Рішення

від 07.06.2022 по справі 554/288/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 08.06.2022 Справа № 554/288/20

Провадження № 2/554/1192/2022

РІШЕННЯ

іменем України

08 червня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Тімошенко Н. В.,

за участю секретаря судового засідання Колесніченко О. П.,

представника позивача адвокатаПетька А.В.,

представника відповідача адвоката Бибика В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,третя особа - виконавчий комітет Шевченківської районної у м.Полтаві радипро визнанняправа власності як наокремий об`єкт з припиненням права спільної часткової власності, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,третя особа -виконавчий комітетШевченківської районноїу м. Полтаві ради про визначенняпорядку користуванняземельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із позовом, в якому просить: виділити в натурі 1/14 частини домоволодіння, належні ОСОБА_1 , в окрему одиницю та визнати за ним право власності на виділений в окрему одиницю об`єкт нерухомого майна, а саме на частину житлового будинку літ. «Б-1» в складі приміщень: коридор 1-1 площею 1,9 кв.м., санвузол 1-2 площею 2,9 кв.м., кухня 1-3 площею 9,3 кв.м., передпокій 1-4 площею 11,2 кв.м., кімната 1-5 площею 16,4 кв.м., кімната 1-6 площею 19,0 кв.м., топочна 1-7 площею 4,0 кв.м., підвал 1-8 площею 7,0 кв.м., загальною площею 71,7 кв.м., в тому числі, житловою - 35,4 кв.м. та огорожа № 2, що знаходиться на земельній ділянці площею 208 кв.м., як окремий самостійний об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю, часткою 1/1, з можливістю присвоєння окремої адреси.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що він на праві приватної власності володіє 1/14 частиною домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 1071 кв. м., що підтверджується договором купівлі-продажу від 13 липня 1989 року. Також співвласниками домоволодіння є відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до довідки ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» та проведеного обстеження станом на 03 квітня 2019 року житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 відповідає наведеним характеристикам, а також будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація відсутні. Також зазначено, що станом на 31.12.2012 року в реєстровій книзі № 4 за реєстровим № 309 зареєстровано право власності на 1/14 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_7 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Денисенко Л. М. від 21.05.2012 року за № 427. Також посилається на ті обставини, що відповідно до висновку судового експерта від 23.12.2019 року № 63-19 будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження житлових та господарських будівель і земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 , 1/14 частина житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами у відповідному складі приміщень житлового будинку літ. «Б-1», що належить ОСОБА_1 , можливо виділити в самостійних об`єкт. При цьому необхідно визначити можливі розміри земельної ділянки, що закріплюється за новим (виділеним) об`єктом. У фактичному користуванні ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 208 кв. м. (на плані червоного кольору) з відповідними межами. Площа земельної ділянки, що залишається в користуванні інших співвласників будівель по АДРЕСА_1 , складає 792 кв. м. (на плані не зафарбовано). Частки інших співвласників будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 , змінюються та будуть складати: ОСОБА_2 1/13 частина; ОСОБА_6 2/13 частина; ОСОБА_5 2/13 частина; ОСОБА_3 7/13 частина; ОСОБА_4 1/13 частина. На сьогоднішній день позивач бажає свою частину домоволодіння виділити в окремий об`єкт нерухомого майна в окрему одиницю. Відповідачі, які є співвласниками домоволодіння, не бажають вирішувати питання розподілу домоволодіння і встановлення порядку користування земельною ділянкою, відповідну угоду укладати відмовляються, що обмежує його права як співвласника. У зв`язку з цим звернувся за захистом своїх прав у судовому порядку.

04 лютого 2020 року представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Бибик В. А. подав зустрічну позовну заяву про визначення порядку користування земельною ділянкою площею 0,1 га з кадастровим номером 5310137000:15:010:0506 з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» по АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння згідно висновку судової земельно-технічної експертизи, уточнивши в подальшому свої вимоги за зустрічним позовом. В їх обгрунтування зазначає, що ОСОБА_3 згідно з договором купівлі-продажу є власником 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 . За домоволодінням закріплено земельну ділянку площею 0,1 га, щодо якої між співвласниками постійно відбуваються спори щодо порядку користування нею. Посилається на ті обставини, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 самовільно без будь-яких погоджень з іншими користувачами земельної ділянки і органом місцевого самоврядування, як власником ділянки, встановив паркан, відділивши свій будинок літ. «Б-1». На теперішній час співвласники не можуть добровільно визначити розмір, конфігурацію і місце розташування частин ділянок, якими повинен користуватись кожен з них. Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати право іншої особи (ч. 5 ст. 319 ЦК України). Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав не має, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд встановлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпечення вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Враховуючи викладене, вважає, що виключно висновком судової земельно-технічної експертизи може бути встановлено можливість і варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою площею 0,1 га по АДРЕСА_1 , за яким і просив задовольнити уточнені вимоги зустрічного позову (а. с. 96-100, 224-225 т. 1).

