Рішення

від 29.06.2022 по справі 922/5080/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2022м. ХарківСправа № 922/5080/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, місто Харків, Нетіченська набережна, будинок 8, ідент. код відокремленого підрозділу юридичної особи 256146660),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеона" (63707, Харківська обл., місто Куп`янськ, вул. Космодем`янської Зої, 61, ідент. код 42983845),

про стягнення 28636,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеона", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 26627,23 грн., пеню у розмірі 894,87 грн., інфляційні втрати у розмірі 874,91 грн., три відсотки річних у сумі 239,35 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна № 63Е100-2532/20 від 01.09.2020 щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 позовну заяву АТ "Укртелеком" в особі Харківської філії АТ "Укртелеком" прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/5080/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

19.01.2022 року відповідач надав відзив (вх. 1194), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд залишити позовну заяву без руху, посилаючись на те, що послуга, за яку позивач просить сплатити заборгованість, останнім не була надана належним чином, а саме: у всіх рахунках-актах не зазначено строк оплати, окрім рахунку-акту № 63УЛА/21/05-7 від 17.05.2021; суми, вказані у рахунках-актах, є неправомочними та спірними, оскільки заявник не додав до них розрахунок плати за комунальні послуги та постійно завишав ці суми, у зв`язку з чим немає жодного рахунку-акту підписаного з боку ТОВ "Адеона"; одночасно, відповідач наголошує, що ТОВ "Адеона" неодноразово зверталось до орендодавця з проханням про розшифровку вартості комунальних послуг, які були постійно завищені, в зимовий період в приміщенні, що орендується було дуже холодно та не було можливості працювати у ньому; після невирішеного питання про вартість наданих послуг згідно спірного договору, позивачем був заблокований вхід до приміщення на першому поверсі триповерхового будинку № 2-А по вул. Сватівська у м. Куп`янську, що взагалі позбавило ТОВ "Адеона" можливості працювати та обмежило доступ до документів компанії. Крім того, відповідач наголошує, що позивачем не додано до позовної заяви жодних документів, що підтверджують повноваження директора Харківської філії АТ "Укртелеком" Харицького В.П. та начальника відділу управління нерухомістю Харківської філії АТ "Укртелеком" Іоффе С.В. - підписувати документи від імені ПАТ "Укртелеком". Крім того, відповідач вказує на недотримання позивачем приписів п. 5, 6, 7, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Позивачем надані до суду пояснення щодо відзиву відповідача (№ 1856 від 26.01.22, № 2208 від 31.01.22), відповідно до яких наголошує, що:

- посилання відповідача на відсутність повноважень у службових осіб позивача є неправдивим та не впливають на розгляд справи по суті й спрямовані на ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки Харицький В.П. та ОСОБА_1 мали відповідні повноваження, що підтверджується довіреністю № 5392 від 02.03.2020 та довіреністю № 4813 від 06.12.2019; повноваження контрагентів ТОВ "Адеона" мало перевіряти на стадії укладення договору, а не через півтора роки на стадії судового розгляду; ТОВ "Адеона" ніколи не заявлялось вимог про визнання договору оренди недійсним, з огляду на що договір - діє та має юридичну силу; у будь-якому випадку враховуючи приписи ст. 241 ЦК України, договір фактично був схвалений та виконувався сторонами;

- посилання відповідача на відсутність в рахунках-актах строків виконання зобов`язань по оплаті оренди не впливає на визначення кола прав та обов`язків відповідача, зокрема, оскільки строки виконання грошового зобов`язання прямо встановлені у договорі (п. 3.8.2), при цьому, у договорі строк виконання грошових зобов`язань встановлено з прив`язкою до настання певної дати, а не до моменту отримання рахунку-акту, а також у договорі унормовано, що в разі неотримання рахунку-акту орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата (п. 3.9);

- посилання відповідача на неякісні комунальні послуги, а саме те, що у приміщенні було холодно, є суб`єктивно оціночним судженням; не підтверджені доказами; не звільняє від обов`язку виконати умови договору, бо орендарем не вчинялись дії щодо припинення договору, у зв`язку з тим, що його не влаштовує приміщення; з огляду на що орендар має обов`язок оплатити час активного користування приміщенням, встановлений чинним договором;

- щодо посилань відповідача на блокування приміщення, то у спірний період, за який позивач просить стягнути кошти, а саме з 01.09.2020 по 17.05.2021, приміщення не були блоковані. При цьому, позивачу було надано право, унормоване у п. 5.1.4 договору, щодо обмеження орендарю доступу до орендованого приміщення у разі прострочення строку оплати орендної плати більше ніж на 20 днів. Тобто обмеження доступу відповідача до приміщення в разі не оплати ним за користування приміщеннями є абсолютним правомірним та прями передбаченим умовами договору, на який добровільно погодився відповідач;

- міркування відповідача з процесуальних питань є необґрунтованими та не впливають на розгляд справи по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

01 вересня 2020 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (позивач, орендодавець), яке 27.04.2021 було перейменоване на Акціонерне товариство "Укртелеком", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адеона" (відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 63Е100-2532/20, згідно п.1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Сватівська (до зміни - вул. Дзержинського), на першому поверсі 3-поверхового будинку № 2- А, корпус «Відділення зв`язку «А-1», загальною площею 38,6 м2, для використання в якості офісу. Вартість орендованого майна з урахуванням індексації становить 65400 грн. Коефіцієнт використання загальних площ, що застосовується при визначенні розміру орендної плати становить 20% (п.п.1.2., 1.3.).

Згідно п.п.2.1., 2.4. договору передача в оренду приміщення та його повернення оформляється Актом приймання-передачі.

У пунктах 3.1.1., 3.1.2., 3.5 Договору сторонами визначено щомісячний орендний платіж, який складається: із плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 49,50 гривень за 1 м2 за місяць (без урахування ЦЦВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 2751,41 гривень за 38,6 м2 за місяць та плати за надання Орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий зазначений договором). Відшкодування Орендарем вартості електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕКП (якщо окремий лічильник не встановлено, то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається Орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо Орендарем за попереднім узгодженням з Орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковий, Орендодавець надає Орендарю рахунок-акт, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди та послуг з утримання орендованого майна за розрахунковий місяць. Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п.п.3.7., 3.8. договору).

Згідно п.3.12. укладеного правочину починаючи з 2021 року кожного 01 липня кожного року дії договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору.

Відповідно до п.5.3.11. Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

У разі порушення строків виконання грошових зобов`язань Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення (п.6.2. договору).

У пункті 11.1. сторонами передбачено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31 серпня 2021 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Не пізніше за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього договору Орендар зобов`язаний повідомити Орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна.

Сторонами до договору оренди № 63Е100-2532/20 від 01.09.2020 також було підписано Додаток №1 та Додаток №2 (а.с. 17-18).

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення за договором підтверджується Актом прийому-передачі майна від 01.09.2020, який підписано обома сторонами без жодних зауважень чи застережень, в тому числі щодо стану переданого в оренду приміщення (а.с. 21).

Як вбачається із матеріалів справи, за період з вересня 2020 року по 17 травня 2021 року позивачем нараховано Орендарю до сплати орендних платежів, які включають послуги з утримання майна, на загальну суму 26627,23 грн, що підтверджується наступними, виставленими відповідачу, рахунками-актами (а.с. 23-27):

- № 63УЛА/20/09-5 від 30.09.2020 на суму 2958,13 грн;

- № 63УЛА/20/10-233 від 31.10.2020 на суму 2974,60 грн;

- № 63УЛА/20/11-24 від 30.11.2020 на суму 2922,44 грн;

- № 63УЛА/20/12-20 від 31.12.2020 на суму 3428,71 грн;

- № 63УЛА/21/01-53 від 31.01.2021 на суму 3722,15 грн;

- № 63УЛА/21/01-318 від 28.02.2021 на суму 3803,66 грн;

- № 63УЛА/21/03-9 від 31.03.2021 на суму 3627,77 грн;

- № 63УЛА/21/04-95 від 30.04.2021 на суму 3165,94 грн;

- № 63УЛА/21/05-7 від 17.05.2021 на суму 1508,83 грн.

В свою чергу, відповідач свої грошові зобов`язання щодо сплати за оренду приміщення виконав частково на суму 1485,00 грн. Відтак, заборгованість непогашених орендних платежів становить 26627,23 грн.

Наведена обставина стала підставою для звернення АТ "Укртелеком" до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та передав відповідачу в строкове платне користування майно (нерухомість). В той же час, докази повної сплати відповідачем обумовлених Договором платежів за користування орендованим майном за період вересень 2020 17 травня 2021 року в матеріалах справи відсутні.

За розрахунком позивача сума заборгованості відповідача з орендної плати та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості складає загальну суму 26627,23 грн.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на зазначені приписи та умови укладеного між суб`єктами господарювання правочину, зокрема порядок та строки оплати за користування орендованим майном, суд констатує, що заборгованість з орендної плати у розмірі 26627,23 грн підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, не спростована відповідачем, а відтак підлягає до стягнення з останнього, в цій частині, в повному обсязі.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо перешкод у користуванні майном та наданні неякісних послуг, як такі, що не підтверджені жодними належними доказами, зокрема зверненнями до орендодавця щодо усунення недоліків або розірвання договору.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 894,87 грн., 3% річних у розмірі 239,35 грн. та інфляційні втрати у розмірі 874,91 грн.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230, ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.2. договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, ознайомившись із розрахунком позивача, щодо нарахування заявлених з відповідача суми інфляційних втрат та пені приходить до висновку, що дані нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої у прохальній частині позову до стягнення суми 3% річних у розмірі 239,35 грн, то суд приходить до висновку про допущення технічної помилки у цій сумі, оскільки у описовій частині позовної заяви вказано про нарахування 3% річних у розмірі 208,14 грн, що співпадає з сумою 3% річних наведеній у розрахунку заборгованості (а.с.29) доданому до позову. Таким чином, суд ознайомившись із розрахунком позивача щодо нарахування 3% річних, враховуючи періоди нарахування вказані у розрахунку, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині 3% річних в розмірі 208,14 грн. Врешті частини позовних вимог в розмірі 31,21 грн 3% річних у задоволенні позову слід відмовити, оскільки заявлені позивачем безпідставно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Згідно з приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір вник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку своїх зобов`язань, а також враховуючи сплату позивачем за подання позову судового збору у мінімальному розмірі визначеному ЗУ "Про судовий збір", суд керуючись приписами ч. 9. ст. 129 ГПК України, вважає за можливе судовий збір у розмірі 2270,00 грн., сплачений позивачем, покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути з останнього на користь позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеона" (63707, Харківська обл., місто Куп`янськ, вул. Космодем`янської Зої, 61, ідент. код 42983845) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код 21560766) в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, місто Харків, Нетіченська набережна, будинок 8, ідент. код відокремленого підрозділу юридичної особи 256146660) суму основного боргу у розмірі 26627,23 грн, пеню у розмірі 894,87 грн, 3% річних у розмірі 208,14 грн, інфляційні втрати у розмірі 874,91 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Враховуючи введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022 та об`єктивну неможливість підписання даного рішення у строки, передбачені ст.233 ГПК України, через активні боєві дії на території м. Харкова, повний текст рішення складно та підписано 30.06.2022.

СуддяМ.І. Шатерніков