Рішення

від 19.06.2022 по справі 910/12034/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2022Справа № 910/12034/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інжиніринг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група будівельних компаній "Перспектива"

про стягнення 469 217,35 грн

Представники сторін:

від позивача: Ципліцький Д.О.,

від відповідача: Стадніченко В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група будівельних компаній "Перспектива" про стягнення 469 217,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оперативної оренди обладнання № 28/09/2020 від 10.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 відкрито провадження у справі № 910/12034/21 та призначено підготовче засідання на 08.09.2021.

10.08.2021 представником позивача подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 12.08.2021 вказане клопотання позивача задоволено.

В підготовче засідання 08.09.2021 з`явився представник позивача.

В підготовчому засіданні 08.09.2021 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 29.09.2021.

16.09.2021 представником позивача подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 20.09.2021 вказане клопотання позивача задоволено.

24.09.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у приміщенні суду та клопотання про повернення судової справи на стадію підготовчого провадження та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.09.2021 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у приміщенні суду.

28.09.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В підготовче засідання 29.09.2021 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження задовольнити; повернутися на стадію підготовчого провадження.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; відкласти підготовче засідання на 20.10.2021; встановити позивачу строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив; встановити відповідачу строк протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив.

01.10.2021 представником позивача подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 04.10.2021 вказане клопотання позивача задоволено.

18.10.2021 представником відповідача подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 19.10.2021 вказане клопотання відповідача задоволено.

В підготовче засідання 20.10.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 15.11.2021, зобов`язати сторони виконати вимоги ухвали суду, що була прийнята в підготовчому засіданні 29.09.2021, не виходячи до нарадчої кімнати.

20.10.2021 представником позивача подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 25.10.2021 вказане клопотання позивача задоволено.

01.11.2021 представником відповідача подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 03.11.2021 вказане клопотання відповідача задоволено.

В підготовче засідання 15.11.2021 представники сторін не з`явились, у зв`язку з чим суд відклав підготовче засідання на 08.12.2021.

25.11.2021 до суду представниками позивача та відповідача подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалами від 30.11.2021 вказані клопотання сторін суд задовольнив.

08.12.2021 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 08.12.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 12.01.2022.

05.01.2022 представником позивача подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 10.01.2022 вказане клопотання позивача задоволено.

05.01.2022 представником позивача подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 11.01.2022 вказане клопотання відповідача задоволено.

В підготовче засідання 12.01.2022 з`явились представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 19.01.2022, зобов`язати представника відповідача надати до наступного підготовчого засідання докази направлення відзиву позивачу.

17.01.2022 відповідачем подані до суду пояснення на виконання вимог суду.

17.01.2022 представником позивача подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 18.01.2022 вказане клопотання позивача задоволено.

В підготовче засідання 19.01.2022 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання представника позивача про визнання відзиву на позовну заяву таким, що не є поданим, яке було усно заявлене представником позивача у підготовчому засіданні 12.01.2022, відмовити через необґрунтованість.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.02.2022.

19.01.2022 на електронну пошту суду представниками позивача та відповідача подано до суду клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 09.02.2022, а також всіх інших судових засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалами від 24.01.2022 вказані клопотання сторін задоволено.

В судове засідання 09.02.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 23.02.2022.

В судових засіданнях 23.02.2022 та 14.03.2022 оголошувались перерви.

Судове засідання 14.03.2022 у справі не відбулося у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 підготовче засідання у справі призначено на 30.05.2022.

В судове засідання 30.05.2022 учасники справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 30.05.2022 відкладено розгляд справи на 20.06.2022.

В судовому засіданні 20.06.2022 представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі, а представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 20.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Інжиніринг" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група будівельних компаній "Перспектива" (Орендар) укладено договір оперативної оренди обладнання № 28/09/2020 (надалі також - договір), згідно з п. 1.1 якого Орендодавець надає Орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі «обладнання», асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту(ів) прийому-передачі.

Згідно з п. 2.2 договору, асортимент і строки передачі обладнання Орендарю узгоджуються Сторонами додатково

За приписами п. 2.3 договору, місце передачі обладнання Орендарю: м. Ірпінь, вул. Соборна 152 або інше місце, визначене Сторонами додатково.