Крім того, представник відповідачки ОСОБА_3 надав до суду відзив н позовну заяву ОСОБА_1 , в якому позовні вимоги не визнає, оскільки вважає їх необґрунтованими, зокрема, щодо можливості закріплення за виділеним об`єктом земельної ділянки площею 208 кв. м., оскільки між сторонами існує земельний спір. Стверджує, що позивач самовільно встановив паркан, що відділяє його частину від інших, при цьому самовільно зайняв частину ділянки, що знаходилась в користуванні відповідачів., чим здійснив відступ від розміру часток в бік збільшення своєї площі землі. Оскільки в даному процесі вирішується одночасно й вимога щодо порядку користування спірною земельною ділянкою, тому заявлено зустрічний позов. Вважає, що потрібно надати належну оцінку письмовим доказам по справі в їх сукупності, оскільки деякі з них містять недостовірну інформацію. Зокрема, вважає, що потрібно критично оцінити висновок експерта № 63-19 від 23 грудня 2019 року, виконаний судовим експертом Авдєєвим А. К. Зокрема, визначаючи порядок користування земельною ділянкою площею 1000 кв м. по АДРЕСА_1 згідно фактичного порядку, що склався, експерт фактично приєднує частину території спільного користування, тоді як територія позивача ОСОБА_1 по периметру відділена парканом, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18 жовтня 2019 року та технічним паспортом на будинок від 03 квітня 2019 року. Не заперечуючи того факту, що будинок літ. «Б-1» у складі приміщень є окремо розташований, однак він не має окремого виходу на вулицю (проїзд), а лише двір загального користування. Саме тому у висновку є намагання відрізати частину ділянки загального користування, якою користуються всі співвласники для виходу на проїзд і передати її позивачу. Таким чином, у разі задоволення позовних вимог інші співвласники будуть обмежені у доступі і заїзді на подвір`я домоволодіння. Також вважає помилковим підхід щодо визначення порядку користування земельною ділянкою площею 1000 кв м. згідно фактичного порядку, оскільки між співвласниками він не склався і позивач вчинив самовільні дії щодо встановлення межового паркану в вигляді огорожа № 2, тим самим пригородивши собі значну частину ділянки. Отже, в силу норм ст. 183, 358, 364 ЦК України визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Також зазначає, що тільки при наявності спору щодо поділу об`єктів нерухомого майна, спір вирішується у судовому порядку. Таким чином, виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, не є правом, що самостійно реалізовується особою, яка бажає виділу, а має здійснюватися на підставі укладеного між усіма співвласниками договору. Але позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору, між сторонами фактично відсутній спір про право цивільне, і пред`явлення позову фактично є спробою обійти встановлений законом позасудовий порядок вирішення питання поділу об`єктів нерухомості. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позовних вимог первісного позову (а. с. 115-118 т. 1).

11 лютого 2020 року від представника третьої особи виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради до суду надійшли письмові пояснення, в яких при вирішенні спору покладається на розсуд суду (а. с. 131 т. 1).

02 березня 2020 року ухвалою суду об`єднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та первісну позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності як на окремий об`єкт з припиненням права спільної часткової власності, присвоївши єдиний номер провадження; залучено до участі у справі в якості співвідповідача по зустрічному позову ОСОБА_6 (а. с. 181-182 т. 1).

02 березня 2020 року ухвалою суду призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Федорову Д. Ф. (а. с. 183-184 т. 1).

29 травня 2020 року на адресу суду повернуто судову справу разом із висновком експерта № 34, складеного 29 травня 2020 року (а. с. 186 т. 1).

Ухвалою суду від 26 серпня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а. с. 20).

20 жовтня 2020 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача; призначено по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса (а. с. 65-69 т. 2).

04 серпня 2021 року на адресу суду повернуто судову справу разом із висновком експертів № 116/117, складеного 29 липня 2021 року (а. с. 160 т. 2).

