Постанова

від 27.06.2022 по справі 640/30582/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/30582/21 Суддя першої інстанції: Гарник К.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

за участю:

представника позивача: - Ларіонова М.О.,

представника відповідача: - Цісар Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 липня 2021 року №4043100070201;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 липня 2021 року №4093100070201;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08 жовтня 2021 року №6333100070201.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

21 червня 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 22142, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що господарські операції, вчинені позивачем та його контрагентами є реальними, підтверджені належними доказами, усі первинні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 липня 2021 року №4043100070201, від 26 липня 2021 року №4093100070201 та від 08 жовтня 2021 року №6333100070201 винесені всупереч нормам чинного законодавства, адже відповідачем не проаналізовано первинні документи, надані позивачем, позаяк усі первинні документи складені у відповідності до норм чинного законодавства, перевіркою не заперечується факт придбання позивачем товару та використання його у господарській діяльності.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, з 27 травня 2021 року по 15 червня 2021 року посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Сіейчес Україна» (РНОКПП 35704808) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18 червня 2021 року № 544/31-00-07-02-01/35704808.

Перевіркою встановлено порушення платником податків пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, пункту 5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №15/28289 завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року у сумі 555 784,61 грн, завищено від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) 555 784,61 грн, що призвело до:

- завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 707 307,30 грн;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 555 784,61 грн, яка підлягає зменшенню.

26 липня 2021 року з урахуванням висновку акту перевірки № 544/31-00-07-02-01/35704808 від 18 червня 2021 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято:

- податкове повідомлення-рішення Форми «В1» № 4043100070201, згідно з яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України, чим зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 707 307,00 грн, та застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 176 826,83 грн;

- податкове повідомлення-рішення Форми «В4» № 4093100070201, згідно з яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України чим зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 555 785,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 13 серпня 2021 року оскаржив їх в адміністративному порядку, направивши скаргу (вх. ДПС № 23881/6 від 13 серпня 2021 року) до Державної податкової служби України.

17 вересня 2021 року позивачем подано додаткові пояснення до скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна».

За результатами розгляду скарги ДПС прийняла рішення від 06 жовтня 2021 року №22720/6/99-00-06-01-02-06, яким збільшено податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2021 року № 4043100070201 у частині застосованих штрафних санкцій у розмірі, що визначений пунктом 123.3 статті 123 ПК України, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2021 року № 4093100070201 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

08 жовтня 2021 року з урахуванням висновку акту перевірки № 544/31-00-07-02-01/35704808 від 18 червня 2021 року та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 06 жовтня 2021 року № 22720/6/99-00-06-01-02-06 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «В1» № 6333100070201, згідно з яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.3 статті 123 ПК України, чим зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у вигляді штрафної (фінансової) санкції (штраф) у розмірі 176 826,67 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1., 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п. 201.1. ст. 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» (код 40413520) укладено договір поставки від 01 листопада 2018 року № 853649 зерна кукурудзи 3 (третього) класу українського походження врожаю 2018 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» було виписано на адресу позивача податкову накладну № 1 від 02 листопада 2018 року на загальну суму 1 600 000 грн, з яких 266 666,67 грн - податок на додану вартість.

Суми податку на додану вартість за відповідною податковою накладною включено Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» до складу податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість та додатку № 5 до нього за березень 2021 року у сумі 266 667 грн.

Проведеною перевіркою контрагента - постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» податковим органом встановлено наступні обставини:

- інформація про земельні ресурси відсутня, податкові декларації зі сплати земельного податку та орендної плати за землю до ДПІ за основним місцем обліку не подавалась, що свідчить про неможливість вирощування ТОВ «Трубіж Агро Центр» сільськогосподарської продукції;

- фіктивність наведених даних в істотних умовам договору та відсутність подальшого ланцюга придбання ідентифікованого виду товару (кукурудза 3 клас);

- недостовірність даних, зазначених в товарно-транспортних накладних, з яких неможливо ідентифікувати пункт навантаження товару, а тому, неможливо встановити виробника товару «кукурудза 3 класу»;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі зазначеному платником податків в документах обліку, а саме:

- не встановлено джерела походження товару, реального виробника кукурудзи 3 класу.

Відповідні висновки були встановлені податковим органом у зв`язку з наступним.

У результаті опрацювання податкової інформації по контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» податковим органом встановлено, що останнє оформлено у листопаді 2018 року 9 видаткових накладних на реалізацію кукурудзи 3 класу, у кількості 506,696 т загальною вартістю 2 026 719,82 грн, в тому числі податок на додану вартість 337 786,65 грн.