Місце повернення обладнання: м. Ірпінь, вул.Соборна 152 або інше місце, визначене Сторонами додатково.

Всі транспортування обладнання із місця передачі (і до місця повернення) здійснюються Орендарем самостійно (або із залученням третіх осіб) і за його рахунок.

Транспортні засоби Орендаря повинні забезпечувати збереження обладнання протягом всього часу його транспортування.

У випадку транспортування обладнання на адресу Орендаря Орендодавцем (залученими ним третіми особами), транспортні витрати і витрати по забезпеченню доставки несе (компенсує) Орендар, якщо інше не буде узгоджено Сторонами додатково. При цьому, витрати (компенсацію) на транспортування обладнання і витрати по забезпеченню доставки Орендар сплачує у вигляді 100% попередньої оплати на підставі виставленого Орендодавцем рахунку на оплату.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до "31" грудня 2020 року, а в частині строку оренди обладнання і нарахування орендної плати, та в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання обома сторонами своїх обов`язків за цим договором. Подовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди строк дії договору вважається автоматично пролонгованим на один календарний рік (але не більше двох років поспіль),

якщо від жодної із Сторін за місяць до закінчення строку дії Договору не надійшла вимога про його припинення. (п. 3.1 договору)

Як встановлено у п. 3.3 договору, Орендодавець має право, відмовитися від цього договору і вимагати повернення обладнання, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом 14 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

У разі відмови Орендодавця від цього договору він є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від цього договору.

При відмові Орендодавця від цього договору Орендар зобов`язаний виконати умови п. 5.2.9 даного договору, а також повністю здійснити розрахунки (на підставі виставленого Орендодавцем рахунку) з орендної плати, іншим зобов`язанням, що випливають із умов цього договору.

У п. 4.1 договору сторони погодили порядок нарахування і сплати орендної плати, а саме:

- Орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту знаходження обладнання у Орендаря (згідно актів прийому - передачі), а у разі використання обладнання не повний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичну (згідно п. 4.3 даного договору) кількість днів знаходження обладнання в оренді (згідно актів прийому - передачі), але не менше ніж за 15 календарних днів (п.п. 4.1.1);

- Орендодавець до п`ятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним

(за який нарахована орендна плата), направляє Орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) або кур`єром оригінал акту наданих послуг в двох примірниках (п.п. 4.1.3);

- Орендар зобов`язаний підписати і повернути Орендодавцю один підписаний оригінал акту наданих послуг до двадцятого числа місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована плата). У разі неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови Орендаря від підписання цього акту (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаних Сторонами актів прийому - передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними Орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на вказану в акті суму) (п.п. 4.1.4);

- Орендна плата вноситися Орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі договору не пізніше 14 числа поточного місяця. Протягом місяця підписання договору вноситися плата за перший і останній місяці (на розсуд директора) оренди обладнання у вигляді 100% передоплати. Сума переплати за оренду обладнання підлягає поверненню Орендарю в установленому порядку або зараховується в рахунок наступних платежів на підставі письмових угод або телефонних переговорів (п.п. 4.1.5);

- Орендна плата може сплачуватись на розсуд Орендаря наступним чином: У вигляді 100% попередньої оплати загальної орендної плати за місяць (із врахуванням фактичної кількості обладнання, що знаходиться у Орендаря). Строк оплати - до 20 числа оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця. Із відстрочкою на період 14 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця, яка погоджується з Орендодавцем у письмовій формі (п.п. 4.1.6, 4.1.6.1, 4.1.6.2);

- Ставка орендної плати за один місяць складає 4,5% від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати Орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.1 даного договору (п.п. 4.2.1 договору);

- Ставка орендної плати за один місяць складає 5% від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати Орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.2 даного договору (п.п. 4.2.1 договору);

- У разі несвоєчасної сплати Орендарем орендної плати (наявності простроченої заборгованості незалежно від її розміру), її ставка складає:

10% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць. Вказана ставка встановлюється з 1-го числа календарного місяця, в якому виникла заборгованість більша за 14 днів.

15% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць. Вказана ставка встановлюється при наявності простроченої заборгованості більше 30 календарних днів (з 1- го числа календарного місяця, наступного за тим, в якому виникла заборгованість).

