Рішення

від 28.06.2022 по справі 904/811/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2022м. ДніпроСправа № 904/811/22за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі", м. Дніпро

про стягнення 295 912,89 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Охота В.В.

Представники сторін

Від позивача: Говоруха В.П., посвідчення №0315, адвокат

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі" на свою користь заборгованість за договором №4848 від 24.12.2019 в сумі 295 912,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №4848 від 24.12.2019 щодо зобов`язань оплати за надані послуги щодо вивезення та захоронення твердих побутових відходів у період з січня 2020 року по січень 2022 року у сумі 249 619,04 грн. У зв`язку із несвоєчасним здійсненням розрахунків (виконанням грошового зобов`язання) позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Також, в позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а саме професійна правнича допомога 5 000,00 грн. та судовий збір у сумі 9 438,69 грн.

Рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022 було рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Так, відповідно до рішення зборів суддів Господарського суду Дніпропетровської області № 2 від 24.02.2022 та розпорядження голови суду №30 від 24.02.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Господарським судом Дніпропетровської області, з 24.02.2022 не відбувався.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, задля забезпечення безпеки представників сторін ухвалено що про дату, час та місце розгляду справи буде повідомлено сторін додатково ухвалою суду.

Розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області №34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду в Господарському суді Дніпропетровської області встановлений особливий режим роботи суду, а розпорядження №30 від 24.02.2022 визнане таким, що втратило чинність з 28.03.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2022 призначено підготовче засідання у справі №904/811/22 на 26.04.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2022 відкладено підготовче засідання у справі №904/811/22 на 24.05.2022.

09.05.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому визнає позовні вимоги в частині наявності заборгованості, однак зазначає, що між позивачем та відповідачем акту звіряння не складалось. Зауважує й на тому, що позивач протягом дії договору неодноразово змінював вартість послуг, не повідомивши відповідача, як замовника.

На думку відповідача, позивачем неправильно здійснено розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 14.06.2022.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.06.2022, господарським судом оголошено перерву до 29.06.2022.

23.06.2022 від Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" надійшла заява до позовної заяви щодо здійсненого розрахунку штрафних санкцій, в якому позивач визнав допущення помилок під час здійснення розрахунків та пояснив, що за умовами пункту 5.4 договору відповідач має здійснити розрахунок до 10 числа наступного місяця, тому останній день оплати є 9-те число, відповідно, прострочення відбувається з 10 числа. Також позивачем зазначено, що ним здійснено повторний (уточнений) розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого інфляційні втрати складають 22 579,12 грн., 3% річних 3 843,55 грн., пеня 19 871,21 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2022, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та заявив про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6 400,00 грн., а саме 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу за подання позову та 1 400,00 грн. за участь у 2- судових засіданнях, при цьому пояснив, що хоч і брав участь у 3-х судових засіданнях, однак 2 судові засідання фактично відбулися для уточнення розрахунків. Також, представником позивача надані пояснення, що ним сплачений судовий збір у розмірі 4 438,69 грн., в позовній заяві міститься помилка щодо розміру судового збору (9 438,69 грн.).

У судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2022, представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення ухвали господарського суду від 14.06.2022 на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі" та телефонограмою, яка отримана адвокатом Костогриз О.В.

У зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, господарським судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 29.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі" (споживач) укладений договір №4848 про надання послуг з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується надати послугу з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів, надалі ТПВ та послуги, відповідно до адреси об`єктів і періодичності вивозу, вказаних у заявці, а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх на умовах цього договору.

В пункті 1.2 договору сторони встановили погодили дні вивезення твердих побутових відходів та дислокацію об`єктів.

Додатковими угодами №1 від 30.01.2020, №2 від 25.02.2020, №3 від 24.04.2020, №4 від 18.08.2020, №5 від 01.10.2020, №6 від 25.01.2021, №7 від 25.06.2021, №8 від 10.03.2021, №9 від 14.04.2021, №10 від 23.06.2021 сторонами уточнювалися днів вивозу твердих побутових відходів та дислокація об`єктів.

Споживач зобов`язаний оплатити виконавцю послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, у порядку і терміни, що зазначені в розділі 5 цього договору (пункт 3.1.1 договору).