Відповідно пункту 1.5, пункту 1.6 Договору поставки № 853649 від 01 листопада 2018 року поставка здійснюється на складі - Склад (в тому числі Зерновий склад) за адресою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр», 07445, Київська область, Броварський район, село Кулажинці.

Відповідно до пункту 1.7, пункту 1.8 «Продавець гарантує, що до моменту поставки Товар відповідної якості в повному обсязі знаходиться на зберіганні у Місці поставки на обліковій картці Продавця. Поставка здійснюється шляхом навантаження па автомобільний\залізничний транспорт, наданий Покупцем в місті Поставки».

При цьому, відповідно до пункту 1.9 «Поставка здійснюється шляхом навантаження на автомобільний\залізничний транспорт, наданий Покупцем в місті Поставки».

Позивачем до перевірки було надано 19 товарно-транспортних накладних, з аналізу яких податковим органом встановлено, що пунктом навантаження вантажовідправника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр») зазначено адресу: 07513, Київська область, Баришівський район, село Лукаші.

Водночас, відповідно до поданого повідомлення за формою № 20-ОПП Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» використовував наступні об`єкти оподаткування за відповідний період: складське приміщення - Київська область, Вишгородський район, село Червоне, вулиця Пролетарська, 115; офісне приміщення - Київська область, Броварський район, село Кулажинці, вулиця Центральна, будинок 4; земельні паї - Київська область, Броварський район, село Кулажинці, вулиця Центральна, будинок 4 (дата взяття на облік 27 листопада 2017 року).

Таким чином, податковим органом було встановлено відсутність земельних ділянок, складів та будь-яких об`єктів нерухомого майна, зерносховища чи інші об`єкти господарської діяльності за адресою: 07513, Київська область, Баришівський район, село Лукаші в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року. Податкові декларації зі сплати земельного податку та орендної плати за землю до податкового органу за основним місцем обліку також не подавалась, що свідчить про неможливість вирощування Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» олійних та зернових культур.

Крім того, згідно Єдиного реєстру податкових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не придбавав кукурудзу 3 класу (номенклатура, яка фігурує в первинних документах та базах даних ДПС), а придбавав лише посівний матеріал для нібито вирощування кукурудзи, тому податковий орган дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр», зазначених у первинних документах, перевіркою встановлено невідповідність змісту господарської операції первинним документам, в результаті чого первинні документи щодо придбання кукурудзи останнього у листопаді 2018 року не відповідають вимогам податкового законодавства щодо визначення первинних документів.

Крім зазначеного, згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредит) в розрізі контрагентів» (Д5) до податкової Декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року від 20 квітня 2021 року № 9091377142, до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» у загальній сумі ПДВ 95 372,2 грн у тому числі:

- податкова накладна № 5 від 26 лютого 2021 року на загальну суму 196 879,01 грн, з яких 32813,17 грн - податок на додану вартість;

- податкова накладна № 6 від 26 лютого 2021 року на загальну суму 375354,19 грн, з яких 62559,03 грн - податок на додану вартість.

Взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» за період лютий 2021 року здійснювались на підстав договору поставки № 952060 від 18.01.2021 року та додаткових угод № 1 від 03 лютого 2021 року, № 2 від 04 лютого 2021 року, № 3 від 05 лютого 2021 року, № 4 від 07 лютого 2021 року, № 5 від 10 лютого 2021 року, № 6 від 23 лютого 2021 року, № 7 від 26 лютого 2021 року предметом якого було здійснення реалізація зерна кукурудзи українського походження врожаю 2020 року.

Проведеною перевіркою контрагента - постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» встановлено наступні обставини:

- не встановлено джерела походження товару, реального виробника кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в обсягах, зазначених у податкових накладних та первинних документах;

- відсутні матеріально-технічні можливості для тимчасового зберігання відповідного обсягу товару;

- встановлено, що здійснені господарські операції не підтверджуються наданими до перевірки документами, у зв`язку з дефектністю складених первинних документів, які повинні супроводжувати такі операції згідно чинного законодавства, та відповідно, не доводять реальне походження товару;

- відсутність факту реального одержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» відповідної кількості ідентифікованого товару від інших і суб`єктів господарської діяльності або внаслідок власного задекларованого виробництва у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» постачання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна».

Відповідні висновки були встановлені податковим органом у зв`язку з наступним.