Вищевказані ставки застосовуються до кінця календарного місяця, в якому здійснено повне погашення заборгованості з орендної плати за цим договором.

Ставки, що застосовуються Орендодавцем відповідного до даного пункту, вважаються такими, заздалегідь і належним чином узгоджені і погоджені Сторонами (п.п. 4.2.4);

- Вартість наданого в оренду обладнання зазначається в додатках та актах прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору, і встановлюється для визначення розміру: щомісячної суми орендної плати (в грошовому вираженні) за передане обладнання; плати в разі неповернення, втрати та/або пошкодження обладнання; відповідальності Сторін при невиконанні ними умов цього договору і відшкодування завданих збитків (п.п. 4.2.5);

- Початком оплачуваного періоду (нарахування орендної плати) є дата дня одержання обладнання (дата підписання акту прийому-передачі). Закінченням оплачуваного періоду (нарахування орендної плати) є дата дня, що передує даті повернення обладнання (даті дня підписання акту прийому-передачі (повернення), але не пізніше закінчення строку оренди, визначеного в п. 3.1 даного договору (п.п. 4.3 договору).

Згідно з п. 5.1, п.п. 5.2.9, 5.2.10 договору, Орендар зобов`язаний, зокрема, повернути (здати на склад Орендодавця) обладнання належно упакованим, в справному стані із врахуванням нормального зносу:

- не пізніше останнього дня строку оренди, визначеного в п 3.1 даного договору;

- протягом десяти календарних днів з моменту письмової вимоги (повідомлення) Орендодавця у випадку відмови (припинення) від договору згідно п. 3.3 даного договору або призупинення договору згідно п. 4.2.6 даного договору;

- відшкодувати (згідно з п. 7.3 даного договору) Орендодавцю повну вартість неповернутого (в т.ч. пошкодженого (при неможливості відновлення), некомплектного або знищеного) обладнання, протягом десяти календарних днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунку на оплату відповідно до п. 7.3 даного Договору.

Передача (повернення) обладнання здійснюється відповідно до п. 2.3 даного договору і оформлюється документально шляхом підписання двостороннього акту прийому-передачі. Датою передачі (повернення) обладнання є дата акту прийому-передачі, підписаного Сторонами. (пункти 6.1, 6.3 договору).

У розділі 7 договору передбачено відповідальність сторін, а саме:

- У разі несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (п. 7.1);

- У разі несвоєчасного повернення обладнання, Орендар сплачує неустойку (штраф) в розмірі подвійної орендної плати (по ставці, що діє в період порушення) за час прострочення (п. 7.2);

- У випадку неповернення у встановлений строк, а також у випадку пошкодження обладнання (при неможливості відновлення), порушення комплектності (при якому подальша експлуатація обладнання неможлива) або його загибелі (втраті), Орендар сплачує Орендодавцю (згідно п. 5.2.10 даного договору) вартість такого обладнання, згідно із цінами, вказаними в актах прийому-передачі.

Підписаний дефектовочний акт (згідно п.п. 6.9 даного договору), є підставою для відшкодування Орендарем вартості обладнання відповідно до п. 5.2.10 даного договору.

У випадку відмови Орендаря від підписання дефектовочного акту, відповідне обладнання Орендодавцем не приймається (згідно п. 6.9 даного договору), а Орендар сплачує орендну, встановлену п. п. 4.2.1 - 4.2.4 даного договору (п. 7.3);

- У разі невиконання Орендарем умов п. 5 2.10 та/або п. 5.2.11 даного договору Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період порушення, за який сплачується пеня (п. 7.5);

- У випадку порушення умов п. 2.4 даного договору Орендар сплачує штраф в розмірі 20% від вартості такого обладнання, а у випадку самовільного відчуження обладнання третім особам - відшкодовує його вартість і сплачує штраф в розмірі 20% від вартості відчуженого обладнання (п. 7.7).

На виконання умов договору Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду обладнання за актами прийому - передачі № 0031 від 22.09.2020, № 0040 від 19.10.2020, № 0057 від 07.12.2020.

Сторонами підписано також акти прийому-передачі № 0032 від 10.10.2020, № 0039 від 30.10.2020 та № 0020 від 27.05.2021, за яким Орендар повернув обладнання Орендодавцю.

