Рішення

від 13.06.2022 по справі 910/20308/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2022Справа № 910/20308/21

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Music Trade»

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

про визнання строку дії договору оренди земельної ділянки припиненим

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Новицький Б.Б.

Представники учасників справи:

від позивача Максимов В.В. (адвокат);

від відповідача Тхорик С.М. (самопредставництво);

від третьої особи Геращенко В.І. (самопредставництво).

В судовому засіданні 14.06.2022 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників учасників справи, що повне рішення буде складено 28.06.2022 року, проте з технічних причин повний текст рішення складено 30.06.2022 року.

СУТЬ СПОРУ:

08 грудня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Music Trade» (позивач) надійшла позовна заява б/н б/д до Київської міської ради (відповідач), у якій викладені позовні вимоги, щоб у судовому порядку:

- визнати строк дії договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:359:0016 за адресою: місто Київ, вул. Ярославська, 4 у Подільському районі міста Києва, площею 0,092 га, укладеного між позивачем та відповідачем, припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який він був укладений та відсутність у орендаря зобов`язань по договору;

- зобов`язати відповідача вчинити дію - поновити договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:359:0016 за адресою: місто Київ, вул. Ярославська, 4.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 366 від 11.05.2010 року, у позивача, який належним чином виконував свої обов`язки за цим договором, виникло переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, про що останнім було повідомлено орендодавця - відповідача у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20308/21, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.01.2022 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 11.01.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/20308/21 до судового розгляду по суті на 15.02.2022 року.

Судове засідання у даній справі, призначене на 15.02.2022 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному, судове засідання призначено на 03.03.2022 року.

Судове засідання у даній справі, призначене на 03.03.2022 року не відбулося у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 року розгляд справи відкладено та повідомлено учасників справи, що дата, час і місце судового засідання у цій справі будуть визначені судом після припинення воєнного стану в Україні, про що учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

З огляду на те, що на території міста Києва, де здійснює свою діяльність Господарський суд міста Києва, не ведуться активні бойові дії, враховуючи, що місцезнаходженням сторін у даній справі є місто Київ, з метою забезпечення конституційних прав учасників справи на судовий захист, безперервного здійснення правосуддя та дотримання розумності строків розгляду справ, суд призначив справу № 910/20308/21 до розгляду у судовому засіданні на 14.06.2022 року, про що учасників справи було повідомлено ухвалою суду від 19.05.2022 року.

В судовому засіданні 14.06.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили та просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання рішення Київської міської ради від 02.10.2008 року № 420/420 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Music Trade» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування офісних приміщень на вул. Ярославській, 4 у Подільському районі м. Києва» між Київською міською радою (надалі - відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Music Trade» укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.05.2010 року за реєстровим № 366 та зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено запис від 21.05.2010 року за № 85-6-00481.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (об`єкт оренди).

Згідно з п. 2.1. договору об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Ярославська, 4 (чотири) у Подільському районі м. Києва; розмір - 0,0920 га; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування офісних приміщень; кадастровий номер - 8000000000:85:359:0016.

В п. 3.1. договору визначено, що договір укладено на 1 (один) рік.

За умовами п. 4.2. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4,5% від її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до довідки Департаменту земельних ресурсів № Ю-20511/2016 (вих. № 76 від 25.02.2016 року) про розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:359:0016, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: вул. Ярославська, 4 у Подільському районі міста Києва площею 0,092 га складає 2602620,69 грн.

За розрахунками позивача місячна орендна плата складала 9759,83 грн.

Платіжними дорученнями № 1384 від 29.03.2016 року на суму 14 682,00 грн., № 1417 від 13.05.2016 року та № 1459 від 22.06.2016 року на суму 9760,00 грн. позивач сплатив орендну плату за лютий, квітень та травень 2016 року.

Як вказує позивач, зобов`язання по орендній платі ним виконані у повному обсязі, будь-які інші зобов`язання по договору відсутні.

Договором про поновлення та внесення змін, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.03.2012 року за реєстровим № 309 та зареєстрованого у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено запис від 28.03.2012 року за № 85-6-00514, строк дії договору поновлено до 22.05.2016 року.

