Ухвала

від 29.06.2022 по справі 201/3834/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/3834/22

Провадження № 1-кс/201/1205/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042020000061 від 01.06.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Суть клопотання.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням погодженим з прокурором про арешт майна, в обґрунтування якого посилався на те, що 01.06.2022 року до Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла інформація від Управління служби безпеки України в Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_5 у період з 03 березня по 30 березня 2022 року за допомогою шахрайської схеми завдав значних збитків представникам благодійних організацій та волонтерам під виглядом продажу військового спорядження (каски, бронежилети та інше) для потреб Збройних сил України. ОСОБА_5 розповсюдив у мережі Інтернет та серед волонтерських організацій інформації щодо продажу військовою спорядження (каски, бронежилета та інше). В ході спілкування з потенційними клієнтами ОСОБА_5 зазначає, що працює по повній, а бо частковій передплаті та здійснюють подальше відправлення замовленого товару покупцю. В період з 16.03.2022 по 30.03.2022 ОСОБА_6 відправив на картковий рахунок, належний ОСОБА_5 , на виготовлення броне плит та плитоносок 385 400 гривень, втім вказані речі ОСОБА_5 . ОСОБА_6 не передав.

24.06.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2022 року по справі №201/3625/22, проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено наступне майно: банківська карта «Raiffeisen bank» банк НОМЕР_1 ; банківська карта для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_2 ; банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_3 ; банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_4 ; банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_5 ; банківська карта «УкрсибБанк» НОМЕР_6 ; банківська карта «Укр EXIM Bank» НОМЕР_7 ; банківська карта ПриватБанк НОМЕР_8 із фото ОСОБА_5 ; сім Бокс оператора Київстар в кількості 5 шт; банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_9 ; банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_10 ; банківська карта «Пумб» НОМЕР_11 , які були поміщені до СП№ НОМЕР_12 ; жорсткий диск з маркуванням «Trek Stor», сірого кольору та чорний USB шнур; печатка ТОВ «Транс-логістік Плюс» код 37807247; печатка ЗП/ПДД; мобільний телефон iPhone 11 Pro Max зеленого кольору imei НОМЕР_13 , imei НОМЕР_14 із сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_15 ; плитоноска в кількості 1 шт. без маркуванням (без плит); грошові кошти номіналом 200 грн. в кількості 6 купюр; 500 грн. в кількості 1 шт.; 50 грн. в кількості 1 шт.; 10 грн. 1 шт; 1 долар USD 1 шт.; бронепластина 2 шт.

Все вищеперераховане опечатано та вилучено до ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області і в подальшому визнано речовими доказами.

Враховуючи, що вилучені речі є матеріальними об`єктами, які можуть бути використані, як докази у вчиненні кримінального правопорушення, ураховуючи, що у разі повернення вказаних об`єктів може бути створена перешкода у встановленні об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а також задля запобігання можливості пошкодження та знищення даних суттєвих доказів, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, слідчий просив накласти арешт на вищевказане тимчасово вилучене майно шляхом заборони здійснення будь-які операції, пов`язані із відчуженням, та заборони інший особі розпоряджатись будьяким чином та використовувати зазначене майно.

Позиції сторін.

Слідчий у судове засідання не прибув, до клопотання долучив заяву, в якій просив клопотання розглянути без його участі і задовольнити.

В силу ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення мети заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна та з метою попередження його зміни або відчуження, клопотання розглянуто без виклику особи, у якої воно вилучено.

Процесуальні питання.

Відповідно до ст. 107 КПК України повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання та додані до нього слідчим документи, приходить до наступного висновку.

Норми КПК України, які застосовуються при вирішенні клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арештумайна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1ст. 172 КПК Україниклопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів після його надходження до суду.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з нормами Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких дізнавачем (слідчим, прокурором) вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи: (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є притаманний всім статтям Конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2, 3 ч. 3ст.132 КПК Українине доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні, або може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням.

Згідно із ст. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Встановлені слідчим суддею обставини

Як свідчать матеріали клопотання, в провадженні слідчого відділення ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042020000061 від 01.06.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Правобережною окружної прокуратури міста Дніпра.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.06.2022 року до Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла інформація від Управління служби безпеки України в Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_5 у період з 03 березня по 30 березня 2022 року за допомогою шахрайської схеми завдав значних збитків представникам благодійних організацій та волонтерам під виглядом продажу військового спорядження (каски, бронежилети та інше) для потреб Збройних сил України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 розповсюдив у мережі Інтернет та серед волонтерських організацій інформації щодо продажу військовою спорядження (каски, бронежилета та інше). В ході спілкування з потенційними клієнтами ОСОБА_5 зазначає, що працює по повній, а бо частковій передплаті та здійснюють подальше відправлення замовленого товару покупцю. Для прийняття грошових коштів від покупців ОСОБА_5 використовує банківську картку НОМЕР_8 , оформлену в АТ КБ "ПРИВАТБАНК та банківський рахунок IBAN НОМЕР_16 який зареєстрований АТ «Райффайзен Банк».

Допитано в якості потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що 03.03.2022 року він звернувся в телеграм чаті до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який представився виробником якісних бронежилетів 5 класу із сертифікатом а якість сталі марки ГГ65. До нього приходили листи-запити на забезпечення військових та ТрО кожного дня. ОСОБА_5 завірив його, що 4 березня 2022 року він готовий відправити 100 бронежилетів. А саме реквізити банківської карти НОМЕР_8 (АТ КБ "ПРИВАТБАНК") та банківський рахунок рахунок/IBAN НОМЕР_16 (АТ «РАЙФФАЗЕН БАНК»). 06 березня 2022 року ОСОБА_6 замовив у ОСОБА_5 ще 13 бронежилетів, останній пообіцяв відправити ввечері, але відправки не здійснилось. Постійно зникає з зв`язку та обіцяє відправити замовлення найближчим часом. 16 березня 2022 року ОСОБА_5 надсилає повідомлення, що відправив Новою Поштою за зазначеними відділеннями до м. Києва та Одеси бронежилети та додає скрін-шот оформлених посилок із додатка «Нової Пошти» як підтвердження (№ ТТН 20450523239341 №ТТН 20450523246650 №ТТН 20450523260944). 17 березня 2022 року, потерпілий ОСОБА_6 перевірив статус відправки посилки, в якій відправили бронежилети, після чого виявилось, що жодна посилка з трьох не була відправлена ОСОБА_5 , це підтвердили на новій пошті та пояснили що він тільки створив відправлення посилки у додатку нової пошти, а по факту вантаж не відправив. 21 березня 2022 року, ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_5 та запитав чи може він відправити з партії оплачених 60 бронежилетів скоріше для 6 роти бо на той час у Києві було дуже тяжко, гинули люди під обстрілами і потерпілий, співчуваючи, попросив в першу чергу відправити конкретно для цієї роти. Капелька нагадав, що для скорішого виробництва потрібні гроші на метал. І що йому до обіду потрібно оплатити метал і тоді він зможе відправити 60 бронежилетів. В ході чого ОСОБА_6 та перевів 140.000 гривень на рахунок ФОП ОСОБА_5 , та 105.000 гривень пізніше на карти банку. 23 березня 2022 року, ОСОБА_5 скинув скрін-шоти з додатку «Нової Пошти» (ТТН № 20450524217372 ТТН № 20450524217675 ТТН № 20450524217177), ці зявки були створені через додаток , але не відправленні, за товар який вже повністю був оплачений 16.03.2022 року. 24 березня 2022 року ОСОБА_5 запропонував замінити 25 комплектів жилетів и плит і закупити їх на іншому виробництві, але йому окремо ще потрібно відправити гроші щоб він це зробив швидко. Потерпілий ОСОБА_6 перерахував чергові 20.000 грн на банківську картку, переслав йому повний список замовників бронежилетів (піб, місто, віділення, телефон). ОСОБА_5 написав, що все підправить о 09 ранку 25 березня 2022 року. Зазначені бронежилети частково прибули до місця призначення, але без бронепластин.

Таким чином в період з 16.03.2022 по 30.03.2022 ОСОБА_6 відправив на виготовлення броне плит та плитоносок 385 400 гривень.

24.06.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2022 року по справі №201/3625/22, провадження №1-кс/201/1128/2022, за участю двох понятих, проведено обшук за фактичним мешкання ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено наступне майно:

- банківська карта «Raiffeisen bank» банк НОМЕР_1 ;

- банківська карта для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_2 ;

- банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_3 ;

- банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_4 ;

- банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_5 ;

- банківська карта «УкрсибБанк» НОМЕР_6 ;

- банківська карта «Укр EXIM Bank» НОМЕР_7 ;

- банківська карта ПриватБанк НОМЕР_8 із фото ОСОБА_5 ;

- сім Бокс оператора Київстар в кільксоті 5 шт;

- банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_9 ;

- банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_10 ;

- банківська карта «Пумб» НОМЕР_11 , які були поміщені до СП№ НОМЕР_12 та запаковано в присутності всіх учасників слідчої дії.

- жорсткий диск з маркуванням «Trek Stor», сірого кольору та чорний USB шнур, які були поміщені до СП№ НОМЕР_17 та запаковано в присутності всіх учасників слідчої дії.

