Ухвала
від 01.06.2022 по справі 912/1445/17
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 червня 2022 року

м. Київ

Справа № 912/1445/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

представники учасників справи не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Агроекохолод"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021

у складі колегії суддів: Кузнецова В. О. (головуючого), Коваль Л. А., Мороза В. Ф.

та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021

у складі судді Бестаченка О. Л.

у справі за позовом Приватного підприємства "Галант-Україна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кноблох І. В.

до 1. Фермерського господарства "Агроекохолод"

2. Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області

про визнання недійсним договору, визнання недійсним акта, скасування реєстрації, визнання недійсним і скасування рішення, зобов`язання повернути майно

в межах справи № 912/1445/17

про банкрутство Приватного підприємства "Галант-Україна"

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Господарським судом Кіровоградської області розглядається справа № 912/1445/17 про банкрутство Приватного підприємства "Галант-Україна" (далі - ПП ?Галант-Україна?), провадження у якій порушено ухвалою від 06.06.2017, а постановою від 02.10.2017 боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Дерябкіна О. Е.; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кноблох І. В.

2. 24.04.2019 до Господарського суду Кіровоградської області від ПП "Галант-Україна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кноблох І. В. надійшла позовна заява від 23.04.2019 б/н, в якій заявник просив:

- визнати недійсним договір генерального підряду від 04.01.2012 № 1/12, укладений між Фермерським господарством "Агроекохолод" (далі - ФГ ?Агроекохолод?) та ПП "Галант-Україна";

- визнати недійсним акт від 23.04.2015, укладений між ПП "Галант-Україна" та ФГ "Агроекохолод" на виконання умов договору генерального підряду від 04.01.2012 № 1/12 про приймання - передання об`єкту нерухомого майна (незавершене будівництво), розташованого за адресою вулиця Квіткова, 1, село Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області; скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Комбінованого сховища плодоовочевої продукції на 6 тисяч тон" в селі Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області від 05.10.2012 та декларацію про початок виконання будівельних робіт "Комбінованого сховища плодоовочевої продукції на 10 тисяч тон" в селі Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області від 07.03.2014 року шляхом видачі відповідного наказу та виключити записи про їх реєстрацію з єдиного реєстру;

- визнати недійсним і скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області Смалиус В. В. про державну реєстрацію прав і обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.12.2015 (індексний номер 26999330) відповідно до якого проведена державна реєстрація права приватної власності з розміром частки 1 об`єкту нерухомого майна 802795835205 незавершеного будівництва овочесховища з відсотком готовності 85 % за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, село Підлісне, вул. Квіткова, будинок 1 з видачею свідоцтва про право власності ФГ "Агроекохолод";

- зобов`язати відповідача - ФГ "Агроекохолод" повернути банкруту незавершене будівництво овочесховища (площа забудови 7 086,7 кв. м), розташованого за адресою вул. Квіткова, 1 в селі Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області, а саме: прохідної, площа забудови 11,6 кв. м; вагової, площа забудови 13,7 кв. м; вагів, площа забудови 81 кв. м; конденсаторів, площа забудови 21,6 кв. м; чилера, площа забудови 8,9 кв. м; трансформаторної, площа забудови 10,1 кв. м; убиральні, площа забудови 3,2 кв. м; пожежного резервуару; майданчика для відвантаження, площа забудови 526,4 кв. м; пандуса, площа забудови 24,3 кв. м; пандуса, площа забудови 24,3 кв. м; ганка, площа забудови 1,7 кв. м; ганка, площа забудови 1,7 кв. м; вимощення, площа забудови 460 кв. м; вимощення, площа забудови 13880 кв. м; бетонного майданчика, площа забудови 1989 кв. м; огорожі, довжиною 400 п.м.; воріт, площа забудови 5 кв. м; воріт, площа забудови 5 кв. м; воріт, площа забудови 5 кв. м; воріт, площа забудови 5 кв. м; воріт, площа забудови 5 кв. м (далі - спірне майно);

- зобов`язати ФГ "Агроекохолод" надати для огляду в судовому засіданні оригінали договору генерального підряду від 04.01.2012 № 1/12 та акта приймання-передачі від 23.04.2015;

- судові витрати покласти на відповідача.