Позивач звернувся до суду з цим позовом у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем визначених договором зобов`язань щодо повернення усього обсягу обладнання за актом прийому - передачі № 0057 від 07.12.2020 та внесення орендної плати за користування обладнанням.

Отже, у зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача:

- 344 277,34 грн заборгованості за оренду та доставку обладнання;

- 68 400 грн (у тому числі ПДВ - 11 400,00 грн) вартості неповернутого обладнання;

- 18 364,11 грн пені за несвоєчасну сплату орендної плати;

- 14 345,71 грн інфляційних втрат за несвоєчасну сплату орендної плати;

- 3 873,17 грн 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати;

- 730,85 грн пені за несвоєчасне повернення частини обладнання;

- 146,17 грн 3% річних за несвоєчасне повернення частини обладнання;

- 13 680,00 грн штрафу за несвоєчасне повернення частини обладнання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 ЦК України).

Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 "Найм (оренда)" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України та статей 283- 291 ГК України.

Згідно із частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

За частиною першою статті 773 ЦК України на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).

Виняток з наведеного правила передбачено частиною першою статті 764 ЦК України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору оперативної оренди обладнання № 28/09/2020 від 10.09.2020, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до "31" грудня 2020 року, а в частині строку оренди обладнання і нарахування орендної плати, та в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання обома сторонами своїх обов`язків за цим договором. Подовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди строк дії договору вважається автоматично пролонгованим на один календарний рік (але не більше двох років поспіль), якщо від жодної із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшла вимога про його припинення (п. 3.1 договору).

Суд зазначає, що ані на момент звернення позивача до суду, ані під час розгляду цього спору будь-які вимоги від сторін договору щодо його припинення не направлялися. Крім того, відсутні докази відмови орендодавця від договору в порядку п. 3.3, призупинення дії договору в порядку п. 4.2.6 договору або ж його дострокового розірвання.

Отже, за відсутності доказів протилежного суд робить висновок, що договір автоматично пролонговано та наразі є таким, що діє, а отже строк оренди не закінчився. Представники сторін спору під час надання пояснень в судових засіданнях обставини дії договору підтвердили.

Стосовно позовних вимог про стягнення вартості неповернутого обладнання у розмірі 68 400,00 грн (у т.ч. ПДВ 11 400,00 грн).

З поданих матеріалів судом встановлено, що на виконання умов договору за актом прийому - передачі № 0057 від 07.12.2020 орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв в оренду обладнання загальною вартістю 548 445,00 грн.

Відповідно до акта прийому-передачі № 0020 від 27.05.2021 орендар повернув орендодавцю частину обладнання, передану в оренду за актом № 0057 від 07.12.2020, вартістю 491 445,00 грн.

У п. 7.3 договору визначено, що у випадку неповернення у встановлений строк, а також у випадку пошкодження обладнання (при неможливості відновлення), порушення комплектності (при якому подальша експлуатація обладнання неможлива) або його загибелі (втраті), Орендар сплачує Орендодавцю (згідно п. 5.2.10 даного договору) вартість такого обладнання, згідно із цінами, вказаними в актах прийому-передачі.

У п. 5.2.10 договору передбачено, що Орендар зобов`язаний відшкодувати (згідно з п. 7.3 даного договору) Орендодавцю повну вартість неповернутого (в т.ч. пошкодженого (при неможливості відновлення), некомплектного або знищеного) обладнання, протягом десяти календарних днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунку на оплату відповідно до п. 7.3 даного Договору.

Посилаючись на вказані положення договору позивачем заявлено до стягнення решту вартості неповернутого обладнання 57 000,00 грн, а також нараховану на неї суму ПДВ 11 400,00 грн.

Водночас суд звертає увагу, що у п.п. 5.2.9 п. 5.1 договору визначено обов`язок Орендаря повернути здати на склад Орендодавця) обладнання належно упакованим, в справному стані із врахуванням нормального зносу не пізніше останнього дня строку оренди, визначеного в п 3.1 даного договору або протягом десяти календарних днів з моменту письмової вимоги (повідомлення) Орендодавця у випадку відмови (припинення) від договору згідно п. 3.3 даного договору або призупинення договору згідно п. 4.2.6 даного договору.

Однак, враховуючи встановлені судом вище обставини дії договору та відповідно правомірного перебування майна в оренді відповідача, підстави для повернення майна, визначені п. 5.1 договору, наразі не виникли.

