Ухвала

від 28.06.2022 по справі 260/197/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

29 червня 2022 рокум. Ужгород№ 260/197/22 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задоволено .

24 травня 2022 року від Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява, якою просить відтермінувати виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 №260/197/22 до закінчення воєнного стану.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення представник відповідача зазначає, що на даний час кошти на виконання судових рішень в Управлінні соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації відсутні. Постановою Верховної Ради України від 17.02.2020 року № 807 ухвалено зміну адміністративно територіального устрою у зв`язку з чим фінансові ресурси районного бюджету у 2022 році значно зменшилися, що на даний час не дає змогу сплачувати такі видатки. Також у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року вирішити питання, щодо виплати коштів за рішенням суду в Управлінні соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації не має можливості, позаяк відповідно до Закону України „Про правовий режим воєнного стану" в першочерговому порядку фінансуються захищенні статті бюджету та видатки на потреби Збройних Сил України.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились.

31 травня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просить суд відмовити у задоволені клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення у даній справі, оскільки таке є необґрунтованим. Окрім того просить суд провести судове засідання щодо розгляду даного питання за відсутності ОСОБА_1 .

24 червня 2022 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, та розгляд заяви проведено за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження, у відповідності до ч.9 ст.205 КАС України.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Судом встановлено, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задоволено . Стягнуто з Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03192916), вул. Поперечна,1 м.Хуст на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 05 лютого 2021 року по 28 липня 2021 року в розмірі 69 668 ( шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 84 копійок.

Вищезазначене рішення суду набрало законної сили 31.05.2022 року.

Підстави для звернення до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення встановлені ст.378 КАС України, згідно ч.3 якої - звернення з заявою передбачає наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, перелік таких обставинам також встановлений цією статтею та такими обставинами є :

-відсутність коштів на рахунку,

-відсутність присудженого майна в натурі,

-стихійне лихо та інші подібні обставини.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд такожвраховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17).

У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі №1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява №67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Більше того , строк на який відповідач просить відстрочити виконання рішення є надмірним, оскільки позивач мав право отримати належний йому середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 05 лютого 2021 року, а відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до закінчення воєнного стану.

Також, суд вказує на те, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що кошти на виконання судових рішень в Управлінні соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації відсутні.

Слід звернути увагу, що у випадку відстрочення виконання судового рішення, боржник перебуватиме у привілейованому становищі, що призведе до порушення принципу рівності.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача про відстрочення виконання зазначеного вище рішення суду.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі №260/197/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.

Суддя З.Б.Плеханова