3. Заявлені вимоги мотивовані посиланням на те, що оспорюваний договір генерального підряду від 04.01.2012, а також акт приймання передачі від 23.04.2015, які укладені та підписані від імені банкрута заступником директора Кривошеєю А. М., вчинені з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), без відповідного обсягу цивільної дієздатності і внаслідок зловмисної домовленості з Лисенком О. Ю., який на той час був одночасно засновником і керівником пов`язаних між собою ПП "Галант-Україна" та ФГ "Агроекохолод", а також є підробленими. За твердженнями позивача, укладаючи договір генерального підряду від 04.01.2012 № 1/22 мала місце зловмисна домовленість і сторони заздалегідь знали, що він не буде виконаний, а їх дії не були спрямовані на реальне настання обумовлених ним правових наслідків. Акт приймання-передачі від 23.04.2015 об`єкту незавершеного будівництва за договором Генерального підряду від 04.01.2012 № 1/12, складений в порушення умов спірного договору генерального підряду та з численними порушеннями чинного в Україні законодавства, а також в період, коли на майно банкрута було накладено арешт та заборону вчиняти відносно нього будь-які дії. Реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт "Комбінованого сховища плодоовочевої продукції на 6 тисяч тон" в селі Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області та декларації про початок виконання будівельних робіт "Комбінованого сховища плодоовочевої продукції на 10 тисяч тон" в селі Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області, відбулась незаконно.

4. Нормативним обґрунтуванням заявлених вимог, позивач, зокрема, зазначив, що в діях сторін під час укладення спірного договору генерального підряду та спірного акта приймання передавання має місце порушення частин першої - другої, п`ятої статті 203, частини першої статті 227, частини першої статті 232 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), такі дії вчинені з порушенням господарської компетенції (частини першої статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

5. 04.01.2012 між ФГ "Агроекохолод" в особі директора Лисенка О. Ю., як замовником та ПП "Галант Україна", в особі Кривошеї А. М., як генпідрядником, укладений договір генерального підряду № 1/12 (далі - Договір).

6. Відповідно до пункту 1.2. Договору генпідрядник зобов`язується у відповідності з вимогами проектно-кошторисної і нормативної документації, виконати власними силами і силами залучених субпідрядників, роботи по будівництву і вводу об`єкта: "Комбіноване сховище плодово-овочевої продукції на 10 тисяч тон", розташоване у с. Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області в експлуатацію.

7. Пунктом 1.4 Договору сторони погодили, що генпідрядник зобов`язується виконати всі роботи, погоджені сторонами у цьому договорі, із своїх матеріалів, виробів, конструкцій і матеріалів, конструкцій замовника. Обладнання може бути як замовника так і прямо придбаватися генпідрядником. Ціни на матеріали, вироби, конструкції, обладнання, яке придбаває генпідрядник для виконання робіт, заздалегідь в письмовому вигляді погоджуються із замовником. У порядку погодження цін, замовник може визначати постачальника, у якого генпідрядник має право купувати відповідне майно для виконання робіт. На кожен етап робіт під час оформлення календарного графіка виконання робіт, сторони обговорюють та оформляють перелік матеріалів генпідрядника та замовника.

8. За змістом пункту 1.6 зазначеного Договору, документом, підтверджуючим виконання генпідрядником робіт по Договору (за виключенням робіт, які виконуються протягом гарантійного терміну), є декларація про готовність об`єкту до експлуатації.

9. Пунктом 2.1 Договору сторони визначили дату початку робіт - лютий 2012 року.

9. Загальна вартість всього комплексу робіт, які виконує генпідрядник по цьому договору є приблизною і складає 15 000 000,00 грн в тому числі ПДВ 20 % (пункт 3.1 Договору).

10. Згідно з пунктами 3.8.1, 3.8.4, 3.8.5 Договору по кожному етапу робіт, оформленому "Календарними графіками виконання робіт", замовник здійснює авансування генпідрядника в погодженому розмірі та у відповідності з "Графіком фінансування" по кожному етапу.

