Рішення

від 27.06.2022 по справі 620/327/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2022 року Чернігів Справа № 620/327/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трейд Груп"доЧернігівської митниціпровизнання протиправними, скасування рішень та карток відмови, У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТРЕЙД ГРУП» (далі позивач, ТОВ «ТД «ТРЕЙД ГРУП») звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2021 UA102000/2021/0000026/2 Чернігівської митниці та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2021/000358;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2021 UA102000/2021/0000025/2 Чернігівської митниці та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2021/000360;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 102020/2021/000361.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача щодо Рішення про коригування митної вартості згідно з митною декларацією UA102020/2021/006508 зазначає, що інвойс № 8 не має відношення до здійснюваного перевезення, оскільки перевезення здійснювалось лише згідно інвойсу № 7. Разом з тим, будь-яких зауважень до цін в даному інвойсі та специфікації митним органом не висловлювалось. Сума товару, вказана в декларації повністю відповідає сумі, вказаній в специфікації № 17 від 29.11.2021, інвойсі № 17 від 29.11.2021, прибутковій накладній №860 від 30.11.2021. Крім того, прибуткова накладна № 860 стосується товарів, поставку яких ще не здійснено. Товари згідно прибуткової накладної тотожні товарам, вказаним в специфікації № 17 від 29.11.2021. Щодо Рішення про коригування митної вартості згідно митної декларації UA102020/2021/006404 зазначає, що позивачем було надано митному органу специфікацію № 16 від 26.11.2021 на загальну суму 2535040 рублів, на таку ж суму надано інвойс № 16 від 26.11.2021, видаткова накладна № 846 від 29.11.2021 також містить ідентичну суму. Разом з тим, платіжне доручення №57 стосується декількох поставок товарів за різними специфікаціями, тому вказати у призначенні платежу конкретну специфікацію чи інвойс немає можливості. Щодо транспортних витрат, то позивач вказував такі затрати в декларації як складову митної вартості. Вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Картку відмови в прийнятті митної декларацій №UA102020/2021/000361 вважає протиправно, оскільки в кожній із поданих декларацій зазначено код 3016 для документа висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 2340. При цьому, на будь-які інші недоліки чи порушення в деклараціях відповідач не вказує. Зазначає, що посадові особи відповідача не є фахівцями в галузі аналізу відповідності цін поточній кон`юнктурі ринку.

У наданому до суду відзиві представник відповідача у задоволенні позовних вимог просить відмовити, зазначаючи про обґрунтованість сумнівів щодо визначення митної вартості товару за основним методом. Також вказує, що у зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, митну вартість товару було скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Винесення картки відмови №UA102020/2021/000361 обумовлено сформованим переліком кодів (наказ Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011) по кожному виду документа, які надаються декларантом до митної декларації.

У відповіді на відзив, представник позивача заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім того, з-поміж іншого, додатково зазначає, що митному органу було надано довідку про транспортні витрати, яка включає в себе всі транспортно-експедиційні послуги, які включені у митну вартість. Відсутність печатки митного органу на деяких документах не свідчить про недостовірність даних у них.

В поданих до суду запереченнях, представник відповідача заперечуючи проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Крім того, з-поміж іншого, додатково зазначає, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» не є законодавчим актом і не може використовуватись митним органом для визначення ціни товару.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 28.06.2022 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.08.2017 основним видом економічної діяльності ТОВ «ТД «ТРЕЙД ГРУП» є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с. 10-15).

27.11.2019 між ТОВ «ТД «ТРЕЙД ГРУП» (Покупець) та ТОВ «ВИМАР», Росія (Продавець), укладено Контракт №ЕХР1 на поставку товарів (а.с. 32-34). Відповідно до положень вказаного Контракту: 1.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах (FCA Московська обл., Серпуховський район, с.Калиново) згідно Специфікації (у розумінні «Інкотермс» 2010 р.) Товар плінтус з ПВХ, фурнітуру до нього, електротехнічні вироби, провід та інші оздоблювальні будівельні матеріали (далі Товар), найменування, асортимент, кількість, якість, ціна якого вказані у Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного Контракту; 2.1. Загальна вартість Товару, яка підлягає поставці згідно з Контрактом складає 100000000 руб. РФ; 2.3. Поставка здійснюється на підставі замовлень Покупця окремими партіями; 5.1 Ціни на товар, що постачається, вказані у Специфікаціях до Контракту; 5.2. Ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, маркування, завантаження на транспорт і оформлення всіх документів, пов`язаних з експортом Товару із країни Продавця; 5.6. Оплата Товару здійснюється на підставі рахунку, пред`явленого Продавцем; 5.7. Покупець оплачує Товар шляхом передоплати у розмірі 100 (ста) відсотків.

