Рішення

від 27.06.2022 по справі 380/23862/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/23862/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2022 рокум.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛОС» про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛОС» з позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 05.11.2021 року № 3337825/42971176.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення, на думку позивача, не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (надалі за текстом - Порядок № 1165), оскільки не містить жодної мотивації підстав здійснення ризикових операцій. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 15 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що оскаржуване рішення прийнято правомірно. Зазначає, що ТОВ «Поллос» 29.10.2021 подано таблицю даних платника податку на додану вартість з письмовими поясненнями до таблиці даних платника податку на додану вартість від 29.10.2021. Вказує. що 02.11.2021 Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 3318150/42971176 про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 29.10.2021, а 05.11.2021 комісією Державної податкової служби з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої згідно з рішенням Комісії від 02.11.2021 №3318150/42971176.

Зазначає, що підставою неврахування таблиці даних визначено наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. Вказує, що згідно з наявною в інформаційних системах ДПС податковою інформацією та за даними аналізу Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «ПОЛЛОС» реалізує значну кількість товару (кури-бройлери) на ТОВ «АГРОМІТ 2018» (код ЄДРПОУ 42520018), у якого відсутня реалізація вказаної продукції або її переробки. Також, окремі постачальники ТОВ «ПОЛЛОС», які реалізують блоки газобетонні, відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), включені контролюючими органами до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема ПП «ВАЛЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ35327079). Зважаючи на викладене, комісією центральногорівня колегіально, з урахуванням вимог чинного законодавства прийнято рішення від 05.11.2021 № 3337825/42971176 про неврахування таблиці даних платника податків. Враховуючи наведене просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив в якому зазначив, що наведений відповідачем довід є недоречним з огляду на те, що основним видом діяльності позивача є розведення свійської птиці. В межах господарської діяльності ТОВ «Поллос» здійснює закупівлю курчат бройлерів для відгодівлі. Вказує, що процес росту курей бройлерів відбувається орієнтовно протягом 40-45 днів. Результатом вирощування птиці є приріст живої маси курей бройлерів. Згодом за результатом відгодівлі позивач здійснює реалізацію як курчат бройлерів, та власне з метою реалізації позивач співпрацює з ТОВ «Агроміт 2018» (код ЄДРПОУ: 42520018). Переробки (забою) кури бройлера позивач не здійснює.

Ухвалою суду від 28.06.2022 відмовлено в розгляді справи в судовому засіданні.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поллос» (код ЄДРПОУ - 42971176) зареєстроване 24.04.2019, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 14151020000047210.

З 01.06.2019 ТОВ «Поллос» є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 429711713032.

ТОВ «Поллос» є суб`єктом господарювання, який займається розведенням свійської птиці згідно з основного КВЕДУ 01.47.

На підставі договору позички №28/07/21-1 від 28 липня 2021 року у ТОВ «Поллос» перебуває виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Рівненська область, Радивилівський район, село Митниця, провулок Садовий, будинок 1, загальною площею 18372, 2 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1761777556258.

ТОВ «Поллос» використовує для розведення свійської птиці обладнання, що підтверджується списком основних засобів станом на 01.10.2021, а саме : бункери, вентилятори, клапани притоку повітря, конвеєр гвинтовий, лінії годування та поїння курей, нагрівачі повітря.

У здійсненні своєї господарської діяльності ТОВ «Поллос» використовує найманих працівників, що підтверджується штатним розписом від 01.01.2021, а саме 5 штатних одиниць.

29.10.2021 ТОВ «Поллос» відповідно до порядку Постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року подано таблицю даних платника податку на додану вартість (код згідно з УКТЗЕД - 0105119900) з письмовими поясненнями до таблиці даних платника податку на додану вартість від 29.10 2021.

02.11.2021 Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 3318150/42971176 про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 29.10.2021.

05.11.2021 комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої згідно з рішенням комісії від 02.11.2021 року № 3318150/42971176.

Підстави неврахування: наявність в контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та інтересів.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку, таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-20 Порядку №1165 встановлено:

12. Платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

13. У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

14. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

15. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

16. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

17. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

18. Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

19. У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Отже, наведені норми права, зокрема, визначають як підстави для врахування таблиці даних платника податку так і підстави для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку. При цьому, у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п.17 Порядку №1165).

Так, зі змісту оскаржуваного рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 05.11.2021 року № 3337825/42971176 встановлено, що як підставу не прийняття Таблиці даних платника податку на додану вартість зазначено «наявність в контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій», без конкретизації, що порушує права та інтереси позивача через не визначеність.

Більше того, як вже встановлено судом, рішенням регіонального рівня 02.11.2021 № 3318150/42971176 враховано таблицю даних платника податку на додану вартість від 29.10.2021.

Суд зазначає, що прийняття рішення про неврахування таблиці даних є повноваженнями контролюючого органу. В той же час, такі повноваження повинні реалізовуватися у спосіб, що визначений законодавством. А отже в контексті спірних відносин, з урахуванням підстав для прийняття оскаржуваного рішення, контролюючим органом повинно бути доведено у чому саме полягає невідповідність таблиці даних вимогам п.16 Порядку №1165.

Такої невідповідності відповідачем, під час розгляду справи доведено не було.

Отже, враховуючи суть спірних відносин, встановлені у цій справі обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, тобто не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, у зв`язку із чим вважає за можливе визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 05.11.2021 № 3337825/42971176.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 2270,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №469 від 02.12.2021.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2270,00 гривні підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Представник позивач подав суду заяву про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат на отримання правової допомоги в розмірі 7000 грн.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що позивач на підтвердження понесених витрат долучив копії: договору про надання правової допомоги від 05.08.2021; додаток до договору про надання правничої допомоги від 05.08.2021; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1099396 від 10.12.2021; детальний опис робіт.

Згідно додатку до договору про надання правничої допомоги від 05.08.2021 фіксована вартість послуг становить 7000 грн.

Разом з тим, на переконання суду, розмір понесених витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн по даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до частин дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Вказаний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки дана справа незначної складності з сталою правовою позицією та не потребує значної затрати часу на вказані роботи.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

З огляду на вказані обставини справи, суд вважає, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову та вартістю таких послуг у розмірі 7000 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, також враховуючи предмет позову, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2000,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250 КАС України, суд, -

ухвалив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 05.11.2021 № 3337825/42971176.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛОС» (79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця 4-А Білогорська, будинок 6; код ЄДРПОУ 42971176) з Державної податкової служби України (площа Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень, 00 копійок).

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛОС» (79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця 4-А Білогорська, будинок 6; код ЄДРПОУ 42971176) з Державної податкової служби України (площа Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 2000,00 грн (дві тисячі гривень, 0 копійок).

5. У решті вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛОС» про присудження судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн - відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 28.06.2022.

Суддя Коморний О.І.