Отже, оскільки у відповідача не наступив обов`язок з повернення обладнання орендодавцю, то відповідно і підстав для відшкодування його вартості в порядку пунктів 7.3, 5.2.10 договору немає.

При цьому суд вважає необхідним звернути увагу, що позивач безпідставно включив до вартості відшкодування суму ПДВ у розмірі 11 400,00 грн, оскільки можливість такого нарахування суперечить умовам договору, а саме, п. п. 5.2.10, за яким вартість обладнання сплачується згідно із цінами, вказаними в актах прийому-передачі.

Отже, у задоволенні позовних вимог про відшкодування вартості обладнання у розмірі 68 400,00 грн суд відмовляє у зв`язку з передчасністю та безпідставністю.

Стосовно позовних вимог про стягнення 730,85 грн пені на підставі п. 7.5 договору, а також 3% річних в розмірі 146,17 грн на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих за прострочення зобов`язань з відшкодування вартості обладнання, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від основного зобов`язання про відшкодування вартості обладнання, у задоволенні якого відмовлено вище.

Як встановлено у п. 7.7 договору, у випадку порушення умов п. 2.4 даного договору Орендар сплачує штраф в розмірі 20% від вартості такого обладнання, а у випадку самовільного відчуження обладнання третім особам - відшкодовує його вартість і сплачує штраф в розмірі 20% від вартості відчуженого обладнання.

Стосовно позовних вимог про стягнення 13 680,00 грн штрафу за несвоєчасне повернення частини обладнання на підставі вказаного положення договору, то у їх задоволенні суд також відмовляє за недоведеністю порушення відповідачем п. 2.4 договору або ж самовільного відчуження ним обладнання третім особам.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за оренду та доставку обладнання у сумі 344 277,34 грн.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача орендну плату за період з грудня 2020 року по червень 2021 року у загальному розмірі 338 877,34 грн, а саме:

- 22 144,70 грн за грудень 2020 року згідно з рахунками № 0125 від 04.12.2020 на суму 12 384,25 грн, № 0144 від 24.12.2020 на суму 9 730,45 грн та актом № 0082 від 31.12.2020 на суму 22 114,70 грн;

- 54 844,50 грн за січень 2021 року згідно з рахунком № 0005 від 25.01.2020 та актом № 0001 від 31.01.2021;

- 82 266,75 грн за лютий 2021 року згідно з рахунком № 0015 від 26.02.2021 та актом № 0009 від 28.02.2021;

- 82 266,75 грн за березень 2021 року згідно з рахунком № 0030 від 30.03.2021 та актом № 0023 від 31.03.2021;

- 65 813,90 грн за квітень 2021 року згідно з рахунком № 0040 від 27.04.2021 та актом № 0025 від 30.04.2021;

- 28 150,74 грн за травень 2021 року згідно з рахунком № 0051 від 31.05.2021 та актом № 0035 від 31.05.2021;

- 3420,00 грн за червень 2021 року згідно з актом № 0041 від 30.06.2021.

У п.п. 4.1.5 п. 4.1 договору встановлено, що Орендна плата вноситися Орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі договору не пізніше 14 числа поточного місяця.

Доказів визначення іншого порядку здійснення орендної плати, ніж передбаченого п. 4.1.5 договору, суду не представлено.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язань із здійснення орендної плати за договором є таким, що настав.

Водночас, як підтверджується платіжним дорученням № 530 від 04.12.2020 та випискою по рахунку позивача, відповідачем було сплачено рахунок № 0125 від 04.12.2020 на суму 12 384,25 грн, тобто сплачено частину орендної плати за грудень 2020 року.

Також, суд звертає увагу, що позивачем помилково у позові зазначено вартість оренди за квітень 2021 року у розмірі більшому, ніж вказано у рахунку № 0040 від 27.04.2021 та акті № 0025 від 30.04.2021, оскільки заявлено 65 813,90 грн замість 65 813,40 грн.

Отже, з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем та неправомірного збільшення суми орендної плати за квітень 2021 року, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати становить 326 492,59 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення витрати за доставку обладнання (повернення за актом № 0020 від 27.05.2021) у розмірі 5400,00 грн на підставі рахунка № 0045 від 25.05.2021 та акта № 0040 від 27.05.2021.