Позивачем 29.11.2021 сформовано митну декларацію № UA102020/2021/006404 (а.с. 97-99). Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за основним методом за ціною договору (контракту), відповідно до статті 57 Митного кодексу України та становить 2535040,00 руб.

Як вбачається з Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі Картка відмови у прийнятті митної декларації) № UA102020/2021/000358, з метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості уповноваженою позивачем до митного органу було подано: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 27.11.2019 № ЕХР1 разом із доповненнями до нього Специфікацію від 26.11.2019 № 16 (а.с. 120-122), рахунок проформа (proforma invoice) від 14.09.2021 № 7, рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) від 26.11.2021 № 16 (а.с.116), пакувальний лист від 26.11.2021 № 16 (а.с. 115), автотранспортну накладну (міжнародну товарно-транспортну накладну) від 26.11.2021 № 2088728 (а.с. 117), банківський платіжний документ від 15.09.2021 № 57 (а.с. 41), Договір (контракт) про перевезення (Договір транспортно-експедиційних послуг) від 24.11.2021 № 24/11/21 (а.с. 123-125), Договір (контракт) про перевезення (Разовий договір-замовлення про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні) від 24.11.2021 № 660 (а.с. 126-129) та ін.

02.12.2021 відповідачем прийнято Рішення № UA102000/2021/000025/2 про коригування митної вартості товарів (а.с. 100-101), згідно з яким митним органом встановлено наступне. В інвойсі № 16 від 26.11.2021 відсутня печатка митних органів країни відправлення. Пунктом 1.1 «Предмет контракта» контракту від 27.11.2019 № ЕХР1 передбачені наступи, умови: покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар згідно Специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту, а в пункті 5.6 п. 5 «Цена и порядок оплаты» цього ж контракту зазначені інші умови сплати, а саме що оплата товару здійснюється на підставі виставленого рахунку. Також до оформлення надано два додатка № 1 з одним номером «№ 1» до контракту від 27.11.2019 №ЕХР1, які містять різну інформацію. В першому додатку № 1 зазначено інвойс № 7 від 14.09.2021 (а.с. 35), а в другому додатку № 1 зазначена специфікація № 16 від 26.11.2021 (а.с. 61). В свою чергу, до митного оформлення надано платіжне доручення від 15.09.2021 № 57 (а.с. 41), в якому сплата коштів здійснювалася на підставі контракту від 27.11.2019 № ЕХР1, а підставою сплати є специфікація/рахунок умов контракту. Тобто невідомо згідно якої специфікації/рахунку здійснювався розрахунок, тому неможливо ідентифікувати дане платіжне доручення з даною поставкою товару. В той же час, даний документ не містить підтвердження сплати коштів підписом посадової особи банківської установи. Таким чином, банківські платіжні документи, які підтверджували б факт сплати коштів за специфікацією/рахунку від 26.11.2021 № 16 до митного оформлення надано не було, чим порушено вимоги п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ.

Відповідно до п. 5.5 п. 5 «Цена и порядок оплаты» контракту від 27.11.2019 № ЕХР1 комісійна винагорода банка-кореспондента сплачується платником. Але, будь-який документ про розмір їх сплати митному органу не надавався, і як наслідок, вони не включені до митної вартості товару, чим порушено вимоги п. 1а ч. 10 ст. 58 МКУ.

Згідно з разовим договором-замовленням про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 660 від 24.11.2021 (а.с. 126-129) ФОП ОСОБА_1 надає експедиторські послуги з перевезення. Дане ж підприємство надає довідку про транспортні витрата від 24.11.2021 № б/н (а.с. 119), відповідно якої транспортно-експедиторські послуги не зазначені, тобто не враховані всі складові митної вартості товарів. В той же час відповідно наданого до митного оформлення договору транспортного-експедиційних послуг від 24.11.2021 №24/11/21 (а.с. 123-125) ФОП ОСОБА_1 уклав договір, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 надає послуги з виконання перевезень, але згідно транспортної накладної CMR від 26.11.2021 № 2088728 (а.с. 117) послуги з перевезення товару надавав TZOV «ALEANDA». Інформація, де би зазначалось, згідно якого документу надав цей перевізник транспортні послуги, відсутня. Даний факт ставить під сумнів дійсність понесених витрат з транспортування товару.

