Ухвала

від 27.06.2022 по справі 727/3072/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 червня 2022року

м. Київ

справа № 727/3072/18

провадження № 61-5459ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства «Чернівецький академічний обласний театр імені Ольги Кобилянської» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2021 року в цивільній справі за позовом Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав», яка виступає в інтересах ОСОБА_1 , до Комунального підприємства «Чернівецький обласний Український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав», яка виступала в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Чернівецький обласний Український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 111 690,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з КП «Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О. Кобилянської» на користь ДО «Українське агентство з авторських та суміжних права» в інтересах ОСОБА_1 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 111 690 грн та 1 762 грн судового збору.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2021 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2018 року змінено. Стягнуто з КП «Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської» на користь Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» в інтересах ОСОБА_1 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 37 230 грн.

КП «Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської» 17 червня 2022 року засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481 грн.

Ціна позову у даній справі становить 111 690,00 грн, що станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн х 100 = 248 100 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному перегляду, касаційні скарги та додані до них матеріали не містять.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

З урахуванням наведеного, КП «Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального підприємства «Чернівецький академічний обласний театр імені Ольги Кобилянської» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2021 року в цивільній справі за позовом Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав», яка виступає в інтересах ОСОБА_1 , до Комунального підприємства «Чернівецький обласний Український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров