Рішення

від 22.06.2022 по справі 916/692/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/692/22Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" про стягнення 299135,12 грн.

Встановив:

20.04.2022 р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (далі ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" (далі ТОВ "КК "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ") 299135,12 грн заборгованості, з яких 287580,68 грн основного боргу, 6775,87 грн пені, 1040,02 грн 3% річних та 3738,55 грн інфляційних збитків, нарахованих у зв`язку із неналежним виконання умов договору постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання від 17.12.2021 р. № 007371(2021) в частині оплати спожитого у грудні 2021 р. природного газу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2022 р. позовній заяві ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/692/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2022 р. позовну заяву ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/682/22, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.05.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.05.2022 р. відкладено розгляд справи на 23.06.2022 р.

В судове засідання 23.06.2022 р. представники сторін не з`явились. Обізнаність ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" про призначене на 23.06.2022 р. засідання суду підтверджується залишеною в судовому засіданні 24.05.2022 р. розпискою представника. ТОВ "КК "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" про засідання суду повідомлялось шляхом надсилання поштової кореспонденції суду на його адресу (65045, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення 15), яка, до речі, є ідентичній адресі відповідача, зазначеній у договорі постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання від 17.12.2021 р. № 007371(2021). Крім того, господарським судом надсилалась ухвали по справі на адресу електронної пошти відповідача, зазначену у вищевказаному договорі, докази чого наявні в матеріалах справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась до господарського суду із відміткою поштової установи про відсутність адресата, натомість відмітка, залишена на повідомленні про вручення поштового відправлення свідчить про отримання 03.06.2022 р. копії ухвали суду від 24.05.2022 р.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" та ТОВ "КК "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" належним чином повідомлені про призначене на 23.06.2022 р. судове засідання.

Письмового відзиву від ТОВ "КК "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

23.06.2022 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

17.12.2021 р. між ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (Постачальник) та ТОВ "КК "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" (Споживач) укладено договір постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання № 007371(2021) (Договір), відповідно до пункту 2.1 якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору передати у власність Споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених цим Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним правочином.

Перелік точок входу та виходу газу Споживача (адреси точок комерційного обліку споживача, по яких здійснюється постачання природного газу постачальником): Одеська обл, м. Одеса, пров. Тополиний, 17-А (пункт 2.1.1 Договору).

Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі, що визначено у п.2.3. цього Договору. Річний плановий обсяг постачання газу до 2400 куб.м (пункт 2.2. Договору).

Планові обсяги постачання газу по місяцях, куб.м: січень 800,00; лютий-листопад 0,00; грудень 1600,00 (пункт 2.3 Договору).

Загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживачу протягом строку дії Договору (пункт 3.1 останнього).

Сторони домовились, що постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється Постачальником та оприлюднюється ним на своєму сайті та включає в себе вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується Постачальником Оператору ГТС (пункт 3.2 Договору).

Датою оплати (здійснення розрахунку) визначається дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Постачальника (пункт 3.5 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунок за природний газ здійснюється Споживачем у наступному порядку:

У разі обрання Споживачем порядку розрахунків за І категорії ціни Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а у разі її відсутності оплатити вартість планового обсягу споживання газу зазначеного у п. 2.3. Договору шляхом перерахування на рахунок Постачальника коштів, у такому порядку:

- 100% вартості газу планового місячного обсягу газу до 25 числа місяця, який передує місяцю постачання;

-остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та/або акту приймання передачі природного газу (пункт 4.1.1 Договору).

У разі обрання Споживачем порядку розрахунків за II категорією ціни Споживач зобов`язаний оплатити вартість фактично спожитого обсягу газу шляхом перерахування на рахунок Постачальника коштів, у строк не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та/або акту приймання передачі природного газу (пункт 4.1.2 Договору).

Приймання-передача газу протягом звітного періоду здійснюється відповідно до п.2.3. Договору (пункт 5.2 останнього).

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці (пункт 5.3 Договору).