Для початку виконання умов цього договору виконавцем споживач проводить попереднє перерахування коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі однієї місячної плати, не менш ніж за 5 банківських днів до початку надання послуг (пункт 5.3 договору).

Остаточну повну оплату за отримані послуги за повний місяць споживач проводить шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця до 10-го числа кожного наступного місяця (пункт 5.4 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договір набирає чинності з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020.

Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору, цей договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, з урахуванням зміни обсягів вивезення твердих побутових відходів та розрахунку суми (грн.). договору у наступному році, згідно кратності вивезення (пункт 9.2 договору).

В додаткових угодах №6 від 25.01.2021, №7 від 25.06.2021, №8 від 10.03.2021, №9 від 14.04.2021 сторони, зокрема погодили, що вони є невід`ємними частинами договору №4848 від 24.12.2019 та діють до 31.12.2021.

На підтвердження виконання умов договору Товариством з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" подані до господарського суду копії актів про фактичне виконання послуг згідно договору №4848 від 24.12.2019: №20/002564 від. 31.01.2020 за січень 2020 року на сум 9 700,00 грн., №20/006182 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 35 485,03 грн., №20/008819 від 31.01.2020 за березень 2020 на суму 43 016,02 грн., №20/009878 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 41 739,59 грн., №20/012277 від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 45 313,62 грн., №20/014817 від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 44 037,18 грн., №20/018099 від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 45 058,33 грн., №20/02345 від 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 45 951,84 грн., №20/023468 від 30.09.2020 за вересень 2020 року на суму 43 398,96 грн., №20/025799 від 21.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 48 377,08 грн., №20/028416 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 49 142,94 грн., №20/029850 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 49 142,94 грн., №21/002959 від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 50 419,38 грн., №21005184 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 49 015,30 грн., №21/008417 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 56 291,00 грн., №21/011983 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 57 056,87 грн., №21/014639 від 31.05.2021 за травень 2021 року на суму 62 673,20 грн., за червень 2021 року на суму 59 609,75 грн., №21/018918 від 31.07.2021 за липень 2021 року на суму 65 353,73 грн., №21/021383 від 31.08.2021 за серпень 2021 року на суму 65 736,66 грн., №21/025026 від 30.09.2021 за вересень 2021 року на суму 62 800,85 грн., №21/027100 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 65 864,30 грн., №21/030016 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 72 215,00 грн., №21/032553 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 73 803,73 грн., №22/034032 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 86 130,00 грн. Вказані акти підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі" та скріплені печаткою (а.с. 20-32, том 1).

Товариство з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" посилається на несвоєчасну та неповну оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі" за отримані послуги з розподілу газу, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 249 619,04 грн. заборгованості, 22 487,47 грн. інфляційних втрат, 3 843,40 грн. 3% річних, 19 963,02 грн. пені.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №4848 про надання послуг з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) від 24.12.2019, факт надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати за послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 249 619,04 грн. за договором №4848 від 24.12.2019 щодо оплати за надані послуги щодо вивезення та захоронення твердих побутових відходів за період з січня 2020 року по січень 2022 року.

З урахуванням приписів пункту 5.4 договору, строк оплати послуг щодо вивезення та захоронення твердих побутових відходів за період з січня 2020 року по січень 2022 року за договором №4848 від 24.12.2019, є таким, що настав.

Відповідач доказів оплати вартості послуг у розмірі 249 619,04 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

У відзиву на позов відповідач визнає позовні вимоги в частині наявності заборгованості, однак зазначає, що між позивачем та відповідачем акту звіряння не складалось, протягом дії договору неодноразово змінював вартість послуг.

Господарський суд щодо вказаних доводів зазначає, що вартість наданих послуг вказана в актах про фактичне виконання послуг за договором №4848 від 24.12.2019, які підписані відповідачем, тому відповідач був обізнаний про вартість наданих послуг за кожний місяць, зауважень щодо неправильності застосування тарифу при визначенні вартості наданих послуг ні акти виконаних робіт, ні матеріали справи не містять.

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 249 619,04 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 6.3.1 договору у випадку несвоєчасної та/або не повної оплати споживачем послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, споживач зобов`язаний оплатити виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

За несвоєчасну оплату наданих послуг споживач сплачує виконавцю пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період виникнення боргу (пункт 6.3.2 договору).

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача на свою користь 22 487,47 грн. інфляційних втрат, 3 843,40 грн. 3% річних, 19 963,02 грн. пені.

23.06.2022 від Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" надійшла заява до позовної заяви щодо здійсненого розрахунку штрафних санкцій, та уточнений розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого інфляційні втрати складають 22 579,12 грн., 3% річних 3 843,55 грн., пеня 19 871,21 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, господарським судом встановлено, що розрахунок 3 % річних та пені позивачем здійснено неправильно.

Так, в пункті 5.4 договору зазначено, що остаточну повну оплату за отримані послуги за повний місяць споживач проводить шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця до 10-го числа кожного наступного місяця.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17, від 28.08.2018 у справі №814/4170/15).

Виходячи з викладеного, останнім днем, оплати за надані послуги є 10 число наступного місяця за звітним, а не 9, як вважає позивач, у зв`язку з чим прострочення платежу починається з 11 числа.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Так, перевіривши розрахунок 3% та пені, господарський суд зазначає, що під час здійснення розрахунку позивачем неправильно визначений період прострочення за травень 2020 року, оскільки 10.05.2020 (граничний строк оплати) є вихідним днем неділя, то строк оплати переноситься на перший за ним робочий день 11.05.2020, відповідно прострочення з 12.05.2020; за жовтень 2020 року, оскільки 10.01.2020 (граничний строк оплати) є вихідним днем субота, то строк оплати переноситься на перший за ним робочий день 12.10.2020, відповідно прострочення з 13.10.2020; за січень 2021 року, оскільки 10.01.2021 (граничний строк оплати) є вихідним днем неділя, то строк оплати переноситься на перший за ним робочий день 11.01.2021, відповідно прострочення з 12.01.2021; за квітень 2021 року, оскільки 10.04.2021 (граничний строк оплати) є вихідним днем субота, то строк оплати переноситься на перший за ним робочий день 12.04.2021, відповідно прострочення з 13.04.2021; за липень 2021 року, оскільки 10.07.2021 (граничний строк оплати) є вихідним днем субота, то строк оплати переноситься на перший за ним робочий день 12.07.2021, відповідно прострочення з 13.07.2021; за жовтень 2021 року, оскільки 10.10.2021 (граничний строк оплати) є вихідним днем неділя, то строк оплати переноситься на перший за ним робочий день 11.10.2021, відповідно прострочення з 12.10.2021.

Крім того, під час здійснення розрахунку 3% річних та пені позивачем не враховано, що 2020 рік містить 366 днів, а не 365 днів.

Після здійсненого перерахунку господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 676,19 грн. 3% річних та 18 948,23 грн. пені.

Господарський суд погоджується із доводами відповідача, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат виконаний неправильно.

Так, індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, господарський суд встановив, що розрахунки інфляційних втрат виконані неправильно (позивачем виконано розрахунок інфляційних втрат із розрахунку кількості днів прострочення (а не за місяць), в деяких періодах зазначений неправильно індекс інфляції), після здійсненого перерахунку інфляційних втрат господарський суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 20 238,03 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 292 389,84 грн. (249 619,04 грн. заборгованості + 20 238,03 грн. інфляційних втрат + 3 676,19 грн. 3% річних + 18 948,23 грн. пені).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а саме професійна правнича допомога 5 000,00 грн. та судовий збір у сумі 9 438,69 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2022, представник позивача заявив про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6 400,00 грн., а саме 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу за подання позову та 1 400,00 грн. за участь у 2-х судових засіданнях, при цьому пояснив, що хоч і брав участь у 3-х судових засіданнях (24.05.2022, 14.06.2022, 29.06.2022), однак 2 судові засідання фактично відбулися для уточнення розрахунків. Також, представником позивача надані пояснення, що ним сплачений судовий збір у розмірі 4 438,69 грн., в позовній заяві міститься помилка щодо розміру судового збору (9 438,69 грн.).

До позовної заяви позивачем наданий детальний опис робіт, виконаний адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правової допомоги Товариству з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс", в якому зазначено, що на момент подачі позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області вартість правничої допомоги, наданої адвокатом склала 5 000 грн.

На підтвердження надання правничої допомоги Товариство з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" до позову подало: договір про надання правничої допомоги №1 від 10.01.2022, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 10.01.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №0815 від 13.11.1998, платіжне доручення № 332 від 24.02.2022 на суму 5 000,00 грн.

За договором про надання правничої допомоги №1 від 10.01.2022, укладеному між адвокатом Гороврухою Віктором Петровичем (адвокат) та Товариством з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (клієнт) адвокат зобов`язується надати клієнту необхідну правову допомогу та представляти його інтереси у справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі" про стягнення заборгованості за договором №4848 від 24.12.2019 про надання послуг з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів, а також його представником в судових органах всіх інстанцій органах державної влади та управління, в органах місцевого самоврядування, органах Державної виконавчої служби, на підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги та компенсувати його витрати, пов`язані з виконанням умов цього договору (пункт 1.1 договору про надання правничої допомоги).

Клієнт зобов`язується своєчасно надати адвокату для здійснення ним своїх обов`язків за даним договором всю необхідну інформацію, яка йому відома, стосовно предмету представництва, документи, речі та інші матеріали, які можуть бути в його розпорядженні (пункт 3.1. договору про надання правничої допомоги).

За надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 5 000,00 грн. Участь у судових засіданнях оплачується додатково за їх фактичною кількістю у сумі 700 (сімсот) грн. за одне судове засідання (пункт 7.1 договору про надання правничої допомоги).

Цей договір укладено на строк до 31.12.2022 та набирає чинності з моменту підписання його сторонами (пункт 10.1 договору про надання правничої допомоги).

24.02.2022 сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 10.01.2022, відповідно до якого адвокат надав клієнту наступні послуги:

- проведення попереднього аналізу матеріалів договірних відносин з Відповідачем, юридичне відпрацювання рішень щодо засобів захисту прав та інтересів Клієнта 4 год.;

- збір інформації, документів та доказів, необхідних для формування правової позиції та підготовки до складання позовної заяви 5 год.;

- складання позовної заяви, розрахунок суми боргу 10 год.;

- копіювання документів, завірення копій, надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та до Господарського суду у Дніпропетровській області 6 год.

На підтвердження оплати наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги, позивач надав копію платіжного доручення № 238 від 24.02.2022 на суму 5 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Отже, копіювання документів, завірення копій, надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві та до суду не є видом адвокатської діяльності, тому, не можуть бути віднесені до правничої допомоги, яка передбачена статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тому витрати на здійснення вказаних робіт не можуть відшкодовуватися як витрати на професійну правничу допомогу.

Вивчивши акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 10.01.2022, господарський суд дійшов висновку, що послуги: "проведення попереднього аналізу матеріалів договірних відносин з відповідачем, юридичне відпрацювання рішень щодо засобів захисту прав та інтересів клієнта"; збір інформації, документів та доказів, необхідних для формування правової позиції та підготовки до складання позовної заяви; складання позовної заяви, розрахунок суми боргу" за своїм змістом фактично збігаються, крім того, розрахунки суми боргу проведені головним бухгалтером Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс", а пунктом 3.1 договору про надання правничої допомоги, на клієнта покладено зобов`язання надати адвокатові всю необхідну інформацію, документи та матеріали.

Також господарський суд враховує часткове задоволення позовних вимог (98,91%) у зв`язку із неправильно здійсненими розрахунками штрафних санкцій.

За таких обставин господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6 400,00 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. витрат позивача на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі" про стягнення 295 912,89 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром Індастрі " (49000, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 25, офіс №314, ідентифікаційний код 38752241) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 26, ідентифікаційний код 02128158) 249 619,04 грн. основного боргу, 18 948,23 грн. пені, 3 676,19 грн. 3% річних, 20 238,03 грн. інфляційних втрат, 4 385,85 грн. судового збору, 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.06.2022

Суддя Ю.А. Бажанова