Ухвала

від 27.06.2022 по справі 761/10477/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10477/22

Провадження № 1-кс/761/5954/2022

У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю скаржника ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

слідчого ОСОБА_5

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «СТЕЛЛА ФІНАНС», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.02.2022 року, по справі № 761/4106/22, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22020000000000032 від 26.02.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Заявник обґрунтовуєклопотання тим,що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000032 від 26.02.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362,ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст.204 КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.02.2022 року по справі № 761/4106/22 задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22020000000000032 від 26.02.2020 року та накладено арешт на грошові кошти на суму 39 450 000,00 гривень, що надходять на банківський рахунок ТОВ «Стелла Фінанс» (код ЄДР 44385322) № НОМЕР_1 (код валюти 980, 978, 840), який відкрито та обслуговується в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на рахунок та вже знаходяться на вказаному рахунку ТОВ «Стелла Фінанс» (код ЄДР 44385322), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

Заявник вважає, що арешт на грошові кошти накладено необґрунтовано, а тому просить слідчого суддю його скасувати.

В судовому засіданні заявник, просив задовольнити клопотання з підстав наведених у ньому на скасувати арешт, який накладено на грошові кошти, які належать ТОВ «Стелла Фінанс».

Прокурор та слідчий проти задоволення клопотання заперечили, зазначали про обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Стелла Фінанс» та вказували на необхідність існування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, 07.02.2022 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/4106/22, в межах кримінального провадження № 22020000000000032 від 26.02.2020 р. накладено арешт на грошові кошти на суму 39 450 000,00 гривень, що надходять на банківський рахунок ТОВ «Стелла Фінанс» (код ЄДР 44385322) № НОМЕР_1 (код валюти 980, 978, 840), який відкрито та обслуговується в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на рахунок та вже знаходяться на вказаному рахунку ТОВ «Стелла Фінанс» (код ЄДР 44385322).

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на грошові кошти було накладено з метою збереженняречових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 07.02.2022 матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу того, що арештоване майно набуто ТОВ «СтеллаФінанс» у власність будь-яким протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального чи правопорушення.

Відповідно доПостанови ЄвропейськогоСуду зправ людинивід 09червня 2005року посправі «Баклановпроти РосійськоїФедерації»,Постанови ЄвропейськогоСуду від24березня 2005року посправі «Фрізенпроти РосійськоїФедерації»,Європейським Судомнаголошується натому,що першата найбільшважлива вимогастатті 1Протоколу №1до Конвенціїпро захистправ людиниі основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З наявних у слідчого судді матеріалів клопотання не вбачається, що арештовані грошові кошти, які належать ТОВ «Стелла Фінанс», набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того,згідно вимогст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини.

Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).

Крім того,будь-якевтручання державногооргану управо намирне володіннямайном повиннозабезпечити «справедливийбаланс» міжзагальним інтересомсуспільства тавимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Роси», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Разом з цим, як вбачається з вищевикладеного, накладений у даному кримінальному провадженні такий захід забезпечення як арешт грошових коштів ТОВ «Стелла Фінанс» жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину, оскільки посадовим особам ТОВ «Стелла Фінанс» не було повідомлено про підозру, не здобуто жодних доказів незаконності набуття ТОВ «Стелла Фінанс» арештованих грошових коштів.

Також, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Пунктом 2 ч. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 07.02.2014 р. зазначено:

«Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати, як у згаданих осіб так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна».

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (підстави застосування спеціальної конфіскації майна).

Таким чином, окрім факту належності майна до предмету злочину, використання його як засобу чи знаряддя вчинення злочину чи одержання внаслідок вчинення злочину та/або встановлення, що воно є доходами від такого майна, для застосування арешту майна орган досудового розслідування повинен був довести, що ТОВ «Стелла Фінанс» здобуло майно незаконно.

Натомість, жодних відомостей щодо дослідження цих фактів та доказів, які підтверджують наявності у арештованого майна таких ознак, на даний час не встановлено.

Крім того, з банківської виписки AT «УКРГАЗБАНК» сформованої за рахунками ТОВ «Стелла Фінанс» від 08.02.2022 р. встановлено, що на арештованому рахунку підприємства знаходяться кошти в сумі 197 641, 49 грн.

Таким чином, інформація яку прокурор надав слідчому судді та за якою суд прийшов висновку щодо арешту майна підприємства не відповідала дійсності, не була перевірена та не доведена в належному процесуальному порядку, як того вимагає Кримінальний процесуальний кодекс України, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість клопотання прокурора за результатом розгляду якого було накладено арешт.

Також станом на 16.03.2022 року банківський рахунок № НОМЕР_1 був закритий, а відтак він не може використовуватись у протиправній діяльності ТОВ «СТЕЛЛА ФІНАНС», як це зазначає слідчий та прокурор.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «СТЕЛЛА ФІНАНС», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.02.2022 року, по справі № 761/4106/22, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22020000000000032 від 26.02.2020 року, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «СТЕЛЛА ФІНАНС», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.02.2022 року, по справі № 761/4106/22, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22020000000000032 від 26.02.2020 року задовольнити.

Скасувати арешт накладений у кримінальному провадженні №22020000000000032 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року у справі №761/4106/22, на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «СТЕЛЛА ФІНАНС», а саме в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) № НОМЕР_1 (код валюти 980, 978, 840).

Поновити видаткові операції з коштами, які надійшли на рахунок ТОВ «СТЕЛЛА ФІНАНС», а саме в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) № НОМЕР_1 (код валюти 980, 978, 840) та вже знаходяться на вказаному рахунку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1