Також було проаналізовано митні оформлення подібних/ідентичних товарів, здійснені в попередні періоди. Так, згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби рівень митної вартості плінтусів на умовах FCA з Російської Федерації становить від 1,68 USD/кг, що вище за рівень митної вартості оцінюваного товару згідно з товаросупровідними документами.

За результатами опрацювання поданих позивачем додаткових документів митним органом встановлено, що:

прайс-лист від 26.11.2021 (а.с. 132) надано станом на 26.11.2021. Надане до митною оформлення платіжне доручення щодо сплати за товар від 15.09.2021, тобто цінові пропозиції на той час могли бути інші;

прибуткова накладна від 29.11.2021 № 846 (а.с. 134-138) та лист від 29.11.2021 № 29/11 (а.с.133), видаткова накладна від 29.11.2021 № 940 (а.с. 139) надано на поставку товару митне оформлення якої не відбувалось. Також на видатковій накладній відсутнє підтвердження здійснення цього продажу, а саме не скріплено підписом/печаткою одержувача, наявні ознаки редагування;

експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 01.12.2021 № 2340 (а.с. 142) не містить аналізу цінових пропозицій. Також відповідно джерело інформації, на яких ґрунтується висновок, рівень цін на зазначений товар вищий. Таким чином, це не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ.

Враховуючи вказане, митний орган дійшов висновку про наявність підстав для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно. Митну вартість товару скориговано відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митна декларація від 15.09.2021 №00100/2021/602220 (а.с. 186-195), згідно якої рівень митної вартості товарів при їх доставці з Російської Федерації на умовах FCA становить 1,68 USD/кг.

Причини незастосування попередніх методів визначення митної вартості: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) з наведених вище причин; 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості - відсутність достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості. Зазначене унеможливлює визначення митної вартості транспортного засобу шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання Картки відмови у прийнятті митної декларації № UA102020/2021/000358 (а.с. 102-105).

Позивачем 01.12.2021 було сформовано митну декларацію № UA102020/2021/006508 (а.с.144-146). Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за основним методом за ціною договору (контракту), відповідно до статті 57 Митного кодексу України.

Як вбачається з Картки відмови у прийнятті митної декларації № UA102020/2021/000360, з метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості уповноваженою позивачем особою до митного органу було подано: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 27.11.2019 № ЕХР1 разом із доповненнями до нього Специфікацію від 29.11.2019 № 17, рахунок проформа (proforma invoice) від 14.09.2021 № 7, рахунок проформа (proforma invoice) від 21.09.2021 № 8, рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) від 29.11.2021 № 17 (а.с. 39), автотранспортну накладну (CMR) від 29.11.2021 № 1907544 (а.с. 162), банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 15.09.2021 № 57 (а.с. 41), банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 04.10.2021 № 60 (а.с. 163), видаткову накладну від 29.11.2021 № 940 (а.с. 172), прибуткову накладну від 30.11.2021 № 860 (а.с. 175-178), висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 01.12.2021 № 2340 (а.с. 173) та ін.

02.12.2021 відповідачем прийнято Рішення № UA102000/2021/000026/2 про коригування митної вартості товарів (а.с. 147-148), згідно з яким митним органом встановлено наступне. Відповідно до п. 1.1 п. 1 «Предмет контракта» контракту від 27.11.2019 № ЕХР1 продавець зобов`язаний передати у власність покупця товари, а покупець зобов`язаний прийняти їх і сплатити кошти на умовах (FCA Московська область Серпухівськии р-н, д. Калиново) згідно з специфікацією. В п. 5.1 п. 5 «Цена и порядок оплаты» цього ж контракту вказано, що ціни на товари, зазначаються в специфікаціях до контракту. Згідно з п. 5.6 та п. 5.7 п. 5 сплата коштів здійснюється у розмірі 100 % передоплати на підставі рахунка продавця. В свою чергу, до митного оформлення надано 3 копії додатка № 1 до контракту від 27.11.2019 № ЕХР1, які відрізняються викладеною в них інформацією. Два з них містять посилання на інвойси від 14.09.2021 № 7 (а.с. 35) та від 21.09.2021 № 8 (а.с. 158-160), одне на специфікацію від 29.11.2021 №17 (а.с. 36-38). При цьому, ціни на деякі позиції вказані в додатку № 1 з посипанням на інвойс від 21.09.2021 № 8 вище (наприклад, вартість «плінтуса Чайка з м`як. Краєм» становить 35 RUB/шт.). Кожним з цих додатків передбачена 100% сплата коштів за товари.