Для складання Актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 03 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою Споживача копію акту або іншого документу що підтверджує фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС (пункт 5.4 Договору).

За порушення умов Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та Договору (пункт 8.1 останнього).

У випадку порушення Споживачем розміру або строку (п.4.1. Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми простроченого платежу (пункт 8.2 Договору).

Сторони домовились, що строк позовної давності, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, компенсацій встановлюється тривалістю у 3 (три) роки (пункт 9.2 Договору).

Цей Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде направлено іншій Стороні письмове повідомлення про припинення строку дії Договору (пункт 12.1 Договору).

Всі додатки, зміна умов Договору, доповнення та додаткові угоди є невід`ємними частинами Договору, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторін та їх підписи скріплені печатками (пункт 12.2 Договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку відпускної ціни природного газу, яка дії з 01.12.2021 р. відпускна ціна для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання за умови оплати протягом семи дні до почату розрахункового періоду (календарний місяць) постачання природного газу складає 34926,00 грн з ПДВ за 1000,00 куб.м.

21.12.2021 р. між Постачальником та Споживачем підписано акт приймання-переді природного газу № 7371/12, відповідно до якого Споживачем прийнято від Постачальника у грудні 2021 року 8234 куб.м. природного газу.

Додатковою угодою від 13.01.2022 р. до Договору Сторонами, за взаємної згоди, вирішено розірвати Договір. З дати підписання Додаткової угоди зобов`язань Постачальника за Договором в частині постачання природного газу припиняються 01.01.2022 р., а зобов`язання Споживача щодо проведення розрахунків за надані послуги з газопостачання тривають до їх повного здійснення.

Додаткова угода підписана повноважними представниками та скріплена печатками контрагентів.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання від 17.12.2021 р. № 007371(2021).

При цьому ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" як Постачальником виконано належим чином взяті на себе обов`язки за Договором та поставлено відповідачу природного газу в обсязі 8234 куб.м., що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення актом приймання-передачі.

В свою чергу, ТОВ "КК "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" як Споживачем в порушення приписів статей 525,526,610,629,692,712,714 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого природного газу не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини1 статті 692, частини 1 статті 712, частини 1 статті 714 ЦК України, пунктів 4.1.1. та 4.1.2. строк виконання зобов`язання на суму 287580,68 грн (8234 куб.м. * 34,926 грн за 1 куб.м. = 287580,68 грн) настав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "КК "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" на користь ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" 287580,68 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному об`ємі.

З огляду на неналежне виконання ТОВ "КК "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" умов Договору ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", окрім 287580,68 грн основного боргу, заявлено до стягнення 6775,87 грн пені, 1040,02 грн 3% річних та 3738,55 грн інфляційних збитків (нарахованих за період з 11.01.2022 р. по 23.02.2022 р.).

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, пунктом 8.2 Договору встановлено, що у випадку порушення Споживачем розміру або строку (п.4.1. Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми простроченого платежу.

Як визначено у частині 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд встановив, що вказані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, здійснені належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі, а стягненню з ТОВ "КК "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" підлягає 6775,87 грн пені, 1040,02 грн 3% річних та 3738,55 грн інфляційних збитків (нарахованих за період з 11.01.2022 р. по 23.02.2022 р.)

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Пунктом 2 частини 1 та пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,231,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" про стягнення 299135,12 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ГЕФЕСТ-ХОУМ-АКРОПОЛЬ" (65045, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення 15, Код ЄДРПОУ 44344833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, Код ЄДРПОУ 39525257) 287580/двісті вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят/грн 68 коп. основного боргу, 6775/шість тисяч сімсот сімдесят п`ять/грн 87 коп. пені, 1040/одну тисячу сорок/грн 02 коп. 3% річних, 3738/три тисячі сімсот тридцять вісім/грн 55 коп. інфляційних збитків та 4487/чотири тисячі вісімдесят сім/грн 03 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.

Повний текст складено 28 червня 2022 р.

Суддя С.Ф. Гут