11. Усі наступні платежі здійснюються замовником у розмірі вартості виконаних робіт, визначеної з урахуванням положень пунктів 3.2 та 3.7.2 Договору, протягом 15-ти банківських днів після підписання сторонами акта про приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) на підставі виставленого генпідрядником рахунку.

12. Кінцевий розрахунок за виконані роботи, замовник здійснює протягом 30-ти банківських днів з дня реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

13. Розділом 4 Договору сторони передбачили зобов`язання генпідрядника, і пунктом 4.2 погодили, що генпідрядник погоджує з замовником у письмовій формі залучення субпідрядних організацій для виконання робіт по цьому договору.

14. Пунктом 8.6 договору сторони погодили, що всі права на результати робіт, результати інтелектуальної діяльності, створені в процесі виконання робіт, у тому числі виключні права на них (інтелектуальна власність) після приймання робіт стають виключною власністю замовника.

15. Здача приймання виконаних будівельно-монтажних і інших робіт проводиться сторонами щомісяця за період з 20 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця і оформлюється підписанням акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) (пункт 11.1 Договору).

16. За змістом пункту 12.1 Договору приймання завершеного будівництва об`єкту здійснюється робочою комісією, сформованою замовником і регламентується нормами діючого законодавства України.

17. Приймання об`єкта в експлуатацію здійснюється шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та регламентується нормами діючого законодавства України (пункт 12.5. Договору).

18. Згідно з пунктом 12.6. Договору підготовка до реєстрації декларації про готовність закінченого будівництва об`єкта до експлуатації забезпечує замовник.

19. 23.04.2015 ПП "Галант-Україна" (генпідрядник) в особі Кривошеї А. М., діючого на підставі довіреності, та ФГ "Агроекохолод" (замовник) в особі голови Лисенка О. А., діючого на підставі статуту, підписано акт приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва за договором Генерального підряду від 04.01.2012 № 1/12, за яким генеральний підрядник передав, а замовник прийняв спірне майно.

20. 11.12.2015 рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області Смалиус В. В. про державну реєстрацію прав і обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 26999330 від 11.12.2015 проведена державна реєстрація права приватної власності з розміром частки 1 об`єкту нерухомого майна 802795835205 незавершеного будівництва овочесховища з відсотком готовності 85 % за адресою Кіровоградська область, Олександрівський район, село Підлісне, вул. Квіткова, будинок 1, з видачею свідоцтва про право власності ФГ "Агроекохолод".

Короткий зміст рішень суду, ухвалених під час первинного розгляду справи

21. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2020, яка була залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

22. Постановою Верховного Суду від 11.11.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокко" (далі - ТОВ ?Стокко?) задоволено частково; ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2020 у справі № 912/1445/17 скасовано; справу № 912/1445/17 в частині розгляду заяви ПП "Галант-Україна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кноблох І. В. про визнання недійсним договору, визнання недійсним акта, скасування реєстрації, визнання недійсним і скасування рішення, зобов`язання повернути майно, направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

23. Постанова Верховного Суду від 11.11.2020 обґрунтована посиланням на неправильне застосуванням судами попередніх інстанцій приписів частин четвертої, п`ятої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та недослідження судами попередніх інстанцій зібраних доказів у справі для встановлення наявності або відсутності спростування учасниками даної справи обставин, які стосуються арешту та заборони на відчуження майна ПП "Галант-Україна" і які були встановлені по справі № П/811/578/16. Судом зазначено, що обставини перебування майна під арештом та забороною відчуження є обставинами, які мають значення для розгляду спору, який стосується визнання недійсним акту про приймання - передання об`єкту нерухомого майна (незавершеного будівництва), скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав і обтяжень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, ухваленого під час нового розгляду справи

24. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним акт від 23.04.2015, укладений між ПП "Галант-Україна" та ФГ "Агроекохолод" на виконання умов договору генерального підряду № 1/12 від 04.01.2012 про приймання - передачу об`єкту нерухомого майна (незавершене будівництво), розташованого за адресою: вулиця Квіткова, 1, село Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області; визнано недійсним і скасовано рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області Смалиус В. В. про державну реєстрацію прав і обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.12.2015 (індексний номер 26999330) відповідно до якого проведена державна реєстрація права приватної власності з розміром частки 1 об`єкту нерухомого майна 802795835205 незавершеного будівництва овочесховища з відсотком готовності 85 % за адресою Кіровоградська область, Олександрівський район, село Підлісне, вул. Квіткова, будинок 1, з видачею свідоцтва про право власності ФГ "Агроекохолод"; зобов`язано ФГ "Агроекохолод" повернути ПП "Галант-Україна" спірне майно; стягнуто з ФГ "Агроекохолод" на користь ПП "Галант-Україна" 2 305,20 грн судового збору; стягнуто з ФГ "Агроекохолод" на користь ТОВ "Стокко" 8 068,20 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

25. Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на те, що акт приймання-передачі незавершеного будівництва від 23.04.2015 є правочином, який в свою чергу підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт передачі результатів робіт у формі майна. Передача майна за актом приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва від 23.04.2015 відбулась під час дії арешту на все рухоме та нерухоме майно ПП "Галант-Україна", тобто правочин суперечить актами цивільного законодавства та має бути визнаний недійсним з огляду на норми статті 215 ЦК (далі - ЦК України).

26. Також, суд першої інстанції згідно з принципом jura novit curia, враховуючи, що станом на 11.12.2015 все майно ПП "Галант-Україна" знаходилось під обтяженням та з огляду на визнання недійсним акта від 23.04.2015, укладеного між ПП "Галант-Україна" та ФГ "Агроекохолод" на виконання умов договору генерального підряду від 04.01.2012 № 1/12 про приймання - передачу об`єкту нерухомого майна (незавершене будівництво), прийшов висновку про визнання недійсним і скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області Смалиус В. В. про державну реєстрацію прав і обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.12.2015 індексний номер 26999330, відповідно до якого проведена державна реєстрація права приватної власності з розміром частки 1 об`єкту нерухомого майна 802795835205 незавершеного будівництва овочесховища з відсотком готовності 85 % за адресою Кіровоградська область, Олександрівський район, село Підлісне, вул. Квіткова, будинок 1, з видачею свідоцтва про право власності ФГ "Агроекохолод".

27. Враховуючи положення статті 216 ЦК України, статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), суд першої інстанції зобов`язав ФГ "Агроекохолод" повернути ПП "Галант-Україна" спірне незавершене будівництво.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції, винесеної під час нового розгляду справи

28. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі № 912/1445/17 відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ФГ "Агроекохолод"; а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 залишено без змін.

29. Суд апеляційної інстанції зазначив про правомірність висновку місцевого господарського суду стосовно того, що обставини, встановлені ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 у справі № П/811/578/16 не доказуються у цьому провадженні.

30. З урахуванням наведеного, передача майна за актом приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва від 23.04.2015 відбулася під час дії арешту на все рухоме та нерухоме майно ПП "Галант-Україна", тобто цей правочин суперечить актам цивільного законодавства.

31. Колегія суддів, погодилась із висновком суду першої інстанції про визнання недійсним і скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області Смалиус В.В. про державну реєстрацію прав і обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.12.2015 (індексний номер 26999330), відповідно до якого проведена державна реєстрація права приватної власності з розміром частки 1 об`єкту нерухомого майна 802795835205 незавершеного будівництва овочесховища з відсотком готовності 85 % за адресою Кіровоградська область, Олександрівський район, село Підлісне, вул. Квіткова, будинок 1, з видачею свідоцтва про право власності фермерському господарству "Агроекохолод" , з огляду на перебування станом на 11.12.2015 спірного майна під обтяженням та скасування акта від 23.04.2015, укладеного між ПП "Галант-Україна" та ФГ "Агроекохолод" на виконання умов договору генерального підряду № 1/12 від 04.01.2012 про приймання - передачу об`єкту нерухомого майна (незавершене будівництво).