Відповідно до наявних у матеріалах справи видаткових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» проведено реалізацію кукурудзи 3 класу у лютому 2021 на адресу ТОВ «Сіейчес Україна» у кількості 73,26 т.

Згідно з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до Податкової декларації платника єдиного податку 4 групи за 2020 рік відповідного контрагента площа ріллі становить 202,0776 га, сіножаті - 224,1676 га.

При цьому відповідно до Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2020 рік (форма № 4-СГ) посівні площі під кукурудзу на зерно відсутні.

В акті податкової перевірки зазначено інформацію щодо відсутності згідно Єдиного реєстру податкових накладних придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» товару з номенклатурою «зерно кукурудзи 3 клас» українського походження врожаю 2020 року», яке відповідно до Договору було реалізовано позивачу, проте встановлено придбання за період 2020 рік, січень-лютий 2021 року кукурудзи кормової у кількості 150 т на суму ПДВ 20,1 тис. грн у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротен-1000» (код ЄДРПОУ 41180643), що на думку податкового органу свідчить про те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ», яке провадить діяльність по вирощуванню сільськогосподарських культур були відсутні посівні площі під кукурудзу на зерно, оскільки суб`єкт господарювання не планував вирощувати відповідну сільськогосподарську культуру.

Водночас згідно наявних матеріалів справи у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротен-1000» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» засновником є фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), директор - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що свідчить про пов`язаність посадових осіб. При цьому податкова звітність відповідних юридичних осіб подається з однієї ІР-адреси: НОМЕР_3 .

Окрім зазначеного, відповідно до пунктів 4.1-4.2 Договору поставки № 952060 від 18 січня 2021 року поставка товару здійснювалась на умовах FCA-склад, відповідно до умов Incoterms в редакції 2010 року, за місцем поставки - склад (в т.ч. Зерновий термінал) за адресою: Київська область, Броварський район, село Семиполки.

Враховуючи, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою Київська область, Броварський район село Семиполки, Київське шосе, будинок 2/64, знаходиться лише об`єкт нерухомого майна, а саме, приміщення ТП «К2» загальною площею 16,9 кв. м. на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ», а за даними Єдиного реєстру податкових накладних за період 01 січня 2020 року по 28 лютого 2021 року послуги зберігання у останнього відсутні, що свідчить про неможливість зберігання відповідного обсягу зерна кукурудзи, в приміщенні площею 16,9 кв. м, яке відповідно до умов Договору поставки позиціонується як склад, в т.ч. зерновий термінал.

Окремо, податковим органом зауважено, що перевіркою наведених даних в товарно-транспортних накладних, які були надані в ході перевірки, за лютий 2020 року встановлено, що в графі «Замовник» та графі «Відправник» зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ».

Автомобільним перевізником, вказаним в товарно-транспортних накладних, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж Сервіс-Буд» (код ЄДРПОУ 41333478). Однак, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» не отримував послуги перевезення сільськогосподарської продукції у лютому 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж Сервіс-Буд».

Окрім цього, в графі «Пункт навантаження» в товарно-транспортних накладних вказано адресу: Київська область, Броварський район, село Семиполки.

Згідно з даними Договорів постачання та даних податкової звітності платника, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» також зазначено адресу: Київська область, Броварський район, село Семиполки, вулиця Київське шосе, будинок 2.1

Враховуючи вищевказане, податковий орган дійшов висновку, що інформація зазначена в товарно-транспортних накладних, як основному документі для перевезення вантажів, не відповідає інформації зазначеній видаткових накладних на поставку товару, договорі поставки та податкових накладних, а отже даною перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» (код ЄДРПОУ 35704808) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» (код ЄДРПОУ 40413012), зазначених у первинних документах, перевіркою встановлено невідповідність змісту господарської операції первинним документам, в результаті чого первинні документи щодо придбання кукурудзи від Твариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» (код ЄДРПОУ 40413012) у лютому 2021 року не відповідають вимогам податкового законодавства щодо визначення первинних документів.

Окрім зазначеного, згідно додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової Декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року від 20 квітня 2021 року № 9091377142 сума бюджетного відшкодування по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер» становить 707 307,00 грн, у тому числі:

- періодом виникнення від`ємного значення заявлено - серпень 2020 року у сумі податку на додану вартість - 255 404,45 грн;

- періодом виникнення від`ємного значення заявлено - вересень 2020 року в за гальній сумі податку на додану вартість - 451 902,95 грн.

Взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер» за період серпень, вересень 2020 року, березень 2021 року здійснювались підставі наступних договорів поставки та додаткових угод до них:

- Договір поставки № 935716 від 17 серпня 2020 року щодо поставки зерна ячменю українського походження врожаю 2020 року;

- Договір поставки № 936096 від 21 серпня 2020 року щодо поставки зерна пшениці 4-го класу, без ГМО, українського походження врожаю 2020 року та/або, зерна пшениці 3-го класу, без ГМО, українського походження врожаю 2020 року та/або зерна пшениці 2-го класу, без ГМО, українського походження врожаю 2020 року;

- Договір поставки № 936915 від 31 серпня 2020 року щодо поставки зерна ячменю українського походження врожаю 2020 року;

- Договір поставки № 937059 від 01 вересня 2020 року щодо поставки зерна пшениці 4-го класу, без ГМО, українського походження врожаю 2020 року та/або, зерна пшениці 3-го класу, без ГМО, українського походження врожаю 2020 року та/або зерна пшениці 2-го класу, без ГМО, українського походження врожаю 2020 року;

- Договір поставки № 937196 від 02 вересня 2020 року щодо поставки зерна ячменю українського походження врожаю 2020 року;

- Договір поставки № 938892 від 21 вересня 2020 року щодо поставки зерна пшениці 4-го класу, без ГМО, українського походження врожаю 2020 року та/або, зерна пшениці 3-го класу, без ГМО, українського походження врожаю 2020 року та/або зерна пшениці 2-го класу, без ГМО, українського походження врожаю 2020 року.

Проведеною перевіркою контрагента - постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер» податковим органом встановлено наступне.

Відповідно до пунктів 4.1-4.2 договорів поставок зазначених вище, поставка товару здійснюється на умовах DAP (Delivered at Place, укр. - постачання у місце призначення) -Зерновий термінал, відповідно до умов lncoterms в редакції 2010 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В.КАРГО».

Відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), інформація щодо наявних транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер» до органів ДПС не подавалася.

Відповідно до Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер» послуг перевезення сільськогосподарської продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» (код ЄДРПОУ 39876747) за період з 01 серпня 2020 року по 30 вересня 2020 року на загальну суму податку на додану вартість - 216 930 грн, за березень 2021 року на загальну суму податку на додану вартість - 341 450 грн.

Згідно з даними інформаційної комп`ютерної автоматизованої системи Державної податкової служби України ІТС «Податковий блок» та інших джерел податкової інформації по контрагенту-постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» (код ЄДРПОУ 39876747) перевіркою встановлено, що засновником відповідного підприємства - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) (100%), котрий являється керівником та головний бухгалтер в одній особі, який є пов`язаною особою з ОСОБА_2 (керівник/головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер»).

Згідно з даними звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за жовтень, грудень 2020 року, І квартал 2021 року кількість застрахованих осіб, яким нараховано заробітну плату складала 3 особи, в т.ч. - 2 жінки, 1 чоловік;

Згідно Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), що подано до органів ДПС, зазначено наступні об`єкти оподаткування: 12 транспортних засобів, 13 автопричепів за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, село Сливине, вулиця Промислова, 4.

Однак відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС - транспортні засоби відсутні.

Зі змісту акту податкової перевірки вбачається, що до перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» надано 13 товарно-транспортних накладних, зі змісту яких встановлено, що перевізником сільськогосподарської продукції, а саме, «пшениця та ячмінь врожаю 2020 року» здійснювали 9 різних водіїв.

Окрім цього, згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС транспортні засоби у Товариства з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» відсутні, а відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання останнім послуг оренди транспортних засобі, експедиторських послуг, послуг перевезення.

Таким чином, надані для перевірки товаро-транспортні накладні містять недостовірну інформацію щодо перевезень та не можуть бути враховані у якості документів, які підтверджують фактичне переміщення сільськогосподарської продукції.

Окрім зазначеного, податковим органом зауважено на наявність ухвали Центрального районного суду міста Миколаєва у справі № 490/2369/17 зі змісту якої вбачається, що з матеріалів судового провадження, СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №3201615000000075 від 30 вересня 2016 року, за фактом умисного ухилення службовими особами від сплати податків у особливо великих розмірах.

Таким чином податковий орган дійшов висновку, що у зв`язку з відсутністю персоналу, виробничих активів, транспортних засобів, а також у зв`язку з відсутністю придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» послуг оренди транспортних засобів та/або послуг перевезення, не можливо підтвердити факт здійснення господарських операцій з перевезення сільськогосподарської продукції контрагентом-постачальником, як перевізником, відповідно до зазначених в товарно-транспортних накладних даних, що у свою чергу свідчить що відбулось лише документальне оформлення господарської операції з придбання послуг по перевезенню сільськогосподарської продукції у період з серпня - вересня 2020 року по березень 2021 року, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованих послуг.

Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків зазначено, що останнім не заперечується факт, що ТОВ «Сіейчес Україна» придбавав товар (послуги) та використовував у господарській діяльності, проте ТОВ «Трубіж Агро Центр», ТОВ «Трубіж Агро Північ», ТОВ «Агротрансфер» ці товари (послуги) фактично не поставляли у зв`язку із відсутністю самих активів (законного джерела походження товарів) у вказаних підприємств на дату складання первинних документів.

Разом з тим, варто зауважити, що ані у відзиві у позові, ані у апеляційній скарзі відповідачем не заперечено щодо належності первинних документів, наданих позивачем під час вчинення господарських операцій із контрагентами - ТОВ «Трубіж Агро Центр», ТОВ «Трубіж Агро Північ», ТОВ «Агротрансфер», повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред`являються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі обов`язкові реквізити, не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, та надавались відповідачу під час проведення перевірки.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Крім того, у пункті 26 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №804/6909/17 зроблено висновок, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, колегія суддів вважає недоцільним, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни, правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету.

Верховним судом, при розгляду даної категорії справ наголошено, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Варто також наголосити, що відповідачем визнано факт придбання ТОВ «Трубіж Агро Центр» за період травень 2018 року - товар «Насіння Кукурудза Телекс (ФАО200), Насіння Кукурудза Макксалія (ФАО250), Насіння кукурудза Екксклам (ФАО 270), Насіння кукурудза Ажіраккс (ФАО190), Насіння Кукурудза Телекс (ФАО200), Насіння Кукурудза Макксалія(ФАО250), Насіння кукурудза Екксклам (ФАО 270), Насіння кукурудза Ажіраккс (ФАО190) в мішках, в кількості 589 мішків у контрагента-постачальника «УКР АГРО ЦЕНТР» (ПН 39374646).

Окрім цього, за період 01.01.2018 року по 31.12.2018 року встановлено придбання ТОВ «ТРУБІЖ АГРО ЦЕНТР» кукурудзи некласної загальною кількістю 91280 кг у березні 2018 року (91,28 т) у ДП «Центр Сертифікації та Експертизи насіння і садивного матеріалу», Київська філія ДП «Центр Сертифікації та Експертизи насіння і садивного матеріалу» (код ЄДРПОУ 37884028), що власне є посівним матеріалом для вирощування сільськогосподарської продукція, яка в майбутньому була реалізована позивачу (як зазначалось вище ТОВ «ТРУБІЖ АГРО ЦЕНТР» згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має достатній обсяг земельних ресурсів).

Щодо невідповідності даних у товарно-транспортних накладних іншим даним первинних документів варто зазначити, що товарно-транспортна накладна не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її неналежне оформлення або відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій з поставки товару в цілому.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року № 128/2568), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У свою чергу, сама по собі відсутність або неналежне оформлення товарно-транспортна накладна не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Невідповідність даних товарно-транспортних накладних на транспортування продукції із даними накладних не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це, певні недоліки у товарно-транспортних накладних або відсутність певних товаро-транспортних накладних не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах висловлений в постановах Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 808/412/16 (касаційне провадження № К/9901/28993/18), від 02 лютого 2021 року у справі № 820/4395/15 (касаційне провадження № К/9901/26226/18), від 23 лютого 2021 року у справі № 822/4830/14 (касаційне провадження № К/9901/25155/18).

Водночас у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 822/4830/14 (касаційне провадження № К/9901/25155/18) Верховний Суд дійшов висновку, що окремі недоліки первинних документів, зокрема товарно-транспортних і видаткових накладних, складених за результатами проведених господарських операцій, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними, якщо вони заповнені з окремими недоліками, але містять достатні дані про зміст господарських операцій і їхніх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом в розрізі формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем під час здійснення фінансово-господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр», зауважено на відсутності земельних ресурсів останнього в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року та неподання ним декларацій зі сплати земельного податку та орендної плати зі сплати земельного податку та орендної плати за землю.

