплата.

Борг відповідача по орендній платі становить 224 273,92 грн за період з липня 2020 по квітень 2021 року, який стягнуто рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.11.2021 по справі № 600/3258/21-а, а також 153 866,72 грн за період з травня по листопад 2021 (по 21980,96 грн щомісячно, як передбачено п. 11 договору оренди).

Відповідач доказів оплати ним орендної плати за вказані періоди (з липня 2020 по листопад 2021) не надав. У контексті цього, суд вважає, що відсутність певних обставин (правових підстав) можна спростувати лише доведенням наявності цих обставин (правових підстав). За вимогами про стягнення орендної плати суд повинен перевірити: наявність договірних відносин оренди; виконання орендодавцем обов`язку з передачі орендованого майна в користування орендаря; виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати. Таким чином, з одного боку, позивач повинен довести укладення договору оренди та передачу майна в користування відповідача, а відповідач - або спростувати якусь з цих обставин, або довести факт повного виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати. За наявності встановленого факту виникнення орендних відносин та передачі майна в строкове, платне користування відповідача, виконання обов`язків зі сплати орендної плати має бути доведено відповідачем через подання ним належних та допустимих доказів.

Тому суд вважає доведеним, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо проведення оплати за оренду в повному обсязі, у визначені договором строки.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період з травня по листопад 2021 року в сумі 153888,00 грн підлягають до задоволення частково. До стягнення підлягає заборгованість з орендної плати в сумі 153866,72 грн за період з травня по листопад 2021 року (за сім місяців), виходячи з місячного розміру орендної плати в сумі 21980,96 грн., який визначений у п. 11 договору оренди. Прокурор у позовній заяві провів розрахунок заборгованості виходячи з того, що місячний розмір орендної плати становить 21984,00 грн, однак такий розмір орендної плати не відповідає погодженим умовам договору оренди. Доказів зміни розміру орендної плати ні прокурором ні позивачем не подано.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом, у застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкту оренди, яке істотно перешкоджає передбаченого договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із п. д ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Пунктом 32 укладеного договору оренди також передбачено можливість розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Застосовуючи норми статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України, статей 31, 32 Закону України "Про оренду землі", Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19 сформулював такий правовий висновок: "оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки."

У свою чергу, у пункті 6.15 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17 міститься схожий правовий висновок: "з огляду на те, що внаслідок порушення відповідачем умов договору оренди, позивач позбавлений можливості отримувати орендні платежі, на які він розраховував під час укладення цього договору, зазначені порушення визнані судами попередніх інстанцій істотними, наведене є підставою для розірвання договору в судовому порядку".

Виходячи з встановлених судом обставин, що борг відповідача по орендній платі становить 224273,92 грн за період з липня 2020 по квітень 2021 року, яка стягнута рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.11.2021 по справі № 600/3258/21-а, та 153866,72 грн за період з травня по листопад 2021 (по 21980,96 грн щомісячно, як передбачено п. 11 договору оренди), суд відзначає що відповідач не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою протягом сімнадцяти місяців, що є істотним порушенням умов договору зі сторони орендаря, та позбавляє позивача орендних платежів, на отримання яких він розраховував під час укладення договору.

Таким чином, систематична, протягом сімнадцяти місяців (з липня 2020 по листопад 2021 року), несплата орендної плати ТОВ «Дельта Солар» є підставою для розірвання договору оренди землі у судовому порядку, а тому позов у цій частині є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку, суд виходить з того, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ч.1.ст.173 ГПК України).

Згідно із частиною 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

З урахуванням наведеного вимога про повернення земельної ділянки також підлягає задоволенню, оскільки згідно частини першої статті 173 ГПК України вона є похідною вимогою, від вимоги про розірвання Договору оренди землі.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, то, відповідно, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку Дубовецькій сільській раді також є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки є правовими наслідками задоволення вимоги про розірвання договору оренди. Вимога про повернення земельної ділянки є наслідком розірвання договору оренди. Подібні правові висновки були підтримані, зокрема, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.10.2021 по справі № 910/7250/18.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, як судові витрати, визначено судовий збір у розмірі 6849,00 грн (платіжне доручення № 2815 від 21 грудня 2021 року).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено частково, судовий збір слід стягнути з відповідача в користь Івано-Франківської обласної прокуратури в сумі 6848,09 грн, тобто пропорційно сумі задоволених вимог.

При цьому суд звертає увагу Івано-Франківської обласної прокуратури, що при поданні позову судовий збір в частині 0,68 грн був сплачений в більшому розмірі, ніж встановлений законом, і в цій частині може бути повернутий платнику за його клопотанням згідно п. 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 13, 53, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дубовецької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Cолар" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Солар" (вул. Головна, буд. 49, с. Тереблече, Глибоцький район, Чернівецька область, 60435, ідентифікаційний код юридичної особи: 42185869) на користь Дубовецької сільської ради (пл. Незалежності, 2, с. Дубівці, Галицький район, Івано-Франківська область 77172, ідентифікаційний код юридичної особи: 04357561) 153 866 (сто п`ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн 72 коп. заборгованості з орендної плати.

Розірвати договір № 1 оренди земельної ділянки від 04.10.2018, укладений між Дубовецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Солар", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2018, щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1676939026212, номер запису про інше речове право: 28559936.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Солар" (вул. Головна, буд. 49, с. Тереблече, Глибоцький район, Чернівецька область, 60435, ідентифікаційний код юридичної особи: 42185869) повернути Дубовецькій сільській раді (пл. Незалежності, 2, с. Дубівці, Галицький район, Івано-Франківська область 77172, ідентифікаційний код юридичної особи: 04357561) земельну ділянку комунальної власності площею 32,0000 га (кадастровий номер: 2621282901:01:001:0861), що знаходиться в урочищі "Климче" в межах населеного пункту с. Дубівці Дубовецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Солар" (вул. Головна, буд. 49, с. Тереблече, Глибоцький район, Чернівецька область, 60435, ідентифікаційний код юридичної особи: 42185869) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код: 03530483) 6848 (шість тисяч вісімсот сорок вісім) грн 09 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 21 (двадцять одна) грн 28 коп. - відмовити.

Судовий збір в сумі 0,23 грн залишити за Івано-Франківською обласною прокуратурою.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.06.2022.

Суддя І.Є. Горпинюк