32. Колегія суддів з урахуванням приписів частини першої статті 216 ЦК України встановила, що суд першої інстанції правомірно зобов`язав ФГ "Агроекохолод" повернути ПП "Галант-Україна" спірне незавершене будівництво.

33. Також, судом апеляційної інстанції відхилено доводи скаржника про те, що судом безпідставно прирівняно акт приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва від 23.04.2015 до правочину, оскільки зазначений акт містить ознаки волі та є документом, яким підтверджується виникнення, перехід або припинення права на об`єкт незавершеного будівництва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

34. ФГ "Агроекохолод" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у справі № 912/1445/17, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

35. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, та в якості підстав касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України посилаючись в контексті цієї підстави на застосування судом апеляційної інстанції норм права щодо недійсності правочинів (статей 202, 203, 215 ЦК України) без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 918/309/18, від 26.01.2017 у справі № 911/1601/16, від 11.04.2018 у справі № 910/12827/17, від 22.05.2018 у справі № 910/12258/17.

Рух касаційної скарги

36. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

37. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

38. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

39. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

40. Отже, учасник справи, який не є касатором, має право, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

41. Таке право реалізується учасником справи протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

42. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 912/1445/17 за касаційною скаргою ФГ "Агроекохолод" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021, призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23.12.2021.

43. 13.12.2021 на електронну адресу Верховного Суду від ліквідатора ПП "Галант-Україна" арбітражного керуючого Кноблох І. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та залучення до матеріалів справи № 912/1445/17 копії документів (запита ліквідатора до Кривошеї А. М. , заяви Кривошеї А. М., трудової книжки Кривошеї А. М.)

44. 17.12.2021 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОККО" надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі № 912/1445/17.

45. 23.12.2021 на електронну адресу та на адресу Верховного Суду від представника ФГ "Агроекохолод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою представника та неможливістю його прибути у судове засідання.

46. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2021 відкладено розгляд справи № 912/1445/17 за касаційною скаргою ФГ "Агроекохолод" на 27.01.2022.

47. 26.01.2022 на електронну адресу Верховного Суду від представника ФГ "Агроекохолод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що ведуться перемовини про укладення мирової угоди з новим кредитором ТОВ ?Темворс?.

48. Також, 26.01.2022 на електронну адресу Верховного Суду від ліквідатора ПП "Галант-Україна" арбітражного керуючого Кноблох І. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на заміну кредиторів банкрута ТОВ ?Стокко? та ТОВ ?ТОЛСМА Україна? на правонаступника ТОВ ?Темворс? та з метою з`ясування позиції нового кредитора щодо касаційної скарги та подальших процедур банкрутства ПП ?Галант-Україна?.

49. 27.01.2022 на електронну адресу Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Темворс" надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі № 912/1445/17 з підстав аналогічних, викладеним у зазначених вище заявах.

50. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2022 відкладено розгляд справи № 912/1445/17 за касаційною скаргою ФГ "Агроекохолод" на 24.02.2022.

51. 24.02.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Банаська О. О. у період з 15.02.2022 до 25.02.2022.

52. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

53. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

54. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.

55. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно.

56. За таких обставин ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022 розгляд касаційної скарги ФГ "Агроекохолод" призначено на 02.06.2022 (враховуючи розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав з урахуванням обставин запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні).

57. 01.06.2022 на електронну адресу Верховного Суду від ТОВ ?Темворс? надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою необхідності врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди у межах справи № 912/1445/17, яке судом відхилено з мотивів його безпідставності та необгрунтованості та з огляду на тривалість касаційного провадження у цій справі.

58. Також, 01.06.2022 клопотання про відкладення розгляду справи з аналогічних підстав надійшло від ліквідатора ПП "Галант-Україна" арбітражного керуючого Кноблох І. В., яке також відхилено з мотивів аналогічних викладеним вище.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

59. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

60. Цим Законом від 15.01.2020 № 460-XI законодавець звузив критерії допустимості, які дозволяють звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою, встановивши конкретні випадки, в яких рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

61. До того ж, частиною першою статті 300 ГПК України у редакції Закону від 15.01.2020 № 460-XI визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

62. Відтак, Верховний Суд саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

63. Колегія суддів наголошує на тому, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

64. Таким чином у цій справі касаційний розгляд здійснюється в межах доводів поданої касаційної скарги зазначених в пункті 35 цієї ухвали.

65. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

66. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

67. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження покладається на скаржника.

68. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

69. Дослідивши доводи касаційної скарги, зміст судових рішень у їх контексті та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 912/1445/17 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України з огляду на таке.

70. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

71. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

72. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

73. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

74. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала свої правові висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини" при застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

75. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що:

- правовідносини розуміються як різновид передбачених юридичними нормами чи зумовлених принципами права ідеологічних суспільних відносин, що встановлюються між суб`єктами права щодо об`єктів права на підставі юридичних фактів і виражаються у взаємних правах і обов`язках цих суб`єктів (пункт 17 ухвали від 15.06.2021 у справі № 212/7466/19 (провадження № 14-73цс21));

- подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16; ухвала від 14.12.20218 у справі № 910/21267/16; ухвала від 20.05.2021 у справі № 904/6125/20; пункт 18 ухвали від 15.06.2021 у справі № 212/7466/19);

- під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 60 постанови від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц; пункт 6.30 постанови від 19.05.2020 у справі № 910/719/19; постанова від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; постанова від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г).

76. Отже, подібність правовідносин може мати місце не лише у разі тотожності (аналогічності), тобто ідентичності (однаковості) суб`єктного, об`єктного і змістовного критеріїв, але й також у разі їх схожості, що визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

77. При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

78. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив, тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

79. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

80. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

81. Таким чином наявність передумов для реалізації скаржником права ініціювати касаційний перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, перебуває в залежності від встановлення подібності таких складових елементів (критеріїв) як предмет спору (заявлених вимог), підстави позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин у справі, що переглядається в касаційному порядку, та у справах за результатами перегляду яких Верховним Судом сформовано правовий висновок, про неврахування якого стверджує касатор.

82. Відмінність предмета розгляду (предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог) у справі, що переглядається в касаційному порядку, та у постановах Верховного Суду, на які посилається касатор обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв тягне за собою процесуальні наслідки встановлені статтею 296 ГПК України, а саме закриття касаційного провадження.

83. Аналіз висновків викладених в постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 918/309/18, від 11.04.2018 у справі № 910/12827/17, від 22.05.2018 у справі № 910/12258/17 на які посилався скаржник у касаційній скарзі як на висновки Верховного Суду, що не були враховані судом апеляційної інстанції при вирішенні спору у цій справі, свідчить, що правовідносини у зазначених справах є неподібними правовідносинам, які склалися між сторонами у цій справі № 912/1445/17, що переглядається, з огляду на таке.

84. У цій справі № 912/1445/17, що переглядається предметом розгляду є позовна заява про визнання недійсним договору генерального підряду; акта приймання-передачі об`єкту нерухомого майна (незавершене будівництво), укладеного на виконання умов вказаного договору генерального підряду, визнання недійсним і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірне майно.

85. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про часткове задоволення вказаної заяви, дійшли висновку, що оскільки передача майна з актом приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва від 23.04.2015 відбулась під час дії арешту на все рухоме та нерухоме майно ПП "Галант-Україна", тобто правочин суперечить актами цивільного законодавства та має бути визнаний недійсним з огляду на норми статті 215 ЦК України.

