Ухвала

від 30.06.2022 по справі 369/6477/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6477/21

Провадження №1-кп/369/993/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12019110200004262 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07вересня2019 року за підозрою

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, тимчасово не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із зміною обстановки,

встановив:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_6 пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за наступних обставин.

20 березня 2019 року, ОСОБА_6 , звернулась до Києво-Святошинського районного центру зайнятості (далі Києво-Святошинський РЦЗ), що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район (раніше Києво-Святошинський) район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 26, із заявою про надання статусу безробітного.

Наказом директора Києво-Святошинського РЦЗ № НТ190325 від 25 березня 2019 року, відповідно ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VI, ОСОБА_6 надано статус безробітної. В подальшому, наказом директора Києво-Святошинського РЦЗ № НТ190327 від 27 березня 2019 року, відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ, останній призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 27 березня 2019 року по 20 березня 2020 року.

Наказом директора Києво-Святошинського РЦЗ № НТ190715 від 15 липня 2019 року, у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 1, 2 п. 37 порядку від 20 березня 2013 року № 198 у зв`язку з встановленням факту виконання безробітним оплачуваної роботи, надання послуг по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності припинити виплату допомоги по безробіттю з 27 березня 2019 року.

Наказом директора Києво-Святошинського РЦЗ № НТ190715 від 15 липня 2019 року, у зв`язку з встановленням факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до абзацу 19 пп. 1 п. 30 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», припинити реєстрацію ОСОБА_6 з 15 липня 2019 року.

25 березня 2019 року під час написання заяви про надання (поновлення) статусу безробітного в Києво-Святошинському РЦЗ ОСОБА_6 було під підпис ознайомлено з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Крім цього, під час реєстрації в Києво-Святошинському РЦЗ ОСОБА_6 відвідувала інформаційні семінари, де їй роз`яснювались вимоги чинного законодавства про зайнятість.

В період з 20 березня 2019 року по 21 червня 2019 року, ОСОБА_6 отримала від Києво-Святошинського РЦЗ грошові кошти як допомогу по безробіттю в сумі 17119,62 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 3-х робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст. 45 цього Закону, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 цього Закону одною із обставин припинення реєстрації є зайнятість особи.

Незважаючи на вищевикладені вимоги чинного законодавства, ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи у статусі безробітної особи, будучи попередженою про необхідність інформування Києво-Святошинський РЦЗ, відповідно до ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» протягом трьох робочих днів про обставини припинення такої реєстрації, визначені у п. 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» у разі виконання оплачуваної роботи (надання послуг), умисно, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, шляхом обману, який полягав у тому, що згідно інформаційного ресурсу Державної податкової служби України ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області з 01 вересня 2005 року, як суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа підприємець.

21 червня 2019 року фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, ОСОБА_6 , у період з 27 березня 2019 року по 21 червня 2019 року, відносячись до категорії зайнятого населення, щодо якої не передбачено виплати матеріальної допомоги по безробіттю, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом обману, не маючи на це законних підстав, заволоділа коштами Києво-Святошинського РЦЗ у вигляді матеріальної допомоги по безробіттю у загальній сумі 17119,62 грн, якими у подальшому розпорядилась на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).

У підготовчому судовому засіданні, прокурор звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, в порядку ст.48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки та просив закрити кримінальне провадження, посилався на те, що існують підстави для застосування вказаної норми Закону. При цьому, зазначив, що під час досудового розслідування підозрювана ОСОБА_6 не заперечувала проти звільнення її від кримінальної відповідальності, в порядку ст.48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження стосовно неї, з посиланням на те, що існують підстави для застосування норми, оскільки переконана, що на той час вона перестала бути суспільно небезпечною особою.

Разом з тим, в підготовчому судовому засіданні підозрювана ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 заперечили проти звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, в порядку ст.48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження стосовно неї, оскільки вважали, що існують підстави для закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_6 , у зв`язку з чим підозрювана ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 просили клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності залишити без задоволення.

При цьому, ОСОБА_6 стверджувала про те, що на стадії досудового розслідування вона була позбавлена належного захисту, оскільки свої інтереси представляла самостійно, тому і погодилась на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України. Також зазначила, що її викликали до прокуратури в якості свідка, а пізніше вже вручили підозру, тому й добровільну згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України надала без захисника, а з правом на правничу допомогу була ознайомлена лише після вручення підозри.

Поряд з цим, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 до початку судового засідання звернулась до суду із заявою про повернення матеріалів кримінального провадження на доопрацювання для подальшого закриття кримінального провадження, у зв`язку з наявністю процесуальних перешкод для звернення до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із зміною обстановки.

Представник потерпілого не заперечував проти клопотання сторони захисту про повернення кримінального провадження прокурору на доопрацювання, стосовно клопотання прокурора поклався на розсуд суду.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані документи в обґрунтування клопотання та заяви, пояснення сторони обвинувачення, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження, зокрема, у випадку встановлення підстав, передбачених ч.2 ст. 284 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ст. 48 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 288 КПК України у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Положеннями ст.48 КПК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності у загальній частині КК таких випадків звільнення особи від кримінальної відповідальності, як зміна обстановки, ст. 48 КК України. Отже, п.7 Постанови №12 передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни діянням, або особою, яка його вчинила. При цьому, треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст.48 ККУкраїни необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Судом встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, яке інкриміновано підозрюваній належить до кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Під час досудового розслідування ОСОБА_6 добровільно надала згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності, шляхом подання відповідної заяви. Разом з тим, в судовому засіданні підозрювана ОСОБА_6 , будучи ознайомленою з правами, визначеними ст.42 КПК України та зі змістом статей 285, 286 КПК України, в присутності свого захисника ОСОБА_7 просила в задоволенні клопотання прокурора відмовити, тобто добровільної згоди на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України з нереабілітуючих підстав не надала. При цьому, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 в судовому засіданні просила в задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Враховуючи наведене вище, оцінюючи клопотання прокурора щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, слід зазначити таке.

З огляду на системний аналіз положень ст.48 КК України та загальних положень кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, статей 285, 288 КПК України, а саме відсутність добровільної згоди на звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з вказаних у клопотання прокурора підстав, дає суду підстави вважати, що клопотання прокурора є необґрунтованим.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку з зміною обстановки, не підлягає задоволенню та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Суд зауважує, що заява сторони захисту про повернення матеріалів кримінального провадження на доопрацювання для подальшого закриття кримінального провадження, у зв`язку з наявністю процесуальних перешкод для звернення до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із зміною обстановки є безпідставним та не узгоджується з положеннями ч. 3 ст.314 КПК України, згідно з якою передбачено вичерпний перелік рішень, які суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючисьст. 48 КК України, ст.284285, 288, ,314,369, 372, 376, 394, 395 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст.48КК України, у зв`язку з зміною обстановки, відмовити та повернути клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження №12019110200004262 в загальному порядку.

Заяву захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 про повернення матеріалів кримінального провадження на доопрацювання для подальшого закриття кримінального провадження залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1