Так, до митного оформлення надане платіжні доручення від 15.09.2021 № 57 та від 04.10.2021 № 60, які не містять жодних відміток банку (штамп/печатка, підписи або ЕЦП), які підтверджували б факт здійсненої фінансової операції (сплати коштів за придбаний товар). Згідно з графою 70 «Призначення платежу» даних документів кошти за товари сплачувалися лише на підставі контракту від 27.11.2019 № ЕХР1, в той час, як підставою

сплати специфікація/рахунок згідно з умовами цього ж контракту. Виходячи з цього, невідомо згідно якої специфікації/рахунку здійснювався переказ коштів, а тому ідентифікувати дані платіжні доручення з даною поставкою товарів неможливо. Крім того, специфікацію № 17 було виписано 29.11.2021, тобто значно пізніше, ніж сплачено кошти за товари згідно з вказаними платіжними дорученнями. До того ж, в даній специфікації та інвойсі від 29.11.2021 № 17 відсутня інформація про раніше сплачені кошти за дану поставку. Таким чином, банківські платіжні документи, які підтверджували б факт сплати коштів за специфікацією від 29.11.2021 № 17 до митного оформлення надано не було, чим порушено вимоги п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ.

Також згідно з платіжними дорученнями від 15.09.2021 № 57 та від 04.10.2021 № 60 кошти за товари сплачувалися на різні банківські рахунки в різні банківські установи. При цьому, банківські реквізити продавця в наданих товаросупровідних документах відрізняються від тих, які вказані в контракті від 27.11.2019 № ЕХР1. Додатки/доповнення до контракту, які свідчили б про їх зміну, до митного оформлення не надавалися.

Відповідно до п. 5.5 п. 5 «Цена и порядок оплаты» контракту від 27.11.2019 №ЕХР1 комісійна винагорода банка-кореспондента сплачується платником. Але, будь-який документ про розмір їх сплати митному органу не надавався, і як наслідок, вони не включені до митної вартості товару, чим порушено вимоги п. 1а ч. 10 ст. 58 МКУ.

Інвойс від 29.11.2021 № 17 та CMR від 29.11.2021 № 1907544 не містять печатки митних органів країни відправлення.

Прибуткову накладну від 30.11.2021 № 860 надано на поставку товарів, митне оформлення яких не здійснено, і відвантаження даної продукції на склад покупця (ТОВ «ТД «ТРЕЙД ГРУП») ще не було.

Видаткова накладна від 29.11.2021 № 940 не містить підпису/печатки замовника продукції, що свідчило б про те, що зазначені товари дійсно було йому відвантажено. Крім того, даний документ містить наявні ознаки редагування.

Експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза від 01.12.2021 № 2340 не містить аналізу цінових пропозицій. Також відповідно до наведених джерел інформації, а саме інтернет-ресурсів, рівень цін на зазначені товари вищий. Таким чином, зазначене не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити перевірку даного висновку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ.

Також було проаналізовано митні оформлення подібних/ідентичних товарів, здійснені в попередні періоди. Так, згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби рівень митної вартості плінтусів на умовах FCA при їх поставці з Російської Федерації становить 1,68 USD/кг, що вище за рівень митної вартості товару № 1 згідно з товаросупровідними документами (митна декларація від 15.09.2021 № UA100100/2021/602220).

Декларантом листом від 02.12.2021 № 02/12 (а.с. 181) було повідомлено, що сплата коштів за товари згідно з специфікацією від 29.11.2021 № 17 частко здійснюється платіжними дорученнями від 15.09.2021 № 57 та від 04.10.2021 № 60. Але, бухгалтерські документи, які б підтверджували б зазначене, до митного оформлення надано не було. Митну вартість товару №1 скориговано відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, в саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено - митна декларація від 15.09.2021 №00100/2021/602220 (а.с. 186-195), згідно якої рівень митної вартості плінтусів на умовах FCA при їх поставці з Російської Федерації становить 1,68 USD/кг.

Причини незастосування попередніх методів визначення митної вартості: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) з наведених вище причин; 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості - відсутність достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості. Зазначене унеможливлює визначення митної вартості транспортного засобу шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання Картки відмови у прийнятті митної декларації № UA102020/2021/000360 (а.с. 149-152).