В подальшому договір про поновлення оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:359:0016 за адресою: вул. Ярославська, 4 у Подільському районі міста Києва площею 0,092 га не укладався.

Листом № 057041-17223 від 09.09.2016 року Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомив позивача про необхідність надання документів та уточнення: документально підтвердити виконання умов договору оренди земельної ділянки, у тому числі сплати пайової участі; копії матеріалів технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, які розташовані на ділянці.

У вказаному листі також зазначено, що в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відсутня інформація щодо реєстрації за замовником нерухомого майна за вказаною адресою Згідно з витягом з містобудівного кадастру на ділянці розташована руїна. Зобов`язано надати пояснення з цього приводу. При цьому, повідомлено ТОВ «Music Trade» про обов`язок використовувати земельну ділянку у чіткій відповідності до встановлених в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки; виконувати умови договору та обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України; у випадку необхідності зміни цільового призначення отримати дозвіл Київської міської ради відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України.

У листі № 057041-7675 від 03.05.2017 року Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомив позивача, що не заперечує проти поновлення договору оренди земельної ділянки, за умови відсутності заперечень Київської міської ради, виконання обов`язків землекористувача, вирішення усіх майново-правових питань та інших умов договору.

Листом № 057027-9473 від 01.06.2017 року Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомив позивача про необхідність подання ТОВ «Music Trade» витягу з Державного земельного кадастру з визначеним кодом Класифікації видів цільового призначення земель (код КВЦПЗ), після надання цього витягу Департамент повернеться до розгляду документів позивача та підготовки проекту висновку щодо поновлення договору оренди земельної ділянки.

У листі № 19-26-0-11-5804/2-17 від 10.07.2017 року Держгеокадастр Головного управління Держгеокадастру у місті Києві повідомив позивача, що цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:359:0016, яка розташована за адресою: вул. Ярославська, 4 у Подільському районі міста Києва можливо визначити за кодом класифікації видів цільового призначення земель 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Листом № 27 від 03.12.2018 року (вх. № 057/19441 від 05.12.2018 року) позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів з проханням підготувати документи для розгляду постійною комісією Київської міської ради та поновити договір оренди земельної ділянки по вул. Ярославській, 4 в місті Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки є припиненим з 22.05.2016 року у зв`язку із закінченням строку на який він був укладений, ТОВ «Music Trade» зверталося до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про вирішення питання про поновлення договору, втім договір оренди земельної ділянки поновлено не було, відповіді на лист № 27 від 03.12.2018 року позивач не отримував, тому на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивач просить визнати строк дії договору оренди земельної ділянки припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який він був укладений та зобов`язати відповідача поновити договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:359:0016 за адресою: місто Київ, вул. Ярославська, 4.

Відповідач та третя особа проти позовних вимог заперечили посилаючись на те, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт від 21.10.2014 року № КВ 083142940237 «Реконструкція з розширенням та надбудовою нежитлової будівлі під офісні приміщення». Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по вул. Ярославській, 4 в місті Києві зареєстрована нежитлова будівля загальною площею 904,5 кв.м., власником якої є ТОВ ТОВ «Music Trade» (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 29897745 від 15.01.2019; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1742862680000). Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 18.05.2020 року № 20-0244-07, складеного в результаті обстеження земельної ділянки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у порядку самоврядного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства в межах м. Києва, земельна ділянка не огороджена, забудована. На земельній ділянці розміщені залишки демонтованої будівлі, ознак проведення будівельних робіт немає. Вказані обставини свідчать про порушення вимог договору та земельного законодавства та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення спірної земельної ділянки Київській міській раді. Також відповідач та третя особа посилаються на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди визначені Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

За приписами частин 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Аналогічні положення закріплені в статтях 1, 5 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Процедура поновлення договорів оренди земельних ділянок комунальної власності територіальної громади міста Києва станом на момент припинення дії договору регулювалась статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент припинення строку дії договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді (ч. 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не становлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа- повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Із вказаної норми права вбачається, що строк для повідомлення орендодавця орендарем, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, встановлюється умовами договору. На випадок відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та незакріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Тому перевагу має договірний строк, визначений та встановлений сторонами в договорі оренди землі.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк з дотриманням строку, передбаченого умовами договору, викладена в постановах Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі № 915/1796/19, від 19.11.2020 року у справі № 914/236/18, від 20.01.2021 року у справі № 915/892/20.

Як вже було встановлено судом вище, між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, було укладено договір оренди земельної ділянки від 21.05.2010 року за № 85-6-00481, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:359:0016 по вул. Ярославській, 4 у Подільському районі м. Києва, площею 0,0920 га. Строк дії договору (в редакції договору про поновлення та внесення змін) до 22.05.2016 року.

Згідно з п. 11.3. договору, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку на який він був укладений в силу Закону та договору.

Відповідно до п. 11.7. договору (в редакції договору про поновлення та внесення змін) після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ст. 526 вказаного Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із наведених положень закону вбачається, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Отже, із положень п. 11.7. договору (в редакції договору про поновлення та внесення змін) вбачається, що позивач взяв на себе обов`язок повідомити Київську міську раду про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк до 22.02.2016 року (не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору).

При цьому, обов`язковим є до листа-повідомлення про намір подання проекту додаткової угоди.

Натомість матеріали справи не містять доказів повідомлення Київської міської ради у строк до 22.02.2016 року про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, зворотного позивачем не доведено.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивачу необхідно підтвердити належне виконання своїх обов`язків за договором оренди, сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії, доказів сплати орендної плати після закінчення дії договору матеріали справи не містять, такі докази позивачем до суду не надані, що свідчить про невиконання позивачем умов п. 11.7. договору (в редакції договору про поновлення та внесення змін).

Слід зауважити, що до обов`язків орендаря віднесено не тільки здійснення своєчасної плати за користування земельною ділянкою, але й (відповідно до п. 8.4. договору) у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному правилами забудови м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2020 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у порядку самоврядного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства в межах м. Києва проведено обстеження земельної ділянки вул. Ярославська, 4 у Подільському районі міста Києва, за результатами якого було складено Акт обстеження земельної ділянки № 20-0244-07, у якому встановлено, що на території земельної ділянки знаходяться залишки стін та цегли демонтованої будівлі, земельна ділянка не огороджена, ознак проведення будівельних робіт немає.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ «Music Trade» визначених договором обов`язків, у тому числі завершення забудови земельної ділянки, розташованої вул. Ярославська, 4 у Подільському районі міста Києва так, як і використання спірної ділянки за цільовим призначенням.

Щодо інших обставин поновлення договору оренди на новий строк, з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою та орендодавець (Київська міська рада) письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди, то суд зазначає, що наявність таких обставин була встановлена судом, чого не спростували сторони під час розгляду справи.

З огляду на вже встановлені факти порушення порядку поновлення договору оренди, про які зазначалось вище, а саме - неналежного виконання орендарем своїх обов`язків за договором оренди, неповідомлення орендарем до закінчення строку дії договору орендодавця в установлені як договором так і Законом України "Про оренду землі" строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, суд дійшов висновку про недотримання позивачем процедури поновлення договору на новий строк, передбаченої положеннями ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як було зазначено вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Суд зазначає, що належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога зобов`язати поновити договір не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 року у справі № 922/1464/18, від 19.03.2019 року у справі № 908/2484/17, від 09.06.2020 року у справі 912/1860/19, від 26.01.2021 року у справі № 923/722/19.

Крім того, в частині позовних вимог про визнання строку дії договору оренди земельної ділянки припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який він був укладений та відсутності у орендаря зобов`язань по договору суд зазначає наступне.

Заявлена позовна вимога фактично спрямована на встановлення певних фактів, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.

Заявлені позивачем вимоги про встановлення певних фактів не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення.

Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

В постанові Верховного Суду від 30.07.2019 року у справі № 907/804/17 зазначено, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16.

Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Music Trade».

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.06.2022р.

Суддя О.В. Котков