- печатка ТОВ «Транс-логістік Плюс» код 37807247;

- печатка ЗП/ПДД, які були поміщені до СП№ НОМЕР_18 та запаковано в присутності всіх учасників слідчої дії.

- мобільний телефон iPhone 11 Pro Max зеленого кольору imei НОМЕР_13 , imei НОМЕР_14 із сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_15 , поміщений до поліетиленового пакету та опечатано биркою №1.

- плитоноска в кількості 1 шт. без маркуванням (без плит), поміщений до поліетиленового пакету та опечатано биркою №2;

- грошові кошти номіналом 200 грн. в кількості 6 купюр; 500 грн. в кількості 1 шт.; 50 грн. в кількості 1 шт.; 10 грн. 1 шт; 1 долар USD 1 шт., поміщені до паперового пакету НПУ;

- бронепластина 2 шт, поміщений до поліетиленового пакету та опечатано біркою №3.

Все вищеперераховане було опечатано та вилучено до ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області і постановою слідчого від 24.06.2022 року вилучене майно визнано речовими доказами.

Висновки.

Відповідно додиспозиції ч.3ст.201-2КК Українидії,передбачені частиноюпершою абодругою цієїстатті,вчинені організованоюгрупою абов особливовеликому розмірі,або підчас надзвичайногоабо воєнногостану,- караються позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 201-2 КК України продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, -караються штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

Відповідно доч.2ст.201-2КК Україниті самідії,вчинені повторноабо запопередньою змовоюгрупою осіб,або службовоюособою звикористанням службовогостановища,або увеликому розмірі,- караються позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 201-2 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Слідчий в своєму клопотанні зазначає мету накладання арешту збереження речових доказів.

Слідчий довів, що вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або бути знаряддями злочину. Так, зазначене майно може бути використане як доказ причетності вчинення вище вказаною особою злочину, що встановлюється під час кримінального провадження.

Станом на сьогоднішні день триває досудове розслідування кримінального провадження, встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлюється коло осіб, яке має відношення до вчинення кримінального правопорушення, здійснюються заходи щодо встановленні і інших осіб, які мають відношення до наведеного злочину.

Загалом, у клопотанні слідчого належним чином розкрито, яке відношення вилучені речі мають саме до цього кримінального провадження, у зв`язку з чим процесуальний статус зазначеного у клопотанні майна як речового доказу є визначеним відповідно до вимогст. 98 КПК України, оскільки постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Отже потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, може бути виконане.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Тому дослідивши матеріли клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення кримінального провадження, виконання завдань та вимог кримінального провадження, попередження подальших злочинних дій, накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання, в ухвалі слідчого судді зазначається про заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою збереження речових доказів застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт шляхом позбавлення права на розпорядження і користування майном, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, зокрема, привести до неправомірного вибуття майна з власності.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання неправомірного вибуття майна з власності та забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом позбавлення права на розпорядження та користування на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- банківська карта «Raiffeisen bank» банк НОМЕР_1 ;

- банківська карта для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_2 ;

- банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_3 ;

- банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_4 ;

- банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_5 ;

- банківська карта «УкрсибБанк» НОМЕР_6 ;

- банківська карта «Укр EXIM Bank» НОМЕР_7 ;

- банківська карта ПриватБанк НОМЕР_8 із фото ОСОБА_5 ;

- сім Бокс оператора Київстар в кільксоті 5 шт;

- банківська карта «Raiffeisen bank» НОМЕР_9 ;

- банківська карта «ПриватБанк» НОМЕР_10 ;

- банківська карта «Пумб» НОМЕР_11 ;

- жорсткий диск з маркуванням «Trek Stor», сірого кольору та чорний USB шнур;

- печатка ТОВ «Транс-логістік Плюс» код 37807247;

- печатка ЗП/ПДД, які були поміщені до СП№ НОМЕР_18 ;

- мобільний телефон iPhone 11 Pro Max зеленого кольору imei НОМЕР_13 , imei НОМЕР_14 із сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_15 ;

- плитоноска в кількості 1 шт. без маркуванням (без плит);

- грошові кошти номіналом 200 грн. в кількості 6 купюр; 500 грн. в кількості 1 шт.; 50 грн. в кількості 1 шт.; 10 грн. 1 шт; 1 долар USD 1 шт.;

- бронепластина 2 шт, поміщений до поліетиленового пакету та опечатано біркою №3.

В задоволенні інших вимог клопотання відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

У відповідності до ст.175КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особами, що були відсутні при її проголошенні, в той же строк з моменту отримання її копії. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підстави для скасування арешту майна визначені в ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1