86. Водночас, у постановах на які зроблено посилання в касаційній скарзі предметом розгляду були:

- у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 918/309/18 - позов про визнання недійсним договору дарування та акта приймання-передачі до договору від 17.08.2017 на підставах статей 203, 215 ЦК України; про визнання недійсним договору дарування від 17.08.2017 № 17-08/2017 та акта приймання-передачі до договору від 17.08.2017, обґрунтованого тим, що договір та акт приймання-передачі підписані із боку позивача неуповноваженою особою, що є підставою для визнання вказаного договору та акту приймання-передачі недійсними на підставах статей 203, 215 ЦК України;

- у постанові Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 910/12827/17 - позов про визнання відсутнім у відповідача права іпотекодержателя згідно Іпотечного договору, як такого, що не було набуте на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013, який обґрунтовані тим, що акт приймання - передачі прав вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013 вчинений у простій письмовій формі, що, на думку позивача, свідчить про його нікчемність, оскільки при його складанні не дотримано нотаріальну форму, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач не набув прав вимоги на підставі договору купівлі-продажу;

- у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/12258/17 - позовна заява про визнання недійсним договору від 14.12.2015 № 14/12, укладеного між позивачем та відповідачем; визнання недійсними усіх актів прийому-передачі до договору відповідального зберігання № 14/12, а саме: № 1 від 14.12.2015, № 2 від 14.12.2015, № 3 від 14.12.2015, № 4 від 08.04.2015, № 5 від 27.07.2015, яка обґрунтована тим, що оспорюваний договір укладений з порушенням чинного законодавства України, оскільки такий договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним і у ньому відсутня така істотна умова, як ціна договору, яка відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України у будь-якому разі повинна була бути погодженою сторонами при укладенні договору.

87. Отже, правовідносини у справах наведених скаржником та у справі, що розглядається, є неподібними, оскільки у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймались відповідні судові рішення, за інших предмета, правових підстав позову, змісту позовних вимог та фактичних обставин справи, а також матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

88. Крім того, посилання скаржника не неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 26.01.2017 у справі № 911/1601/16 (позов про визнання недійсним правочину - акта приймання-передачі природного газу, складеного на виконання договору) не приймаються судом до уваги, оскільки пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження передбачає неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених саме в постановах Верховного Суду.

89. За таких умов, помилковими є аргументи ФГ "Агроекохолод" щодо незастосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних рішень висновків стосовно застосування статті 234 ЦК України викладених у постановах Верховного Суду.

90. При розгляді цієї справи Верховний Суд бере до уваги, що однією із основних засад справедливого судочинства вважається принцип верховенства права, невід`ємною, органічною складовою, якого є принцип правової визначеності.

91. Одним з аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому категорію res judicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.

92. Крім того ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

93. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

94. Верховний Суд також зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

95. У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі ""Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

96. Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

97. Верховний Суд, здійснюючи аналіз доводів касаційної скарги у співвідношенні до обраної скаржником підстави касаційного оскарження виходить з того, що останнім не аргументовано і не доводилось у касаційній скарзі того, що суди під час розгляду справи зашкодили самій суті права доступу до суду, та не обґрунтовували наявну необхідність забезпечити сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

98. Отже, Верховний Суд виходить з того, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, адже повноваження Верховного Суду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі в касаційній скарзі з огляду на підставу оскарження скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

99. У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

100. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

101. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

102. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

103. Крім того, суттєвим є той факт, що застосовне національне право відповідає поняттю "законність", визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

104. Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

105. У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі Monnel and Morris v. the United Kingdom", а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden").

106. Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18, від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 201/2832/19, від 03.07.2019 у справі № 757/12646/16, від 28.02.2018 у справі № 909/330/16, від 01.11.2018 у справі № 910/18436/16, від 14.02.2018 у справі № 379/1256/15-ц, від 08.02.2018 у справі № 756/9955/16-ц та постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6-197цс14.

107. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФГ "Агроекохолод на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у справі № 912/1445/17 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, позаяк після відкриття касаційного провадження судом встановлено, що висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними правовідносинам у цій справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 296, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Агроекохолод" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у справі № 912/1445/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков

Дата ухвалення рішення01.06.2022
Оприлюднено05.07.2022

Судовий реєстр по справі —912/1445/17

Ухвала від 10.07.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 10.07.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 28.06.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 23.05.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 23.05.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 17.05.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 17.05.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 27.04.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 16.03.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 23.02.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні