Рішення

від 22.06.2022 по справі 916/4050/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/4050/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ - 26472133, електронна адреса: post@infoxvod.com.ua)

До відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Портовик-Судоремонтник» (65065, м.Одеса, вул. Генерала Петрова, буд.5, код ЄДРПОУ - 20996734)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Масіна В.П. - на підставі довіреності №773 від 09.12.2021р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК) «Портовик-Судоремонтник» про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2021р. по 01.12.2021р. у розмірі 35 638 грн 48 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/4050/21, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 25.01.2022р.

Ухвалою суду від 25.01.2022р. відкладено судове засідання на 17.02.2022р. Ухвалою суду від 17.02.2022р. відкладено розгляд справи на 03.03.2022р.

24 лютого 2022р. Президентом України підписано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

Указом Президента України від 14.03.2022р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджено Законом України №2119-IX від 15.03.2022р.

Ухвалою суду від 21.03.2022р. призначено судове засідання на 12.05.2022р.

Указом Президента України від 18.04.2022р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Ухвалою суду від 12.05.2022р. відкладено судове засідання на 23.06.2022р.

Позивач - ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ЖБК «Портовик-Судоремонтник», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду у справі №916/4050/21, що направлялися за юридичною адресою ЖБК «Портовик-Судоремонтник», зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду не врученими з приміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач є таким, що повідомлений про розгляд справи №916/4050/21.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у справі зазначає, що 01.11.2000р. між ЖБК «Портовик-Судоремонтник» (Абонент) та КП «Одесводоканал» (Водоканал) укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення №4018/1, відповідно до п.1.1 якого Водоканал надає послуги з подачі питної води та прийому стічних вод на об`єкти Абонента відповідно до дислокації об`єктів.

Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради №2038-XXIV від 17.12.2003р. та Договору оренди цілісного майнового комплексу, КП «Одесводоканал» реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ «Інфокс». Таким чином, ТОВ «Інфокс» є правонаступником всіх прав та зобов`язань КП «Одесводоканал», що підтверджується п.1.1 його Статуту та п.1.5. Договору оренди.

Позивач зазначає, що для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія «Інфоксводоканал», що діє на підставі Положення про філію.

Як вбачається з п.2.1 Договору та Додаткової угоди від 19.02.2010р. до Договору сторони зобов`язуються керуватися Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. №190 (далі по тексту - Правила №190), Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Так, згідно Правил №190 та Договору позивач надавав та надає ЖБК «Портовик-Судоремонтник» послуги з водопостачання та водовідведення.

Позивач вказує на те, що відповідно до п.10 Додаткової угоди від 19.02.2010р. до Договору він діє з моменту укладення до 31.12.2015р. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні 5 (п`ять) років, якщо за місяць до його припинення Сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію.

З огляду на те, що жодної домовленості між сторонами про припинення дії Договору в обумовлені договором терміни не було, позивач дійшов висновку, що Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4018/1 є діючим та таким, який підлягає виконанню.

Пунктом 1.2 Договору передбачено обов`язок Абонента своєчасно сплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору встановлено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об`єктах відповідача у відповідності до дислокації. Сплата за послуги водопостачання та водовідведення проводяться щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Підпунктом 2.3.8 Договору та п.7 Додаткової угоди від 19.02.2010р. Абонент зобов`язаний щомісячно, за встановленою формою з 19-го по передостанній робочий день місяця у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання своїх об`єктів. При їх ненаданні у строк проводиться розрахунок відповідно до Правил №190.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначив, що відповідачем порушено обов`язок щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з 01.09.2021р. по 01.12.2021р. у розмірі 35 638 грн 48 коп.

Позивач вказує на те, що розрахунок заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у період з 01.09.2021р. по 01.12.2021р. здійснювався позивачем за показниками приладів обліку води, які надавалися відповідачем за допомогою особового кабінету на офіційному сайті філії «Інфоксводоканал», що підтверджується Звітом по абоненту №118029 (за вирахуванням об`ємів субспоживачів), а також за тарифами затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020р. №2499.

Позивач також звертає увагу суду на те, що у зв`язку з порушенням умов Договору ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулося до ЖБК «Портовик-Судоремонтник» з досудовим попередженням №78595 від 06.12.2021р., яке залишилося без задоволення з боку відповідача, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів та просить стягнути на свою користь заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2021р. по 01.12.2021р. у розмірі 35 638 грн 48 коп.

В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.509, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Дослідив матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, суд встановив, що 01.11.2000р. між ЖБК «Портовик-Судоремонтник» (Абонент) та КП «Одесводоканал» (Водоканал), правонаступником якого є ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4018/1, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Водоканал надає послуги з подачі питної води по ДСТУ 2874-82 «Вода питна» і прийому стічних вод на об`єкти Абонента відповідно до Додатків 1,2,3, які щорічно до 15 листопада кожного року направляються Водоканалу, а Абонент своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному порядку відповідно до установлених Правил, перелічених в п. 2.1 Договору та чинним законодавством.

Згідно Додатка №1 до Договору адреса дислокації об`єкта Абонента є: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд.5.

За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Отже, між сторонами за Договором виникли правовідносини щодо надання послуг.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У частині 1 ст. 174 Господарського кодексу України законодавець встановив, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За умовами п.5.3. Договору останній укладений строком на п`ять років та діє з 01.11.2000р. до 01.11.2005р. Договір вважається продовженим на наступні п`ять років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії ні одна зі сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

19 лютого 2010р. між сторонами укладено Додаткову угоду №138/1 до Договору, відповідно до п.10 Договір доповнено п.5.7., відповідно до якого дія цього Договору припиняється за домовленістю сторін та по іншим визначеним діючим законодавством підставам.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази розірвання та/або припинення дії Договору на послуги водопостачання та водовідведення №4018/1, таким чином, суд дійшов висновку, що він є чинним.

Відповідно до п.3.1 Договору облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, що встановлені на об`єктах Абонента у відповідності з даними додатка №1. За відсутності приладів обліку води, тимчасово, до їх встановлення, кількість спожитої води визначається на підставі затверджених у встановленому законом порядку нормативів водоспоживання.

Підпунктом 2.3.8 Договору та п.7 Додаткової угоди від 19.02.2010р. Абонент зобов`язаний щомісячно, за встановленою формою з 19-го по передостанній робочий день місяця у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання своїх об`єктів. При їх ненаданні у строк проводиться розрахунок відповідно до Правил № 190.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що оплата послуг водоспоживання та водовідведення здійсняється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу.

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому законодавством порядку. У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата Абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості про зміни діючих тарифів Абонент отримує через засоби масової інформації (друк, телебачення, радіо).

Згідно п.п. 3.4., 3.5. Договору рахунки на оплату платежів направляються Абоненту через банківську установу згідно банківським реквізитам, зазначеним Абонентом при підписанні цього Договору. За відсутністю у Абонента поточного рахунку у банку, рахунок на його адресу направляється поштою.

Відповідно до умов п.2.3.11 Договору Абонент зобов`язаний отримати дозвіл Водоканалу на підключення Суборендатора та Абонент не вправі дозволяти здійснювати водокористування з мережі іншим підприємствам, установам та організаціям.

Згідно п.1.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008р. №190, субспоживач - це суб`єкт господарювання, який одержує воду з комунальної водопровідної мережі або скидає стічні води в комунальну мережу водовідведення через мережі споживача.

Судом встановлено, що за адресою дислокації ЖБК «Портовик-Судоремонтник» знаходиться субспоживач, на якого відкрито окремий особовий рахунок, а саме: ФОП Задєсєнець О.О.

Пунктом 3.9 Правил №190 передбачено, що якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником.

Таким чином, з показників відповідача були вираховані показники суборендатора, а саме 3 м.куб за жовтень 2021р.

Судом встановлено, що за період з 01.09.2021р. по 01.12.2021р. позивачем було надано безпосередньо відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення 415 м.куб у вересні 2021р. на суму 12 459 грн 96 коп., 371 м.куб. у жовтні 2021р. на суму 11 138 грн 90 коп. та 401 м.куб. у листопаді 2021р. на суму 12 039 грн 62 коп., на загальну суму 35 638 грн 48 коп. з урахуванням НДС.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За матеріалами справи, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо оплати послуг з водопостачання та водовідведення в строк, визначений Договором, у зв`язку з чим за надані у період з 01.09.2021р. по 01.12.2021р. послуги утворилась заборгованість у розмірі 35 638 грн 48 коп., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Суд зауважує на тому, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості у розмірі 35 638 грн 48 коп., у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», заявлені до ЖБК «Портовик-Судоремонтник», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Портовик-Судоремонтник» про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2021р. по 01.12.2021р. у розмірі 35 638 грн 48 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Портовик-Судоремонтник» (65065, м.Одеса, вул. Генерала Петрова, буд.5, код ЄДРПОУ - 20996734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ - 26472133, електронна адреса: post@infoxvod.com.ua) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2021р. по 01.12.2021р. у розмірі 35 638 грн 48 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 28 червня 2022 р.

Суддя Н.В. Рога