06 серпня 2021 року ухвалою судді Тімошенко Н.В. цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання (а. с. 192 т. 2).

18 січня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвокат Петько А. В. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Вважає, що 1/14 частина житлового будинку є самостійним об`єктом, яку і просить виділити, а питання про виділ земельної ділянки не ставиться. При цьому, спірна земельна ділянка не була передана в приватну власність чи користування, тобто ні за ким не закріплена, натомість, сформована землевпорядником на підставі заяв мешканців по АДРЕСА_1 , та на даний час відповідно до закону перебуває у власності територіальної громади, чого не враховано у висновках судових експертиз, оскільки експерти помилково визначили її статус. Проти зустрічного позову заперечував, вказавши, що він заявлений не власником і не користувачем земельної ділянки, та не було залучено територіальної громади м. Полтави, як розпорядника земель комунальної власності. У запропонованому варіанті № 1 частина майна, зокрема, вигрібна яма та огорожа, що належать ОСОБА_1 фактично передаються у власність іншій особі, чим порушуються його права. Крім того, у цьому варіанті користування здійснюється відступ від ідеальних часток, з чим він не погоджується. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 (позивача за зустрічним позовом) адвокат Бибик В. А. у судовому засіданні позовні вимоги первісного позову не визнав. Зазначив, що фактично позивач намагається виділити в окремий об`єкт нерухомого майна частину домоволодіння із земельною ділянкою 208 кв. м., чим істотно порушить права інших співвласників, зокрема, буде перекритий вхід на ділянку. Крім того, такий виділ технічно неможливий, що підтверджується висновками судових експертиз, якими повністю спростовані висновки експертизи на замовлення позивача. Тому просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Щодо визначення порядку користування земельною ділянкою 0,1 га зазначив, що вона фактично набула ознак об`єкта права власності, оскільки присвоєний кадастровий номер, за нею закріплено адресу. За варіантом № 1 значна частина земельної ділянки перебуває у спільному користуванні, при цьому жоден із співвласників не претендує на власність ОСОБА_1 , що є лише припущеннями представника останнього. На його думку, запропонований варіант є найбільш компромісним та наближеним до ідеальних часток всіх співвласників, що дозволить кожному безперешкодно користуватись земельною ділянкою. У зв`язку з чим уточнені вимоги зустрічного позову підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав до суду заява про розгляд без участі, в якій проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував (а. с. 95 т. 1).

Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, надавши до суду заяву про розгляд без участі, в якій проти задоволення первісного позову не заперечувала, а при вирішенні зустрічного позову покладалась на розсуд суду (а. с. 138 т. 1).

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, направши до суду заяву про розгляд справу без участі, при ухваленні рішення покладався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином за останньою відомою адресою проживання, підтвердженої адресною довідкою (а. с. 81 т. 1), про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Поштові відправлення з судовими повістками повернулись на адресу суду з відмітками відділу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, судом вжиті достатні заходи щодо належного повідомлення відповідачів та забезпечення їх участі в розгляді справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, беручи до уваги відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК Українидля відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши судових експертів Полтавського відділення ННЦ ІСЕ ім. Засл. проф. MС Бокаріуса Ігошину С.М., ОСОБА_8 та розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 13 липня 1989 року, посвідченого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Корж Т. О. за реєстровим № І-3235 є власником 1/14 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 1071 кв. м. (а. с. 17-18, 19 т. 1).

Іншими співвласниками домоволодіння є ОСОБА_2 1/14 частина, ОСОБА_6 1/7 частина, ОСОБА_5 1/7 частина, ОСОБА_3 1/2 частина, ОСОБА_4 1/14 частина, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 191288401 від 03 грудня 2019 року (а. с. 20-21 т. 1).

Відповідно до копій довідок Приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» № № 3733, 3734 від 16 квітня 2019 року, виданих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , згідно з наявними матеріалами БТІ та проведеним обстеженням станом на 03 квітня 2019 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає таким характеристикам: житловий будинок літ. «А-1-2» загальною площею 177,6 кв. м., житловою площею 118,8 кв. м.; житловий будинок літ «Б-1» загальною площею 71,7 кв. м. житловою площею 35,4 кв. м.; господарські будівлі та споруди: сарай літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ «Д», вбиральня літ. «Л», вбиральня літ. «К», вбиральня літ. «М», водопровід № 1, огорожа № 2. Загальна та житлова площі по житловому будинку літ. «А-1-2» змінились в зв`язку з переплануванням підсобних приміщень, знищенням частини приміщень. Житловий будинок літ. «А-1-2» раніше зазначений як житловий будинок літ. «А-2», житловий будинок літ. «А-1». Збудовані вбиральня літ. «М», огорожа № 2 не підлягають прийняттю в експлуатацію згідно постанови КМУ за № 406 від 07 червня 2017 року зі змінами. Вбиральня Е, вбиральня Ж, вбиральня З знищені. Нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація відсутні. Також зазначено, що станом на 31.12.2012 року в реєстровій книзі № 4 за реєстровим № 309 зареєстровано право власності на 1/14 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_7 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Денисенко Л. М. від 21 травня 2012 року за № 427 (а. с. 22, 23 т. 1).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5314470102019 від 18 жовтня 2019 року земельна ділянка під домоволодінням по АДРЕСА_1 має кадастровий номер 5310137000:15:010:0506, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки внатурі (на місцевості) 08 жовтня 2019 року (а. с. 24-26 т. 1).

Як вбачається з наданої позивачем ОСОБА_1 копії технічного паспорту, виготовленого станом на 03 квітня 2019 року, до складу 1/14 частини домоволодіння, що йому належить, входить: житловий будинок літ. «Б-1» в складі приміщень: коридор 1-1 площею 1,9 кв. м., санвузол 1-2 площею 2,9 кв. м., кухня 1-3 площею 9,3 кв. м., передпокій 1-4 площею 11,2 кв. м., кімната 1-5 площею 16,4 кв. м., кімната 1-6 площею 19,0 кв. м., топочна 1-7 площею 4,0 кв. м., підвал 1-8 площею 7,0 кв. м., загальною площею 71,7 кв. м., в тому числі житловою 35,4 кв. м. та огорожа № 2 (а. с. 28-33 т. 1).

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить виділити в натурі в окрему одиницю належну йому 1/14 частини домоволодіння, визнавши за ним право власності на виділений в окрему одиницю об`єкт нерухомого майна, а саме на частину житлового будинку літ. «Б-1» з конкретно визначеними приміщеннями: коридор 1-1 площею 1,9 кв.м., санвузол 1-2 площею 2,9 кв.м., кухня 1-3 площею 9,3 кв.м., передпокій 1-4 площею 11,2 кв.м., кімната 1-5 площею 16,4 кв.м., кімната 1-6 площею 19,0 кв.м., топочна 1-7 площею 4,0 кв.м., підвал 1-8 площею 7,0 кв.м., загальною площею 71,7 кв.м., в тому числі, житловою - 35,4 кв.м. та огорожа № 2, що знаходиться на земельній ділянці площею 208 кв.м., як окремий самостійний об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю, часткою 1/1, з можливістю присвоєння окремої адреси.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про виділ частки в натурі, позивач вказує на те, що причиною звернення до суду є неможливість в добровільному порядку здійснити поділ домоволодіння між всіма співвласниками, які не бажають вирішувати це питання.

Відповідно до висновку, складеного судовим експертом Авдєєвим А. К. за № 63-19 від 23 грудня 2019 року, експертного будівельно-технічного та земельно - технічного дослідження житлових та господарських будівель і земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 , 1/14 частина житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_1 та розташовані по АДРЕСА_1 , до складу якої входить: житловий будинок літ. «Б-1» в складі приміщень: коридор 1-1 площею 1,9 кв. м., санвузол 1-2 площею 2,9 кв. м., кухня 1-3 площею 9,3 кв. м., передпокій 1-4 площею 11,2 кв. м., кімната 1-5 площею 16,4 кв. м., кімната 1-6 площею 19,0 кв. м., топочна 1-7 площею 11,2 кв. м., підвал 1-8 площею 7,0 кв. м., загальною площею 71,7 кв. м., в тому числі житловою 35,4 кв. м. та огорожа № 2 можливо виділити в самостійний об`єкт. При цьому необхідно визначити можливі розміри земельної ділянки, що закріплюється за новим (виділеним) об`єктом (а. с. 34-49 т. 1).

Також у позові ОСОБА_1 посилається на те, що в його фактичному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 208 кв. м. (на плані червоного кольору), яка описується наступними межами: з боку земель міської ради (проїзд) довжина межової лінії складає: 1,00 м; з боку земельної ділянки, що знаходиться в користуванні інших землекористувачів, довжина межової лінії складає: 7,32 м, 4,93 м, 12,32 м, 91,12 м; з боку земель міської ради довжина межової лінії складає: 22,49 м; з боку земельної ділянки по АДРЕСА_2 (гр. ОСОБА_9 , гр. ОСОБА_10 , гр. ОСОБА_11 ) довжина межової лінії складає: 8,56 м, 12,92 м. Площа земельної ділянки, що залишається в користуванні інших співвласників будівель по АДРЕСА_1 , складає 792 кв. м. (на плані не зафарбовано). Частки інших співвласників будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 , змінюються та будуть складати: ОСОБА_2 1/13 частина; ОСОБА_6 2/13 частина; ОСОБА_5 2/13 частина; ОСОБА_3 7/13 частина; ОСОБА_4 1/13 частина.

Із вищезазначеного видно, що позивач має намір визначити і порядок користування земельною ділянкою площею 0,1 га, виділивши йому в користування земельну ділянку площею 208 кв. м., з чим відповідачка ОСОБА_3 не згодна.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 18 серпня 1981 року відповідачка ОСОБА_3 є власницею 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 20-21, 101-102 т. 1).

Відповідачка заявляє, зокрема, про те, що між співвласниками домоволодіння не досягнуто згоди щодо порядку користування земельною ділянкою, тоді як позивач ОСОБА_1 самовільно без будь-яких погоджень з іншими користувачами земельної ділянки і органом місцевого самоврядування, як власником ділянки, встановив паркан (огорожа № 2), відділивши свій будинок літ. «Б-1».

Вказані твердження протягом розгляду справи стороною позивача не спростовані, водночас, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що між співвласниками склався певний фактичний порядок користування спірною земельною ділянкою площею 1000 кв. м., відповідного договору, укладеного з цього приводу між усіма співвласниками, до суду не надано.

За змістом ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Положеннямист. 80 ЦПК Українивстановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 328 ЦК Українивстановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Поняття спільної часткової власності визначено у частині першійстатті 356 ЦК Українияк власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Частиною третьоюстатті 358 ЦК Українивстановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно із частинами першою-другоюстатті 364 ЦК Україниспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно достатті 367 ЦК Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту норм статей183,358,364 ЦК України, виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести з несуттєвим відступленням від розміру ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна (далі - об`єкти нерухомого майна), крім земельних ділянок, та застосовується суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна (далі - суб`єкти господарювання) при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями) при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом.

Виходячи із змісту позовних вимог та положень ст. 364 ЦК України, проаналізувавши інші обставини справи, суд зауважує, що позивач як учасник права спільної часткової власності на домоволодіння, безсумнівно, має суб`єктивне цивільне право на виділ належної йому частки у спірному житловому будинку.

Однак, юридичне значення виділу полягає в тому, що при ньому позивач отримує у натурі певне майно, яке відповідає його частці, що вказана у договорі купівлі-продажу, а не частину цього майна, що, відповідно, складає певну частину належної йому частки будинку, що вказана у договорі. Лише у такому випадку право спільної власності щодо позивача як суб`єкта, який виділив свою частку у натурі, припиняється.

При цьому, виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, не є правом, що самостійно реалізовується особою, яка бажає виділу, а має здійснюватися на підставі укладеного між усіма співвласниками договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За висновком судового експерта Федорова Д. Ф. № 34, складеного 29 травня 2020 року, останній зазначив, що виділити у самостійний об`єкт нерухомого майна 1/14 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , технічно можливо за умови установлення порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 3 (додаток № 5) виділення ізольованої земельної ділянки для обслуговування житлового будинку літ. «Б-1» площею 176 кв. м. (а. с. 197 т. 1).

Зрештою, по першому питанню щодо варіантів порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,1 га з кадастровим номером 5310137000:15:010:0506 згідно часток співвласників чи наближених до них: ОСОБА_2 1/14 частина, ОСОБА_6 1/7 частина, ОСОБА_5 1/7 частина, ОСОБА_4 1/14 частина, ОСОБА_1 1/14 частина, головата Т. В. 1/2 частина, експерт дійшов висновку, що визначити порядок користування відповідно до ідеальних часток співвласників технічно не представляється можливим. На кресленнях додатків № 3, № 4, № 5 та у дослідницькій частині експерт наводить три варіанти порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 у частинах, наближених до ідеальних часток співвласників.

По другому питанню щодо існування технічної можливості виділити в окремий об`єкт нерухомого майна частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі проведених досліджень експерт установив, що частина домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яка складає частку 1/14 і належить на праві власності ОСОБА_1 , - є окремим житловим будинком, що має необхідну сукупність житлових та допоміжних приміщень, котрі відповідають будівельно-технічним вимогам для оремого проживання. Виділити у самостійний об`єкт нерухомого майна 1/14 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , технічно можливо за умови установлення порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 3 (додаток № 5). До складу частини, яку можливо виділити, входять: житловий будинок літ. «Б-1» загальною площею 71,7 кв. м., житловою площею 35,4 кв. м., огорожа № 2 (а. с. 197 т. 1).

Крім того, відповідно до висновку експертів Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» № 116/117 за результатами проведення повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеного 29 липня 2021 року, який суд бере до уваги як належний та допустимий доказ по справі, видно, що виділити в окремий об`єкт нерухомого майна 1/14 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності ОСОБА_1 та складається з житлового будинку літ. «Б-1» в складі приміщень коридор 1-1 площею 1,9 кв. м., санвузол 1-2 площею 2,9 кв. м., кухня 1-3 площею 9,3 кв. м., передпокій 1-4 площею 11,2 кв. м., кімната 1-5 площею 16,4 кв. м., кімната 1-6 площею 19,0 кв. м., топочна 1-7 площею 4,0 кв. м., підвал 1-8 площею 7,0 кв. м., загальною площею 71,7 кв. м., в тому числі житловою 35,4 кв. м. та огорожі № 2 технічно не можливо з причин, викладених в дослідницькій частині цього висновку.

Зокрема, наявність ряду таких факторів, як: доступ до 1/14 частини домоволодіння, що належить ОСОБА_1 по земельній ділянці, що знаходиться в спільному користуванні інших співвласників домоволодіння; розташування огорожі № 2 за межами земельної ділянки, що припадає на ідеальну частку; фактичне розташування трубопроводу газопостачання, проведення водопостачання до житлового будинку літ. «Б-1» по земельній ділянці, що знаходиться в користуванні всіх співвласників; фактичне місце розташування вигребу за межами земельної ділянки, що припадає на ідеальну частку, унеможливлює технічно виділити в окремий об`єкт нерухомого майна, яке має незалежно та самостійно функціонувати 1/14 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності ОСОБА_1 у складі вищеперерахованих приміщень (а. с. 161-187 т. 1).

Отже, вказаними висновками судових експертиз фактично спростовані доводи первісної позовної заяви, обґрунтовані висновком експерта № 63-19, складеного 23 грудня 2019 року на замовлення позивача, щодо технічної можливості виділу вищевказаної частини домоволодіння в окремий об`єкт нерухомого майна.

З огляду на викладене, на основі досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог первісного позову ОСОБА_1 про виділення в натурі 1/14 частини належного йому домоволодіння, в окрему одиницю та визнання за ним права власності на виділений в окрему одиницю об`єкт нерухомого майна, а саме на частину житлового будинку літ. «Б-1» у складі відповідних приміщень, що знаходяться на земельній ділянці площею 208 кв. м., як окремий самостійний об`єкт нерухомого майна, з можливістю присвоєння окремої адреси, - відсутні.

Доводи представника позивача щодо необхідності врахування статусу земельної ділянки та у зв`язку з цим проведення додаткових судових експертиз по цій справі суд вважає безпідставними, оскільки суду не представлені належні та допустимі докази, які б ставили під сумнів відповідні висновки судових експертиз щодо неможливості виділу згаданого домоволодіння ОСОБА_1 в окремий об`єкт нерухомого майна.

Крім того, представником не спростовані доводи сторони відповідача про те, що у разі такого виділу будуть порушені права інших співвласників щодо вільного доступу до їх домоволодінь.

Щодо уточнених вимог зустрічної позовної заяви про визначення порядку користування земельною ділянкою площею 0,1 га по АДРЕСА_1 суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Устатті 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За приписамистатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вищезгаданого висновку судового експерта Федорова Д. Ф. № 34, складеного 29 травня 2020 року, зокрема, на кресленнях додатку № 3 та у дослідницькій частині експерт наводить варіант порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 у частинах, наближених до ідеальних часток співвласників. Так, за варіантом № 1 (додаток № 3 цього висновку) існує можливість виділити в користування:

- ОСОБА_5 земельну ділянку площею 84 (19+65) кв. м., окреме користування (коричнева суцільна заливка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 30 кв. м., окреме користування (синя суцільна заливка на додатку №3 до висновку від 29 травня 2020 року).

- ОСОБА_3 земельну ділянку площею 337 (20+6+93+171+14+6+27) кв. м., окреме користування (зелена суцільна заливка на додатку №3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_1 земельну ділянку площею 101 (89+12) кв. м., окреме користування (жовта суцільна заливка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_4 земельну ділянку площею 19 кв. м., окреме користування (червона суцільна заливка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_6 земельну ділянку площею 87 (21+66) кв. м., окреме користування (фіолетова суцільна заливка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 40 (30+10) кв. м., спільне користування (зелена похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 15 кв. м., спільне користування (синя похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ділянку площею 2 кв. м. спільне користування (синя навхресна штриховкана додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_5 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 58 кв. м., спільне користування (коричнева похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_6 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 40 кв. м. спільне користування (фіолетова похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 земельну ділянку площею 40 кв. м. спільне користування (червона похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 8 кв. м., спільне користування (перехрещені червона і фіолетова похилі штриховки на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 12 кв. м. спільне користування (перехрещені синя і фіолетова похилі штриховки на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 75 кв. м., спільне користування (червона навхресна штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_3 , ОСОБА_1 земельну ділянку площею 40 кв. м. спільне користування (голуба навхресна штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 земельну ділянку площею 12 кв. м., спільне користування (чорна навхресна штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року) а. с. 187-203).

На вказаному варіанті визначення порядку користування земельною ділянкою наполягав представник позивача за зустрічним позовом, що відповідатиме розмірам часток кожного з власників нерухомого майна, оскільки значна частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 фактично перебуває у спільному користуванні сторін.

Доводи ж представника відповідача за зустрічним позовом щодо позбавлення у такий спосіб ОСОБА_1 його права власності на окремі складові нерухомого майна суд вважає безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Отже, за відсутності погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою, суд вважає можливим встановити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння за варіантом № 1 висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 34 від 29 травня 2020 року із дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та з метою забезпечення вільного користування кожним зі співвласників належним їй майном.

Таким чином, суд приходить до висновку, що уточнені вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - виконавчий комітет Шевченківської районної у м.Полтаві ради про визнанняправа власності як наокремий об`єкт з припиненням права спільної часткової власності, - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - виконавчий комітетШевченківської районної у м. Полтаві ради про визначення порядку користуванняземельною ділянкою, - задовольнити.

Визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1 га з кадастровим номером 5310137000:15:010:0506 з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» по АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння згідно варіанту № 1 висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 34 від 29 травня 2020 року виділивши в користування:

- ОСОБА_5 земельну ділянку площею 84 (19+65) кв. м., окреме користування (коричнева суцільна заливка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 30 кв. м., окреме користування (синя суцільна заливка на додатку №3 до висновку від 29 травня 2020 року).

- ОСОБА_3 земельну ділянку площею 337 (20+6+93+171+14+6+27) кв. м., окреме користування (зелена суцільна заливка на додатку №3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_1 земельну ділянку площею 101 (89+12) кв. м., окреме користування (жовта суцільна заливка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_4 земельну ділянку площею 19 кв. м., окреме користування (червона суцільна заливка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_6 земельну ділянку площею 87 (21+66) кв. м., окреме користування (фіолетова суцільна заливка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 40 (30+10) кв. м., спільне користування (зелена похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 15 кв. м., спільне користування (синя похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ділянку площею 2 кв. м. спільне користування (синя навхресна штриховкана додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_5 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 58 кв. м., спільне користування (коричнева похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_6 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 40 кв. м. спільне користування (фіолетова похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 земельну ділянку площею 40 кв. м. спільне користування (червона похила штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 8 кв. м., спільне користування (перехрещені червона і фіолетова похилі штриховки на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 12 кв. м. спільне користування (перехрещені синя і фіолетова похилі штриховки на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельну ділянку площею 75 кв. м., спільне користування (червона навхресна штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_3 , ОСОБА_1 земельну ділянку площею 40 кв. м. спільне користування (голуба навхресна штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року);

- ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 земельну ділянку площею 12 кв. м., спільне користування (чорна навхресна штриховка на додатку № 3 до висновку від 29 травня 2020 року).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий;

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

третя особа: виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, буд. 30, м. Полтава, код ЄДРПОУ 05384695.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2022 року.

Суддя Н. В. Тімошенко