Як встановлено п. 2.3 договору, всі транспортування обладнання із місця передачі (і до місця повернення) здійснюються Орендарем самостійно (або із залученням третіх осіб) і за його рахунок. У випадку транспортування обладнання на адресу Орендаря Орендодавцем (залученими ним третіми особами), транспортні витрати і витрати по забезпеченню доставки несе (компенсує) Орендар, якщо інше не буде узгоджено Сторонами додатково. При цьому, витрати (компенсацію) на транспортування обладнання і витрати по забезпеченню доставки Орендар сплачує у вигляді 100% попередньої оплати на підставі виставленого Орендодавцем рахунку на оплату.

Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний оплатити відповідачу 5400,00 грн за транспортування обладнання.

Належних доказів та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем орендної плати у вказаному розмірі 326 492,59 грн та витрат за доставку обладнання у розмірі 5400,00 грн матеріали справи не містять.

При цьому, стосовно доводів відповідача про те, що ним було оплачено 3700,00 грн за доставку обладнання суд зазначає, що ця сума при розгляді цього спору врахуванню не підлягає, оскільки, як встановлено судом, вказані кошти оплачено за доставку обладнання за актом від 07.12.2020, в той час як 5400,00 грн наразі заявлені позивачем за доставку обладнання за актом 27.05.2021.

Разом з тим, за твердженнями відповідача, наведеними у відзиві, позивачем надсилались відповідачу рахунки за тими самими номерами, які вказані у позові, однак а зовсім інші суми. Отже, рахунки були змінені позивачем для формування завищеної суми заборгованості і як наслідок завищеної суми позову.

Вказані заперечення суд розглянув та відхилив як необґрунтовані, оскільки відповідачем в підтвердження викладеного надано лише три рахунка за 2 місяці оренди -від 27.04.2021, 11.05.2021 та 31.05.2021 та без підпису й печатки орендодавця, а отже стверджувати про їх виставлення позивачем немає достатніх підстав.

Крім того, суд вважає слушними доводи відповідача про ненаправлення йому актів наданих послуг позивачем в порядку умов договору, однак, ця обставина не виключає обов`язку орендаря здійснювати оплату за користування майном. Більше того, під час розгляду спору неправомірності визначеного у наданих позивачем рахунках та актах розміру щомісячної орендної плати відповідач не довів, відповідних нарахувань не спростував.

Отже, належних та допустимих доказів, які б спростували розмір заборгованості орендаря за договором № 28/09/2020 від 10.09.2020 відповідачем до суду не пред`явлено.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 3873,17 грн та інфляційних у розмірі 14 345,71 грн за несвоєчасну сплату орендної плати.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013)

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних за загальний період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання з 15.12.2020 по 20.07.2021, суд зазначає, що позивачем безпідставно здійснено такі нарахування за прострочення сплати частини орендної плати за грудень в розмірі 12 384,25 грн та за порушення оплати за доставку обладнання.

Отже, за перерахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3627,38 грн та інфляційні у розмірі 13 441,34 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені у розмірі 18 364,11 грн за несвоєчасну сплату орендної плати.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

У п. 7.1 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, у п. 7.9 договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій здійснюється протягом всього строку загальної позовної давності (три роки).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за загальний період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання з 15.12.2020 по 20.07.2021, суд зазначає, що позивачем безпідставно здійснено таке нарахування за прострочення сплати частини орендної плати за грудень в розмірі 12 384,25 грн та за порушення оплати за доставку обладнання.

Отже, за перерахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 17 244,62 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група будівельних компаній "Перспектива" (вул. Льва Толстого, 33, оф. 75, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 43009737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інжиніринг" (вул. Тургенівська, 81, кв. 22, м. Ірпінь, Київська обл., 08202, ідентифікаційний код 39165219) заборгованість за оренду обладнання у розмірі 326 492,59 грн, заборгованість за доставку обладнання у розмірі 5400,00 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату оренди у розмірі 3627,38 грн, інфляційні за несвоєчасну сплату оренди у розмірі 13 441,34 грн, пеню за несвоєчасну сплату оренди у розмірі 17 244,62 грн та судовий збір у розмірі 5493,09 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29.06.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко