ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.06.2022м. СумиСправа № 920/240/22
Господарський суд Сумської області у складі
судді Заєць С.В.,
за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи № 920/240/22
до відповідача:Шосткинської районної ради (вул. Свободи, 54, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 04057876),
про визнання незаконним та скасування рішення Глухівської районної ради від 10.11.2020,
За участю представників сторін:
прокурор Луцик О.О.,
від позивача не прибув;
від відповідача - не прибули.
Суть спору:
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача - Міністерства молоді та спорту України, відповідно до вимог якого просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Глухівської районної ради від 10.11.2020 Про припинення юридичної особи комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа» Глухівської районної ради в результаті ліквідації», а також просить стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.05.2022 у справі № 920/240/22 позовна заява залишена без руху, прокурору наданий строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.06.2022, 11:40, сторонам надано строки для надання процесуальних документів: відповідачу для подачі відзиву на позовну заяву, прокурору та позивачу для подання відповіді на відзив.
23.06.2022 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що визнає позов, оскільки вказане рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому є незаконним та підгялає скасуванню, в зв`язку з чим зазначає, що не заперечує проти задоволення позовної заяви. Тому, на підставі ч.1 ст. 130 ГПК України, просить на відповідача покласти 50% судового збору.
В судовому засіданні 30.06.2022 прокурор надала усні пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі, проти винесення рішення за результатами підготовчого провадження не заперечувала.
Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Керівник Шосткинської окружної прокуратури Сумської області, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.
Так, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, прокурором визначено Міністерство молоді та спорту України.
Дитячо-юнацькі спортивні школи є закладами спеціалізованої позашкільної освіти спортивного профілю, які створюють необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочину і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.
За інформацією сільської та селищних рад на територіях, що охоплюють Березівська, Есманська та Шалигинська територіальні громади заклади фізичної культури і спорту відсутні.
За таких обставин, зважаючи та те, що освіта, в тому числі позашкільна, є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави, порушення гарантованого ст. 53 Конституції України права на освіту беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави.
Відповідно до п. 4 Положення про Міністерство молоді та спорту України Міністерство координує заходи з питань соціального становлення та розвитку молоді, а також розвитку дитячого, дитячо-юнацького спорту, резервного спорту, масового спорту, спорту вищих досягнень, службово-прикладного та військово-прикладного спорту, спорту осіб з інвалідністю, спорту ветеранів та вживає разом із заінтересованими органами виконавчої влади заходів для розвитку мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів олімпійської підготовки, закладів спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, здійснює організаційно-методичне забезпечення їх діяльності.
Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором 19.11.2021 направлено Мінмолодьспорту лист щодо вжиття заходів представницького характеру в частині оскарження незаконного рішення органу місцевого самоврядування.
Міністерством молоді та спорту України 26.11.2021 за № 10267/4.5 направлено на адресу прокуратури відповідь про те, що орган з позовом не звертався та з об`єктивних причин (відсутність фінансування на сплату судового збору для цієї категорії справ) позбавлений реальної можливості звернутися з відповідним позовом до суду.
Крім цього, Міністерством молоді та спорту України з метою захисту державних інтересів, вважає за доцільне звернутися прокуратурі до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення 44 сесії 7 скликання Глухівської районної ради Сумської області від 10.11.2020 «Про припинення юридичної особи - комунального закладу "Дитячо-юнацька спортивна школа" Глухівської районної ради в результаті ліквідації».
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором повторно 11.02.2022 направлено Мінмолодьспорту лист щодо вжиття заходів представницького характеру в частині оскарження незаконного рішення органу місцевого самоврядування. При цьому, уповноваженому органу було роз`яснено, що у разі невжиття ним заходів реагування, прокурором буде самостійно пред`явлено позов.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.
Прокурор при поданні позовної заяви навів підставу для представництва інтересів держави (нездійснення захисту інтересів держави позивачем); навів підстави для звернення з позовом (порушення вимог чинного законодавства при прийнятті рішення), чим обґрунтував порушення інтересів держави.
Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, Шосткинською окружною прокуратурою за результатами вивчення питання скорочення мережі закладів фізичної культури і спорту на території Шосткинського району встановлено факт безпідставного винесення Глухівською районною радою рішення від 10.11.2020 «Про припинення юридичної особи - комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа» Глухівської районної ради в результаті ліквідації».
В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає, що вказане рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Так, рішенням Глухівської районної ради від 11.02.2009 «Про заснування районної дитячо-юнацької спортивної школи» (далі по тексту - РДЮСШ) засновано Глухівську районну дитячо-юнацьку спортивну школу Глухівської районної ради, затверджено Статут, структуру, чисельність та штатний розпис Глухівської районної дитячо-юнацької спортивної школи (далі - Статут). РДЮСШ передано в оперативне управління відділу освіти райдержадміністрації.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Статуту вказано, що даний заклад є комунальним закладом Глухівської районної ради, позашкільною установою, основною діяльністю якої є спортивна підготовка дітей, підлітків та молоді.
Засновником Глухівської РДЮСШ є Глухівська районна рада.
РДЮСШ створюється за рішенням Глухівської районної ради на матеріально-спортивній базі загальноосвітніх закладів району, де є необхідні умови.
Завданням РДЮСШ є гармонійний розвиток особистості, фізична підготовка, зміцнення здоров`я дітей засобами фізичної культури і спорту, розвиток їх здібностей в обраному виді спорту.
РДЮСШ надає дітям та підліткам рівні умови для зарахування та навчання, а тим, які мають перспективу для спорту вищих досягнень - необхідні умови для спортивного удосконалення.
РДЮСШ є юридичною особою з правом мати особисті розрахункові та інші рахунки в банківських установах, печатку із своїм найменуванням та власну атрибутику, є неприбутковим закладом.
Спортивну школу очолює директор, який призначається на посаду районною радою
Спортивна школа є закладом, діяльність якого направлена на виконання соціально важливих функцій і не переслідує мети отримання прибутків. Утримання РДЮСШ здійснюється за рахунок коштів районного бюджету, передбачених на фінансування розвитку фізичної культури і спорту.
В той же час, пунктом 38 розділу 8 Статуту зазначається, що реорганізація та ліквідація РДЮСШ здійснюється за рішенням засновника в установленому законодавством порядку.
Відповідно до інформації управління молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації № 02-09/313 від 21.02.2022 комунальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа» Глухівської районної ради - це позашкільний навчальний заклад спортивного профілю - заклад фізичної культури та спорту, який забезпечував розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, створював необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.
Відповідно до щомісячного звіту 5-ФК "Звіт дитячо-юнацької спортивної школи" за 2020 рік у Глухівській РДЮСШ працювало відділення волейболу та футболу, у яких навчалося 120 вихованців (24 вихованці на відділенні волейболу, 96 на відділенні футболу), роботу з якими проводили 8 тренерів - викладачів, з яких 2 штатні ( 2 тренери - на відділенні волейболу, 6 тренерів на відділенні футболу).
Крім того, відповідно до листа Шосткинської районної ради № 01-08/673 від 30.11.2021 за інформацією сільської та селищних рад на територіях, що охоплюють Березівська, Есманська та Шалигинська територіальні громади заклади фізичної культури і спорту відсутні. На території Глухівської міської територіальної громади функціонує комунальний заклад «Глухівська дитячо- юнацька спортивна школа», який розташований за адресою: м. Глухів, вул. Героїв Крут, 5.
Як зазначає Прокурор, Шосткинська районна рада не володіє інформацією щодо документів, які стали підставою для прийняття рішення «Про припинення юридичної особи - комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа» Глухівської районної ради в результаті ліквідації».
Зазначені порушення стали підставою для звернення Прокурора із позовом до суду.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно із ст. 10 Закону України «Про освіту», невід`ємним складником системи освіти є позашкільна освіта.
Статтею 4 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Структуру позашкільної освіти відповідно до ст. 5 Закону України «Про позашкільну освіту» становлять культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи.
Позашкільна освіта здобувається громадянами у закладах позашкільної освіти та інших закладах освіти як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в школах соціальної реабілітації, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої (ч. 2 ст. 6 Закону України «Про позашкільну освіту»).
Частиною 6 статті 25 Закону України «Про освіту» установлено, що у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти засновник зобов`язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти.
Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону України «Про освіту» органи місцевого самоврядування засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.
Таким спеціальним законом, у даному випадку, являється Закон України «Про фізичну культуру і спорт».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» державна політика у сфері фізичної культури і спорту ґрунтується на засадах визнання фізичної культури як важливого чинника всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя, визнання спорту як важливого чинника досягнення фізичної та духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів у громадян та позитивного міжнародного іміджу держави, сприяння безперервності та послідовності занять фізичною культурою і спортом громадян різних вікових груп.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» визначено, що дитячо-юнацькі спортивні школи є закладами спеціалізованої позашкільної освіти спортивного профілю - закладами фізичної культури і спорту, які забезпечують розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створюють необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють організаційно-правові та інші умови для розвитку дитячого спорту та забезпечення початкового навчання дітей видам спорту шляхом об`єднання зусиль сім`ї, опікунів, піклувальників, дитячо-юнацьких спортивних шкіл та закладів загальної середньої і спеціалізованої освіти з метою розвитку масового спорту та спорту вищих досягнень.
Існуюча мережа державних і комунальних закладів фізичної культури і спорту не може бути скорочена без згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту (ч. 12 ст. 48 Закону України «Про фізичну культуру і спорт»).
Таким чином, доцільність реорганізації та ліквідації закладів фізичної культури та спорту, що є у державній та комунальній власності, визначається відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту.
Згідно із Законом України «Про фізичну культуру і спор» та Положення про Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220, таким органом є Міністерство молоді та спорту України.
Зокрема, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінмолодьспорт є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно- патріотичного виховання, участь у формуванні та реалізації в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.
Відповідно до п. 4 Положення про Міністерство молоді та спорту України Міністерство координує заходи з питань соціального становлення та розвитку молоді, а також розвитку дитячого, дитячо-юнацького спорту, резервного спорту, масового спорту, спорту вищих досягнень, службово-прикладного та військово-прикладного спорту, спорту осіб з інвалідністю, спорту ветеранів та вживає разом із заінтересованими органами виконавчої влади заходів для розвитку мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів олімпійської підготовки, закладів спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, здійснює організаційно-методичне забезпечення їх діяльності.
Відповідно Мінмолодьспорту є органом державної влади до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Як вбачається з інформації Міністерства молоді та спорту України №10267/4.5 від 26.11.2021 до Мінмолодьспорту не зверталась Глухівська районна рада Сумської області та Сумська обласна рада щодо надання згоди на припинення діяльності юридичної особи - комунального закладу «Дитячо- юнацька спортивна школа» Глухівська районна рада ( код ЄДРПОУ 35051389) в результаті ліквідації. Міністерство не надавало такої згоди.
Таким чином, Глухівська районна рада при прийнятті рішення про ліквідацію РДЮСШ мала погодити його з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, а саме з Міністерством молоді та спорту України.
Отже, Глухівською районною радою рішення від 10.11.2020 «Про припинення юридичної особи - комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа» Глухівської районної ради в результаті ліквідації прийнято з порушенням вимог Законів України «Про освіту», «Про місцеве самоврядування», «Про фізичну культуру і спорт», що є підставою для визнання його незаконним та скасування.
При цьому, прийняття рішення про припинення діяльності закладу позбавило вихованців дитячого та юнацького віку права на здобуття позашкільної освіти спортивного профілю.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Прокурором надано належні докази в обґрунтування позовних вимог.
Окрім цього, самим відповідачем Шосткинською районною радою у відзиві визнається факт винесення спірного рішення з порушенням вимог чинного законодавства.
За приписами п. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
На підставі вищевикладеного, оцінивши надані сторонами докази з урахуванням приписів статей 74, 76, 77, 78, 79 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність порушеного права та задоволення позову в повному обсязі шляхом визнання незаконним та скасування рішення Глухівської районної ради від 10.11.2020 «Про припинення юридичної особи комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа» Глухівської районної ради в результаті ліквідації».
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із ч. 1ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в сумі 1240 грн 50 коп. (50 відсотків судового збору), сплачений платіжним дорученням № 120 від 11.02.2022, підлягає поверненню Сумській обласній прокуратурі з державного бюджету.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1240 грн 50 коп (50 відсотків судового збору) покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Міністерства молоді та спорту України до Шосткинської районної ради про визнання незаконним та скасування рішення Глухівської районної ради від 10.11.2020 - задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Глухівської районної ради від 10.11.2020 «Про припинення юридичної особи комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа» Глухівської районної ради в результаті ліквідації».
3. Стягнути з Шосткинської районної ради (вул. Свободи, 54, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 04057876) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, м. Суми, 40000, отримувач Сумська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 03527891, UA5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. 50% витрат по сплаті судового збору.
4. Повернути Сумській обласній прокуратурі (вул. Герасима Кондратьєва, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) з Державного бюджету України (рахунок UA868999980313181206083018540, отримувач ГУК Сумськ.обл/Сумська МТГ/22030101, ЄДРПОУ 37970404, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат)) 50% судового збору в сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп., сплачений платіжним дорученням № 120 від 11.02.2022.
5. Видати Сумській обласній прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.06.2022.
СуддяС.В. Заєць
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2022 |
Оприлюднено | 01.07.2022 |
Номер документу | 105011534 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Заєць Світлана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні