Постанова

від 26.06.2022 по справі 346/6567/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/6567/21

Провадження № 22-ц/4808/688/22

Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.

секретаря Максимів Ю.В.,

з участю представника апелянта ОСОБА_1 і позивачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Коломийського ліцею № 4 імені С.Лисенка про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відсторонення, за апеляційною скаргою представника Коломийського ліцею № 4 імені С.Лисенка на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Махно Н.В. 28 березня 2022 року в м.Коломия Івано-Франківської області, повний текст якого складено 04 квітня 2022 року,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_2 подано позов до Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відстрочення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що наказом Коломийського ліцею №4 вiд 05.11.2021 № 146-К «Про відсторонення від роботи» відсторонено її від роботи з 08 листопада 2021 року, як асистента вчителя, на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати .

Своє відсторонення вiд роботи, і тим більше, позбавлення її заробітної плати вважає незаконним, оскільки чинним законодавством прямо не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Перелік хвороб, встановлений ч.1 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», є вичерпним і серед нього відсутня корона вірусна хвороба COVID-19. Окремо звертає увагу суду на тому, що на сьогодні не встановлено окремого порядку законом про відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від COVID-19.

Такої підстави відсторонення, як відмова працівником від щеплення, яке перебуває в стадії клінічних випробувань, нормами статті 46 КЗпП України не передбачено, будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника за відмову працівником від щеплення, яке перебуває в стадії клінічних випробувань, відповідачем не зазначено.

Вказує, що відсутність у неї щеплення не є порушенням трудової дисципліни і не може бути підставою відсторонення від роботи і тим більше позбавлення заробітної плати. Позивач вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що грубо порушує її право на працю і супутні соціальні права, гарантовані Конституцією України.

Позивач повідомляє також суд, що у неї на утриманні є неповнолітня донька ОСОБА_3 , 2007 року народження i на даний час вона є єдиним годувальником у сім`ї, а тому відсторонення її вiд роботи без збереження заробітної плати, залишило її сім`ю без засобiв на iснування, що є загрозою для здоров`я i життя її сім`ї.

Просила визнати незаконним та скасувати наказ Коломийського ліцею №4 С.Лисенка Коломийської міської ради №146-К від 05.11.2011 року про відсторонення її від роботи; зобов`язати відповідача допустити її до роботи асистентом вчителя в класі з інклюзивною формою навчання; стягнути з відповідача на її користь втрачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи по день винесення судом рішення виходячи із середньомісячної її зарплати 7634 грн 45 коп (а.с.1-14).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області №146-К від 05.11.2021 року про відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року ОСОБА_2 , асистента вчителя, на час відсутності щеплення від СОVID-19 без збереження заробітної плати.

Стягнуто з Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 року по 28.02.2022 року включно, в розмірі 34 027 грн 50 копійок та судовий збір в розмірі 908 грн, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн (а.с.84-93).

Не погодившись з рішенням суду, представником Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області подано апеляційну скаргу, у якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи.

Вказує, що перелік професій, виробництв та організацій, працівники, яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Міністерством охорони здоров`я України (ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Наказом МОЗ від 04.10.2021 року №2153 на період дії карантину обов`язковій вакцинації підлягають в тому числі і працівники відповідних закладів освіти на наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Вакцинацію можуть не робити лише ті працівники, які мають саме абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень, однак позивач не надала жодних доказів, які б свідчили, що вона має такий стан здоров`я, що перешкоджає вакцинації.

Відповідно відповідач, видавши оспорюваний наказ застосував відсторонення від роботи, оскільки це прямо передбачено на рівні законодавства, зокрема постанови КМУ №1236.

Зазначає, що право позивача на працю у шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки вона відмовилася від обов`язкового щеплення. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.98-105).

Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В силу ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Вислухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_1 і позивачки ОСОБА_2 , суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з положень ст.ст. 2, 46, 232 КзПП України, ст.ст.1,12,30 Закону України «Про забезпечення населення від інфекційних хвороб», дійшов висновку, що відповідач не довів факт віднесення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 до переліку інфекційних хвороб, з метою захисту від якої передбачені обов`язкові профілактичні щеплення, тому дійшов висновку, що відсторонення позивача від роботи проведено відповідачем без достатніх правових підстав, визначених на законодавчому рівні, що явилось підставою для визнання оспорюваного наказу незаконним та його скасування із стягненням з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року по 28.02.2022 року включно, враховуючи допущення її до роботи 01.03.2022 року.

Оскільки наказом Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області № 25-к від 25.02.2022 року зупинено 01 березня 2022 року дію наказу від 05.11.2021 року №146-К «Про відсторонення ОСОБА_2 » та допущено до роботи позивачку на посаді асистента вчителя 01 березня 2022 року до завершення воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку, що в позовній вимозі про зобов`язання відповідача допустити позивача до роботи cлід відмовити за безпідставністю.

З такими висновками апеляційний суд не погоджується з огляду на таке.

Встановлено, що наказом Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області № 99-к від 31.08.2021 року ОСОБА_2 прийнято на посаду асистента вчителя в класі з інклюзивною формою навчання на основне місце роботи в порядку узгодженого переведення з Коломийського закладу дошкільної освіти №17 (ясла-садок) «Калинка» 01 вересня 2021 року з оплатою праці згідно 11 тарифного розряду (а.с. 28).

Згідно з повідомленням Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 27.10.2021 року №254/02-07 ОСОБА_2 доведено до відома, що з 08.11.2021 року на період дії карантину щеплення проти COVID-19 є обов`язковим для працівників закладів освіти, запропоновано до 05.11.2021 року надати документ, який підтверджує наявність щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання для проведення профілактичного щеплення. Також попереджено, що у разі ненадання до вказаної дати жодного з перелічених документів 08.11.2021 року її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати (а.с.30).

27 жовтня 2021 року ОСОБА_2 ознайомлено з даним повідомленням. Документ, який підтверджує наявність щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання для проведення профілактичного щеплення не надала (а.с.30).

29 жовтня 2021 року ОСОБА_2 подала на ім`я директора Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області заяву про відмову від ризикованого медичного втручання, у якій вказала, що утримається від щеплення від коронавірусної інфекції SARS-COV-2 (а.с. 31).

04 листопада 2021 року директором Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області повідомлено ОСОБА_2 про те, що директором особисто на неї не чинилось і не чиниться будь-якого тиску щодо проведення ОСОБА_2 профілактичного щеплення проти COVID-19 чи з будь-якого іншого питання. З чим позивач була ознайомлена, та зазначила, що з відстороненням від роботи категорично не згідна (а.с.32).

05 листопада 2021 року директором Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області було винесено наказ про відсторонення від роботи ОСОБА_2 з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати (а.с.16).

08 листопада 2021 року ОСОБА_2 підписала даний наказ, підтвердивши своє ознайомлення та вказала, що категорично не погоджується з ним (а.с.16).

Відповідно до довідки №59 від 08.11.2021 року, виданої КНП «Коломийський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Коломийської районної рад» Амбулаторією загальної практики - сімейної медицини №3 у с. Раківчик, виданої ОСОБА_2 , про те, що вона не перебувала в контакті з інфекційними хворими більше 21-го дня. За результатами проведеного швидкого тесту на визначення антигену COVID-19, у останньої антигену виявлено не було (а.с. 29).

Довідкою про заробітну плату від 25.11.2021 року №436 підтверджується, що середньомісячна заробітна плата позивача , яка займає посаду асистента вчителя у Коломийському ліцеї №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області з урахуванням податків та зборів становить 7 634 грн. 45 коп., а середньоденна заробітна плата з урахуванням податків та зборів становить 436 грн. 25 коп. (а.с. 27).

Наказом Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області № 25-к від 25.02.2022 року зупинено 01 березня 2022 року дію наказу від 05.11.2021 року №146-к «Про відсторонення ОСОБА_2 » та допущено до роботи ОСОБА_2 на посаді асистента вчителя 01 березня 2022 року до завершення воєнного стану в Україні.

Довідкою від 10.03.2022 року №58/02-07, виданою Коломийським ліцеєм №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_2 , визначено що кількість робочих днів згідно графіка за період листопад 2021 року - лютий 2022 року становила 78 (сімдесят вісім) робочих днів.

Довідкою про заробітну плату від 25.11.2021 року №436 підтверджується, що середньомісячна заробітна плата позивача ОСОБА_2 , яка займає посаду асистента вчителя у Коломийському ліцеї №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області з урахуванням податків та зборів становить 7 634 грн. 45 коп., а середньоденна заробітна плата з урахуванням податків та зборів становить 436 грн. 25 коп. (а.с. 27).

Кількість робочих днів згідно графіка за період листопад 2021 року - лютий 2022 року становила 78 (сімдесят вісім) робочих днів, про що свідчить довідка від 10.03.2022 року №58/02-07 Коломийського ліцею №4 імені Сергія Лисенка Коломийської міської ради Івано-Франківської області (а.с.73).

Суд визначив загальну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до п.8 Порядку шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді (436,25 грн х 78 днів) і така загальна сума складає заробіток в сумі 34 027,50 грн.

Відповідно до статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із пунктами б, г статті 10 цього Закону громадяни України зобов`язані: у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України (далі - МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року, МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, який доповнено наказом МОЗ № 2393 від 01 листопада 2021 року, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року №595.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України діє карантин.

Пунктом 41-6 указаної постанови зобов`язано керівників державних органів (державної служби), керівників підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року №2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до ст.46 КзПП України, частини другої ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КзПП України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Аналіз наведених правових норм та підзаконних нормативних актів дає підстави для висновку, що відсторонення працівника від роботи - один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві.

У справі «Соломахін проти України (рішення від 15 березня 2012 року) ЄСПЛ зробив правовий висновок, за змістом якого примусова вакцинація як примусове медичне лікування означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи. Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань у регіоні.

Верховний Суд у своїй постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, та є виправданим.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом також у його постанові від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19.

Таким чином, наведені правові позиції як ЄСПЛ і Верховного суду дають підстави вважати, що втручання у права особи, у вигляді обов`язковості певних щеплень, ґрунтується на законодавстві, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Отже, враховуючи наведені норми матеріального права та встановлені обставини справи, а саме те, що ОСОБА_2 , яка являється працівником освітнього навчального закладу і підлягає обов`язковій вакцинації проти COVID-19, будучи повідомленою про це, до встановленої роботодавцем дати, не надала останньому документ, який підтверджує її вакцинацію проти вказаного гострого респіраторного захворювання або довідку медичного закладу про медичні протипоказання до проведення цього профілактичного щеплення, то апеляційний суд вважає, що дії відповідача про відсторонення від роботи позивача без збереження заробітної плати є цілком виправданими і правомірними.

За таких обставин, відсторонення позивача від роботи ґрунтується на вимогах чинного законодавства, здійснено в спосіб, передбачений законом та за існування правових та фактичних на це підстав.

Також у спірних правовідносинах апеляційний суд не вбачає порушення права позивача ОСОБА_2 на працю, визначене статтею 43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, а вжиті щодо неї обмеження є правомірними та відповідають пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я учасників освітнього процесу.

З огляду на те, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування оспорюваного нею наказу про відсторонення від роботи до задоволення не підлягають, то відсутні підстави для стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період відсторонення.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи і як наслідок неправильним застосуванням норм матеріального права, в силу вимог ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Коломийського ліцею № 4 імені С.Лисенка задовольнити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Коломийського ліцею № 4 імені С.Лисенка про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відсторонення.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 28 червня 2022 року.