За результатом перевірки митної декларації №102020/2021/006543 (а.с. 106-108) митним органом сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2021/000361 (далі Картка відмови у митному оформленні товарів, а.с. 109-110), відповідно до якої відповідачем відмовлено позивачу у митному оформленні товарів у зв`язку з тим, що відповідно до пункту 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості, у тому числі у вигляді кодів. Подана до митного оформлення митна декларація містить наступні помилки: у графі 44 митної декларації невірно зазначено код 9000 висновку щодо рівню цін на товар, виданий ДП «Укрпромзовнішексертиза» № 2340 від 01.12.2021, потрібно 3016, Таким чином, порушено вимоги пункту 1 статті 257 Митного України від 13.03.2012 № 4495-VI, Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651. Письмове звернення декларанта або уповноваженої ним особи щодо дій передбачених пп. 33-36 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 не надходило.

Не погоджуючись із прийнятими митним органом Картками відмови у прийнятті митних декларацій та Рішеннями про коригування митної вартості товарів, Карткою відмови у митному оформленні товарів, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів (частина перша статті 1 Митного кодексу України).

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятійішостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами п`ятою, шостою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу Українивстановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, частинами першою, другою статті 64 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннямиГенеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 Митного кодексу України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Судом встановлено, що відповідно до умов Контракту на поставку товарів від 27.11.2019 №ЕХР1, укладеного між ТОВ «ТД «ТРЕЙД ГРУП» (Покупець) та ТОВ «ВИМАР», Росія (Продавець) (далі Контракт, а.с. 32-34): 1.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах (FCA Московська обл., Серпуховський район, с.Калиново) згідно Специфікації (у розумінні «Інкотермс» 2010 р.) Товар плінтус з ПВХ, фурнітуру до нього, електротехнічні вироби, провід та інші оздоблювальні будівельні матеріали (далі Товар), найменування, асортимент, кількість, якість, ціна якого вказані у Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного Контракту; 2.3.Поставка здійснюється на підставі замовлень Покупця окремими партіями; 5.1. Ціни на товар, що постачається, вказані у Специфікаціях до Контракту; 5.2. Ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, маркування, завантаження на транспорт і оформлення всіх документів, пов`язаних з експортом Товару із країни Продавця; 5.6. Оплата Товару здійснюється на підставі рахунку, пред`явленого Продавцем; 5.7. Покупець оплачує Товар шляхом передоплати у розмірі 100 (ста) відсотків.

Проаналізувавши вказане, суд зауважує, що згідно з умовами Контракту ціна Товару на кожну його партію відображається у Специфікаціях, що є його невід`ємними частинами. Разом з тим, в Контракті передбачена умова, що оплата Товару здійснюється на підставі рахунку, пред`явленого Продавцем.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження митної вартості Товару на суму 2535040,00 руб., відображеної у Митній декларації від 29.11.2021 №UA102020/2021/006404 (а.с.97-99), позивачем митному органу, крім Контракту, зокрема, було надано:

Додаток № 1 до Контракту «Специфікація № 16 від 26.11.2019» (а.с. 61-63), згідно з яким загальна сума Товару, що постачається позивачу становить 2535040,00 руб.;

рахунок-фактуру (інвойс) (commercial invoice) від 26.11.2021 № 16 (а.с.116), згідно з яким загальна сума Товару, що постачається позивачу становить 2535040,00 руб.;

Додаток № 1 до Контракту «Інвойс № 7 від 14.09.2021» (а.с. 35), згідно з яким загальна сума Товару, що постачається позивачу становить 10000220,00 руб.;

Платіжне доручення від 15.09.2021 № 57 (а.с. 41), що підтверджує перерахунок коштів позивачем на користь ТОВ «ВИМАР» згідно з Контрактом на суму 10000220,00 грн.

Дослідивши вказані документи, суд зауважує, що ідентифікуючі дані товару за який сплачено грошові кошти у зазначеному Платіжному дорученні відсутні. Отже, досліджуючи вказане Платіжне доручення від 15.09.2021 № 57 не видається можливим ідентифікувати товар, за який сплачені кошти. Тому, суд погоджується із твердженням митного органу щодо того, що зміст наданих позивачем (декларантом) документів не дає можливості встановити згідно з якою специфікацією/рахунком здійснювався розрахунок, тому неможливо ідентифікувати надане позивачем платіжне доручення з даною поставкою товару.

Також суд зауважує, що позивачем до суду не надано пояснень та доказів, щодо спростування твердження митного органу щодо того, що відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 «Цена и порядок оплаты» Контракту комісійна винагорода банка-кореспондента сплачується платником. Але, будь-який документ про розмір її сплати митному органу не надавався, і як наслідок, він дійшов висновку, що вона не включена до митної вартості товару.

Отже, в даних спірних правовідносинах у митного органу виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За вказаними обставинами митний орган мав обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митний орган діяв відповідно до норм митного законодавства.

Як вбачається із змісту Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2021 №102000/2021/000025/2 для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару відповідачем позивачу було запропоновано надати додаткові документи.

Отже, відповідач відповідно до наведених вище законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів.

Так, позивачем до митного органу було надано:

прайс-лист від 26.11.2021 (а.с. 132) щодо якого відповідач дійшов висновку, що він наданий станом на 26.11.2021;

платіжне доручення від 15.09.2021 щодо якого відповідач дійшов висновку, що цінові пропозиції на той час могли бути іншими;

прибуткову накладну від 29.11.2021 № 846 (а.с. 134-138) та лист від 29.11.2021 № 29/11 (а.с.133), видаткову накладну від 29.11.2021 № 940 (а.с. 139) - надано на поставку товару митне оформлення якої не відбувалось. Також на видатковій накладній відсутнє підтвердження здійснення цього продажу, а саме не скріплено підписом/печаткою одержувача, наявні ознаки редагування;

експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 01.12.2021 № 2340 (а.с. 142) - не містить аналізу цінових пропозицій. Також відповідно джерело інформації, на яких ґрунтується висновок, рівень цін на зазначений товар вищий. Таким чином, це не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації у відповідності до положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України.

Проаналізувавши зазначені вище документи, надані позивачем для митного оформлення, а також надані ним додаткові документи, суд дійшов висновку, що їх зміст не дає можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості партії Товару, що заявлена до митного оформлення згідно із Митною декларацією від 29.11.2021 №UA102020/2021/006404 та перевірити її числове значення. Враховуючи вказане у митного органу виникли обґрунтовані сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості.

У зв`язку з неможливістю об`єктивного визначення ціни спірної партії Товару за наданими позивачем документами, у митного органу не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало відповідачу підстави для визначення митної вартості товарів у спосіб, передбаченийв статтях 57, 64 Митного кодексу України.

Отже, встановлені у даній справі обставини свідчать, що приймаючи оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2021 № UA 102000/2021/000025/2 та Картку відмови у прийнятті митної декларації № UA102020/2021/000358, митний орган діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваних Рішення митного органу та Картки відмови не вбачається.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження митної вартості Товару на суму 2354460,00 руб., відображеної у Митній декларації від 01.12.2021 №UA102020/2021/006508 (а.с.144-146), позивачем митному органу, крім Контракту, зокрема, було надано:

Додаток № 1 до Контракту «Інвойс № 7 від 14.09.2021» (а.с. 35) згідно з яким загальна сума Товару, що постачається позивачу становить 10000220,00 руб.;

Додаток № 1 до Контракту «Інвойс № 8 від 21.09.2021» (а.с. 35) згідно з яким загальна сума Товару, що постачається позивачу становить 10009840,00 руб.;

Додаток № 1 до Контракту «Специфікація № 17 від 29.11.2021» (а.с. 36-38), згідно з яким загальна сума Товару, що постачається позивачу становить 2354 460,00 руб.;

рахунок-фактуру (інвойс) (commercial invoice) від 29.11.2021 № 17 (а.с.39), згідно з яким загальна сума Товару, що постачається позивачу становить 2354460,00 руб.;

Платіжне доручення від 15.09.2021 № 57 (а.с. 41), що підтверджує перерахунок коштів позивачем на користь ТОВ «ВИМАР» згідно з Контрактом на суму 10000220,00 грн.

Платіжне доручення від 04.10.2021 № 60 (а.с. 163), що підтверджує перерахунок коштів позивачем на користь ТОВ «ВИМАР» згідно з Контрактом на суму 10009840,00 грн.