Однак, наявних матеріалів справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 серпня 2021 року №268843950 за контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» офіційно зареєстровано 402 земельні ділянки загальною площею 537,5 га.

Водночас, зі змісту акту перевірки, відповідачем не заперечується подання позивачем Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) встановлено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Центр» наявність земельних паїв.

При дослідженні реальності здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер», зокрема в частині відсутності можливості здійснення факту транспортування товару відповідно до вищезазначених договорів поставки через відсутність технічної можливості здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» транспортування відповідного товару, варто зазначити наступне.

Як вже зазначалось, податковим органом було встановлено відсутність реєстрації транспортних засобів в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів МВС попри зазначення відповідних засобів у Повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП).

При цьому, зі змісту наданих товарно-транспортних накладних, при транспортуванні товару «пшениця та ячмінь врожаю 2020 року» вбачається залучення перевізником 9 різних водіїв.

Однак, аналіз наявних матеріалів справи дозволяє дійти висновку про наявність в Товариства з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» достатньої кількості транспортних засобів, що перебуває у користуванні для здійснення транспортування товару відповідно до спірних правочинів, що підтверджується договорами найму та позички транспортних засобів, а також долучених до матеріалів справи копій свідоцтв про їх реєстрацію транспортних засобів.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копії цивільно-правових договорів та акти приймання-передачі наданих послуг, що засвідчують факт залучення до здійснення транспортування товару за спірними господарськими операціями, що свідчить про необґрунтованість посилання податкового органу на неможливість здійснення відповідних господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер», адже останнє не доведено належними, достатніми та достовірними доказами.

Що стосується посилання контролюючого органу на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва у справі № 490/2369/17 як доказ нереальності господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер», варто зазначити наступне.

Як вбачається з відповідної ухвали суду, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» (код ЄДРПОУ 39876747) здійснюється пошук підприємств з метою їх перереєстрації на підставних осіб та реєстрація нових суб`єктів господарювання, які в подальшому будуть використані для обготівкування грошових коштів та формування витрат, податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам-користувачам по операціях, пов`язаних з купівлею-продажем сільськогосподарської продукції.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» (код ЄДРПОУ 39876747) використовується даними особами з метою надання послуг з конвертації грошових коштів, прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з безпідставним формуванням валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість підконтрольним їм підприємствам та іншим суб`єктам господарювання, діяльність яких пов`язана з купівлею-продажем сільськогосподарської продукції, вирощеної на території Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей, а також її транспортуванням. Фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання та які мають власний капітал, з метою збагачення, за готівкові кошти придбають у фермерських господарств без документального оформлення сільськогосподарську продукцію: пшеницю, кукурудзу, ячмінь, насіння соняшника та в той же час реалізують її на адресу зерноагротрейдерів, в залежності від того, де більша ціна на зернові та технічні культури.

Враховуючи той факт, що без первинних документів (податкових накладних, товарно-транспортних накладних, договорів, специфікацій) вказані зерноагротрейдери та підприємства-посередники не приймають даний товар, фізичні особи звернулись до керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» з проханням надати зазначені документи від виробників сільськогосподарської продукції за винагороду у вигляді готівкових коштів.

За замовленням фізичної особи керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» здійснюють пошук недіючих та або малоприбуткових фермерських господарств, у яких є незначні посівні площі дія виробництва сільськогосподарської продукції та за згодою їх службових осіб, домовляються з ними про використання первинних, перевізних та юридичних документів для легалізації сільськогосподарської продукції, придбаної фізичними особами у інших фермерських господарств за готівкові кошти без документа іншого оформлення.

Втім, відповідно до сталої практики Верховного Суду з даного питання, порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення службовими особами від сплати податків у особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України не може бути самостійним доказом нереальності досліджуваних господарських операцій позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер», оскільки відповідна ухвала слідчого судді не містить у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагента своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Відповідний висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду, зокрема в постанові від 24 квітня 2018 року по справі № 2а/0370/205/12.

Відтак, враховуючи надання позивачем копій первинних документів, які в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій, повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред`являються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі обов`язкові реквізити, не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, та надавались відповідачу під час проведення перевірки, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що на даний час відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум які були витрачені на придбання товарів робіт, послуг, що використовуються у господарській діяльності, шо сталось в наслідок не прийняття до уваги первинних документів.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2022 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Л.Т.Черпіцька

Повний текст виготовлено 28 червня 2022 року.