Дослідивши вказані документи, суд зауважує, що ідентифікуючі дані товару за який сплачено грошові кошти у зазначених вище Платіжних дорученнях відсутні. Отже, досліджуючи вказані Платіжні доручення не видається можливим ідентифікувати товар, за який сплачені кошти. Тому, суд погоджується із твердженням митного органу щодо того, що зміст наданих позивачем (декларантом) документів не дає можливості встановити згідно з якою специфікацією/рахунком здійснювався розрахунок, тому неможливо ідентифікувати надані позивачем платіжні доручення з даною поставкою товару.

Також суд зауважує, що позивачем до суду не надано пояснень та доказів, щодо спростування твердження митного органу щодо того, що відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 «Цена и порядок оплаты» Контракту комісійна винагорода банка-кореспондента сплачується платником. Але, будь-який документ про розмір її сплати митному органу не надавався, і як наслідок, він дійшов висновку, що вона не включена до митної вартості товару.

А також щодо того, що Прибуткову накладну від 30.11.2021 № 860 (а.с. 175-178) надано на поставку товарів, митне оформлення яких не здійснено, і відвантаження даної продукції на склад покупця (ТОВ «ТД «ТРЕЙД ГРУП») ще не було.

Як вбачається із змісту Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2021 №102000/2021/000026/2 для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару відповідачем позивачу було запропоновано надати додаткові документи.

Отже, відповідач відповідно до наведених вище законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів.

Так, позивачем до митного органу було надано лист від 02.12.2021 № 02/12 (а.с. 181), в якому останній повідомлявся, що сплата коштів за товари згідно з специфікацією від 29.11.2021 № 17 частково здійснюється платіжними дорученнями від 15.09.2021 № 57 та від 04.10.2021 №60. Але, документи, в тому числі, бухгалтерські, які підтверджували б та давали можливість встановити оплату саме спірної партії Товару, до митного оформлення надано не було.

Проаналізувавши зазначені вище документи, надані позивачем для митного оформлення, а також надані ним додаткові документи, суд дійшов висновку, що їх зміст не дає можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості партії Товару, що заявлена до митного оформлення згідно із Митною декларацією від 01.12.2021 №UA102020/2021/006508 та перевірити її числове значення. Враховуючи вказане у митного органу виникли обґрунтовані сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості.

У зв`язку з неможливістю об`єктивного визначення ціни спірної партії Товару за наданими позивачем документами, у митного органу не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало відповідачу підстави для визначення митної вартості товарів у спосіб, передбаченийв статтях 57, 64 Митного кодексу України.

Отже, встановлені у даній справі обставини свідчать, що приймаючи оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2021 № UA 102000/2021/000026/2 та Картку відмови у прийнятті митної декларації № UA102020/2021/000360, митний орган діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваних Рішення митного органу та Картки відмови не вбачається.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно зУКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г)офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно достатті 3-1цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Суд зауважує, що митним органом у Картці відмові в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2021/000361 (а.с. 109-110) зазначено, що подана до митного оформлення митна декларація №102020/2021/006543 (а.с. 106-108) містить наступні помилки: у графі 44 митної декларації невірно зазначено код 9000 висновку щодо рівню цін на товар, виданий ДП «Укрпромзовнішексертиза» № 2340 від 01.12.2021, потрібно 3016.

З приводу вказаного суд зазначає таке.

Частинами першою, другою статті 7 Митного кодексу України передбачено, що, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Згідно зі статтею 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема: 3) законності та презумпції невинуватості; 4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; 5) спрощення законної торгівлі; 7)додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; 8) заохочення доброчесності.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури;

Як зазначалося вище, відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (пункт 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України).

Митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Так, митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

З метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі Порядок № 631).

Відповідно до пункту 8.1 Порядку № 631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

Пунктом 8.2 Порядку № 631 передбачено, що картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Суд зауважує, що у випадку не зазначення митним органом вичерпних роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товару декларант перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості вжити необхідних заходів для митного оформлення товарів.

Дослідивши зміст Картки відмови в митному оформленні товарів №/2021/000361, суд дійшов висновку, що митним органом не обґрунтовано протиправність зазначення позивачем у графі 44 Митної декларації UA102020/2021/006543 код «9000» для Висновку ДП «Укрпромзовнішексертиза» від 01.12.2021 № 2340, замість «3016».

Невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Відповідно до змісту Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, згідно з розділом 3 «Комерційні документи» такому виду документів як «Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією» визначено код «3016», а код «9000», що передбачений у розділі 9 «Інші документи», визначено для «Інші некласифіковані документи».

Суд зауважує, що допущення дефектів в оформленні митної декларації, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект робить її неправомірною. В залежності від характеру допущених дефектів вони можуть мати наслідком відмову у митному оформленні товарів, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на дійсність митного оформлення товарів.

Суд наголошує, що прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати реалізації мети митного оформлення товарів.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки порушенням, допущеним під час подання Митної декларації UA102020/2021/006543, є: «чи впливають вони визначення митної вартості товарів». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи вплинуло допущене декларантом (позивачем) порушення щодо визначення та зазначення коду документа для Висновку ДП «Укрпромзовнішексертиза» від 01.12.2021 №2340 на визначення митної вартості товарів, які підлягають митному оформленню.

З огляду на викладене вище, суду звертає увагу, що митним органом не доведено наявності порушень декларантом (позивачем) щодо визначення та зазначення коду документа для Висновку ДП «Укрпромзовнішексертиза» від 01.12.2021 №2340 у Митній декларації UA102020/2021/006543, які б могли вплинути на визначення митної вартості товарів, які підлягають митному оформленню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Картка відмови у митному оформленні товарів №/2021/000361 є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З приводу вимоги позивача стягнути на його користь з відповідача судовий збір у розмірі 6810,00 грн та 10 000,00 витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 132КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті).

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано: Договір про надання правової допомоги від 07.12.2021 № 141 (далі Договір); Акт виконання робіт за Договором; Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 10.01.2021; копію Платіжного доручення від 08.12.2021 № 2288, що підтверджує перерахування коштів позивачем на користь АО «Кушнеренко та партнери» у розмірі 10000,00 грн, призначення платежу: «За надання консультаційних послуг зг. Рах.-факт. № СФ-13 від 07.12.2021»; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.06.2010 № 499 (а.с. 82-86).

Суд зауважує, що наведеними вище нормами КАС України передбачена можливість стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, не всіх понесених протилежною стороною витрат, а лише тих, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.11.2020 у справі № 120/3970/19-а понесені стороною витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, повинні бути документально підтверджені та доведені стороною, яка їх понесла, а надані нею документи, що підтверджують ці витрати, повинні давати змогу встановити зв`язок між наданою послугою (правничою допомогою) та конкретною справою, в якій саме ця послуга (допомога) була надана.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закону № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2)довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі № 813/2241/18 зазначив, що необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Дослідивши надані позивачем документи, що підтверджують понесені ним витрати на професійну (правничу допомогу), суд зауважує, що із їх змісту неможливо встановити зв`язком між наданою професійною правничою допомогою та даною справою в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 102020/2021/000361, оскільки відповідно до вступної частини Договору: «Адвокатське об`єднання «Кушнеренко та партнери», в особі старшого партнера Кушнеренка Євгена Юрійовича, що діє на підставі Статуту, Витягу надалі за текстом іменується - «Адвокатське об`єднання», з однієї сторони, та ТОВ «Торговий Дім «Трейд Груп», 02192 Київ Миропільська 39/257А, Код ЄДРПОУ 38649180 в особі директора Бурма Ігоря Леонідовича, в подальшому разом іменуються «Сторони», а кожна окремо відповідно «Сторона-1» і «Сторона-2», уклали цю угоду про те, що «Сторона-2» уповноважує «Сторону-1» представляти її інтереси в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування, у судових органах України будь - якої ланки у зв`язку з представництвом та захистом «Сторони-2» у справі з приводу визнання протиправними і Чернігівської митниці Держмитслужби та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 02.12.2021 року UA102000/2021/0000026/2 та від 02.12.2021 року U102000/2021/0000025/2».

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність документального підтвердження про понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу при розгляді в суді даної адміністративної справи в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 102020/2021/000361.

З огляду на вказане та на те, що іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про необхідність у відмові у їх задоволені, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну (правничу) допомогу відсутні.

Платіжним дорученням від 30.12.2021 № 2375 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 6810,00 грн (а.с. 9).

Таким чином, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТРЕЙД ГРУП» до Чернігівської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 102020/2021/000361.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТРЕЙД ГРУП» судовий збір в розмірі 2270,00грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трейд Груп", вул. Миропільська, 39/257А, м. Київ, 02192, код ЄДРПОУ 38649180.

Відповідач: Чернігівська митниця, проспект Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581.

Дата складення повного рішення суду - 28.06.2022.

Суддя Ю. О. Скалозуб